Сплакати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 03:32, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Сплакати, -чу, -чеш, гл. 1) Заплакать. Сплакав над ними (прощаючись), поблагословив їх. Гн. І. 145. Вона стала, сплакала, та й дома ся зостала. Гол. І. 216. 2) Выплакать. Сплакала очі темної ночі, що світонька не бачу. Чуб. V. 184.
