Подобати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:01, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Подобати, -баю, -єш, гл. 1) Він подобав. Ему понравилось. Ой ти, Авраме, старіш чоловіче, подобав єсь собі жити в небі вічне. Чуб. Отця і матку налаяла, вона їх налаяла і не подобала. Макс. 2) Идти, приличествовать. Так подоба, як сліпому дзеркало. Ном. 3) Походить, быть похожимъ. На що таке подобає земля: чи на скриню, чи на коржа? Ком. І. 9.