Плюсь!
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:35, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Плюсь! меж. 1) Выраж. плескъ предмета, упавшаго въ воду. 2) Шасть. Тут плюсь Еней, як будто з неба: «Ось, осьде я, коли вам треба». Котл. Ен. І. 17.