Надолужати

Надолужа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. надолужити, -жу, -жиш, гл. 1) Наверстывать, наверстать, возмѣщать, возмѣстить, пополнять, пополнить. Я те надолужу, як живий буду. НВолын. у. Хоче своє надолужити: рано встав, дак тепер качається. 2) Насаливать, насолить кому; надоѣдать, надоѣсть. Уже як він мені надолужив, то я рад би його у ложці води утопити. Кіев. у. А тут ще і Грицько надолужає: щодня іде подушне правити. Мир. Пов. І. 119. Цей год щось не надолужають подушним, може царь простив. Волч. у. 2) Употреблять много, часто. Він по нашому все надолужа. Харьк. у. Він горілку дуже надолужа. Харьк. у.