Карюк
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:49, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Карюк, -ка́, м. Столярный клей. Насилу моргав сонними очима, що злипалися, наче карюком примазані. Левиц. І. 235.