Чепія
Чепія, -пії́, ж. = Чепіга 1. ЧЕПІ́ГА, и, жін., с. г. Рукоятка в плузі. На новосілля берись, а за чепігу держись (Номис, 1864, № 10127); Тут у куті лежав старий плуг з одним череслом, з дерев'яними чепігами і дерев'яним гряділем (Осип Маковей, Вибр., 1954, 163); За плугом, натискаючи на чепіги, горбився Полікарп (Михайло Стельмах, На.. землі, 1949, 236); * Образно. Зводилась Україна.., ще тримаючи в одній руці меча, а другу вже поклавши на чепіги великого плуга, щоб переорати великі перелоги политої потом і кров'ю української землі (Іван Цюпа, Україна..., 1960, 52). ♦ Братися за чепіги — братися до роботи, починати господарювати. Рано довелося мені братися за чепіги (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 16).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 294.