Закуріти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:55, 30 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Закуріти, -рію, -єш, гл. Задымиться, подняться пыли; побѣжать такъ, что пыль поднимается. Чорт сам не свій. «Ой, пропав же я, каже, пусти мене, пусти!»... Чоловік тоді його зсадив з груші, чорт аж закурів. Рудч. Ск. II. 25.
