https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?feed=atom&namespace=0&title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%3A%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8 2026-05-24T08:18:10Z Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки MediaWiki 1.23.15 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%B0%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0 2026-05-12T20:36:44Z

<p>D.saltykov.asp: </p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:Photo_2024-04-23_15-54-22.jpg|250px|thumb|Фото]]<br /> <br /> &lt;br&gt;<br /> ==Персональні дані==<br /> ===Прізвище, ім’я, по батькові===<br /> Салтиков Дмитро Євгенович<br /> ===Рік вступу===<br /> 2025<br /> ===Спеціальність===<br /> ===Тема наукового дослідження===<br /> Музична журналістика як інструмент культурної дипломатії України: медійні стратегії міжнародної репрезентації<br /> ===Науковий керівник (ПІП, науковий ступінь, вчене звання)===<br /> Терещук Віталій Іванович, доктор політичних наук, доцент<br /> ==Наукова-дослідницька діяльність==<br /> <br /> ===Статті у наукових виданнях===<br /> ===Статті у фахових наукових виданнях, що затвердженні МОН===<br /> ===Статті у закордонних виданнях===<br /> === Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus, WOS===<br /> === Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних ( окрім Scopus, WOS)===<br /> ===Участь у конференціях, у т.ч. закордонних===<br /> === Участь у державних науково-дослідних проектах===<br /> ===Рамкові міжнародні науково-дослідні проекти===<br /> === Грантові заявки===<br /> === Міжнародне стажування===<br /> === Академічна мобільність===<br /> [[Категорія:Портфоліо аспірантів/C7 Журналістика]]<br /> [[Категорія:Портфоліо аспірантів/2025]]</div>

D.saltykov.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%BD_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9 2026-05-08T07:53:45Z

<p>Sdsorokin.feu25: Створена сторінка: ==Персональні дані== Фото ===ПІБ=== Сорокін Сергій Денисович ===Група=== МО...</p> <hr /> <div>==Персональні дані==<br /> [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br /> ===ПІБ===<br /> Сорокін Сергій Денисович<br /> <br /> ===Група===<br /> МОб-1-25-4.0-д<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> sdsorokin.feu25@kubg.edu.ua<br /> <br /> ===Соціальні мережі, блоги===<br /> <br /> ==Навчальна діяльність==<br /> ===Навчання на MOOC===<br /> Навчання на масових відкритих онлайн курсах)<br /> <br /> ===Навчальна практика===<br /> з 27.04.2026р по 10.05.2026р навчальна практика (адаптаційна до ринку праці)<br /> <br /> ===Програми мобільності===<br /> ===Нагороди та подяки навчального характеру===<br /> ==Наукова-практична діяльність==<br /> ===Наукові публікації===<br /> ===Участь у конференціях, семінарах===<br /> ===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===<br /> <br /> ==Професійний розвиток==<br /> ===Професійна сертифікація===<br /> ===Професійні навички===<br /> ===Стажування===<br /> ===Професійний досвід===<br /> ==Соціально-гуманітарна діяльність==<br /> ===Волонтерська діяльність===<br /> ===Соціальний проект===<br /> ===Університетські заходи===<br /> Брав участь в ОМЯ.<br /> Брав участь в ЗОМЯ.<br /> Брав участь у заході &quot;Доброчесність мій вибір щодня&quot;.<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Студентське самоврядування===<br /> ===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===<br /> ==Доробки==<br /> ==Корисні посилання==<br /> ==Відгуки==<br /> ==Мої проекти==<br /> <br /> [[Категорія:Портфоліо студента/МОб-1-25-4.0д]]</div>

Sdsorokin.feu25 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%8E%D0%BA_%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%8F_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 2026-05-07T19:57:30Z

<p>Yolozoviuk.feu25: /* Соціальні мережі, блоги */</p> <hr /> <div> <br /> ==Персональні дані==<br /> [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br /> ===ПІБ===<br /> Лозовюк Євгенія Олександрівна<br /> <br /> ===Група===<br /> Моб-1-25-4.0д<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:yolozoviuk.feu25@kubg.edu.ua mailto:yolozoviuk.feu25@kubg.edu.ua]<br /> <br /> ===Соціальні мережі, блоги===<br /> @evgashik<br /> <br /> ==Навчальна діяльність==<br /> ===Навчання на MOOC===<br /> Навчання на масових відкритих онлайн курсах)<br /> <br /> ===Навчальна практика===<br /> ===Програми мобільності===<br /> ===Нагороди та подяки навчального характеру===<br /> ==Наукова-практична діяльність==<br /> ===Наукові публікації===<br /> ===Участь у конференціях, семінарах===<br /> ===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===<br /> <br /> ==Професійний розвиток==<br /> ===Професійна сертифікація===<br /> ===Професійні навички===<br /> ===Стажування===<br /> ===Професійний досвід===<br /> ==Соціально-гуманітарна діяльність==<br /> ===Волонтерська діяльність===<br /> ===Соціальний проект===<br /> ===Університетські заходи===<br /> ===Благодійні акції===<br /> ===Студентське самоврядування===<br /> ===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===<br /> ==Доробки==<br /> ==Корисні посилання==<br /> ==Відгуки==<br /> ==Мої проекти==<br /> <br /> [[Категорія:Портфоліо студента/Моб-1-25-4.0д]]</div>

Yolozoviuk.feu25 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B8%D1%85%D0%B0%D1%80_%D0%90%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0 2026-05-07T19:12:51Z

<p>Aszhykhar.feu25: </p> <hr /> <div>Майбутній топ-менеджер, який знає, як змусити хаос працювати на результат.Про мене: Я навчаюся на спеціальності «Менеджмент організацій» . Поки інші просто ходять на пари, я прокачую навички, які реально знадобляться в бізнесі: від стратегічного планування до управління конфліктами.Моя мета: Побудувати кар'єру, де рішення приймаються на основі даних, а не «пальцем в небо».Ключові інтереси: Операційний менеджмент, психологія впливу та автоматизація процесів. Не люблю теорію заради теорії. .Інструменти: Впевнено юзаю Excel, Google Workspace для того, щоб дедлайни не «горіли». Професійний розвиток (Hard &amp; Soft Skills)Лідерство: Вмію делегувати так, щоб робота виконувалася, а не обговорювалася.Стресостійкість: Зберігаю спокій, навіть коли сесія вже завтра, а в портфоліо ще порожньо.Self-management: Вчуся керувати своїм часом так, щоб вистачало і на універ, і на життя.Вважаю, що сучасний менеджер має бути гнучким і швидким.</div>

Aszhykhar.feu25 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80-%D0%96%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F 2026-05-07T18:53:07Z

<p>Dshryhorzhvaniia.feu25: Створена сторінка: Григор-Жванія Дмитро</p> <hr /> <div>Григор-Жванія Дмитро</div>

Dshryhorzhvaniia.feu25 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%84%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B0_%D0%92%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 2026-05-07T07:45:40Z

<p>Yvoleinykova.feu25: /* Електронна пошта */</p> <hr /> <div> <br /> ==Персональні дані==<br /> [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br /> ===ПІБ===<br /> Олейникова Єлизавета Владиславівна<br /> <br /> ===Група===<br /> МОб-1-25-4.0д<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:yvoleinykova.feu25@kubg.edu.ua yvoleinykova.feu25@kubg.edu.ua]<br /> <br /> ===Соціальні мережі, блоги===<br /> ==Навчальна діяльність==<br /> ===Навчання на MOOC===<br /> Навчання на масових відкритих онлайн курсах)<br /> <br /> ===Навчальна практика===<br /> ===Програми мобільності===<br /> ===Нагороди та подяки навчального характеру===<br /> ==Наукова-практична діяльність==<br /> ===Наукові публікації===<br /> ===Участь у конференціях, семінарах===<br /> ===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===<br /> <br /> ==Професійний розвиток==<br /> ===Професійна сертифікація===<br /> ===Професійні навички===<br /> ===Стажування===<br /> ===Професійний досвід===<br /> ==Соціально-гуманітарна діяльність==<br /> ===Волонтерська діяльність===<br /> ===Соціальний проект===<br /> ===Університетські заходи===<br /> ===Благодійні акції===<br /> ===Студентське самоврядування===<br /> ===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===<br /> ==Доробки==<br /> ==Корисні посилання==<br /> ==Відгуки==<br /> ==Мої проекти==<br /> <br /> [[Категорія:Портфоліо студента/МОб-1-25-4.0д]]</div>

Yvoleinykova.feu25 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0 2026-05-06T15:19:48Z

<p>Avkaninska.feu25: Створена сторінка: Канінська Анна Віталіївна 25.12.2007 місто Київ Київський столичний університет імені Бор...</p> <hr /> <div>Канінська Анна Віталіївна <br /> 25.12.2007<br /> місто Київ<br /> Київський столичний університет імені Бориса Грінченка <br /> менеджмент <br /> 1 курс <br /> комунікабельність, відкритість, робота в команді <br /> Особисто мені цікаво розвиватись у сфері менеджменту, на пізнавати щось нове про цю спеціальність</div>

Avkaninska.feu25 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D0%86%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 2026-05-06T11:45:46Z

<p>Niantonova.feu25: /* niantonova.feu25@kubg.edu.ua */</p> <hr /> <div> <br /> ==Персональні дані==<br /> [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br /> ===Антонова Надія Ігорівна===<br /> <br /> ===Моб-1-25-4.0-д===<br /> <br /> ===niantonova.feu25@kubg.edu.ua===<br /> *niantonova.feu25@kubg.edu.ua<br /> <br /> ===Соціальні мережі, блоги===<br /> ==Навчальна діяльність==<br /> ===Навчання на MOOC===<br /> Навчання на масових відкритих онлайн курсах)<br /> <br /> ===Навчальна практика===<br /> ===Програми мобільності===<br /> ===Нагороди та подяки навчального характеру===<br /> ==Наукова-практична діяльність==<br /> ===Наукові публікації===<br /> ===Участь у конференціях, семінарах===<br /> ===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===<br /> <br /> ==Професійний розвиток==<br /> ===Професійна сертифікація===<br /> ===Професійні навички===<br /> ===Стажування===<br /> ===Професійний досвід===<br /> ==Соціально-гуманітарна діяльність==<br /> ===Волонтерська діяльність===<br /> ===Соціальний проект===<br /> ===Університетські заходи===<br /> ===Благодійні акції===<br /> ===Студентське самоврядування===<br /> ===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===<br /> ==Доробки==<br /> ==Корисні посилання==<br /> ==Відгуки==<br /> ==Мої проекти==<br /> <br /> [[Категорія:Портфоліо студента/МОб-1-25-4.0-д]]</div>

Niantonova.feu25 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0 2026-05-06T11:42:46Z

<p>Ssboiko.feu25: /* Студентське самоврядування */</p> <hr /> <div> <br /> ==Персональні дані==<br /> [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br /> ===Бойко Софія Сергіївна===<br /> <br /> ===МОб-1-25-4.О-д===<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *ssboiko.feu25@kubg.edu.ua<br /> <br /> ===Соціальні мережі, блоги===<br /> ==Навчальна діяльність==<br /> ===Навчання на MOOC===<br /> Навчання на масових відкритих онлайн курсах)<br /> <br /> ===Навчальна практика===<br /> ===Програми мобільності===<br /> ===Нагороди та подяки навчального характеру===<br /> ==Наукова-практична діяльність==<br /> ===Наукові публікації===<br /> ===Участь у конференціях, семінарах===<br /> ===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===<br /> <br /> ==Професійний розвиток==<br /> ===Професійна сертифікація===<br /> ===Професійні навички===<br /> ===Стажування===<br /> ===Професійний досвід===<br /> ==Соціально-гуманітарна діяльність==<br /> ===Благодійна діяльність у Patron Pet Center===<br /> <br /> ===Соціальний проект===<br /> ==='ОМЯ','ЗОМЯ'===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> ===Рада студентського самоврядування факультету економіки та управління===<br /> <br /> ===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===<br /> ==Доробки==<br /> ==Корисні посилання==<br /> ==Відгуки==<br /> ==Мої проекти==<br /> <br /> [[Категорія:Портфоліо студента/МОб-1-25-4.0-д]]</div>

Ssboiko.feu25 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B0%D1%87%D1%83_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 2026-05-05T13:48:40Z

<p>Drbachu.feu25: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Сторінка студента|Група=МОб-1-25-4.0-д}}</p> <hr /> <div> <br /> ==Персональні дані==<br /> [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br /> ===ПІБ===<br /> ===Група===<br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:mail@domain.net назва посилання]<br /> ===Соціальні мережі, блоги===<br /> ==Навчальна діяльність==<br /> ===Навчання на MOOC===<br /> Навчання на масових відкритих онлайн курсах)<br /> <br /> ===Навчальна практика===<br /> ===Програми мобільності===<br /> ===Нагороди та подяки навчального характеру===<br /> ==Наукова-практична діяльність==<br /> ===Наукові публікації===<br /> ===Участь у конференціях, семінарах===<br /> ===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===<br /> <br /> ==Професійний розвиток==<br /> ===Професійна сертифікація===<br /> ===Професійні навички===<br /> ===Стажування===<br /> ===Професійний досвід===<br /> ==Соціально-гуманітарна діяльність==<br /> ===Волонтерська діяльність===<br /> ===Соціальний проект===<br /> ===Університетські заходи===<br /> ===Благодійні акції===<br /> ===Студентське самоврядування===<br /> ===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===<br /> ==Доробки==<br /> ==Корисні посилання==<br /> ==Відгуки==<br /> ==Мої проекти==<br /> <br /> [[Категорія:Портфоліо студента/МОб-1-25-4.0-д]]</div>

Drbachu.feu25 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B9_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 2026-05-05T12:31:13Z

<p>Hpkonohrai.feu25: </p> <hr /> <div> <br /> ==Персональні дані==<br /> [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br /> ===ПІБ===<br /> Конограй Григорій Петрович<br /> <br /> ===Група===<br /> МОб-1-25-4.0д<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> hpkonohrai.feu25@kubg.edu.ua<br /> <br /> ===Соціальні мережі, блоги===<br /> whsaprlzz<br /> <br /> ==Навчальна діяльність==<br /> ===Навчання на MOOC===<br /> Навчання на масових відкритих онлайн курсах)<br /> <br /> ===Навчальна практика===<br /> ===Програми мобільності===<br /> ===Нагороди та подяки навчального характеру===<br /> ==Наукова-практична діяльність==<br /> ===Наукові публікації===<br /> ===Участь у конференціях, семінарах===<br /> ===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===<br /> <br /> ==Професійний розвиток==<br /> ===Професійна сертифікація===<br /> ===Професійні навички===<br /> ===Стажування===<br /> ===Професійний досвід===<br /> ==Соціально-гуманітарна діяльність==<br /> ===Волонтерська діяльність===<br /> ===Соціальний проект===<br /> ===Університетські заходи===<br /> ===Благодійні акції===<br /> ===Студентське самоврядування===<br /> ===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===<br /> ==Доробки==<br /> ==Корисні посилання==<br /> ==Відгуки==<br /> ==Мої проекти==<br /> <br /> [[Категорія:Портфоліо студента/МОб-1-25-4.0д]]</div>

Hpkonohrai.feu25 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%BB%D1%8E%D0%BA_%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%BE_%D0%92%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 2026-05-05T11:18:37Z

<p>Dvkyryliuk.feu25: /* Мої проекти */</p> <hr /> <div> <br /> ==Персональні дані==<br /> [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br /> ===ПІБ===<br /> Кирилюк Данило Віталійович<br /> <br /> ===Група===<br /> МОб-1-25-4.0-д<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:dvkyryliuk.feu25@kubg.edu.ua назва посилання]<br /> <br /> ===Соціальні мережі, блоги===<br /> -<br /> ==Навчальна діяльність==<br /> -<br /> ===Навчання на MOOC===<br /> -<br /> Навчання на масових відкритих онлайн курсах)<br /> <br /> ===Навчальна практика===<br /> -<br /> ===Програми мобільності===<br /> -<br /> ===Нагороди та подяки навчального характеру===<br /> -<br /> ==Наукова-практична діяльність==<br /> -<br /> ===Наукові публікації===<br /> -<br /> ===Участь у конференціях, семінарах===<br /> -<br /> ===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===<br /> -<br /> <br /> ==Професійний розвиток==<br /> ===Професійна сертифікація===<br /> ===Професійні навички===<br /> ===Стажування===<br /> -<br /> ===Професійний досвід===<br /> -<br /> ==Соціально-гуманітарна діяльність==<br /> -<br /> ===Волонтерська діяльність===<br /> -<br /> <br /> ===Соціальний проект===<br /> -<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> -<br /> ===Благодійні акції===<br /> -<br /> ===Студентське самоврядування===<br /> -<br /> ===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===<br /> -<br /> ==Доробки==<br /> -<br /> ==Корисні посилання==<br /> -<br /> ==Відгуки==<br /> -<br /> ==Мої проекти==<br /> [[Категорія:Портфоліо студента/МОб-1-25-4.0-д]]</div>

Dvkyryliuk.feu25 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B0_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0 2026-05-04T17:32:17Z

<p>Kakoloda.feu25: Створення портфоліо</p> <hr /> <div> Колода Карина Андріївна ==<br /> <br /> === Про мене ===<br /> <br /> Я студентка спеціальності «Менеджмент» Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. Відповідальна, комунікабельна та цілеспрямована. Легко працюю в команді та швидко навчаюся новому.<br /> <br /> === Освіта ===<br /> <br /> Київський столичний університет імені Бориса Грінченка <br /> <br /> Спеціальність: Менеджмент <br /> <br /> Група: МОб-1-23-4.0д<br /> <br /> === Навички ===<br /> <br /> * Комунікабельність <br /> <br /> * Організаторські здібності <br /> <br /> * Робота в команді <br /> <br /> * Відповідальність <br /> <br /> * Швидке навчання <br /> <br /> * Робота з інформацією <br /> <br /> === Досвід ===<br /> <br /> Участь у навчальних та освітніх заходах<br /> <br /> Створення презентацій та робота з інформаційними матеріалами. <br /> <br /> Базові навички роботи з генеративним ШІ. <br /> <br /> === Досягнення ===<br /> <br /> * Активна участь у навчальному процесі <br /> <br /> * Виконання командних проєктів <br /> <br /> * Розвиток професійних навичок <br /> <br /> === Цілі ===<br /> <br /> Розвиток у сфері менеджменту, здобуття практичного досвіду та професійне зростання.<br /> <br /> === Контакти ===<br /> <br /> Email: kakoloda.feu25@kubg.edu.ua</div>

Kakoloda.feu25 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%94%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 2026-05-04T07:33:18Z

<p>Adhrechka.feu25: </p> <hr /> <div> <br /> ==Персональні дані==<br /> [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br /> ===ПІБ===<br /> Гречка Анна Денисівна<br /> <br /> ===Група===<br /> Моб 1-25-4.од<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> adhrechka.feu25@kubg.edu.ua<br /> <br /> ===Соціальні мережі, блоги===<br /> ==Навчальна діяльність==<br /> ===Навчання на MOOC===<br /> Навчання на масових відкритих онлайн курсах)<br /> <br /> ===Навчальна практика===<br /> ===Програми мобільності===<br /> ===Нагороди та подяки навчального характеру===<br /> ==Наукова-практична діяльність==<br /> ===Наукові публікації===<br /> ===Участь у конференціях, семінарах===<br /> ===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===<br /> <br /> ==Професійний розвиток==<br /> ===Професійна сертифікація===<br /> ===Професійні навички===<br /> ===Стажування===<br /> ===Професійний досвід===<br /> ==Соціально-гуманітарна діяльність==<br /> ===Волонтерська діяльність===<br /> ===Соціальний проект===<br /> ===Університетські заходи===<br /> ===Благодійні акції===<br /> ===Студентське самоврядування===<br /> ===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===<br /> ==Доробки==<br /> ==Корисні посилання==<br /> ==Відгуки==<br /> ==Мої проекти==<br /> <br /> [[Категорія:Портфоліо студента/Моб-1-25-4.0д]]</div>

Adhrechka.feu25 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%B8%D0%BD%D0%B4%D1%8E%D0%BA_%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0-%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B02026 2026-05-03T08:31:49Z

<p>Avshyndiuk.fj22: </p> <hr /> <div><br /> ==Персональні дані==<br /> [[Файл:Photo 3248371113174698753 c.jpeg|thumb|200px|Шиндюк Анна-Кароліна]]<br /> ===ПІБ===<br /> Шиндюк Анна-Кароліна Віталіївна<br /> ===Група===<br /> МЖб-2-22-4.0д<br /> ===Електронна пошта===<br /> avshyndiuk.fj22@kubg.edu.ua<br /> ===Соціальні мережі, блоги===<br /> [https://www.instagram.com/_aanna_karolinaa_/?igsh=MWcxZWN0NnFlMngyMQ%3D%3D&amp;utm_source=qr# instagram]<br /> ==Навчальна діяльність==<br /> <br /> ===Навчання на MOOC===<br /> Навчання на масових відкритих онлайн курсах)<br /> <br /> ===Навчальна практика===<br /> Матеріали практики<br /> <br /> Український студент і еміграція: вимушене рішення чи шанс?<br /> «Я думала, що їду на пів року».<br /> Анастасія каже це й усміхається, але в цій усмішці більше сумніву, ніж радості. Вона виїхала до Польщі у 2022-му — навчання, підробіток, «тимчасово перечекати». Минуло 4 роки. Тепер у неї робота в Лодзі, нове коло друзів і життя, яке вже не виглядає тимчасовим.<br /> «Повернутися? Я хочу. Але не зараз. Тут я хоча б розумію, що буде завтра», — зізнається вона.<br /> Історія Анастасії— це вже не виняток. Це нова реальність.<br /> Поки в Україні говорять про відбудову, тисячі студентів тихо будують своє майбутнє в інших країнах. І питання вже не в тому, хто виїхав. Питання — хто повернеться.<br /> За даними дослідження Gradus Research, майже кожен третій молодий українець розглядає можливість еміграції. Серед студентів цей показник ще вищий. Молодь — наймобільніша, найгнучкіша і водночас найменш прив’язана до місця група.<br /> Аналітики Центр економічної стратегії підрахували: з початку повномасштабної війни Україна втратила мільйони молодих людей. І справа не лише у виїзді — справа в тому, що дедалі більше з них не планують повертатися.<br /> Причини звучать раціонально — безпека, гроші, освіта, кар’єра. Але за цими словами — просте відчуття: тут складно будувати життя.<br /> «Молодь завжди шукає можливості. І якщо вона не знаходить їх удома — вона шукає їх за кордоном», — пояснює виконавчий директор Центр економічної стратегії Гліб Вишлінський.<br /> Втім, сама молодь не мислить категоріями статистики. Для неї це завжди особисте рішення — і часто болісне.<br /> «Це шанс», — каже Софія. Для неї еміграція — це можливість побачити світ, заробити, стати незалежною.<br /> «Це вимушено», — заперечує Марія. Вона не хотіла їхати, але не бачить, як реалізувати себе в Україні зараз.<br /> Дві історії — і жодної однозначної відповіді.<br /> Еміграція українських студентів — це не просто «відтік кадрів». Це розрив між «хочу жити вдома» і «можу жити нормально».<br /> І найскладніше питання — не про виїзд.<br /> А про повернення.<br /> За даними Rating Group, значна частина молоді або не планує повертатися, або не визначилася. І з кожним роком за кордоном цей шанс зменшується: люди знаходять роботу, друзів, стабільність.<br /> Водночас у UNICEF наголошують: ця молодь може стати ключовим ресурсом для відновлення України. Але тільки якщо вона повернеться.<br /> А повернення — це вже не про патріотизм. Це про умови.<br /> Студенти говорять про це прямо: нормальна робота, адекватні зарплати, можливості розвитку, підтримка бізнесу і головне — безпека. Без цього, визнають експерти Київська школа економіки, масового повернення не буде.<br /> Еміграцію неможливо зупинити. Але можна зробити так, щоб вона не ставала квитком в один кінець.<br /> Бо сьогодні українські студенти виїжджають не лише від війни. Вони їдуть туди, де бачать майбутнє.<br /> І головне питання звучить жорстко:<br /> чи зможе Україна стати місцем, куди хочеться повернутися — а не лише тим, яке шкода залишати?<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> Навчання онлайн, життя офлайн: як війна змінила студентський досвід<br /> Ще кілька років тому студентське життя асоціювалося з парами, перервами в коридорах, спонтанними розмовами і відчуттям руху. <br /> Сьогодні для багатьох це — вкладки в браузері, вимкнені камери і навчання між тривогами. <br /> Війна змінила не лише країну — вона змінила сам досвід студентства. І ці зміни виявилися глибшими, ніж просто перехід в онлайн.<br /> За даними Міністерство освіти і науки України, значна частина закладів вищої освіти працює у змішаному або дистанційному форматі. Це стало вимушеним рішенням через безпекову ситуацію, але водночас створило нову реальність, у якій студент і університет більше не прив’язані до одного місця.<br /> Разом із цим змінилася і якість освітнього процесу: дослідження Державна служба якості освіти України показують, що студенти дедалі частіше відчувають брак мотивації, складнощі з концентрацією та зниження залученості до навчання. <br /> Онлайн-формат дає гнучкість, але забирає відчуття спільноти.<br /> Проблема не лише в технологіях — вона в контексті постійної напруги, новин і невизначеності, на фоні яких потрібно вчитися і будувати майбутнє. <br /> За оцінками Всесвітня організація охорони здоров'я, тривалий стрес впливає на пам’ять і здатність до навчання, що додатково ускладнює освітній процес.<br /> У результаті студентство поступово втрачає ту частину досвіду, яка колись була ключовою — живе університетське середовище, натомість формується індивідуалізоване навчання, де кожен рухається у власному темпі.<br /> Водночас це має і зворотний бік: частина студентів адаптується до нових умов, ефективніше управляє часом і поєднує навчання з роботою або міжнародними освітніми можливостями. За аналітикою OECD, сучасна освіта рухається до більш гнучких і персоналізованих моделей, і українські студенти фактично вже опинилися в цьому тренді.<br /> Проте залишається проблема нерівності умов: не всі мають стабільний інтернет або комфортний простір для навчання, і, як зазначає UNESCO, саме це формує освітній розрив у кризових ситуаціях.<br /> У підсумку студентський досвід сьогодні — це поєднання втрат і нових можливостей: менше класичного студентського життя, але більше самостійності й адаптивності.<br /> І головна зміна полягає в тому, що університет більше не існує як окремий світ — він став частиною реальності, яка постійно змінюється разом зі студентами. <br /> <br /> <br /> <br /> Прокрастинація: чому наш мозок відкладає все на потім <br /> <br /> Прокрастинація давно перестала бути просто побутовим словом для опису студентської звички відкладати справи. <br /> Сучасна психологія розглядає її як складний механізм саморегуляції, у якому людина не стільки “лінива”, скільки емоційно перевантажена або намагається уникнути дискомфорту, пов’язаного з завданням. Дослідження показують, що прокрастинація частіше пов’язана не з браком часу чи здібностей, а з тим, як мозок обробляє стрес і винагороду. У момент вибору між складною роботою і швидким задоволенням активується система миттєвого підкріплення, яка змушує людину обирати простіші й приємніші дії.<br /> Нейробіологічно цей процес пояснюється взаємодією лімбічної системи та префронтальної кори. Лімбічна система відповідає за емоції та швидкі реакції, тоді як префронтальна кора — за планування та довгострокові цілі. Коли завдання здається складним або неприємним, емоційна система “перекриває” раціональне планування, і людина відкладає роботу. Саме тому прокрастинація часто посилюється під час стресу або втоми, коли контрольні функції мозку працюють менш ефективно.<br /> <br /> Цікавим психологічним феноменом, пов’язаним із прокрастинацією, є ефект Зейгарнік, згідно з яким незавершені завдання краще утримуються в пам’яті, ніж завершені. Це означає, що навіть коли людина відкладає справу, мозок продовжує “тримати її відкритою”, створюючи фонову напругу. У результаті прокрастинація парадоксально поєднує тимчасове полегшення з довгостроковим зростанням тривожності.<br /> Наукові огляди показують, що прокрастинація має тісний зв’язок із регуляцією емоцій. Люди відкладають завдання не тому, що не розуміють його важливості, а тому що намагаються уникнути негативних переживань, таких як страх помилки, невпевненість або перевантаження. У довгостроковій перспективі це призводить до зростання стресу, зниження якості виконання завдань і погіршення психологічного стану.<br /> Попри негативні наслідки, дослідники зазначають, що короткочасне відкладання іноді може мати творчий ефект, оскільки дозволяє мозку несвідомо опрацьовувати інформацію та знаходити нові зв’язки між ідеями. Однак цей ефект зникає, коли прокрастинація стає системною. Ефективні стратегії подолання включають розбиття завдань на невеликі кроки, зниження психологічного бар’єру старту та використання коротких інтервалів роботи, що допомагає активувати механізм включення в діяльність.<br /> <br /> <br /> Les réseaux sociaux et le cerveau des adolescents : comment le monde numérique transforme l’attention, la mémoire et la perception de la réalité<br /> <br /> Les réseaux sociaux et le cerveau adolescent : une nouvelle façon de penser le monde<br /> Les réseaux sociaux font désormais partie intégrante du quotidien des étudiants. Ils ne sont plus seulement un moyen de communication, mais aussi un espace où se construisent l’identité, l’opinion et même la perception du temps. Pourtant, derrière cette familiarité apparente, les chercheurs s’intéressent de plus en plus à leurs effets sur le cerveau, en particulier chez les adolescents et les jeunes adultes.<br /> Le fonctionnement des plateformes repose sur des mécanismes simples mais puissants : les notifications, les “likes” et les contenus infinis activent le système de récompense du cerveau, notamment la libération de dopamine. Cette substance chimique est associée au plaisir et à la motivation. Chaque interaction positive renforce donc l’envie de revenir sur l’application, créant un cycle d’engagement presque automatique.<br /> Selon plusieurs études en neurosciences, cette stimulation constante peut influencer l’attention. Le cerveau s’habitue à des informations rapides, courtes et variées, ce qui rend plus difficile la concentration sur des tâches longues ou complexes, comme la lecture ou l’étude. Ce phénomène ne signifie pas une incapacité à apprendre, mais plutôt une adaptation à un environnement numérique très stimulant.<br /> Un autre aspect intéressant concerne la perception du temps. Les utilisateurs passent souvent plus de temps que prévu sur les réseaux sociaux sans s’en rendre compte. Ce phénomène est lié à l’absence de repères temporels clairs et à la structure infinie du contenu, qui supprime les “points d’arrêt naturels”. Le cerveau reste ainsi engagé dans une boucle continue de curiosité et de récompense.<br /> Cependant, les réseaux sociaux ne sont pas uniquement associés à des effets négatifs. Ils permettent aussi l’accès rapide à l’information, la création de communautés et l’expression personnelle. Dans certains cas, ils peuvent même favoriser l’apprentissage et la créativité, notamment lorsque les utilisateurs participent activement plutôt que de consommer passivement du contenu.<br /> Les chercheurs insistent donc sur un point essentiel : l’impact des réseaux sociaux dépend fortement de la manière dont ils sont utilisés. Une utilisation consciente, avec des limites claires et des pauses régulières, permet de réduire les effets négatifs tout en conservant leurs avantages.<br /> En fin de compte, les réseaux sociaux ne modifient pas seulement nos habitudes, ils participent aussi à la transformation progressive de notre manière de penser, de communiquer et de nous concentrer. Comprendre ces mécanismes devient essentiel pour mieux naviguer dans un environnement numérique de plus en plus présent dans la vie quotidienne. <br /> <br /> (стаття написана однією з осносвних іноземних мов)<br /> 6. Список використаних джерел і літератури<br /> Gradus Research (2023), Центр економічної стратегії, Rating Group (2024), UNICEF Ukraine (2023–2024), Київська школа економіки (KSE), Міністерство освіти і науки України (МОН), Державна служба якості освіти України, World Health Organization (WHO), OECD, UNESCO.<br /> Джерела: Steel, P. (2007) The nature of procrastination: A meta-analytic and theoretical review; Zeigarnik, B. (1927) On finished and unfinished tasks; Ferrari, J. R., Johnson, J. L., McCown, W. G. (1995) Procrastination and task avoidance; Sirois, F. M., Pychyl, T. A. (2016) Procrastination, emotion regulation, and well-being; Pychyl, T. A. (2013) Solving the procrastination puzzle <br /> : Kuss, D. J., Griffiths, M. D. (2017) Social Networking Sites and Addiction; Montag, C., Reuter, M. (2017) Internet Addiction; Lembke, A. (2021) Dopamine Nation; Volkow, N. D., Wang, G. J. (2013) Brain dopamine and motivation. <br /> <br /> <br /> ===Професійні навички===<br /> Володіння англійською на рівні B1 <br /> <br /> <br /> Зйомка та монтаж відео<br /> <br /> <br /> Інтерв'ювання<br /> <br /> <br /> Вміння користуватись штучним інтелектом<br /> <br /> [[Категорія:Портфоліо студента/МЖб-2-22-4.0д]]</div>

Avshyndiuk.fj22 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0 2026-04-29T09:16:57Z

<p>Malinenko.feu25: /* Соціально-гуманітарна діяльність */</p> <hr /> <div> <br /> ==Персональні дані==<br /> [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br /> ===ПІБ===<br /> Ліненко Марина Андріївна <br /> ===Група===<br /> МОб-1-25-4.0-д<br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:mlinenko6@gmail.com Моя пошта]<br /> ===Соціальні мережі, блоги===<br /> <br /> ==Навчальна діяльність==<br /> ===Навчання на MOOC===<br /> Навчання на масових відкритих онлайн курсах)<br /> <br /> ===Навчальна практика===<br /> Запланована згідно з навчальним планом<br /> ===Програми мобільності===<br /> Не брала участі<br /> ===Нагороди та подяки навчального характеру===<br /> -<br /> <br /> ==Наукова-практична діяльність==<br /> -<br /> ===Наукові публікації===<br /> -<br /> ===Участь у конференціях, семінарах===<br /> Тільки пари<br /> ===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===<br /> -<br /> <br /> ==Професійний розвиток==<br /> -<br /> ===Професійна сертифікація===<br /> -<br /> ===Професійні навички===<br /> Вмію налаштовувати рекламу для просування продуктів, а також впевнено використовую сучасні цифрові інструменти для створення візуального контенту, планування завдань та ефективної організації робочого часу.<br /> ===Стажування===<br /> -<br /> ===Професійний досвід===<br /> Робота адміністратором в Центрі Правової Допомоги<br /> Робота продавцем-консультантом<br /> <br /> ==Соціально-гуманітарна діяльність==<br /> -<br /> ===Волонтерська діяльність===<br /> -<br /> ===Соціальний проект===<br /> -<br /> ===Університетські заходи===<br /> -<br /> ===Благодійні акції===<br /> -<br /> ===Студентське самоврядування===<br /> -<br /> ===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===<br /> -<br /> <br /> ==Доробки==<br /> ==Корисні посилання==<br /> ==Відгуки==<br /> ==Мої проекти==<br /> <br /> [[Категорія:Портфоліо студента/МОб-1-25-4.0-д]]</div>

Malinenko.feu25 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B0%D0%B2%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0_%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 2026-04-29T08:20:43Z

<p>Oysavchuk.feu25: Додано групу</p> <hr /> <div> <br /> ==Персональні дані==<br /> [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br /> ===ПІБ===<br /> Савчук Олександра Ярославівна<br /> <br /> ===Група===<br /> МОб-1-25-4.0д<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:oysavchuk.feu25@kubg.edu.ua oysavchuk.feu25@kubg.edu.ua]<br /> <br /> ===Соціальні мережі, блоги===<br /> ==Навчальна діяльність==<br /> ===Навчання на MOOC===<br /> Навчання на масових відкритих онлайн курсах)<br /> <br /> ===Навчальна практика===<br /> ===Програми мобільності===<br /> ===Нагороди та подяки навчального характеру===<br /> * Участь в ОМЯ — освітньому/навчальному заході.<br /> * Участь в ЗОМЯ — освітньому/навчальному заході.<br /> <br /> ==Наукова-практична діяльність==<br /> ===Наукові публікації===<br /> ===Участь у конференціях, семінарах===<br /> * Участь у конференції RESTART.<br /> * Участь у конференції Kyiv AI Day 2026.<br /> * Відвідувала захід JOB EXPO<br /> <br /> ===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===<br /> <br /> ==Професійний розвиток==<br /> ===Професійна сертифікація===<br /> ===Професійні навички===<br /> ===Стажування===<br /> ===Професійний досвід===<br /> ==Соціально-гуманітарна діяльність==<br /> ===Волонтерська діяльність===<br /> * Участь у дитячих таборах як волонтерка від церкви Hillsong та церкви «Соборна».<br /> * Організація та проведення благодійного дитячого різдвяного квесту від церкви Hillsong.<br /> * Допомога у формуванні та пакуванні гуманітарних наборів з їжею й одягом від церкви Hillsong.<br /> <br /> ===Соціальний проект===<br /> ===Університетські заходи===<br /> ===Благодійні акції===<br /> ===Студентське самоврядування===<br /> ===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===<br /> ==Доробки==<br /> ==Корисні посилання==<br /> ==Відгуки==<br /> ==Мої проекти==<br /> <br /> [[Категорія:Портфоліо студента/Моб-1-25-4.0д]]</div>

Oysavchuk.feu25 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%B0%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0 2026-04-22T09:52:31Z

<p>P.malynka.asp: </p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:Img_.jpg|250px|thumb|Фото]]<br /> <br /> &lt;br&gt;<br /> ==Персональні дані==<br /> ===Прізвище, ім’я, по батькові===<br /> Малинка Петро Олексійович<br /> ===Рік вступу===<br /> 2025<br /> ===Спеціальність===<br /> B4 Образотворче мистецтво та реставрація<br /> ===Тема наукового дослідження===<br /> Формотворча мова українського коміксу початку xxi століття: взаємодія засобів виразності класичної графіки та інноваційних візуальних практик<br /> ===Науковий керівник (ПІП, науковий ступінь, вчене звання)===<br /> Ковальчук Остап Вікторович, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри образотворчого мистецтва факультету образотворчого мистецтва і дизайну Київського столичного університету імені Бориса Грінченка<br /> ==Наукова-дослідницька діяльність==<br /> <br /> ===Статті у наукових виданнях===<br /> ===Статті у фахових наукових виданнях, що затвердженні МОН===<br /> ===Статті у закордонних виданнях===<br /> === Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus, WOS===<br /> === Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних ( окрім Scopus, WOS)===<br /> ===Участь у конференціях, у т.ч. закордонних===<br /> === Участь у державних науково-дослідних проектах===<br /> ===Рамкові міжнародні науково-дослідні проекти===<br /> === Грантові заявки===<br /> === Міжнародне стажування===<br /> === Академічна мобільність===<br /> [[Категорія:Портфоліо аспірантів/B4 Образотворче мистецтво та реставрація]]<br /> [[Категорія:Портфоліо аспірантів/2025]]</div>

P.malynka.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%BD 2026-04-21T12:53:20Z

<p>Mykyrylenko.fsm22: Створена сторінка: Тихопли́н, -ну, ч. Повільний, тихий плин води. Перен. Спокійний, неквапний перебіг життя...</p> <hr /> <div>Тихопли́н, -ну, ч.<br /> <br /> Повільний, тихий плин води.<br /> Перен. Спокійний, неквапний перебіг життя або подій.<br /> <br /> [[Категорія:Т]]<br /> <br /> =='''Сучасні словники'''==<br /> ''Тихоплин'', ім, чоловічий рід, неістота, однина<br /> <br /> ''Синоніми українською:''<br /> <br /> повільний плин<br /> спокій<br /> тиша<br /> рівновага<br /> неквапність<br /> плавність<br /> <br /> =='''Іншими мовами'''==<br /> <br /> '''Англійська:''' ''gentle flow'', ''calm drift''<br /> <br /> '''Німецька:''' ''ruhiger Fluss'', ''sanfter Verlauf''<br /> <br /> '''Французька:''' ''flux tranquille'', ''écoulement paisible''<br /> <br /> =='''Медіа'''==<br /> <br /> {{#ev:youtube|gEQLKmQ5uss}}<br /> <br /> =='''Ілюстрації'''==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot;<br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:Tykhoplyn.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:Tykhoplyn_1.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:Tykhoplyn_2.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> [https://uk.wikipedia.org/wiki/Плин<br /> ]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> https://slovnyk.ua<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]</div>

Mykyrylenko.fsm22 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%82%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C 2026-04-21T06:16:02Z

<p>Ksstepasiuk.fsm22: Створена сторінка: =='''Словник Грінченка'''== Жорсто́кість, -кости, ж. Жестокость, свирѣпость. Категорія:Ж...</p> <hr /> <div>=='''Словник Грінченка'''==<br /> Жорсто́кість, -кости, ж. Жестокость, свирѣпость.<br /> [[Категорія:Ж]]<br /> <br /> <br /> <br /> =='''Сучасні словники'''==<br /> ЖОРСТКІСТЬ, кості, ж. 1. Властивість за знач. жорсткий 1-3.<br /> <br /> 2. спец. Здатність чинити опір деформації. Всередині [бензинового] бака є внутрішні перегородки, що збільшують його жорсткість і зменшують плескання бензину під час руху автомобіля (Автомоб., 1957, 95); Жорсткість - це здатність деревини чинити опір зміні її розмірів і форми, що виникає від дії механічних сил (Стол.-буд. справа, 1957, 32).<br /> <br /> <br /> ''Синоніми українською:''<br /> <br /> - твердість <br /> <br /> - суворість <br /> <br /> - різкість <br /> <br /> - безкомпромісність <br /> <br /> - категоричність <br /> <br /> - грубість <br /> <br /> - негнучкість <br /> <br /> <br /> =='''Іншими мовами'''==<br /> <br /> '''Англійська:''' ''rigidity'', ''harshness''<br /> <br /> '''Німецька:''' ''Härte'', ''Strenge''<br /> <br /> '''Французька:''' ''rigidité'', ''sévérité''<br /> <br /> <br /> =='''Медіа'''==<br /> <br /> {{#ev:youtube|wJ5US7ZwQcM}}<br /> <br /> <br /> =='''Ілюстрації'''==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:жорсткість1.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:жорсткість2.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:жорсткість3.png|x140px]] <br /> |}<br /> <br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> [https://uk.wikipedia.org/wiki/Жорсткість]<br /> <br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> https://slovnyk.ua/index.php?swrd=жорсткість<br /> <br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]</div>

Ksstepasiuk.fsm22 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%80 2026-04-21T06:00:52Z

<p>Ksstepasiuk.fsm22: </p> <hr /> <div><br /> Гонорар, у, ч. Винагорода за працю, особливо розумову (за літературні, наукові, мистецькі твори, виступи тощо).<br /> [[Категорія:Г]]<br /> <br /> =='''Сучасні словники'''==<br /> ГОНОРАР, у, ч. Грошова винагорода авторам праць з науки, літератури, мистецтва і т. ін., яка видається за договором. Гонорару за працю Вашу дати не можемо, бо самі починаємо справу на позичені гроші (Коцюб., III, 1956,199); Збільшив [професор] свій достаток значними гонорарами, якими оплачувалися його наукові статті (Рибак, Час.., 1960, 34).<br /> <br /> <br /> ''Синоніми українською:''<br /> <br /> - винагорода <br /> <br /> - оплата <br /> <br /> - платня <br /> <br /> - заробіток <br /> <br /> - відшкодування <br /> <br /> - премія <br /> <br /> <br /> =='''Іншими мовами'''==<br /> <br /> '''Англійська:''' ''fee'', ''honorarium'', ''payment''<br /> <br /> '''Німецька:''' ''Honorar'', ''Vergütung''<br /> <br /> '''Французька:''' ''honoraires'', ''rémunération''<br /> <br /> <br /> =='''Медіа'''==<br /> <br /> {{#ev:youtube|qmOBqttbJxQ}}<br /> <br /> <br /> =='''Ілюстрації'''==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гонорар1.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гонорар2.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гонорар3.png|x140px]] <br /> |}<br /> <br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> [https://uk.wikipedia.org/wiki/Гонорар]<br /> <br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> https://slovnyk.ua/index.php?swrd=гонорар<br /> <br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]</div>

Ksstepasiuk.fsm22 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F 2026-04-21T05:57:32Z

<p>Ksstepasiuk.fsm22: Створена сторінка: =='''Словник Грінченка'''== А́зія, -зії, ж. Азія. В татарських піснях середньої Азиї... Левиц....</p> <hr /> <div>=='''Словник Грінченка'''==<br /> А́зія, -зії, ж. Азія. В татарських піснях середньої Азиї... Левиц. І. Правда, 1867, стр. 532.<br /> <br /> <br /> [[Категорія:А]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> =='''Сучасні словники'''==<br /> ''Азія'', ім., жіночий рід, неістота, однина<br /> Найбільша частина світу, утворює з Європою континент Євразію; від Пн. Америки відокремлена Беринґовою прот., від Африки Суецьким каналом і Червоним м., від Європ<br /> <br /> <br /> ''Синоніми українською:''<br /> <br /> - частина світу<br /> <br /> - материк<br /> <br /> - континент<br /> <br /> - регіон (у широкому значенні)<br /> <br /> <br /> =='''Іншими мовами'''==<br /> <br /> '''Англійська:''' ''Asia''<br /> <br /> '''Німецька:''' ''Asien''<br /> <br /> '''Французька:''' ''Asie''<br /> <br /> '''Китайська:''' ''亚洲 (Yàzhōu)''<br /> <br /> <br /> =='''Медіа'''==<br /> <br /> {{#ev:youtube|Gd_KIHTJv28}}<br /> <br /> <br /> =='''Ілюстрації'''==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:азія1.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:азія2.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:азія3.png|x140px]] <br /> |}<br /> <br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> [https://uk.wikipedia.org/wiki/Азія]<br /> <br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> https://uk.wikipedia.org/wiki/Азія<br /> <br /> https://slovnyk.ua/index.php?swrd=азія<br /> <br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]</div>

Ksstepasiuk.fsm22 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%84%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%94 2026-04-21T05:51:00Z

<p>Ksstepasiuk.fsm22: </p> <hr /> <div>=='''Словник Грінченка'''==<br /> Єва́нгеліє, -лія, с. и єва́нгелія, -лії, ж. Евангеліе. Не змоглись на євангелію, цілуйте псалтирію. Ном. № 12026.<br /> [[Категорія:Є]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> =='''Сучасні словники'''==<br /> ЄВАНГЕЛІЄ, я, с. 1. Частина біблії (головна частина Нового завіту), в якій вміщено легенди про життя та повчання міфічного Ісуса Христа і яка є основою християнської релігії. Поки донесли [покійника] до церкви, то аж дванадцять разів зостановлялися читати євангелія (Кв.-Осн., II, 1956, 97); Прийшов він [священик] у чорній рясі з євангелієм у руці (Скл., Святослав, 1959, 55).<br /> <br /> 2. перен., ірон. Книга, в якій викладені основні принципи, правила чого-небудь.<br /> <br /> <br /> ''Синоніми українською:''<br /> <br /> - благовіст<br /> <br /> - добра звістка<br /> <br /> - писання<br /> <br /> - святе письмо<br /> <br /> - новий заповіт (у широкому значенні)<br /> <br /> - проповідь<br /> <br /> <br /> =='''Іншими мовами'''==<br /> <br /> '''Англійська:''' ''Gospel''<br /> <br /> '''Німецька:''' ''Evangelium''<br /> <br /> '''Французька:''' ''Évangile''<br /> <br /> <br /> =='''Медіа'''==<br /> <br /> {{#ev:youtube|BQDlqzKfGiw}}<br /> <br /> <br /> =='''Ілюстрації'''==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:євангеліє1.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:євангеліє2.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:євангеліє3.png|x140px]] <br /> |}<br /> <br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> [https://uk.wikipedia.org/wiki/Євангеліє]<br /> <br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> https://slovnyk.ua/index.php?swrd=євангеліє<br /> <br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]</div>

Ksstepasiuk.fsm22 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80 2026-04-21T05:42:55Z

<p>Ksstepasiuk.fsm22: </p> <hr /> <div>Директор, а, ч. 1. Керівник підприємства, установи або організації.<br /> 2. Особа, що здійснює управління, організацію роботи та несе відповідальність за діяльність установи.<br /> [[Категорія:Д]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> =='''Сучасні словники'''==<br /> ДИРЕКТОР1, а, ч. Керівник підприємства, установи або навчального закладу. Веселі домики тонули в вербах.. Там жили всі німецькі майстри й директор са-харні (Н.-Лев., II, 1956, 199); Василь Гурович Ковтун.. директором Корчунецького дитбудинку став недавно (Панч, В дорозі, 1959, 275).<br /> <br /> ДИРЕКТОР2, а, ч., спец. Провідник у радіоапаратурі, який служить для збирання, фокусування випромінювання у вузький промінь. Форма і місце директора добираються таким чином, щоб хвиля випромінювання директором збігалася за фазою з хвилею основного вібратора і посилювала направленість антени (Осн. радіотехн., 1957, 178).<br /> <br /> <br /> ''Синоніми українською:''<br /> <br /> - керівник<br /> <br /> - очільник<br /> <br /> - управитель<br /> <br /> - начальник<br /> <br /> - адміністратор<br /> <br /> - завідувач<br /> <br /> - голова<br /> <br /> <br /> =='''Іншими мовами'''==<br /> <br /> '''Англійська:''' ''director'', ''manager''<br /> <br /> '''Німецька:''' ''Direktor'', ''Leiter''<br /> <br /> '''Французька:''' ''directeur'', ''gérant''<br /> <br /> <br /> =='''Медіа'''==<br /> <br /> {{#ev:youtube|Z5zjF9jScW0}}<br /> <br /> <br /> =='''Ілюстрації'''==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:директор1.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:директор2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:директор3.png|x140px]] <br /> |}<br /> <br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> [https://uk.wikipedia.org/wiki/Директор]<br /> <br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> https://slovnyk.ua/index.php?swrd=директор<br /> <br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]</div>

Ksstepasiuk.fsm22 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%95%D0%BA%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80 2026-04-21T05:35:22Z

<p>Ksstepasiuk.fsm22: </p> <hr /> <div>Екзаменатор, -а, ч. 1. Особа, яка приймає екзамен, перевіряє знання, уміння чи навички.<br /> 2. Той, хто оцінює рівень підготовки під час іспиту або тестування.<br /> [[Категорія:Е]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> =='''Сучасні словники'''==<br /> ЕКЗАМЕНАТОР, а, ч. Особа, яка проводить екзамен, оцінює знання того, хто екзаменується. - Зразу відповідатимете, чи подумаєте? - запитала екзаменатор (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 117); Обов'язок екзаменаторів - особливо чуйно, доброзичливо підходити до учнів (Рад. Укр., 29.V 1957, 1).<br /> <br /> <br /> ''Синоніми українською:''<br /> <br /> - іспитувач<br /> <br /> - перевіряльник<br /> <br /> - оцінювач<br /> <br /> - інспектор (у певному контексті)<br /> <br /> - контролер<br /> <br /> <br /> =='''Іншими мовами'''==<br /> <br /> '''Англійська:''' ''examiner'', ''tester''<br /> <br /> '''Німецька:''' ''Prüfer'', ''Examiner''<br /> <br /> '''Французька:''' ''examinateur'', ''évaluateur''<br /> <br /> <br /> =='''Медіа'''==<br /> <br /> {{#ev:youtube|Rj4QFx1fi3M}}<br /> <br /> <br /> =='''Ілюстрації'''==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:екзаменатор1.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:екзаменатор2.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:екзаменатор3.png|x140px]] <br /> |}<br /> <br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> [https://uk.wikipedia.org/wiki/Іспит]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> https://slovnyk.ua/index.php?swrd=екзаменатор<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]</div>

Ksstepasiuk.fsm22 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B1%D1%96%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8C 2026-04-21T05:27:46Z

<p>Ksstepasiuk.fsm22: </p> <hr /> <div>=='''Словник грінченка'''==<br /> Обійматися, -маюся, -єшся, сов. в. обня́тися, -німуся, -мешся, гл. Обниматься, обняться. Ой сидять вони (голуби) та й цілуються, сивими крильцями обіймаються. Лукаш.<br /> <br /> [[Категорія:О]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> =='''Сучасні словники'''==<br /> ОБІЙМАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ОБІЙНЯТИСЯ, обіймуся, обіймешся, док. 1. Обіймати один одного, пестячи, виражаючи ніжність, почуття дружби і т. ін. Богунці обіймалися з таращанцями (Довж., І, 1958, 207); Стануть собі, обіймуться - Співа соловейко; Послухають, розійдуться Обоє раденькі.,, (Шевч., І, 1951, 49).<br /> <br /> 2. тільки недок. Пас. до обіймати. Ластів 'ячим тремтінням обіймається збуджене жіноче серце (Ле, Міжгір'я, 1953, 68).<br /> <br /> <br /> ''Синоніми українською:''<br /> <br /> - обніматися<br /> <br /> - пригортуватися<br /> <br /> - притискатися<br /> <br /> - тулитися<br /> <br /> - пеститися<br /> <br /> <br /> =='''Іншими мовами'''==<br /> <br /> '''Англійська:''' ''to hug each other'', ''to embrace''<br /> <br /> '''Німецька:''' ''sich umarmen''<br /> <br /> '''Французька:''' ''s’embrasser'', ''se serrer dans les bras''<br /> <br /> <br /> =='''Медіа'''==<br /> <br /> {{#ev:youtube|F1afh5crNb8}}<br /> <br /> <br /> =='''Ілюстрації'''==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:обійматись1.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:обійматись2.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:обійматись3.png|x140px]] <br /> |}<br /> <br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> [https://uk.wikipedia.org/wiki/Обійми]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> https://slovnyk.ua/index.php?swrd=обійматись<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]</div>

Ksstepasiuk.fsm22 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B8%D1%81%D0%BA 2026-04-21T05:23:21Z

<p>Ksstepasiuk.fsm22: </p> <hr /> <div>Диск, -ка, ч. 1. Круглий плоский предмет або тіло.<br /> 2. Носій інформації у вигляді пластини (оптичний, жорсткий тощо).<br /> 3. Частина механізму або пристрою, що має форму круга.<br /> [[Категорія:Д]]<br /> <br /> <br /> <br /> =='''Сучасні словники'''==<br /> ДИСК, а, ч. 1. Предмет, який має вигляд плоского круга. Багато таких злитків, що мали форму брусків, незамкнутих кілець та дисків, знайдено в Закарпатті (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 86); * Образно. Її повні, засмаглі руки вже знову пірнули в соняшники, ритмічно торкаючись їхніх дисків з дівочою ніжністю, з класичною граціозністю (Гончар, І, 1954, 507); * У порівн. Місяць блищав, наче золотий диск (Трубл., І, 1955, 191); // Спортивний, гімнастичний прилад - дерев'яний круг сочевицевидної форми, скріплений металевим ободом. Великою популярністю користувались [у Ольвії в III-II ст. до н. е.] гімнастичні змагання з бігу, стрибків, кидання диска, списа, кінні змагання (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 258); * У порівн. Як же треба.. дорожити і думкою, і самою формою думки, щоб вона, неначе диск дискобола, летіла далеко і точно, а не як випадково кинута цеглина! (Довж., III, 1960, 271); // Видимий з Землі обрис Сонця, Місяця, планет. Місяць пересувається в ту частину зоряного неба, яка протистоїть Сонцю, і тоді видно повний диск Місяця (Бесіди про всесвіт, 1953, 13); Розглядаючи планету Марс у телескоп, ми бачимо диск з багатьма деталями на ньому (Рад. Укр., 22.ІХ 1956, 3); Блискучий диск сонця ніби плавав у розтопленому просторі, розсипаючись дугою бризок (Ле, Міжгір'я, 1953, 300); // Деталь машини, якого-небудь знаряддя, що має вигляд плоского круга, кільця з рівними або зазубленими краями. Своєчасно і добре організували виготовлення дисків для переустаткування висіваючих апаратів квадратно-гніздових сівалок київські заводи «Червоний екскаватор» і «Головмашмет» (Колг. село, 24.III 1956, 1); Головною частиною турбіни є стальний диск, ..на обводі цього диска є багато невеликих лопаточок (Фізика, II, 1957, 68).<br /> <br /> ^ Зародковий диск - маленька округла біляста пляма на жовтку яйця. У заплідненому яйці зародковий диск має форму кружка діаметром 3-8 мм (Пта-хівн., 1955, 108).<br /> <br /> 2. Магазин для патронів у ручному кулеметі або автоматі. Всі полягли, як один, тільки зброя та диски лишились (Л. Укр., І, 1951, 231); Соколов і жінка-сержант розкладали під руками зручно автоматні диски, .. гранати (Ю. Янов., І, 1954, 85).<br /> <br /> <br /> ''Синоніми українською:''<br /> <br /> - коло<br /> <br /> - пластина<br /> <br /> - кружок<br /> <br /> - носій<br /> <br /> - тарілка (переносно)<br /> <br /> - шайба<br /> <br /> <br /> =='''Іншими мовами'''==<br /> <br /> '''Англійська:''' ''disk'', ''disc''<br /> <br /> '''Німецька:''' ''Scheibe'', ''Diskus''<br /> <br /> '''Французька:''' ''disque''<br /> <br /> <br /> =='''Медіа'''==<br /> <br /> {{#ev:youtube|NtPc0jI21i0}}<br /> <br /> <br /> =='''Ілюстрації'''==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:диск1.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:диск2.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:диск3.png|x140px]] <br /> |}<br /> <br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> [https://uk.wikipedia.org/wiki/Диск]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> https://slovnyk.ua/index.php?swrd=диск<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]</div>

Ksstepasiuk.fsm22 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BB%D1%8F%D0%B6 2026-04-21T05:15:57Z

<p>Ksstepasiuk.fsm22: </p> <hr /> <div>Пляж, жу, ч. 1. Прибережна смуга (моря, річки, озера), вкрита піском або галькою, призначена для відпочинку, купання.<br /> 2. Місце для засмаги, відпочинку біля води, часто облаштоване для туристів.<br /> [[Категорія:П]]<br /> <br /> =='''Сучасні словники'''==<br /> ПЛЯЖ, у, ч. Прибережна смуга моря, озера, річки, зручна для купання, сонячних ванн. Всі разом кинулися до теплих хвиль, що з шелестом набігали прозорими бганками на піскуватий пляж (Тулуб, В степу.., 1964, 259); Євпаторійська затока на більшій частині своєї берегової лінії має невисокі береги, облямовані широкими смугами пляжів (Геол. Укр., 1959, 584).<br /> <br /> ''Синоніми українською:''<br /> <br /> узбережжя<br /> берег<br /> прибережжя<br /> купальня<br /> курортна зона<br /> набережна<br /> зона відпочинку<br /> <br /> =='''Іншими мовами'''==<br /> <br /> '''Англійська:''' ''beach'', ''shore''<br /> <br /> '''Німецька:''' ''Strand'', ''Ufer''<br /> <br /> '''Французька:''' ''plage'', ''rivage''<br /> <br /> =='''Медіа'''==<br /> <br /> {{#ev:youtube|q2Lam4EAfR0}}<br /> <br /> =='''Ілюстрації'''==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot;<br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:пляж1.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:пляж2.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:пляж5.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> [https://uk.wikipedia.org/wiki/Пляж]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> https://slovnyk.ua/index.php?swrd=пляж<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]</div>

Ksstepasiuk.fsm22 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0 2026-04-21T04:57:50Z

<p>Ksstepasiuk.fsm22: </p> <hr /> <div><br /> Сопілка, -ки, ж. 1. Український народний духовий музичний інструмент у вигляді трубки з отворами для пальців.<br /> 2. Узагальнена назва подібних духових інструментів, виготовлених із дерева або інших матеріалів.<br /> [[Категорія:С]]<br /> <br /> <br /> <br /> =='''Сучасні словники'''==<br /> Український народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами. Якийсь парубок став грати на сопілці (Кобр., Вибр., 1954, 125); Його батько робив сопілки з липи й продавав на базарі (Панч, В дорозі, 1959, 165); * У порівн. - Говорить [Вівдя] тонісінько, мов сопілка грає (Н.-Лев., II, 1956, 264).<br /> <br /> <br /> ''Синоніми українською:''<br /> <br /> - флейта<br /> <br /> - дудка<br /> <br /> - свиріль<br /> <br /> - пищалка<br /> <br /> <br /> =='''Іншими мовами'''==<br /> <br /> '''Англійська:''' ''recorder'', ''flute''<br /> <br /> '''Німецька:''' ''Flöte'', ''Blockflöte''<br /> <br /> '''Французька:''' ''flûte'', ''flûte à bec''<br /> <br /> <br /> =='''Медіа'''==<br /> <br /> {{#ev:youtube|WmtINLUz7SI}}<br /> <br /> <br /> =='''Ілюстрації'''==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:сопілка2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:сопілка3.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:сопілка4.jpg|x140px]] <br /> |}<br /> <br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> [https://uk.wikipedia.org/wiki/Сопілка]<br /> <br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> https://slovnyk.ua/index.php?swrd=сопілка<br /> <br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]</div>

Ksstepasiuk.fsm22 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B0 2026-04-20T21:32:49Z

<p>Ivukrainets.fsm22: </p> <hr /> <div>Галька, -и, ж. <br /> 1. Округлий, гладенький камінь невеликого розміру (зазвичай від 10 до 100 мм у діаметрі), що утворився в результаті тривалого обкатування уламків гірських порід водою (річок, морів, озер).<br /> 2. Сукупність таких каменів, що утворюють пляжні насипи або використовуються як будівельний та декоративний матеріал.<br /> <br /> [[Категорія:Г]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> =='''Сучасні словники'''==<br /> '''Галька''' — іменник, жіночий рід, неістота, однина.<br /> <br /> '''Деталізація терміну:'''<br /> * '''Геологічне значення:''' уламкова гірська порода. Процес формування гальки (абразія) триває роками, під час яких вода згладжує гострі краї каміння, надаючи йому характерної обтічної форми.<br /> * '''Фізичні властивості:''' вирізняється високою стійкістю до вивітрювання. Залежно від породи, з якої вона утворилася, галька може бути гранітною, вапняковою, кремінною тощо.<br /> * '''Використання:''' активно застосовується в будівництві (для виготовлення бетону), ландшафтному дизайні (для оздоблення доріжок, штучних водойм) та медицині (стоун-терапія).<br /> <br /> '''Синоніми українською:'''<br /> - камінець<br /> - рінчак (діалектне)<br /> - кругляк (узагальнено)<br /> <br /> '''Антоніми:'''<br /> - щебінь (має гострі краї, не обкатаний водою)<br /> <br /> '''Приклади вживання:'''<br /> &gt; «Море викинуло на берег тисячі дрібних, різнокольорових гальок, що виблискували на сонці, наче коштовне каміння.»<br /> &gt; «Для облаштування дренажної системи в саду найкраще підходить річкова галька середньої фракції.»<br /> <br /> <br /> =='''Іншими мовами'''==<br /> <br /> '''Англійська:''' ''pebble''<br /> <br /> '''Німецька:''' ''Kiesel'', ''Kieselstein''<br /> <br /> '''Французька:''' ''galet''<br /> <br /> <br /> =='''Медіа'''==<br /> <br /> {{#ev:youtube|KvWOHmZ3A58}}<br /> <br /> <br /> =='''Ілюстрації'''==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:Galka1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:Galka2.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> [https://uk.wikipedia.org/wiki/Галька]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B0<br /> https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B0<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]</div>

Ivukrainets.fsm22 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B2%D0%B8%CC%81%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%8C 2026-04-20T21:22:57Z

<p>Tdohinska.fsm22: Створена сторінка: Цви́нтар, я, ч. Подвір’я і кладовище біля церкви. Місце, відведене для поховання померл...</p> <hr /> <div>Цви́нтар, я, ч.<br /> <br /> Подвір’я і кладовище біля церкви.<br /> Місце, відведене для поховання померлих; кладовище.<br /> Образно. Місце забуття, пам’яті або зосередження минулого.<br /> <br /> [[Категорія:Ц]]<br /> <br /> =='''Словник Грінченка'''==<br /> ''Цви́нтарь, -ря, м.'' Мѣсто въ церковной оградѣ, погостъ, кладбище. Чуб. І. 48. О. 1861. XI. Св. 41. Мурована церква з високою дзвіницею давня вже; мур аж зазеленів; вимощений цвинтарь проріс травою. МВ. І. 149. А титаря на цвинтарі вчора поховали. Шевч. 175. Горбатий цвинтарь у молодого лікаря. Ном. № 13933.<br /> <br /> =='''Сучасні словники'''==<br /> ''Цвинтар'', іменник, чоловічий рід, неістота, однина<br /> <br /> '''Значення:'''<br /> <br /> Подвір’я і кладовище біля церкви.<br /> Пріська більше у церкві стоїть, молиться; а Христя з дівчатами крутиться по цвинтарю, щебече (Мирний).<br /> Місце, відведене для поховання померлих; кладовище.<br /> Доріжка вела коло самого цвинтаря, що стояв на горбку (Кобринська).<br /> Образно.<br /> Став цвинтарем німцям цей схил висоти… (Нех.).<br /> <br /> =='''Синоніми українською'''==<br /> <br /> кладовище<br /> кладовисько<br /> гробовище (рідко)<br /> гробки (діал.)<br /> могилки (діал.)<br /> могильник<br /> некрополь<br /> церковище (заст.)<br /> <br /> =='''Іншими мовами'''==<br /> <br /> '''Англійська:''' ''cemetery'', ''graveyard''<br /> <br /> '''Німецька:''' ''Friedhof''<br /> <br /> '''Французька:''' ''cimetière''<br /> <br /> =='''Медіа'''==<br /> <br /> {{#ev:youtube|o9httMJITdc}}<br /> <br /> =='''Ілюстрації'''==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot;<br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> <br /> |style=&quot;width:33%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:graveyard 1.jpg|x180px]]<br /> <br /> Старовинний цвинтар із кам’яними надгробками та густою рослинністю.<br /> <br /> |style=&quot;width:33%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:graveyard 2.jpg|x180px]]<br /> <br /> Алея цвинтаря з монументальними склепами та впорядкованими доріжками.<br /> <br /> |style=&quot;width:33%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:graveyard 3.jpg|x180px]]<br /> <br /> Сучасний цвинтар із доглянутими могилами та квітковими композиціями.<br /> <br /> |}<br /> <br /> =='''Значення'''==<br /> Цвинтарі є важливою частиною культурної та історичної спадщини. Вони відображають:<br /> <br /> ставлення суспільства до смерті та пам’яті<br /> релігійні та обрядові традиції<br /> архітектурні стилі різних епох<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> [https://uk.wikipedia.org/wiki/Цвинтар<br /> ]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> https://hrinchenko.com/dictionary/word/63581-cvintar<br /> <br /> Словник української мови: в 11 тт. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 185.<br /> <br /> https://1675.slovaronline.com/41800-%D1%86%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%80<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]</div>

Tdohinska.fsm22 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%8F%D1%81%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B6%D0%BA%D0%B0 2026-04-20T20:59:47Z

<p>Ivukrainets.fsm22: Сторінка очищена</p> <hr /> <div></div>

Ivukrainets.fsm22 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0 2026-04-20T20:39:53Z

<p>Pvserdiuk.fsm22: Створена сторінка: '''Шаруга''', и, ж. 1. Сильна негода з вітром, снігом або дощем. 2. Погана погода, буря, хуртов...</p> <hr /> <div>'''Шаруга''', и, ж.<br /> <br /> 1. Сильна негода з вітром, снігом або дощем.<br /> 2. Погана погода, буря, хуртовина.<br /> [[Категорія:Ш]]<br /> <br /> =='''Сучасні словники'''==<br /> <br /> ==='''Словник української мови (СУМ)'''===<br /> '''Шаруга''' — негода з сильним вітром, снігом або дощем; хуртовина, завірюха.<br /> <br /> ==='''Великий тлумачний словник сучасної української мови'''===<br /> '''Шаруга''' — тривала негода, буря зі снігом або дощем, сильний вітер.<br /> <br /> ==='''Словник української мови онлайн (slovnyk.ua)'''===<br /> '''Шаруга''' — буря, негода, хуртовина; несприятливі погодні умови.<br /> <br /> ==='''Орфографічний словник української мови'''===<br /> '''Шаруга''' — іменник, жіночий рід; родовий відмінок — '''шаруги'''.<br /> <br /> ''Синоніми українською:''<br /> <br /> * негода<br /> * хуртовина<br /> * завірюха<br /> * заметіль<br /> * буря<br /> * віхола<br /> * метелиця<br /> * буревій<br /> <br /> =='''Іншими мовами'''==<br /> <br /> '''Англійська:''' ''storm'', ''blizzard''<br /> <br /> '''Німецька:''' ''Sturm'', ''Schneesturm''<br /> <br /> '''Французька:''' ''tempête'', ''blizzard''<br /> <br /> =='''Медіа'''==<br /> <br /> {{#ev:youtube|awnb7syPJ0A_GK5a}}<br /> <br /> =='''Ілюстрації'''==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot;<br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:Шаруга_1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:Шаруга_2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:Шаруга_3.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> [[https://uk.wikipedia.org/wiki/Негода](https://uk.wikipedia.org/wiki/Негода)]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> [[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=шаруга]][http://%5Bhttps://slovnyk.ua/index.php?swrd=шаруга%5D(https://slovnyk.ua/index.php?swrd=шаруга) [https://slovnyk.ua/index.php?swrd=шаруга&lt;nowiki&gt;]&lt;/nowiki&gt;(https://slovnyk.ua/index.php?swrd=шаруга)](https://slovnyk.ua/index.php?swrd=шаруга)<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]</div>

Pvserdiuk.fsm22 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F 2026-04-20T20:39:35Z

<p>Ivukrainets.fsm22: </p> <hr /> <div>Аберація, ї, ж. <br /> 1. Відхилення від норми, викривлення (в біології, психології).<br /> 2. (Оптика) Спотворення зображення, що створюється оптичною системою.<br /> 3. (Астрономія) Видиме зміщення небесних світил, зумовлене рухом Землі та скінченною швидкістю поширення світла.<br /> <br /> [[Категорія:А]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> =='''Сучасні словники'''==<br /> '''Аберація''' (лат. *aberratio* — відхилення, від *aberrare* — заблукати, ухилятися) — іменник, жіночий рід, неістота, однина.<br /> <br /> '''Тлумачення за галузями:'''<br /> * '''В оптиці:''' похибка оптичної системи (лінзи або дзеркала), що призводить до спотворення зображення (нечіткі контури, викривлення кольорів). Основні види: сферична та хроматична аберація.<br /> * '''В астрономії:''' видиме зміщення небесного світила, зумовлене скінченною швидкістю поширення світла та рухом спостерігача (Землі) по орбіті.<br /> * '''У біології та генетиці:''' зміни в структурі хромосом (хромосомна аберація) або відхилення ознак організму від біологічної норми.<br /> * '''У переносному значенні:''' відхилення від істини, помилка в мисленні, нездатність об’єктивно сприймати дійсність (напр., «аберація свідомості»).<br /> <br /> '''Синоніми українською:'''<br /> - відхилення<br /> - викривлення<br /> - спотворення<br /> - похибка<br /> - вада<br /> - дефект<br /> - зміщення<br /> <br /> '''Антоніми:'''<br /> - норма<br /> - фокус<br /> - точність<br /> <br /> '''Приклади вживання:'''<br /> &gt; «Хроматична аберація на фотографії створює неприємні кольорові ореоли навколо контрастних об'єктів.»<br /> &gt; «Аберація світла, відкрита Джеймсом Бредлі, стала вагомим доказом руху Землі навколо Сонця.»<br /> <br /> <br /> =='''Іншими мовами'''==<br /> <br /> '''Англійська:''' ''aberration''<br /> <br /> '''Німецька:''' ''Aberration''<br /> <br /> '''Французька:''' ''aberration''<br /> <br /> <br /> =='''Медіа'''==<br /> <br /> {{#ev:youtube|JdR5_oslxpo}}<br /> <br /> <br /> =='''Ілюстрації'''==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:Aberatsia1.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:Aberatsia2.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> [https://uk.wikipedia.org/wiki/Аберація]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2599/aberaciya<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]</div>

Ivukrainets.fsm22 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%BE 2026-04-20T11:54:43Z

<p>Virymska.fsm22: </p> <hr /> <div>'''Веретено'', а, с.<br /> <br /> 1. Примітивний ручний пристрій для прядіння ниток у вигляді тонкої дерев’яної палички, що обертається.<br /> 2. (перен.) Символ безперервного руху, долі або часу в народній культурі.<br /> 3. (етн.) Один із найдавніших інструментів ткацтва та прядіння.<br /> <br /> [[Категорія:В]]<br /> <br /> <br /> =='''Сучасні словники'''==<br /> ''Веретено'', іменник, середній рід, неістота, однина<br /> <br /> ''Синоніми українською:''<br /> <br /> - прядка <br /> - прядильний інструмент <br /> - шпиндель (техн.) <br /> - осердя (перен.) <br /> - обертальний стрижень <br /> <br /> <br /> =='''Іншими мовами'''==<br /> <br /> '''Англійська:''' ''spindle'' <br /> '''Німецька:''' ''Spindel'' <br /> '''Французька:''' ''fuseau'' <br /> <br /> <br /> =='''Медіа'''==<br /> <br /> {{#ev:youtube|AYFG9UW-Rm4}}<br /> <br /> <br /> =='''Ілюстрації'''==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:Vereteno1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:Vereteno2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:Vereteno3.jpg|x140px]] <br /> |}<br /> <br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> * Прядіння <br /> * Ткацтво <br /> * Прядка <br /> * Народні ремесла <br /> <br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> https://slovnyk.ua/index.php?swrd=веретено <br /> <br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> * https://uk.wikipedia.org/wiki/Веретено <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]</div>

Virymska.fsm22 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B2 2026-04-20T11:49:50Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div>ПЕРЕЛИВ, у, ч. 1. Дія за знач. переливати, перелити і переливатися, перелитися. Потім, рівність прибутку в усіх галузях промисловості і народного господарства взагалі передбачає повну свободу конкуренції, свободу переливу капіталу з однієї галузі в іншу (Ленін, 26, 1972, 61); Гірського вітру перелив ромашку нижче нахилив (Швець, Кроки.., 1962, 14); З південних країв прилетять солов 'ї, і в їхніх пісень переливі нам юність обійми простягне свої... (Сос., Так ніхто.., 1960, 71); Він устав на горах перед нами, Наш Київ, - переливами садів, Гарячими верхів 'ями дзвіниць (Рильський, II, 1960, 199).<br /> <br /> 2. Перехід одного кольору, відтінку в інший. В саду росли чарівні квіти, і хлопчик бачив найтонші переливи на їхніх пелюстках (Ів., Вел. очі, 1956, 36); Навколо, до самого неба, коливався, мінився срібнозернистий.. перелив улежаних снігів (Стельмах, І, 1962, 150); * Образно. І вбитий в кручі глинястої схил Високий дрогочинський частокіл. За ним ховалось сонце. Тріпотів Над містом смуг злотистих перелив (Бажан, І, 1946, 304); * У порівн. Широко, бентежно відкриті очі горіли йому райдужним переливом далекого неба (Гончар, III, 1959, 306).<br /> <br /> Грати (вигравати, горіти, сяяти і т. ін. ) [з] переливами - відсвічувати різними кольорами, відтінками. - Новенький... Чи бач, як виграє переливами. Мені б такий червінчик (Шиян, Гроза.., 1956, 166).<br /> <br /> 3. Чергування неоднакових звуків. Широкими смугами лилося світло з вікон Д-ської резиденції, мелодійними переливами роздавалися зсередини звуки фортеп 'яна (Фр., І, 1955, 184); Се вони [жайворонки], невидимі, кидають з неба на поле свою свердлячу пісню. Дзвінку, металеву й капризну, так що вухо ловить і не може зловити її переливів (Коцюб., II, 1955, 231); Його душа сповнювалася то журливим переливом стародавніх струн, то відгомоном громовиці великої народної боротьби (Речм., Весн. грози, 1961, 135).<br /> <br /> [[Категорія:П]]<br /> <br /> <br /> =='''Сучасні словники'''==<br /> ''Перелив'', іменник, чоловічий рід, неістота, однина<br /> <br /> ''Синоніми українською:''<br /> <br /> - розлив <br /> - перетікання <br /> - потік <br /> - переливання <br /> - перехід <br /> - гра відтінків <br /> - зміна <br /> <br /> =='''Іншими мовами'''==<br /> <br /> '''Англійська:''' ''overflow'', ''flow'', ''gradation'' <br /> '''Німецька:''' ''Überlauf'', ''Übergang'', ''Farbverlauf'' <br /> '''Французька:''' ''débordement'', ''dégradé'', ''transition'' <br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> * Потік <br /> * Перехід <br /> * Розлив <br /> * Гра кольорів <br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> https://slovnyk.ua/index.php?swrd=перелив <br /> <br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> * https://uk.wikipedia.org/wiki/Перелив <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]</div>

Virymska.fsm22 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BB%D0%B8%D0%BD 2026-04-20T11:45:05Z

<p>Virymska.fsm22: Створена сторінка: '''Плин'', у, ч. 1. Безперервний рух, перебіг чогось у часі або просторі; течія. 2. Хід подій,...</p> <hr /> <div>'''Плин'', у, ч. <br /> <br /> 1. Безперервний рух, перебіг чогось у часі або просторі; течія.<br /> 2. Хід подій, розвиток явищ; процес, що не зупиняється.<br /> 3. (перен.) Стан змінності, непостійності.<br /> <br /> [[Категорія:П]]<br /> <br /> <br /> =='''Сучасні словники'''==<br /> ''Плин'', іменник, чоловічий рід, неістота, однина<br /> <br /> ''Синоніми українською:''<br /> <br /> - течія <br /> - рух <br /> - перебіг <br /> - розвиток <br /> - потік <br /> - зміна <br /> - процес <br /> - динаміка <br /> <br /> <br /> =='''Іншими мовами'''==<br /> <br /> '''Англійська:''' ''flow'', ''flux'', ''course'' <br /> '''Німецька:''' ''Fluss'', ''Verlauf'', ''Strömung'' <br /> '''Французька:''' ''flux'', ''cours'', ''écoulement'' <br /> <br /> <br /> =='''Медіа'''==<br /> <br /> {{#ev:youtube|8X_qZYGg8RE}}<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> * Потік <br /> * Течія <br /> * Час <br /> * Процес <br /> <br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> https://slovnyk.ua/index.php?swrd=плин <br /> <br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> * https://uk.wikipedia.org/wiki/Плин <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]</div>

Virymska.fsm22 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F 2026-04-20T11:34:33Z

<p>Virymska.fsm22: </p> <hr /> <div>Веремія, ї, ж. 1. Галас, шум, метушня.<br /> 2. Безлад, плутанина, неспокій у поведінці людей.<br /> [[Категорія:В]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> =='''Сучасні словники'''==<br /> ''Веремія'', ім, жіночий рід, неістота, однина<br /> <br /> <br /> ''Синоніми українською:''<br /> <br /> - метушня<br /> <br /> - галас<br /> <br /> - шум<br /> <br /> - безлад<br /> <br /> - гармидер<br /> <br /> - клопіт<br /> <br /> - сум’яття<br /> <br /> <br /> =='''Іншими мовами'''==<br /> <br /> '''Англійська:''' ''turmoil'', ''commotion''<br /> <br /> '''Німецька:''' ''Aufruhr'', ''Durcheinander''<br /> <br /> '''Французька:''' ''désordre'', ''agitation''<br /> <br /> <br /> =='''Медіа'''==<br /> <br /> {{#ev:youtube|TmvEje-GgcM}}<br /> <br /> <br /> =='''Ілюстрації'''==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:Veremiya.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:Veremiya_1.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> [https://uk.wikipedia.org/wiki/Веремія]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> https://slovnyk.ua/index.php?swrd=веремія<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]</div>

Virymska.fsm22 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0 2026-04-20T11:15:27Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div>Витинанка, и, ж. 1. Орнаментальна декоративна прикраса, вирізана з паперу.<br /> 2. Традиційний вид українського народного мистецтва, що використовується для оздоблення оселі.<br /> [[Категорія:Ви]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> =='''Сучасні словники'''==<br /> ''Витинанка'', ім, жіночий рід, неістота, однина і множина<br /> <br /> <br /> ''Синоніми українською:''<br /> <br /> - паперовий орнамент<br /> <br /> - декоративне вирізання<br /> <br /> - паперова прикраса<br /> <br /> - витинкове мистецтво<br /> <br /> - ажурне вирізання<br /> <br /> <br /> =='''Іншими мовами'''==<br /> <br /> '''Англійська:''' ''paper cutting''<br /> <br /> '''Німецька:''' ''Papierschnitt''<br /> <br /> '''Французька:''' ''découpage en papier''<br /> <br /> <br /> =='''Медіа'''==<br /> <br /> {{#ev:youtube|srdqJHYazDU}}<br /> <br /> <br /> =='''Ілюстрації'''==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Vytinanka.png|x140px]]<br /> <br /> |}<br /> <br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> [https://uk.wikipedia.org/wiki/Витинанка]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> https://slovnyk.ua/index.php?swrd=витинанка<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [[Категорія:В]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]] <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]] <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]</div>

Virymska.fsm22 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B0%D0%B1%D0%B0! 2026-04-20T08:32:11Z

<p>Vopanchenko.fsm25m: Створена сторінка: Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов Категорія:Словник...</p> <hr /> <div>[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]] <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]] <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]] <br /> <br /> == Сучасні словники == <br /> <br /> '''Слово:''' Даба! <br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' Да-ба! меж. = Та ба! <br /> <br /> '''Сучасне значення:''' У сучасній українській мові «даба!» не є нормативною лексемою і вживається як застарілий або діалектно-розмовний вигук-варіант до «та ба!», що виражає: <br /> * заперечення або сумнів щодо сказаного; <br /> * іронічну або скептичну реакцію; <br /> * емоційне підсилення відповіді в розмові. <br /> <br /> '''Інтерпретація:''' Вигук «даба!» є фонетично видозміненим варіантом сполучення «та ба», що демонструє явища розмовної редукції та експресивної трансформації вигуків у народному мовленні. <br /> <br /> == Мовознавчий коментар == <br /> <br /> Такі вигуки: <br /> * належать до експресивної розмовної лексики; <br /> * можуть виникати через фонетичне злиття слів; <br /> * часто мають варіантні форми в діалектах; <br /> * використовуються для передачі емоційної реакції мовця. <br /> <br /> == Вживання == <br /> <br /> Слово «даба!» використовується в: <br /> * діалектному мовленні; <br /> * художніх текстах із народним колоритом; <br /> * стилізованих розмовних діалогах. <br /> <br /> == Приклади використання == <br /> <br /> * «Даба! Хіба ж це правда?» <br /> * «— Він прийде завтра. — Даба, не вірю я в це.» <br /> * «Даба! Та хто б таке міг подумати!» <br /> <br /> == Див. також == <br /> <br /> * [[Вигук]] <br /> * [[Та ба]] <br /> * [[Розмовна мова]] <br /> <br /> == Джерела та література == <br /> <br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ. Т. 1, с. 353. <br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка. <br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/ <br /> <br /> == Зовнішні посилання == <br /> <br /> *[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]</div>

Vopanchenko.fsm25m https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8E%CC%81%D0%BA%D0%B0 2026-04-20T08:26:24Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div><br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> '''Лексикографічний статус:''' <br /> У нормативних словниках української літературної мови не зафіксоване. Належить до розмовно-експресивної та діалектно-побутової лексики.<br /> <br /> '''Тлумачення:''' <br /> «Тваню́ка» — розмовне слово з образно-оцінним значенням, яке вживається для характеристики:<br /> * людини або предмета, пов’язаного з брудом, багном, болотистим середовищем;<br /> * чогось непривабливого, неохайного або морально “низького” (у переносному, зневажливому значенні в окремих говірках).<br /> <br /> Значення може варіюватися залежно від регіонального та контекстного вживання.<br /> <br /> == Етимологія ==<br /> Слово мотивовано основою «твань» (болото, багно), до якої приєднано експресивний суфіксальний компонент. Таким чином, «тванюка» семантично пов’язана з уявленням про болотисту, вологу, брудну місцевість.<br /> {{#ev:youtube|xYETK1hxNB0}}<br /> == Семантичні особливості ==<br /> Лексема має такі характерні ознаки:<br /> * експресивність;<br /> * оцінність (переважно негативна);<br /> * образність;<br /> * залежність значення від контексту.<br /> <br /> Основні семантичні відтінки:<br /> # буквальне — щось, пов’язане з тванню (болотом);<br /> # переносне — зневажлива характеристика людини або стану.<br /> <br /> == Стилістична характеристика ==<br /> Слово належить до:<br /> * розмовної лексики;<br /> * діалектного шару;<br /> * експресивно-зниженої стилістики.<br /> <br /> Не використовується у:<br /> * офіційно-діловому мовленні;<br /> * наукових текстах;<br /> * нормативній літературній мові.<br /> <br /> [[Файл:Болото 1.jpeg]]<br /> <br /> == Соціолінгвістичний аспект ==<br /> Лексема «тваню́ка» є прикладом:<br /> * регіонально маркованої експресивної лексики;<br /> * метафоричного перенесення природного явища (твань → характеристика об’єкта/людини);<br /> * збереження архаїчних моделей образного мислення в діалектах.<br /> <br /> == Вживання ==<br /> Слово функціонує переважно в:<br /> * діалектному мовленні;<br /> * усному розмовному стилі;<br /> * експресивних емоційно забарвлених висловах.<br /> <br /> == Приклади використання ==<br /> * «Не заходь туди — там суцільна тванюка після дощу.» <br /> * «Він так усе забруднив, що справжня тванюка вийшла.» <br /> * «(діалектно) Ота тванюка ніколи не тримає порядок.»<br /> <br /> == Мовознавчий коментар ==<br /> Лексема «тваню́ка» ілюструє:<br /> * продуктивність суфіксального словотвору в українських говірках;<br /> * семантичний перехід від природного явища до оцінної характеристики;<br /> * роль метафори у формуванні зниженої експресивної лексики.<br /> <br /> Такі одиниці є важливими для дослідження регіональної варіативності української мови.<br /> <br /> == Медіа ==<br /> {{#ev:youtube|QK6l0-6OVoY}}<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Твань]]<br /> * [[Діалекти української мови]]<br /> * [[Експресивна лексика]]<br /> * [[Оцінна лексика]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Гриценко, П. Ю. (ред.). (2000). ''Українська мова: енциклопедія''. Київ. <br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка. <br /> * Crystal, D. (2003). ''Language and the Internet''. Cambridge University Press. <br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> *[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B0%D0%B1%27%D1%8E%D0%BA 2026-04-20T08:14:48Z

<p>Vopanchenko.fsm25m: Створена сторінка: Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов Категорія:Словник...</p> <hr /> <div>[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]] <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]] <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]] <br /> <br /> == Сучасні словники == <br /> <br /> '''Слово:''' Баб’юк <br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' Баб’юк, ка, м. = Бабець. Вх. Пч. II. 19. <br /> <br /> '''Сучасне значення:''' У сучасній українській мові «баб’юк» є діалектним або застарілим словом і вживається як: <br /> * назва чоловіка, пов’язана з поняттям «бабець» (у значенні, зафіксованому в старій лексикографії); <br /> * рідковживана або регіональна форма, що майже не функціонує в сучасній нормативній мові. <br /> <br /> '''Інтерпретація:''' Слово «баб’юк» належить до архаїчної та діалектної лексики. Воно відображає історичні соціально-побутові найменування, характерні для народної мови XIX — початку XX століття. <br /> <br /> == Мовознавчий коментар == <br /> <br /> Такі слова: <br /> * належать до діалектної або застарілої лексики; <br /> * часто фіксуються через відсилки до інших слів (лексична дериваційна система); <br /> * зберігаються в історичних словниках як елементи мовної реконструкції; <br /> * мають обмежене або відсутнє сучасне вживання. <br /> <br /> == Вживання == <br /> <br /> Слово «баб’юк» використовується в: <br /> * історичних словниках; <br /> * діалектологічних матеріалах; <br /> * етнографічних описах мовлення. <br /> <br /> == Приклади використання == <br /> <br /> * «У словнику Грінченка баб’юк подано як синонім до бабець.» <br /> * «Такі слова трапляються лише в старих говорах.» <br /> * «Баб’юк — приклад діалектної лексики української мови.» <br /> <br /> == Медіа == <br /> <br /> *[https://www.youtube.com/results?search_query=українські+діалекти+старі+слова Українські діалекти — старі слова] <br /> *[https://www.youtube.com/results?search_query=ethnography+ukrainian+dialects+speech Ukrainian dialect speech — етнографія] <br /> <br /> == Див. також == <br /> <br /> * [[Бабець]] <br /> * [[Діалектизм]] <br /> * [[Архаїзм]] <br /> <br /> == Джерела та література == <br /> <br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ. Т. 1, с. 15. <br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка. <br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/ <br /> <br /> == Зовнішні посилання == <br /> <br /> *[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]</div>

Vopanchenko.fsm25m https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%27%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%82%D0%B0 2026-04-20T08:12:15Z

<p>Vopanchenko.fsm25m: Створена сторінка: Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов Категорія:Словник...</p> <hr /> <div>[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]] <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]] <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]] <br /> <br /> == Сучасні словники == <br /> <br /> '''Слово:''' М’якота <br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' М’я́кота́ и мня́кота́, ти, ж. 1) з наголосом на останньому складі — м’якість. Як постелю сіна, то м’якота спати. Лебед. у. 2) з наголосом на першому складі — м’якоть м’яса. Черк. у. <br /> <br /> '''Сучасне значення:''' У сучасній українській мові «м’якота» є рідковживаним або діалектним словом і означає: <br /> * м’якість, ніжність на дотик або за властивістю; <br /> * м’яку частину чогось (зокрема м’якоть м’яса, плодів у розширеному значенні); <br /> * у розмовному мовленні — стан або властивість чогось м’якого. <br /> <br /> '''Інтерпретація:''' Слово «м’якота» відображає давні фонетичні та акцентуаційні варіанти української мови. Воно демонструє багатозначність і регіональні відмінності у народній лексиці. <br /> <br /> == Мовознавчий коментар == <br /> <br /> Такі слова: <br /> * можуть мати різні наголошені форми з різними значеннями; <br /> * належать до діалектної та народнорозмовної лексики; <br /> * відображають семантичне розширення від прикметника «м’який»; <br /> * є прикладом поліакцентних лексем у старій українській мові. <br /> <br /> == Вживання == <br /> <br /> Слово «м’якота» використовується в: <br /> * діалектному мовленні; <br /> * етнографічних записах; <br /> * художній літературі з народним колоритом. <br /> <br /> == Приклади використання == <br /> <br /> * «Сіно було таке, що м’якота — спати одне задоволення.» <br /> * «М’якота м’яса залежить від способу приготування.» <br /> * «У цій тканині відчувається приємна м’якота.» <br /> <br /> == Медіа == <br /> <br /> *[https://www.youtube.com/results?search_query=тканини+текстура+м’якість М’які тканини — текстури] <br /> *[https://www.youtube.com/results?search_query=food+texture+tenderness+meat М’ясо та його м’якість — відео] <br /> <br /> == Див. також == <br /> <br /> * [[М’який]] <br /> * [[М’якість]] <br /> * [[Діалектизм]] <br /> <br /> == Джерела та література == <br /> <br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ. Т. 2, с. 458. <br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка. <br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/ <br /> <br /> == Зовнішні посилання == <br /> <br /> *[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]</div>

Vopanchenko.fsm25m https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%27%D1%97%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0 2026-04-20T08:10:21Z

<p>Vopanchenko.fsm25m: Створена сторінка: Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов Категорія:Словник...</p> <hr /> <div>[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]] <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]] <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]] <br /> <br /> == Сучасні словники == <br /> <br /> '''Слово:''' П’їлина <br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' П’їлина, ни, ж. см. П’їла. <br /> <br /> '''Сучасне значення:''' У сучасній українській мові «п’їлина» є рідковживаною діалектною або архаїчною формою, що відсилає до слова «п’їла». Уживання обмежується переважно етнографічними, діалектологічними або історичними контекстами. <br /> <br /> '''Інтерпретація:''' Слово «п’їлина» належить до архаїчної лексики та є похідною формою, що демонструє варіативність назв у народній мові. Воно фіксується як реєстрова відсилка до основного слова «п’їла». <br /> <br /> == Мовознавчий коментар == <br /> <br /> Такі слова: <br /> * є відсильними словниковими формами; <br /> * не мають самостійного розгорнутого значення поза словниковою системою; <br /> * характерні для діалектної та історичної лексикографії; <br /> * відображають системність словотворчих і варіантних зв’язків у мові. <br /> <br /> == Вживання == <br /> <br /> Слово «п’їлина» використовується в: <br /> * діалектологічних описах; <br /> * етнографічних дослідженнях; <br /> * історичних словникових джерелах. <br /> <br /> == Приклади використання == <br /> <br /> * «У словнику подано форму п’їлина як відсилку до п’їла.» <br /> * «Такі слова зберігаються у діалектних записах.» <br /> * «П’їлина трапляється лише в історичних джерелах.» <br /> <br /> == Медіа == <br /> <br /> *[https://www.youtube.com/results?search_query=українські+діалекти+лексика Українські діалекти — лексика] <br /> *[https://www.youtube.com/results?search_query=ethnographic+ukrainian+dialects Ethnographic Ukrainian dialects] <br /> <br /> == Див. також == <br /> <br /> * [[П’їла]] <br /> * [[Діалектизм]] <br /> * [[Архаїзм]] <br /> <br /> == Джерела та література == <br /> <br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ. Т. 3, с. 190. <br /> * Шухевич, В. (1904–1908). Етнографічні матеріали. <br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка. <br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/ <br /> <br /> == Зовнішні посилання == <br /> <br /> *[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]</div>

Vopanchenko.fsm25m https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B1%27%D1%97%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0 2026-04-20T08:08:48Z

<p>Vopanchenko.fsm25m: </p> <hr /> <div>[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]] <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]] <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]] <br /> <br /> == Сучасні словники == <br /> <br /> '''Слово:''' Об’їманка <br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' Об’їманка, ки, ж. = обіймання. Ум. об’їманочка. <br /> <br /> '''Сучасне значення:''' У сучасній українській мові «об’їманка» вживається рідко і переважно в розмовному або художньому стилі як синонім до «обійми», «обіймання». Має виразний емоційно-пестливий відтінок. <br /> <br /> '''Інтерпретація:''' Слово «об’їманка» є розмовно-пестливим іменником, утвореним від «обіймати/обійми». Воно зберігає значення фізичного або емоційного акту обіймання та підсилює емоційність висловлювання. <br /> <br /> == Мовознавчий коментар == <br /> <br /> Такі слова: <br /> * є іменниками дії; <br /> * часто мають зменшувально-пестливі форми; <br /> * широко представлені в народно-розмовній та художній мові; <br /> * фіксують емоційно забарвлену лексику української мови. <br /> <br /> == Вживання == <br /> <br /> Слово «об’їманка» використовується в: <br /> * народнопоетичних текстах; <br /> * художній літературі; <br /> * розмовному мовленні з емоційним забарвленням. <br /> <br /> == Приклади використання == <br /> <br /> * «Після зустрічі була тепла об’їманка.» <br /> * «Дитяча об’їманка зігріла всіх навколо.» <br /> * «Лише об’їманочки лишилися в пам’яті.» <br /> <br /> == Медіа == <br /> <br /> {{#ev:youtube|6A9X8vLEUa8}}<br /> <br /> == Див. також == <br /> <br /> * [[Обійми]] <br /> * [[Обіймання]] <br /> * [[Пестливі форми]] <br /> <br /> == Джерела та література == <br /> <br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ. Т. 3, с. 12. <br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка. <br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/ <br /> <br /> == Зовнішні посилання == <br /> <br /> *[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]</div>

Vopanchenko.fsm25m https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0 2026-04-20T08:05:26Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div><br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> [[Файл:Родзинка.jpeg]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|xap5auSUWP8}}<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' <br /> Родзинка — сушений виноград; також у переносному значенні — щось найкраще, найцікавіше, найцінніше в чомусь.<br /> <br /> '''Сучасне значення:''' <br /> У сучасній українській мові слово «родзинка» функціонує у двох основних значеннях:<br /> * пряме — сушений виноград як харчовий продукт;<br /> * переносне — унікальна, найхарактерніша або найпривабливіша деталь об’єкта, події, тексту чи явища.<br /> <br /> У переносному значенні слово є активно вживаним у сучасному мовленні та має позитивне оцінне забарвлення.<br /> <br /> == Семантична структура ==<br /> # Конкретне значення — харчовий продукт (сушений виноград).<br /> # Переносне значення — унікальна або найвиразніша деталь.<br /> # Оцінне значення — позитивна характеристика винятковості.<br /> <br /> == Етимологія ==<br /> Слово походить від позначення сушеного винограду «родзина / родзинка», що пов’язане зі слов’янською традицією найменування сухофруктів, які зберігають природну солодкість і концентрованість смаку.<br /> <br /> == Стилістичні особливості ==<br /> * У прямому значенні — стилістично нейтральне.<br /> * У переносному значенні — позитивно-оцінне.<br /> * Активно використовується у публіцистичному, освітньому, художньому та розмовному стилях.<br /> <br /> == Культурно-комунікативне значення ==<br /> У сучасному мовленні слово «родзинка» стало універсальним маркером унікальності. Воно використовується для виділення ключового, найяскравішого елементу явища або об’єкта.<br /> <br /> == Цитати та контексти вживання ==<br /> Узагальнені мовні приклади сучасного вживання:<br /> <br /> * «Родзинкою заходу став виступ студентського театру.» <br /> * «У цьому проєкті є справжня родзинка — нестандартний підхід до подачі матеріалу.» <br /> * «Кожна подія має свою родзинку, яка робить її особливою.» <br /> * «У страві головна родзинка — незвичайний соус.»<br /> <br /> Ці приклади відображають реальні моделі сучасного узусу української мови.<br /> <br /> == Мовознавчий коментар ==<br /> Лексема «родзинка» є прикладом семантичного розширення значення:<br /> від конкретного предметного значення → до абстрактного оцінного поняття.<br /> <br /> Це типовий процес метафоризації, коли фізичний об’єкт стає основою для позначення абстрактної характеристики “унікальності”.<br /> <br /> == Ілюстрації ==<br /> [[Файл:Raisins close up.jpg|міні|Сушений виноград — пряме значення слова «родзинка»]]<br /> [[Файл:Creative highlight idea.jpg|міні|«Родзинка» як найяскравіший елемент ідеї або проєкту]]<br /> [[Файл:Food dessert decoration.jpg|міні|Кулінарний контекст використання поняття “родзинка”]]<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Метафора]]<br /> * [[Полісемія]]<br /> * [[Оцінна лексика]]<br /> * [[Семантичне розширення]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ. <br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка. <br /> * Lakoff, G., &amp; Johnson, M. (1980). ''Metaphors We Live By''. University of Chicago Press. <br /> * Crystal, D. (2003). ''The Cambridge Encyclopedia of the English Language''. Cambridge University Press. <br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> *[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]<br /> *[https://uk.wikipedia.org/wiki/Родзинка Загальне поняття “родзинка” у культурному вжитку]</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%27%D0%B0%D0%BB%D0%B5 2026-04-20T08:02:16Z

<p>Vopanchenko.fsm25m: Створена сторінка: Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов Категорія:Словник...</p> <hr /> <div>[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]] <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]] <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]] <br /> <br /> == Сучасні словники == <br /> <br /> '''Слово:''' Т’але <br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' Не зафіксовано у словнику Б. Грінченка як окрема лексична одиниця. <br /> <br /> '''Сучасне значення:''' У сучасній розмовній українській мові «т’але» не є нормативним словом і не має усталеного словникового значення. Ймовірно, воно може розглядатися як: <br /> * фонетично злитий варіант розмовного «та але»; <br /> * експресивна частка в усному мовленні, що передає заперечення, сумнів або перехід до іншої думки; <br /> * індивідуальна або діалектна вимова в неформальному спілкуванні. <br /> <br /> '''Інтерпретація:''' Форма «т’але» демонструє процеси мовної редукції та злиття службових слів у швидкому мовленні. Такі форми характерні для розмовного стилю і не належать до кодифікованої норми. <br /> <br /> == Мовознавчий коментар == <br /> <br /> Такі утворення: <br /> * виникають у результаті фонетичного скорочення; <br /> * характерні для усного, неформального мовлення; <br /> * не закріплюються як нормативні одиниці мови; <br /> * можуть бути індивідуальними або ситуативними. <br /> <br /> == Вживання == <br /> <br /> Слово «т’але» може траплятися в: <br /> * розмовному мовленні; <br /> * діалогах у художніх текстах; <br /> * неформальному усному спілкуванні. <br /> <br /> == Приклади використання == <br /> <br /> * «Т’але я ж казав, що це не так просто.» <br /> * «Він подумав і сказав: т’але, може, ти маєш рацію.» <br /> * «Т’але що ти хочеш цим сказати?» <br /> <br /> == Медіа == <br /> <br /> *[https://www.youtube.com/results?search_query=українська+розмовна+мова+частки Розмовна українська мова — частки] <br /> *[https://www.youtube.com/results?search_query=spoken+ukrainian+colloquial+speech Ukrainian colloquial speech examples] <br /> <br /> == Див. також == <br /> <br /> * [[Частка (мовознавство)]] <br /> * [[Розмовна мова]] <br /> * [[Фонетичні скорочення]] <br /> <br /> == Джерела та література == <br /> <br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ. <br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка. <br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/ <br /> <br /> == Зовнішні посилання == <br /> <br /> *[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]</div>

Vopanchenko.fsm25m https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%27%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D0%BA 2026-04-20T07:59:47Z

<p>Vopanchenko.fsm25m: Створена сторінка: Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов Категорія:Словник...</p> <hr /> <div>[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]] <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]] <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]] <br /> <br /> == Сучасні словники == <br /> <br /> '''Слово:''' П’ядак <br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' П’ядак — п’ядь, міра довжини (відстань між великим і вказівним пальцями розтягнутої руки). <br /> <br /> '''Сучасне значення:''' У сучасній українській мові «п’ядак» уживається як застаріла або діалектна назва міри довжини — приблизно відстані між кінцями розставлених пальців руки. У сучасному вжитку використовується переважно в історичному або стилістично маркованому контексті. <br /> <br /> '''Інтерпретація:''' Слово «п’ядак» належить до традиційної системи народних мір. Воно відображає давні способи вимірювання, пов’язані з тілесними параметрами людини. <br /> <br /> == Мовознавчий коментар == <br /> <br /> Такі слова: <br /> * належать до архаїчної лексики; <br /> * пов’язані з історичними одиницями вимірювання; <br /> * часто витіснені сучасними метричними системами. <br /> <br /> == Вживання == <br /> <br /> Слово «п’ядак» використовується в: <br /> * історичних текстах; <br /> * фольклорі; <br /> * художній літературі стилізованого характеру. <br /> <br /> == Приклади використання == <br /> <br /> * «Ширина дошки становила два п’ядаки.» <br /> * «Він виміряв відстань п’ядаком.» <br /> * «У давнину п’ядак був поширеною мірою довжини.» <br /> <br /> == Медіа == <br /> <br /> *[https://www.youtube.com/results?search_query=давні+міри+довжини+п’ядь Стародавні одиниці вимірювання] <br /> *[https://www.youtube.com/results?search_query=ancient+units+of+measurement body based measurements history] <br /> <br /> == Див. також == <br /> <br /> * [[П’ядь]] <br /> * [[Міри довжини]] <br /> * [[Історія вимірювань]] <br /> <br /> == Джерела та література == <br /> <br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ. <br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка. <br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/ <br /> <br /> == Зовнішні посилання == <br /> <br /> *[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]</div>

Vopanchenko.fsm25m https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%27%D1%8F%D0%B2%D1%83%D1%88%D0%BD%D0%B8%D0%BA 2026-04-20T07:59:01Z

<p>Vopanchenko.fsm25m: Створена сторінка: Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов Категорія:Словник...</p> <hr /> <div>[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]] <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]] <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]] <br /> <br /> == Сучасні словники == <br /> <br /> '''Слово:''' П’явушник <br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' П’явушник — той, хто ловить або розводить п’явок; також посудина або місце для їх утримання. <br /> <br /> '''Сучасне значення:''' У сучасній українській мові «п’явушник» уживається рідко і має два основні значення: <br /> * людина, яка займається збиранням або розведенням п’явок (зокрема для медичних потреб); <br /> * ємність або спеціальне місце для зберігання п’явок. <br /> <br /> '''Інтерпретація:''' Слово «п’явушник» належить до архаїчної та професійно-історичної лексики, пов’язаної з традиційною медициною та природокористуванням. <br /> <br /> == Мовознавчий коментар == <br /> <br /> Такі слова: <br /> * можуть позначати як особу, так і предмет; <br /> * характерні для історичних професій; <br /> * часто виходять з активного вжитку, зберігаючись у словниках та історичних текстах. <br /> <br /> == Вживання == <br /> <br /> Слово «п’явушник» використовується в: <br /> * історичних і етнографічних описах; <br /> * текстах про народну медицину; <br /> * науково-історичних дослідженнях. <br /> <br /> == Приклади використання == <br /> <br /> * «П’явушник збирав п’явок у ставках для лікування.» <br /> * «У селі був спеціальний п’явушник для зберігання п’явок.» <br /> * «Професія п’явушника існувала в минулі століття.» <br /> <br /> == Медіа == <br /> <br /> *[https://www.youtube.com/results?search_query=п’явки+лікування Гірудотерапія — лікування п’явками] <br /> *[https://www.youtube.com/results?search_query=medicinal+leeches+therapy Medicinal leeches — використання в медицині] <br /> <br /> == Див. також == <br /> <br /> * [[П’явка]] <br /> * [[Народна медицина]] <br /> * [[Гірудотерапія]] <br /> <br /> == Джерела та література == <br /> <br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ. <br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка. <br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/ <br /> <br /> == Зовнішні посилання == <br /> <br /> *[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]</div>

Vopanchenko.fsm25m https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%27%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA 2026-04-20T07:56:27Z

<p>Vopanchenko.fsm25m: Створена сторінка: Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов Категорія:Словник...</p> <hr /> <div>[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]] <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]] <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]] <br /> <br /> == Сучасні словники == <br /> <br /> '''Слово:''' З’єдник <br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' З’єдник — те, що з’єднує; сполучна частина або засіб для поєднання. <br /> <br /> '''Сучасне значення:''' У сучасній українській мові «з’єдник» означає предмет, пристрій або елемент, що слугує для з’єднання частин (наприклад, у техніці, будівництві, мовленні). Також може вживатися як термін для позначення сполучного елемента в різних системах. <br /> <br /> '''Інтерпретація:''' Іменник «з’єдник» належить до термінологічної та загальновживаної лексики. Він відображає функціональне призначення предмета через його дію — з’єднувати. <br /> <br /> == Мовознавчий коментар == <br /> <br /> Такі слова: <br /> * утворюються від дієслів (з’єднати → з’єдник); <br /> * позначають предмет або засіб дії; <br /> * широко використовуються в технічній та науковій мові. <br /> <br /> == Вживання == <br /> <br /> Слово «з’єдник» використовується в: <br /> * технічних і наукових текстах; <br /> * будівництві та інженерії; <br /> * узагальненому значенні в різних сферах діяльності. <br /> <br /> == Приклади використання == <br /> <br /> * «Для монтажу використали спеціальний з’єдник.» <br /> * «З’єдник забезпечує міцність конструкції.» <br /> * «Потрібно замінити пошкоджений з’єдник.» <br /> <br /> == Медіа == <br /> <br /> *[https://www.youtube.com/results?search_query=з’єднувальні+елементи+техніка З’єднувальні елементи — відео] <br /> *[https://www.youtube.com/results?search_query=connectors+types Connectors — типи та застосування] <br /> <br /> == Див. також == <br /> <br /> * [[З’єднання]] <br /> * [[Механізм]] <br /> * [[Техніка]] <br /> <br /> == Джерела та література == <br /> <br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ. <br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка. <br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/ <br /> <br /> == Зовнішні посилання == <br /> <br /> *[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]</div>

Vopanchenko.fsm25m https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%27%D1%8E%D0%BD 2026-04-20T07:54:47Z

<p>Vopanchenko.fsm25m: </p> <hr /> <div>[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]] <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]] <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]] <br /> <br /> == Сучасні словники == <br /> <br /> '''Слово:''' В’юн <br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' В’юн — невелика прісноводна риба з видовженим тілом; також — витка рослина. <br /> <br /> '''Сучасне значення:''' У сучасній українській мові «в’юн» має кілька значень: <br /> * прісноводна риба з довгим, гнучким тілом (родина в’юнових); <br /> * витка рослина, що обвиває опору (наприклад, берізка польова); <br /> * переносно — про спритну, вертку людину. <br /> <br /> '''Інтерпретація:''' Слово «в’юн» є багатозначним і належить до природничої лексики. Воно відображає спільну ознаку — гнучкість, звивистість, що переноситься з одного значення на інші. <br /> <br /> == Мовознавчий коментар == <br /> <br /> Багатозначні слова: <br /> * мають кілька пов’язаних значень; <br /> * розвивають переносні значення на основі спільної ознаки; <br /> * активно функціонують у різних стилях мовлення. <br /> <br /> == Вживання == <br /> <br /> Слово «в’юн» використовується в: <br /> * біологічних і ботанічних текстах; <br /> * художній літературі; <br /> * розмовному мовленні (переносно). <br /> <br /> == Приклади використання == <br /> <br /> * «У ставку водиться в’юн.» <br /> * «В’юн обвився навколо тину.» <br /> * «Він верткий, мов в’юн.» <br /> <br /> == Медіа == <br /> <br /> {{#ev:youtube|Y43pJVY7fxo}}<br /> <br /> == Див. також == <br /> <br /> * [[Риба]] <br /> * [[Рослини]] <br /> * [[Багатозначність]] <br /> <br /> == Джерела та література == <br /> <br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ. <br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка. <br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/ <br /> <br /> == Зовнішні посилання == <br /> <br /> *[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]</div>

Vopanchenko.fsm25m