Ряхтіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:59, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ряхтіти, -хчу, -тиш, гл. Блестѣть, сверкать. Як золото ряхтить. Гол. IV. 438. На морі огрядні кораблі без лікуміри стоять собі пишними рядами та ряхтять мов пав’яне піря на сонці. Федьк. Пов. 46.