Відмінності між версіями «Прецедент»
(Створена сторінка: ==Сучасні словники== Прецеде́нт (від лат. praecedens — той, що передує) — випадок або подія, що...) |
|||
Рядок 9: | Рядок 9: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoуйicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoуйicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoйicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoйicon.png|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoуйцууййicon.png|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photo11234icon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photo11234icon.png|x140px]] | ||
|} | |} |
Поточна версія на 02:50, 6 листопада 2018
Зміст
Сучасні словники
Прецеде́нт (від лат. praecedens — той, що передує) — випадок або подія, що мала місце в минулому та є прикладом або підставою для аналогічних дій у сьогоденні. Прецедент, судовий прецедент (лат. praecedens, род. відм. лат. praecedentis — те, що передує[1]) — у системах загального права (англо-саксонських) є правилом, встановленим у попередній юридичній справі, яке є обов'язковим чи переконливим для суду при вирішенні подальших справ із подібними питаннями або фактами[2]. Правові системи загального права надають великого значення вирішенню справ відповідно до послідовних принципових правил, щоб подібні життєві факти давали схожий і передбачуваний результат. Дотримання прецеденту є механізмом досягнення цієї мети. Принцип, за допомогою якого судочинство пов'язується з прецедентами, називають лат. «stare decisis».
Судова практика в юрисдикціях загального права, по суті, є сукупністю судових та інших юридичних рішень, які можна наводити в подальшому як прецеденти. У більшості країн, включаючи більшість європейських країн, цей термін застосовується до будь-якого набору правових рішень, які керуються попередніми рішеннями, наприклад, попередніми рішеннями урядових органів. Суттєвим для розвитку прецедентної практики є публікація та впорядкування рішень для використання юристами, судами та широкою громадськістю у формі правових збірників (англ. Law report[en]). Хоча всі рішення з цієї точки зору є прецедентними, деякі стають «провідними» або «орієнтирними рішеннями», які використовуються особливо часто.