Відмінності між версіями «Складка»
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
===[http://sum.in.ua/s/bdzhilka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ===[http://sum.in.ua/s/bdzhilka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
+ | |||
+ | '''СКЛА́ДКА, ''и, жін.''''' | ||
+ | |||
+ | '''1.''' Рівно складена удвоє і загнута смужка тканини, паперу і т. ін.; | ||
+ | // ''перев. мн.'' М'які поздовжні згини на тканині, утворені призбируванням, стягненням, складанням її. ''Дівчинка.. сховала своє заплакане личко у рясних складках бабусиного плаття'' (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 161); | ||
+ | // Прямолінійний згин на тканині, папері і т. ін. ''На темно-сірих штанах знизу догори проходить старанно випрасована складка'' (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 176); | ||
+ | // Довгасте заглиблення чи борозенка на шкірі обличчя, тіла людини. ''Навколо уст в його лягла гірка складка'' (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 403); ''Помужнів [Черниш], постаршав: між чорними бровами лягла глибока складка'' (Олесь Гончар, I, 1954, 127). | ||
+ | |||
+ | '''2.''' ''геол.'' Хвилеподібний вигин шарів земної кори, перев. гірських порід. ''В місцях, де гірські обвали і розколини розкривають внутрішню будову гір, добре видно, як шари гірських порід зігнуті у складки різної форми'' (Фізична географія, 5, 1956, 103); ''Утворення складок, тобто гірських пасм на планеті, можливо, закономірний результат вулканізму'' (Наука і життя, 7, 1961, 21); | ||
+ | // Хвилеподібний вигин на якій-небудь поверхні (на снігу, воді і т. ін.). ''Тихий вітер віє вподовж річки, здіймав невеличку хвилю і широкою складкою вподовж течії'' (Панас Мирний, IV, 1955, 316); ''Коли вечірня пітьма сховала козака в складках і кучугурах узгір'я, Косінський відірвав стомлені очі від далини'' (Іван Ле, Наливайко, 1957, 80); | ||
+ | |||
+ | '''3.''' Те саме, що складчина. ''Ті, що не мали наміру приступити до складки, висунулися потихеньку з хати'' (Лесь Мартович, Тв., 1954, 281); | ||
+ | (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 594). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 00:51, 19 жовтня 2018
Зміст
Cловник Бориса Грінченка
Складка, -ки, ж. Складчина. На й моїх пять грошей до складки, щоб було десять. Ном. № 6436.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СКЛА́ДКА, и, жін.
1. Рівно складена удвоє і загнута смужка тканини, паперу і т. ін.; // перев. мн. М'які поздовжні згини на тканині, утворені призбируванням, стягненням, складанням її. Дівчинка.. сховала своє заплакане личко у рясних складках бабусиного плаття (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 161); // Прямолінійний згин на тканині, папері і т. ін. На темно-сірих штанах знизу догори проходить старанно випрасована складка (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 176); // Довгасте заглиблення чи борозенка на шкірі обличчя, тіла людини. Навколо уст в його лягла гірка складка (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 403); Помужнів [Черниш], постаршав: між чорними бровами лягла глибока складка (Олесь Гончар, I, 1954, 127).
2. геол. Хвилеподібний вигин шарів земної кори, перев. гірських порід. В місцях, де гірські обвали і розколини розкривають внутрішню будову гір, добре видно, як шари гірських порід зігнуті у складки різної форми (Фізична географія, 5, 1956, 103); Утворення складок, тобто гірських пасм на планеті, можливо, закономірний результат вулканізму (Наука і життя, 7, 1961, 21); // Хвилеподібний вигин на якій-небудь поверхні (на снігу, воді і т. ін.). Тихий вітер віє вподовж річки, здіймав невеличку хвилю і широкою складкою вподовж течії (Панас Мирний, IV, 1955, 316); Коли вечірня пітьма сховала козака в складках і кучугурах узгір'я, Косінський відірвав стомлені очі від далини (Іван Ле, Наливайко, 1957, 80);
3. Те саме, що складчина. Ті, що не мали наміру приступити до складки, висунулися потихеньку з хати (Лесь Мартович, Тв., 1954, 281); (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 594).