<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="https://wiki.kubg.edu.ua/skins/common/feed.css?303"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=Arduino</id>
		<title>Arduino - Історія редагувань</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=Arduino"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Arduino&amp;action=history"/>
		<updated>2026-05-13T17:15:18Z</updated>
		<subtitle>Історія редагувань цієї сторінки в вікі</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.23.15</generator>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Arduino&amp;diff=131607&amp;oldid=prev</id>
		<title>L.varchenko в 18:21, 11 травня 2015</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Arduino&amp;diff=131607&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2015-05-11T18:21:05Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;tr style='vertical-align: top;'&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 18:21, 11 травня 2015&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 20:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 20:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Апаратні засоби з можливістю розширення і відкритими принциповими схемами - мікроконтролери ATMEGA8 і ATMEGA168 є основою Arduino. Схеми модулів випускаються з ліцензією Creative Commons, а значить, досвідчені інженери мають можливість створення власних версій модулів, розширюючи і доповнюючи їх. Навіть звичайні користувачі можуть розробити дослідні зразки з метою економії коштів і розуміння роботи.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Апаратні засоби з можливістю розширення і відкритими принциповими схемами - мікроконтролери ATMEGA8 і ATMEGA168 є основою Arduino. Схеми модулів випускаються з ліцензією Creative Commons, а значить, досвідчені інженери мають можливість створення власних версій модулів, розширюючи і доповнюючи їх. Навіть звичайні користувачі можуть розробити дослідні зразки з метою економії коштів і розуміння роботи.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[Категорія:Tempus/Словник]]&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>L.varchenko</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Arduino&amp;diff=131606&amp;oldid=prev</id>
		<title>L.varchenko: Створена сторінка: праворуч Інструмент для проектування електронних пристроїв (...</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Arduino&amp;diff=131606&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2015-05-11T18:19:55Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Створена сторінка: &lt;a href=&quot;/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:ArduinoMega.jpg&quot; title=&quot;Файл:ArduinoMega.jpg&quot;&gt;праворуч&lt;/a&gt; Інструмент для проектування електронних пристроїв (...&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Нова сторінка&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;[[Файл:ArduinoMega.jpg|обрамити|праворуч]]&lt;br /&gt;
Інструмент для проектування електронних пристроїв (електронний конструктор) більш щільно взаємодіють з навколишнім фізичним середовищем, ніж стандартні персональні комп'ютери, які фактично не виходять за рамки віртуальності. Це платформа, призначена для «physical computing» з відкритим програмним кодом, побудована на простій друкарській платі з сучасною середовищем для написання програмного забезпечення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Arduino застосовується для створення електронних пристроїв з можливістю прийому сигналів від різних цифрових і аналогових датчиків, які можуть бути підключені до нього, і керування різними виконавчими пристроями. Проекти пристроїв, засновані на Arduino, можуть працювати самостійно або взаємодіяти з програмним забезпеченням на комп'ютері (напр .: Flash, Processing, MaxMSP). Плати можуть бути зібрані користувачем самостійно або куплені в зборі. Середовище розробки програм з відкритим вихідним текстом доступна для безкоштовного зкачування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існує безліч мікроконтролерів і платформ для здійснення «physical computing». Parallax Basic Stamp, Netmedia's BX-24, Phidgets, MIT's Handyboard і багато інших пропонують схожу функціональність. Всі ці пристрої об'єднують розрізнену інформацію про програмування і укладають її в просту у використанні збірку. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Arduino, в свою чергу, теж спрощує процес роботи з мікроконтролерами, проте має ряд переваг перед іншими пристроями для викладачів, студентів та любителів:''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Низька вартість''' - плати Arduino відносно дешеві в порівнянні з іншими платформами. Найдешевша версія модуля Arduino може бути зібрана в ручну, а деякі навіть готові модулі коштують менше 50 доларів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Крос-платформенность''' - програмне забезпечення Arduino працює під ОС Windows, Macintosh OSX і Linux. Більшість мікроконтролерів обмежується ОС Windows.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Проста і зрозуміла середовище програмування''' - середовище Arduino підходить як для початківців користувачів, так і для досвідчених. Arduino заснована на середовищі програмування Processing, що дуже зручно для викладачів, так як студенти працюють з цим середовищем будуть знайомі і з Arduino.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Програмне забезпечення з можливістю розширення і відкритим вихідним текстом - ПЗ Arduino випускається як інструмент, який може бути доповнений досвідченими користувачами. Мова може доповнюватися бібліотеками C ++. Користувачі, які бажають зрозуміти технічні нюанси, мають можливість перейти на мову AVR C на якому заснований C ++. Відповідно, є можливість додати код з середовища AVR-C в програму Arduino.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Апаратні засоби з можливістю розширення і відкритими принциповими схемами - мікроконтролери ATMEGA8 і ATMEGA168 є основою Arduino. Схеми модулів випускаються з ліцензією Creative Commons, а значить, досвідчені інженери мають можливість створення власних версій модулів, розширюючи і доповнюючи їх. Навіть звичайні користувачі можуть розробити дослідні зразки з метою економії коштів і розуміння роботи.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>L.varchenko</name></author>	</entry>

	</feed>