Ятрити - Історія редагувань

Npvytushko.ij18 в 07:51, 22 жовтня 2018

2018-10-22T07:51:31Z

A.kozachuk в 23:03, 16 листопада 2017

2017-11-16T23:03:29Z

A.kozachuk в 23:00, 16 листопада 2017

2017-11-16T23:00:26Z

A.kozachuk в 23:00, 16 листопада 2017

2017-11-16T23:00:06Z

Aachyrkina.if17 в 20:28, 16 листопада 2017

2017-11-16T20:28:29Z

Aachyrkina.if17 в 18:43, 16 листопада 2017

2017-11-16T18:43:45Z

Aachyrkina.if17 в 18:38, 16 листопада 2017

2017-11-16T18:38:25Z

Aachyrkina.if17 в 18:34, 16 листопада 2017

2017-11-16T18:34:39Z

Aachyrkina.if17 в 18:29, 16 листопада 2017

2017-11-16T18:29:58Z

Aachyrkina.if17 в 18:23, 16 листопада 2017

2017-11-16T18:23:09Z

@@ Рядок 25: / Рядок 25: @@
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:600x401_0_a369290c70b08110d02475c963f6fdcb@800x534_0x59f91261_1580219451381418320.jpeg ‎|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]

← Попередня версія		Версія за 23:03, 16 листопада 2017
Рядок 19:		Рядок 19:
	<a href="http://slovopedia.org.ua/49/53423/362459.html">ЯТРИТИ</a>		<a href="http://slovopedia.org.ua/49/53423/362459.html">ЯТРИТИ</a>

−	{~~{subst~~:~~Шаблон~~:Словник Грінченка і сучасність/~~Підрозділ=~~Інститут філології}}	+
		+	==Сучасні словники==
		+	Тлумачення слова у сучасних словниках
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|}
		+
		+	==Медіа==
		+
		+	==Див. також==
		+
		+	==Джерела та література==
		+
		+	==Зовнішні посилання==
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
		+	[[Категорія:Слова 2017 року]]

← Попередня версія		Версія за 23:00, 16 листопада 2017
Рядок 19:		Рядок 19:
	<a href="http://slovopedia.org.ua/49/53423/362459.html">ЯТРИТИ</a>		<a href="http://slovopedia.org.ua/49/53423/362459.html">ЯТРИТИ</a>

−	{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність/~~Gідрозділ~~=Інститут філології}}	+	{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність/Підрозділ=Інститут філології}}

← Попередня версія		Версія за 23:00, 16 листопада 2017
Рядок 19:		Рядок 19:
	<a href="http://slovopedia.org.ua/49/53423/362459.html">ЯТРИТИ</a>		<a href="http://slovopedia.org.ua/49/53423/362459.html">ЯТРИТИ</a>

−	{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність /~~підрозділ~~=Інститут філології}}	+	{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність/Gідрозділ=Інститут філології}}

@@ Рядок 9: / Рядок 9: @@
 . перех. Спричиняти, викликати чим-небудь запалення, біль, подразнення в чому-небудь (перев. в рані, хворому місці тощо). Надто довго придивлявся він до Дніпра. Надто боляче ятрило йому коліна і лікті сіре каміння (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 35); Камінна соша, вкрита червоним пилом, до болю ятрить очі, хоч затуляй їх та наосліп іди (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 73); Солона вода стікала з його чола, струменіла по всьому тілу, лоскотала і ятрила (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 6);  * Образно. Плането, ран кривавих не ятри. Над згарищами стало вже світання (Віталій Коротич, Поезії, 1967, 21).
 . перех., перен. Необережними словами, діями, спогадами змушувати знову відчувати, переживати щось важке, неприємне. Часто опановувало Корольова почуття самотності. В такі хвилини не знаходив він собі місця, і особливо ятрили його розум спогади про доньку (Анатолій Шиян, Магістраль, 1934, 46); Про що б не говорила Вутанька, про що б не думала, намагаючись забути своє горе, відірватись від нього, воно було при ній, ятрило її невідступно (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 354) . Торкатися того, що спричиняє страждання, душевний біль, є вразливим місцем. Зінька Мовчи! Не балакай зо мною улесливо, ті речі печуть мене, ятрять!(Марко Кропивницький, II, 1958, 34); Щоб не ятрити більше задавнений біль, він підводиться, прощається і через кухню виходить з хати (Михайло Стельмах, I, 1962, 273).
-♦ Ятрити душу — те саме, що Ятрити серце (див. серце). — Іди, Степане, іди, не ятри душі, — випростується вона й осліпляє його своїми заплаканими очима і тяжким болем змученого обличчя (Михайло Стельмах, II, 1962, 154); Ятрила душу Лукії й близька розлука з другим братом О мельком, котрий мав цієї ж ночі рушати до Москви (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 177); Люди, притулившись плечем до плеча, слухали його, вбираючи кожне слово, яке ятрило душі (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 54); Ятрити рану — те саме, що Розворушувати рану.Не ятріть мою рану, діду. Я й так насилу стримуюсь (Юрій Яновський, I, 1954, 158);
+♦ Ятрити душу — те саме, що Ятрити серце .  Іди, Степане, іди, не ятри душі, — випростується вона й осліпляє його своїми заплаканими очима і тяжким болем змученого обличчя (Михайло Стельмах, II, 1962, 154); Ятрила душу Лукії й близька розлука з другим братом О мельком, котрий мав цієї ж ночі рушати до Москви (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 177); Люди, притулившись плечем до плеча, слухали його, вбираючи кожне слово, яке ятрило душі (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 54); Ятрити рану — те саме, що Розворушувати рану.Не ятріть мою рану, діду. Я й так насилу стримуюсь (Юрій Яновський, I, 1954, 158);
-==Ілюстрації==
-{{Фото душевне страждання.jpeg}}
+==Іншими мовами==

@@ Рядок 11: / Рядок 11: @@
 ♦ Ятрити душу — те саме, що Ятрити серце (див. серце). — Іди, Степане, іди, не ятри душі, — випростується вона й осліпляє його своїми заплаканими очима і тяжким болем змученого обличчя (Михайло Стельмах, II, 1962, 154); Ятрила душу Лукії й близька розлука з другим братом О мельком, котрий мав цієї ж ночі рушати до Москви (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 177); Люди, притулившись плечем до плеча, слухали його, вбираючи кожне слово, яке ятрило душі (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 54); Ятрити рану — те саме, що Розворушувати рану.Не ятріть мою рану, діду. Я й так насилу стримуюсь (Юрій Яновський, I, 1954, 158);
 ==Ілюстрації==
-{{Фото біль.jpg}}
+{{Фото біль.jpeg}}

← Попередня версія		Версія за 18:23, 16 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Я́трити, я́трю, -риш, '''''гл. ''Растравлять (рану).		'''Я́трити, я́трю, -риш, '''''гл. ''Растравлять (рану).
	[[Категорія:Ят]]		[[Категорія:Ят]]
		+
		+	==Сучасні словники==
		+
		+	Ятри́ти (роз’я́трювати, розтрою́джувати, розвору́шувати і т. ін.) / роз’я́три́ти (розтрою́дити, розворуши́ти і т. ін.) (незаго́йну (да́вню)) ра́ну (в се́рці (в душі́)) кого, чию, рідше кому. Необережними словами, діями змушувати кого-небудь знову морально страждати або переживати щось неприємне. — Не ятріть мою рану, діду. Я й так насилу стримуюсь (Ю. Яновський); Узявши граматику, прочитав він два рядки, але, роз’ятрюючи в серці рану, знов спитав отця Алоїзія: — А скільки років хлопчикові, який грав учора Кіра? (З. Тулуб); Розмова ся розтроюдила їй в серці незагойну рану, Софія пригадувала вчорашній прикрий вечір (Леся Українка); // чим. Викликати важкі спогади, переживання. Офіцер аж до порога провів дідуся. Йому було прикро, що необережною розмовою роз’ятрив незагойну рану в серці старенького (Ю. Збанацький); Микола Іванович розворушив своїми словами давню удовину рану.
		+
		+	Я́ТРИ́ТИ, ятрю, ятриш.
		+	1. перех. Спричиняти, викликати чим-небудь запалення, біль, подразнення в чому-небудь (перев. в рані, хворому місці тощо). Надто довго придивлявся він до Дніпра. Надто боляче ятрило йому коліна і лікті сіре каміння (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 35); Камінна соша, вкрита червоним пилом, до болю ятрить очі, хоч затуляй їх та наосліп іди (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 73); Солона вода стікала з його чола, струменіла по всьому тілу, лоскотала і ятрила (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 6); * Образно. Плането, ран кривавих не ятри. Над згарищами стало вже світання (Віталій Коротич, Поезії, 1967, 21).
		+	2. перех., перен. Необережними словами, діями, спогадами змушувати знову відчувати, переживати щось важке, неприємне. Часто опановувало Корольова почуття самотності. В такі хвилини не знаходив він собі місця, і особливо ятрили його розум спогади про доньку (Анатолій Шиян, Магістраль, 1934, 46); Про що б не говорила Вутанька, про що б не думала, намагаючись забути своє горе, відірватись від нього, воно було при ній, ятрило її невідступно (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 354).
		+	Торкатися того, що спричиняє страждання, душевний біль, є вразливим місцем. Зінька Мовчи! Не балакай зо мною улесливо, ті речі печуть мене, ятрять!(Марко Кропивницький, II, 1958, 34); Щоб не ятрити більше задавнений біль, він підводиться, прощається і через кухню виходить з хати (Михайло Стельмах, I, 1962, 273).
		+	♦ Ятрити душу — те саме, що Ятрити серце (див. серце). — Іди, Степане, іди, не ятри душі, — випростується вона й осліпляє його своїми заплаканими очима і тяжким болем змученого обличчя (Михайло Стельмах, II, 1962, 154); Ятрила душу Лукії й близька розлука з другим братом О мельком, котрий мав цієї ж ночі рушати до Москви (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 177); Люди, притулившись плечем до плеча, слухали його, вбираючи кожне слово, яке ятрило душі (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 54); Ятрити рану — те саме, що Розворушувати рану.Не ятріть мою рану, діду. Я й так насилу стримуюсь (Юрій Яновський, I, 1954, 158);
		+	==Ілюстрації==