Юрба - Історія редагувань

Марченко: /* УКРЛІТ.ORG_Cловник */

2014-11-30T19:56:34Z

‎УКРЛІТ.ORG_Cловник

Катя Борова в 07:28, 30 листопада 2014

2014-11-30T07:28:55Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Ю́рба, -би, '''''ж. ''Толпа, гурьба. Рудч. Чп. 257. ''Коло хати, перед ґаночками, сидить юрба люде...

2012-09-30T16:30:05Z

Створена сторінка: '''Ю́рба, -би, '''''ж. ''Толпа, гурьба. Рудч. Чп. 257. ''Коло хати, перед ґаночками, сидить юрба люде...

Нова сторінка

'''Ю́рба, -би, '''''ж. ''Толпа, гурьба. Рудч. Чп. 257. ''Коло хати, перед ґаночками, сидить юрба людей. Посередині килим, а на килимі пляшки, чарки і всяка страва. ''К. ЧР. 63. ''Прощайся з юрбою твоєю. ''Котл. Ен. III. 24. ''Юрбою йшли. ''Черн. у. Ум. '''Юрбочка, юрбиця. '''''Було тут військо волонтирі та всяких юрбиця людей. ''Котл. Ен. IV. 56.
[[Категорія:Юр]]

@@ Рядок 18: / Рядок 18: @@
 . Велике безладне, неорганізоване скупчення людей; натовп. Гомін і рик величезної юрби ставався чимраз голоснішим (Фр., VI, 1951, 63); Ще не дійшовши до колії, ми здалека побачили велику юрбу, яка заповнила порожні залізничні платформи (Мур., Бук. повість, 1959, 34); // кого, яка. Група людей, яких об’єднує щось спільне. Юрба гостей зібралась уже чималенька (П. Куліш, Вибр., 1969, 69); Юрба в’язальниць молодих Ішла з граблями на покоси (Щог., Поезії, 1958, 376); [Мотря:]Постановите кварт зо дві горілки — .. то наші кавалери зразу приймуть вас у свою юрбу! (Кроп., II, 1958, 25); Юрби веселої дітвори сповнювали вечір своїм гомінким криком (Кач., Вибр., 1953, 286); // Велике скупчення тварин одного виду (перев. птахів, комах, риб, собак і т. ін.). Ціла юрба [псів]кинулася по тісненькім подвір’ю, по всіх закутках, порпають, нюхають, дряпають — Лиса ані сліду(Фр., IV, 1950, 92); Коло льотка дзижчало багато бджіл, які повертались з медом додому. Медунка не хотіла товпитись у юрбі (Ів., Про бджілку.., 1959, 23); // Велика кількість, скупчення чого-небудь (будинків, дерев тощо). Поміж широкою синьою биндою Дніпра та юрбою зелених гір побігла з Канева триверстова піскувата дорога до Шевченкової могили (Коцюб., III, 1956, 43); *Образно. У розчинене навстіж вікно гомінкою юрбою звуків ввалився теплий вечір (Кол., На фронті.., 1959, 63);Десь грала музика вечірня, І над моєю головою Зірки злітались на ночівлю Золотоперою юрбою(Мур., Осінні сурми, 1964, 28); // у знач. присл. юрбо́ю, юрба́ми. Неорганізовано і в великій кількості; гуртом. Школярки та школярі юрбою оточили когось і про щось палко й голосно гомоніли(Гр., І, 1963, 356); Така тиха, зоряна й ясна ніч. А в ній у голубім сяйві юрбою бродять дівчата молоді з піснями лункими (Головко, II, 1957, 234); Ковачі покинули свої кузні, юрбами бродили по вулицях, .. співали пісень (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 196); Стоять [пасажири] юрбами на терасах, на палубі, мов заворожені, і дивляться на казкові.. береги (Цюпа, Україна.., 1960, 198).
- ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
+===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
 Юрба, -би, ж. Толпа, гурьба. Рудч. Чп. 257. Коло хати, перед ґаночками, сидить юрба людей. Посередині килим, а на килимі пляшки, чарки і всяка страва. К. ЧР. 63. Прощайся з юрбою твоєю. Котл. Ен. III. 24. Юрбою йшли. Черн. у. Ум. юрбочка, юрбиця. Було тут військо волонтирі та всяких юрбиця людей. Котл. Ен. IV. 56.

← Попередня версія		Версія за 07:28, 30 листопада 2014
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Ю́рба, -би, '''''ж. ''Толпа, гурьба. Рудч. Чп. 257. ''Коло хати, перед ґаночками, сидить юрба людей. Посередині килим, а на килимі пляшки, чарки і всяка страва. ''К. ЧР. 63. ''Прощайся з юрбою твоєю. ''Котл. Ен. III. 24. ''Юрбою йшли. ''Черн. у. Ум. '''Юрбочка, юрбиця. '''''Було тут військо волонтирі та всяких юрбиця людей. ''Котл. Ен. IV. 56.		'''Ю́рба, -би, '''''ж. ''Толпа, гурьба. Рудч. Чп. 257. ''Коло хати, перед ґаночками, сидить юрба людей. Посередині килим, а на килимі пляшки, чарки і всяка страва. ''К. ЧР. 63. ''Прощайся з юрбою твоєю. ''Котл. Ен. III. 24. ''Юрбою йшли. ''Черн. у. Ум. '''Юрбочка, юрбиця. '''''Було тут військо волонтирі та всяких юрбиця людей. ''Котл. Ен. IV. 56.
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
		+	ЮРБА́, и, жін.
		+	1. Велике безладне, неорганізоване скупчення людей; натовп. Гомін і рик величезної юрби ставався чимраз голоснішим (Іван Франко, VI, 1951, 63); Ще не дійшовши до колії, ми здалека побачили велику юрбу, яка заповнила порожні залізничні платформи (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 34);
		+	// кого, яка. Група людей, яких об'єднує щось спільне. Юрба гостей зібралась уже чималенька (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 69); Юрба в'язальниць молодих Ішла з граблями на покоси (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 376); [Мотря:] Постановите кварт зо дві горілки — .. то наші кавалери зразу приймуть вас у свою юрбу! (Марко Кропивницький, II, 1958, 25); Юрби веселої дітвори сповнювали вечір своїм гомінким криком (Яків Качура, Вибр., 1953, 286);
		+	// Велике скупчення тварин одного виду (перев. птахів, комах, риб, собак і т. ін.). Ціла юрба [псів] кинулася по тісненькім подвір'ю, по всіх закутках, порпають, нюхають, дряпають — Лиса ані сліду (Іван Франко, IV, 1950, 92); Коло льотка дзижчало багато бджіл, які повертались з медом додому. Медунка не хотіла товпитись у юрбі (Оксана Іваненко, Про бджілку.., 1959, 23);
		+	// Велика кількість, скупчення чого-небудь (будинків, дерев тощо). Поміж широкою синьою биндою Дніпра та юрбою зелених гір побігла з Канева триверстова піскувата дорога до Шевченкової могили (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 43); * Образно. У розчинене навстіж вікно гомінкою юрбою звуків ввалився теплий вечір (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 63); Десь грала музика вечірня, І над моєю головою Зірки злітались на ночівлю Золотоперою юрбою (Ігор Муратов, Осінні сурми, 1964, 28);
		+	// у знач. присл. юрбою, юрбами. Неорганізовано і в великій кількості; гуртом. Школярки та школярі юрбою оточили когось і про щось палко й голосно гомоніли (Борис Грінченко, I, 1963, 356); Така тиха, зоряна й ясна ніч. А в ній у голубім сяйві юрбою бродять дівчата молоді з піснями лункими (Андрій Головко, II, 1957, 234); Ковачі покинули свої кузні, юрбами бродили по вулицях, .. співали пісень (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 196); Стоять [пасажири] юрбами на терасах, на палубі, мов заворожені, і дивляться на казкові.. береги (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 198).
		+	Юрбою сунути див. сунути.
		+	2. Звичайні люди, маса на відміну від героїв, обдарованих, видатних осіб. [Міріам:] Я всіх і все ненавиджу за нього [Мессію], і ворогів, і друзів, і юрбу, отой народ безглуздий, що кричав: «Розпни його, розпни!» (Леся Українка, II, 1951, 120).
		+	Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 615.
		+
		+
		+	===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
		+	ЮРБА́, и, ж.
		+	1. Велике безладне, неорганізоване скупчення людей; натовп. Гомін і рик величезної юрби ставався чимраз голоснішим (Фр., VI, 1951, 63); Ще не дійшовши до колії, ми здалека побачили велику юрбу, яка заповнила порожні залізничні платформи (Мур., Бук. повість, 1959, 34); // кого, яка. Група людей, яких об’єднує щось спільне. Юрба гостей зібралась уже чималенька (П. Куліш, Вибр., 1969, 69); Юрба в’язальниць молодих Ішла з граблями на покоси (Щог., Поезії, 1958, 376); [Мотря:]Постановите кварт зо дві горілки — .. то наші кавалери зразу приймуть вас у свою юрбу! (Кроп., II, 1958, 25); Юрби веселої дітвори сповнювали вечір своїм гомінким криком (Кач., Вибр., 1953, 286); // Велике скупчення тварин одного виду (перев. птахів, комах, риб, собак і т. ін.). Ціла юрба [псів]кинулася по тісненькім подвір’ю, по всіх закутках, порпають, нюхають, дряпають — Лиса ані сліду(Фр., IV, 1950, 92); Коло льотка дзижчало багато бджіл, які повертались з медом додому. Медунка не хотіла товпитись у юрбі (Ів., Про бджілку.., 1959, 23); // Велика кількість, скупчення чого-небудь (будинків, дерев тощо). Поміж широкою синьою биндою Дніпра та юрбою зелених гір побігла з Канева триверстова піскувата дорога до Шевченкової могили (Коцюб., III, 1956, 43); *Образно. У розчинене навстіж вікно гомінкою юрбою звуків ввалився теплий вечір (Кол., На фронті.., 1959, 63);Десь грала музика вечірня, І над моєю головою Зірки злітались на ночівлю Золотоперою юрбою(Мур., Осінні сурми, 1964, 28); // у знач. присл. юрбо́ю, юрба́ми. Неорганізовано і в великій кількості; гуртом. Школярки та школярі юрбою оточили когось і про щось палко й голосно гомоніли(Гр., І, 1963, 356); Така тиха, зоряна й ясна ніч. А в ній у голубім сяйві юрбою бродять дівчата молоді з піснями лункими (Головко, II, 1957, 234); Ковачі покинули свої кузні, юрбами бродили по вулицях, .. співали пісень (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 196); Стоять [пасажири] юрбами на терасах, на палубі, мов заворожені, і дивляться на казкові.. береги (Цюпа, Україна.., 1960, 198).
		+
		+	===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
		+	Юрба, -би, ж. Толпа, гурьба. Рудч. Чп. 257. Коло хати, перед ґаночками, сидить юрба людей. Посередині килим, а на килимі пляшки, чарки і всяка страва. К. ЧР. 63. Прощайся з юрбою твоєю. Котл. Ен. III. 24. Юрбою йшли. Черн. у. Ум. юрбочка, юрбиця. Було тут військо волонтирі та всяких юрбиця людей. Котл. Ен. IV. 56.
		+
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: AF03619F-BDFC-4B52-9654-84B30273A4FB_w600_r1_s.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: 928926FD-E2DD-45B2-B1D7-A3BEF6A40AE3_cx0_cy5_cw0_mw1024_s_n.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Karavan_Schedriy_2.jpg\|x140px]]
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
		+	[[Категорія:Слова 2014 року]]
	[[Категорія:Юр]]		[[Категорія:Юр]]