Amzavalniuk.uk19 в 08:25, 15 листопада 2021

2021-11-15T08:25:31Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Щотниця, -ці, '''''ж. ''Ариѳметика. ''Арихметикою або щотницею зветься така наука, що навчає ...

2012-09-30T16:27:47Z

Створена сторінка: '''Щотниця, -ці, '''''ж. ''Ариѳметика. ''Арихметикою або щотницею зветься така наука, що навчає ...

Нова сторінка

'''Щотниця, -ці, '''''ж. ''Ариѳметика. ''Арихметикою або щотницею зветься така наука, що навчає без помилок щитати ''(лічити). Кон. Ар. 1.
[[Категорія:Що]]

← Попередня версія		Версія за 08:25, 15 листопада 2021
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Щотниця, -ці, '''''ж. ''Ариѳметика. ''Арихметикою або щотницею зветься така наука, що навчає без помилок щитати ''(лічити). Кон. Ар. 1.		'''Щотниця, -ці, '''''ж. ''Ариѳметика. ''Арихметикою або щотницею зветься така наука, що навчає без помилок щитати ''(лічити). Кон. Ар. 1.
	[[Категорія:Що]]		[[Категорія:Що]]
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
		+	Щотниця, -ці, ж. Ариѳметика. Арихметикою або щотницею зветься така наука, що навчає без помилок щитати (лічити). Кон. Ар. 1.
		+	===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
		+	Щотниця, ці, ж. Ариѳметика. Арихметикою або щотницею зветься така наука, що навчає без помилок щитати (лічити). Кон. Ар. 1.
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Щотниця1.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Щотниця2.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Щотниця3.jpg\|x140px]]
		+	\|}
		+	==Медіа==
		+	{{#ev:youtube\| 3bZ-5v1FB7U}}
		+	==Цікаві факти==
		+	===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
		+	Історія арифметики
		+	Арифметика і геометрія — давні супутники людини. Ці науки з'явилися тоді, коли виникла необхідність рахувати предмети, вимірювати земельні ділянки та час. Арифметика виникла в країнах стародавнього Сходу: Вавилоні, Китаї, Індії, Єгипті. Наприклад, єгипетський папірус Рінда (названий на ім'я його власника Г. Рінда) належить до ХХ ст. до н. е. Серед інших відомостей він містить розклад дробів на суму дробів з чисельником — одиницею (див. Єгипетські дроби), наприклад:
		+
		+	{\displaystyle {\frac {2}{73}}={\frac {1}{60}}+{\frac {1}{219}}+{\frac {1}{292}}+{\frac {1}{365}}}{\displaystyle {\frac {2}{73}}={\frac {1}{60}}+{\frac {1}{219}}+{\frac {1}{292}}+{\frac {1}{365}}}
		+	Математичні знання накопичені в країнах стародавнього Сходу розвивалися далі вченими давньої Греції. Історія зберегла імена багатьох вчених, які займалися арифметикою в античному світі: Анаксагор, Зенон, Евклід, Архімед, Ератосфен, Діофант. Особливо варто виділити ім'я Піфагора, Піфагорійці (учні й послідовники Піфагора) обожнювали числа, вважаючи, що в них міститься вся гармонія світу. Окремим числам і парам чисел приписувалися особливі властивості. У великій пошані були числа 7 і 36, тоді ж було звернуто увагу на так звані досконалі числа, дружні числа тощо.
		+
		+	У стародавньому світі математиці бракувало зручної системи числення: єгипетська, грецька та римська системи числення були непозиційними. Позиційними були шумерсько-вавилонсько система (на основі числа 60) та система майя (на основі числа 20), хоча в них замість цифр використовувалась адитивна система із ліній та точок.
		+
		+	У середньовіччі розвиток арифметики також пов'язаний зі Сходом: Індією, арабським світом та Середньої Азії. Від індійців прийшли до нас десяткова система числення, сучасні цифри (використовувались в творах Аріабхата I (початок VI ст.)), нуль (Брамагупта VII ст.); від аль-Каші (XV ст.), що працював у Самаркандській обсерваторії Улугбека, — десяткові дроби.
		+
		+	Уперше в Європі арабські цифри були згадані у Вігіліанському кодексі в 976, хоча використання їх почалось із твору італійського вченого Леонардо Пізанського (Фібоначчі) «Книга абака» (1202), що ознайомив європейців з основними досягненнями математики Сходу і започаткував багато досліджень в арифметиці й алгебрі. Так завдяки розвитку торгівлі і впливу східної культури починаючи з XIII ст. підвищується інтерес до арифметики і в Європі. Арифметика входила до семи вільних мистецтв, які викладалися у середньовічних університетах.
		+
		+	Водночас із винаходом книгодрукування (середина XV ст.) з'явилися перші друковані книги з математики. Перша друкована книга з арифметики була видана в Італії в 1478 році. У «Повній арифметиці» німецького математика Михаеля Штифеля (початок XVI ст.) вже є від'ємні числа та навіть ідея логарифмування. Приблизно з XVI ст. розвиток арифметики зливається з алгеброю. Значними подіями були праці Франсуа Вієта, у яких числа позначені літерами. Починаючи з цього часу основні арифметичні правила усвідомлюються вже остаточно з позицій алгебри.
		+
		+	В XVI—XVII ст. найсприятливіші умови для розвитку науки склалися в західно-європейських країнах. Тут у зв'язку з розвитком алгебри входять у вжиток від'ємні числа, впроваджуються комплексні числа, відкриваються ланцюгові і, вдруге, десяткові дроби. Поступово поняття числа абстрагується від конкретних процесів лічби певних предметів та вимірювання, і числа вже не розглядаються як «іменовані». У XVIII ст. переважно завдяки дослідженням Леонарда Ейлера теорія чисел стає самостійною науковою дисципліною. В XIX ст. дослідження складних питань теорії чисел привели до значного узагальнення поняття цілого числа (Карл Гаусс, Ернст Куммер, Юліус Дедекінд, Є. І. Золотарьов) і певного завершення теорії подільності. У зв'язку з цим український математик Г. Ф. Вороний і німецький математик Герман Мінковський подали важливе узагальнення алгоритму ланцюгових дробів. Геометрична інтерпретація комплексних чисел, відома з початку століття, забезпечила їм права громадянства в алгебрі та математичному аналізі і стала основою подальших узагальнень. У свою чергу, сучасні теорії дійсного числа розроблено у зв'язку з потребами арифметики і математичного аналізу на основі властивостей раціональних чисел (Юліус Дедекінд, Георг Кантор, Карл Веєрштрас). Тільки в кінці XIX ст. досить повно розроблено аксіоматику натуральних чисел і дій з ними (в основному Джузеппе Пеано).
		+	==Див. також==
		+	===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
		+	===[httpадреса слова]===
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
		+	[[Категорія:Слова 2021 року]]

Щотниця - Історія редагувань

Amzavalniuk.uk19 в 08:25, 15 листопада 2021

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Щотниця, -ці, '''''ж. ''Ариѳметика. ''Арихметикою або щотницею зветься така наука, що навчає ...