Що - Історія редагувань

Марченко: /* СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія */

2014-03-02T18:22:46Z

‎СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія

Марченко в 18:19, 2 березня 2014

2014-03-02T18:19:06Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Що, '''''мѣст. ''1) Что. ''Що мати варила? Борщ. ''Ном. № 276. ''Вона знає, що починає. ''Ном. ''Що вбог...

2012-09-30T16:26:47Z

Створена сторінка: '''Що, '''''мѣст. ''1) Что. ''Що мати варила? Борщ. ''Ном. № 276. ''Вона знає, що починає. ''Ном. ''Що вбог...

Нова сторінка

'''Що, '''''мѣст. ''1) Что. ''Що мати варила? Борщ. ''Ном. № 276. ''Вона знає, що починає. ''Ном. ''Що вбогий, що багатий у Бога все рівно. ''Ном. № 80. ''Чоловік що ступить, то згрішить. ''Ном. № 99. ''Що не їж, а хліба хочеться. ''Грин. II. 309. ''Зійшли вони на такий пустирь, що бур’ян як у чоловіка. ''Рудч. Ск. II. 34. Що..., то.... Чѣмъ..., тѣмъ.... ''І що йому міцнійш у голову уступає, то він далі посува. ''МВ. (КС. 1902. X 146). ''Що далі, то неначе лучче стає. ''КС. 1883. IV. 773. '''А що..., то.... '''Такъ какъ..., то.... ''А що він того не сказав нам, то ми й не знали. '''''Не що. '''Не очень. ''Він не що й старим чоловіком умер. ''О. 1861. X. 34. ''Не що давно се було. ''Прил. у. '''Ні до чо́го'''. Ни къ чему не годный, ни для чего не нужный. ''Так і зріс він ні до чого. ''Св. Л. 159. '''Ні по́ чому'''. Ничего не стоятъ. ''Дурні ні по чому: що ступиш, то й дурний. ''Г.-Арт. (О. 1861. III. 102). '''Чим дуж'''. См. '''Дуж. '''Чим тьху. См. '''І. Тьху. '''2) Сколько. ''Що то плачу, що то гомону було та страху по селу. ''МВ. II. 67. ''Що ж то зібралось народу, так, Господи, Твоя воля. ''Кв. ''Що світа, то й мира. ''Ном. '''Що сила, що сили'''. Сколько хватить силъ. ''Ударив що сили. Гавкає на мир що сили. ''Греб. 361. '''Що мо́га'''. Сколько возможно. ''Що мога бери, аби доніс. ''3) Который, которая, которое. ''Приходить до коня, що з мідною гривою. ''Рудч. Ск. І. 104. ''Замісила яйцями борошно, що назмітала. ''Рудч. Ск. II. 2. Въ томъ-же значеніи: '''що-він, що-вона, що-воно́'''. ''Се колесо, що зверху пада на його вода. ''Ном. ''Ой чия то хата з краю, що я її не знаю. ''Чуб. V. ''Біда тій курці, що на ній сокола заправляють на лови. ''Ном. ''Не той пан, що надів жупан, а той, що в його щире серце. ''Ном. 4) Если, когда. ''Як же мені його звоювати, що я не знаю.'' Рудч. Ск. II. 11. ''Де вже ти мені поможеш, що у мене нема нічого. ''Рудч. Ск. II. 21. ''Чим то я завтра похмелюсь, що я всі гроші пропив? ''Рудч. Ск. II. 21. 5) Такъ какъ. ''У ярмарок схотілось піти, та й не знаю, чи що застану, що уже так нерано. ''Рудч. Ск. II. 25. 6) Такъ что. ''А во Йвана дочка да мені не рівна: ой як вийде за ворота як та королівна, що з нею не стати, а ні розмовляти, тілько ''взяти, шапку зняти, на добридень дати. ''Грин. III. 200. 7) За то что. ''Бог нам дав, що ми такі бідні то це нам щастя. ''Рудч. Ск. II. 25. 8) Хотя, не смотря на то, что. ''На улицю пійде, і то навчиться погано лаятись, що тут же й батько й мати, а то на чужині. ''Г. Барв. 438. 9) Кое что, что нибудь. ''Та і мені що перекинь. ''Котл. Ен. III. 13. 10) Какъ только; лишь только. ''Отто вискакує з води проклятий ирод, і що розженеться против Кожем’яки, то він його булавою. ''ЗОЮР. II. 30. 11) Всякій разъ какъ, всякій разъ когда. ''І що вона плакала, то купа срібла стоїть, а сама сліпа. ''Рудч. Ск. II. 50. ''Що пожене бичка пасти, то цілий день проспить. ''Рудч. Ск. II. 45. ''Що в Бога служба, то панотець і звелить усім навколішки припасти. ''Кв. 12) '''Що за'''. Какъ, какой, какая, какое. ''А що в лісі за тихо, тілько листя шелестить. ''Чуб. ''Що за люде? Із Черкас. ''ЗОЮР. І. 246. ''Що то за пекло, що тепло? ''Ном. № 199. ''Що то за хороші, за молоді парубки. ''МВ. II. 7. 13) '''Що-небудь'''. Что-нибудь. ''Утни щонебудь про гайдамаків. ''Шевч. 156. 14) Въ началѣ рѣчи часто значитъ: вотъ. ''Що одним полем пішов Сомко Мушкет, а другим полем Стецько Кукуруза. ''Макс. ''Що люде гуляють і роскоші мають, а я заробляю нічого не маю. ''Чуб. 15) '''І що то'''. Что значитъ. ''І що то, подумаєш, на світі оці жіночки?... Ніяк од їх і не встережешся. ''16) При превосходной степени прилагательныхъ и нарѣчій для усиленія. '''Що-найдужче'''. Какъ можно сильнѣе. '''Що-найперше'''. Прежде всего. ''Щонайдужчий, щонайгірший, щонайдорожчий. Щонаймолодший. ''Шевч. 454. 17) При сравнительной степени нарѣчій: чѣмъ. ''Що далі, усе вона хмурнійша от мов хмара чорна. ''МВ. II. 37. 18) При словахъ, выражающихъ понятіе о времени: каждый, еже.... ''Щовечора, щоранку, то й надінеш новодранку. ''Ном. № 11241. ''Тужу ж я, тужу щодень, щогодина. ''Чуб. V. 21. ''Щодня і щоночі''Шевч. 6. ''Щомісяця. ''Чуб. ''Не щодень Великдень. ''Ном. № 5334. ''Щонеділі. ''Чуб. ''Щоліта. ''Чуб. ''Щорік, щороку. ''Шевч. ''Щотижня. ''Чуб. '''Що-раз'''. Всякій разъ, ежечасно. ''А ти мене щораз лякаєш снами. ''К. Іов. 16. 19) '''Що-на'''! Что вотъ тебѣ! что ну! 20) '''Що-го́ді! '''Что ну! ''Таке болото на дворі, що годі! ''НВолын. у. 21) '''Не що бо й що'''! Въ томъ то и дѣло. ''Не що бо й горе! ''Въ томъ то и бѣда. Ном. № 2125. 22) '''Що-що'''. Что иное. ''Щощо, а біда завше здибав. ''Ном. № 2205. См. '''Шо.'''
[[Категорія:Що]]

@@ Рядок 170: / Рядок 170: @@
 . відносний. Приєднує підрядне означальне речення, відповідаючи значенням відносного займенника який. Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так ясно іскриться? (Леся Українка, I, 1951, 126); Друге, що в моєму дитинстві було вирішальним для характеру моєї творчості, це любов до природи, правильне відчуття природи(Олександр Довженко, I, 1958, 12); Аж до зір, що вгорі тремтять, ми несем Революцій Грозу!.. (Володимир Сосюра, I, 1957, 61).
 . відносний. Приєднує підрядні речення: а) які вказують на наступність іншої дії, що доповнює попередню. Дівчина цмокнула старого в щоку, після чого обернулася до бійців, енергійно піднявши догори стиснутий кулачок (Олесь Гончар, III, 1959, 255); б) які виражають наслідкові відношення, у знач.: а це, і це. Тихович, який ніколи не стріляв і не любив крові, одвернувся від закривавленої дичини, чим образив трохи свого колегу-мисливця (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 220); Питання життя і смерті вражали, очевидно, мою дитячу уяву, що й залишилося в мені на все життя, пронизуючи в найрізноманіткіших виявах мою творчість (Олександр Довженко, I, 1958, 11).
- При чому — уживається для введення приєднувальних конструкцій, відповідаючи значенням: в цей час, при цьому. [Нартал (крутить головою, при чому кайдани стиха бряжчать):] О, зле, се дуже зле! (Леся Українка, II, 1951, 430); Через що — уживається для введення підрядного речення з наслідковими відношеннями. Я такий обтяжений службовою працею, що не маю навіть часу пройтися на свіжім повітрі, через що часто занепадаю на здоров'ї (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 257).
 . відносний. Уживається при зіставленні кількох підрядних підметових речень або членів речення з повторюванням займенника. Все злучиться в цілість — природа і люди, що є, що минуло, що сталось, що буде (Леся Українка, I, 1951, 287).
 . відносний. Уживається у сполуч. з іменниками та числівниками у знач.: кожний,всякий. Що день божий Радості приносить Своїй матері щасливій Дочка уродлива. Мов тополя, виростає Світові на диво (Тарас Шевченко, II, 1963, 29); — Знов велено: позносити насупроти палацу всі хатки.. — Отак що день — усе новий та новий приказ(Панас Мирний, I, 1949, 195); Колеса ледве обертались, вивертаючи пуди в'язкого чорнозему. Що кілька метрів зупинялися передихнути (Олесь Гончар, III, 1959, 222);