Марченко: /* Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) */

2015-11-23T18:26:45Z

‎Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Ще, '''''нар. ''Еще. ''Нехай свою Україну я ще раз побачу, нехай ще раз послухаю, як те море гр...

2012-09-30T16:20:29Z

Створена сторінка: '''Ще, '''''нар. ''Еще. ''Нехай свою Україну я ще раз побачу, нехай ще раз послухаю, як те море гр...

Нова сторінка

'''Ще, '''''нар. ''Еще. ''Нехай свою Україну я ще раз побачу, нехай ще раз послухаю, як те море грає. ''Шевч. 47. '''Ще-ще'''. Еще кое-какъ. ''Щеще спереду, а ззаду на чорта походить. ''Ном. № 2910. Ще б пак! Еще бы!
[[Категорія:Ще]]

@@ Рядок 8: / Рядок 8: @@
 //  Крім того; до того ж, і, також. Тут скінчу, не через те, що не хочу писать, а через те, що іще маю інші листи писати, а тут вже пізно (Леся Українка, V, 1956, 135); Довго не розходились біля хати-читальні й потім ще купами стояли біля воріт допізна (Андрій Головко, II, 1957, 134);
 //  Указує на послідовність вияву, на однорідні чи схожі предмети, ознаки і т. ін., які з'являються, виявляються одне за одним. Ось Гафійка винесла одному води. Стали й розмовляють. Знов надходить купка... Ще рядок... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 9); Чотири важкі вибухи піднімають землю й людей. Ще один вибух (Олександр Довженко, I, 1958, 35); Клацнув затвор під моєю гарячою рукою. Вибухнув постріл, ще... і, коли за кілька хвилин ми вимели село, на мені теліпався порожній патронташ (Андрій Головко, I, 1957, 64); Під стінкою на вичовганій канапі сиділо ще двоє пасажирів (Петро Панч, Синів.., 1959, 4).
   Та ще [й] — до того ж. Щоб Горобців шкідливих настрашити, Вигадливий Хазяїн взяв Солом'яного Діда приладнав Та ще й з лозиною, неначе хоче бити (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 141); Яке було добро, продали, а гроші розкотились.. А пані не дає нічого та ще й гнівається (Марко Вовчок, I, 1955, 28); [Парвус:] Я волів би, щоб се сказав хто інший, а не жінка Руфінова та ще й при чоловіку... (Леся Українка, II, 1951, 450); Ще (іще) [один] раз — вдруге, повторно. Вона ще раз оглянулась до криниці. Роман все стояв під кущами, спершись на тин (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 307); — Іще хочу раз почути, де моя земля буде (Михайло Стельмах, II, 1962, 14).
 . Указує на тривалість дії; до цих пір, до цього часу. І досі ще стоїть любенько Рядок на вигоні тополь (Тарас Шевченко, II, 1963, 187);
 //  Поки що. Ліс ще дрімає в передранішній тиші... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 148); О ні, ще не час! ще ж бо ми не дізнали Всіх див чарівливої ночі, Іще бо лунають, як перше лунали, Чудові веснянки дівочі (Леся Українка, I, 1951, 50); Засмалені матроси співають на палубі про не відкриті ще землі, про зелені тропічні країни (Олесь Гончар, III, 1959, 182).
   Все ще — указує на тривалість дії, на незмінність чогось. Хурман все ще порався з фаетоном (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 397); [Блеазар:] Що ж вороги починили, що ж мені вдіяли люті? Руки мої все ще дужі, ноги мої все ще міцні, очі мої все видющі,.. тільки язик мій, язик — здавсь ворогам на поталу! (Леся Українка, II, 1951, 144).
 . Указує на відносно давній або попередній час, пору, на далеке, віддалене місце. Перші спроби писати — віршем і прозою — відносяться ще до тих часів, коли Франко був у гімназії (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 28); Ще як вони обидва вчились в церковній школі, батюшка давав їм читати євангелію та усякі церковні книжки (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 316); — Син у мене Дмитро тоді ще парубком був (Гнат Хоткевич, I, 1966, 88); [Публій (ще з сіней):] Здоров, Хузане! (Леся Українка, III, 1952, 170); [Сербин:] Не поладили ми з ним іще на Січі, та й досі не змирились (Степан Васильченко, III, 1960, 34); [Оксана:] Ти не смієш, ображати Семена!.. Семен мій друг і товариш ще з дитинства(Захар Мороз, П'єси, 1959, 38); Черниш іще здалеку впізнав свого коня (Олесь Гончар, III, 1959, 88);
 //  Завчасно перед якою-небудь подією. Ще треті півні не співали. Ніхто нігде не гомонів(Тарас Шевченко, І, 1963, 3); Ще за рік до арешту долинули до Тараса Григоровича чутки, що Брюллов переживав якусь внутрішню кризу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 298); Не плакали друзі, Бо сльози. Як кажуть, Солдати в обози Здають ще до першого бою (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 58).
@@ Рядок 25: / Рядок 27: @@
 //  Виражає передчуття чого-небудь недоброго, побоювання чогось; а раптом, може трапитися. Маруся вже її не слухала і, наливаючи чай, плакала. Сльози котились і, як роса, сипались на білу скатерку. — Оце розридалась, неначе мала дитина; ще в чай накапають сльози (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 57); — Кажу ж: до хрещеного батька [посипати]; — Господь з ним, дитино моя! .. Як через ліс, то три, а шляхом — п'ять верстов буде... Ще змерзнеш у дорозі! (Панас Мирний, IV, 1955, 288); [Поліксена:] Чого ти так голосиш, аж моторошно, справді? Не годиться, ще хто почує! (Леся Українка, II, 1951, 272);
 //  Уживається для підсилення небажання робити щось. Тимко вивів стару надвір, штовхнув межи плечі: «Ще буду квартиру їй шукати. Хай іде, куди хоче» (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 356).
   [А, та] ще й; А ще — уживається для вираження докору, осуду, іронії з вказівкою на які-небудь ознаки, дії і т. ін. Скорпіоном язик твій був нам, він труїв нас і жалив невпинно. А тепер ще й стоїш проти нас, мов ображений ти безневинно (Леся Українка, I, 1951, 290); — Торочиш таке, а ще вчителька! (Олександр Довженко, I, 1958, 332); От (ото, оце, се) ще — уживається для вираження осуду яких-небудь дій, вчинків, докору кому-небудь. [Клієнт:] А що? Він присягнув? [Римлянин у далматиці:] Ні, відступився і руки заложив. Ото ще дурість! (Леся Українка, II, 1951, 534); — Ну, сину, як маєш охоту, то я тебе в школу віддам... — Ні, не хочу... — О, се ще... ціпов'яз! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 103); Чи захоче Тоня із ним дружити?.. Адже їй одне задоволення — крутити голови хлопцям, про неї навіть самі дівчата кажуть: — Оце ще наш вихор! Не знає, на кому й спинитись... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 39); Тільки цього ще бракувало! див. бракувати 1; Цього ще не вистачає (вистачило)! — те саме, що Тільки цього ще бракувало! (див. бракувати 1); Ще (іще) б [пак]! Ще б не так! — інакше й бути не може, само собою зрозуміло. — А вже сей Колісник. Куди не ткнися, всюди він устряне і завжди його верх і затичка. — Іще б! Дурні земські гроші куди дівати? (Панас Мирний, III, 1954, 274); [3-й з прохачів:] Іще б пак! Сказано, живеє слово не те, що листи! (Леся Українка, II, 1951, 492); «Ти б його тепер і не пізнав. Ще б! Як на війну йшов, йому ж і місяця сповна не було, а це вже ось без місяця не чотири роки» (Іван Вирган, В розп. літа, 1959, 279); Ще б [пак] не... — чому б не.., як же не... — Чи ти пак, Тодозю, вмієш килими ткати? — спиталась в Тодозі Гризельда. — Атож! Ще б пак не вміла, — сказала Тодозя (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 104); — Чув новину? — Ти про крейсер? — Сашко одягає навушники. — Ще б не чути (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 42); Ще що вигадай (видумай, придумай, зроби і т. ін.) — уживається як заперечення чиєї-небудь дії, думки і т. ін., що не можуть бути схвалені, прийнятні за даних умов. — Еге!..Ще що, мамо, вигадайте (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 406); Ще що за... — виражає здивування черговим вчинком кого-небудь, який викликає певний осуд, докір. [Хуса:] При гостях не кажи на мене Хуса, зови мене Хузаном, — се по-римськи. [Мелхола:] А се ще що за новина — «Хузан»? (Леся Українка, III, 1952, 153).
 Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 575.

Ще - Історія редагувань

Марченко: /* Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) */

Марченко в 18:25, 23 листопада 2015

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Ще, '''''нар. ''Еще. ''Нехай свою Україну я ще раз побачу, нехай ще раз послухаю, як те море гр...