Amzavalniuk.uk19 в 16:41, 14 листопада 2021

2021-11-14T16:41:26Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Шпичка, -ки, '''''ж. ''1) Заостренный конецъ, заостренная палочка. 2) Колючка на растеніи. ''К ч...

2012-09-30T16:05:48Z

Створена сторінка: '''Шпичка, -ки, '''''ж. ''1) Заостренный конецъ, заостренная палочка. 2) Колючка на растеніи. ''К ч...

Нова сторінка

'''Шпичка, -ки, '''''ж. ''1) Заостренный конецъ, заостренная палочка. 2) Колючка на растеніи. ''К череді йшла задрімала, на пеньки ноги позбивала,... на шпички очі повиймала. ''Чуб. III. 230. 3) Заноза.
[[Категорія:Шп]]

← Попередня версія		Версія за 16:41, 14 листопада 2021
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Шпичка, -ки, '''''ж. ''1) Заостренный конецъ, заостренная палочка. 2) Колючка на растеніи. ''К череді йшла задрімала, на пеньки ноги позбивала,... на шпички очі повиймала. ''Чуб. III. 230. 3) Заноза.		'''Шпичка, -ки, '''''ж. ''1) Заостренный конецъ, заостренная палочка. 2) Колючка на растеніи. ''К череді йшла задрімала, на пеньки ноги позбивала,... на шпички очі повиймала. ''Чуб. III. 230. 3) Заноза.
	[[Категорія:Шп]]		[[Категорія:Шп]]
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
		+	'''ШПИ́ЧКА''', и, жін.
		+
		+	1. Загострена паличка. Сонце б'є в шибки. Скло страшенно блищить, ніби на шибки впало четверо сонечок, і ті сонечка ріжуть мені очі, штрикають та колють неначе розпеченими в огні шпичками (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 286); Поряд лежали кам'яні молотки, ножі, костяні шпички і голки (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 110); * У порівняннях. «Ой, горенько мені на світоньку, — мовляє, — За що мене так доля зневажає? Тим пельку і живіт дала з ковальський міх, Тим зуби, мов шпички, а нам на глум, на сміх Рот шпилькою неначе простромила!..» (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 80); Очі Альоші стемніли і стали гострі, як дві шпички (Іван Микитенко, II, 1957, 178);
		+	<br />
		+	// Паличка, яку використовують, підсмажуючи на вогнищі сало чи м'ясо. М'які, соковиті частини ведмежої туші почали смажити на шпичках, розклавши огнище (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 153); Спинилися [партизани] на відпочинок. Весело запалало багаття, зашкварчало на шпичках сало, запарувала у відрах вода (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 32);
		+	<br />
		+	// Паличка, якою користувалися, коли їли вироби з тіста. Тільки що почали [голова з понятими] шпичками штрикати вареники, ..аж уже писар біжить (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 264); — Добрі галушки, — сказав Шахай, настромивши собі одну на шпичку (Юрій Яновський, I, 1958, 160).
		+
		+	2. перен. Колюче, уїдливе зауваження, ущипливе слово; шпилька. Він зовсім одмінявся за подібними розмовами. Але минала яка хвилина, й уже по-старому сипав Микола своїми шпичками всім, кого здибав коло себе (Леонід Смілянський, Зустрічі.., 1936, 53);
		+	<br />
		+	// Про людину, що вміє гостро, дошкульно висловлюватися. [Максим:] Ну й уперта ви! [Пріся:] 3 вас теж добра шпичка — умієте шпигнуть... (Степан Васильченко, III, 1960, 175).
		+
		+	3. Листок хвойної рослини; хвоїнка. Вона труснула головою, і марево розвіялося. Заяскріло спереду червоне призахідне небо над шпичками сосен (Юрій Бедзик, Альма матер, 1964, 22);
		+	<br />
		+	// У деяких рослин — колючка, шип. Ішла моя мила По ягідочки В зелені гайочки Та й застромила Тернову шпичку В біленьку ніжку (Микола Костомаров, I, 1967, 50); — Терен забився.. в п'яту; шпичка.. вломалася при самій шкірі (Іван Франко, IV, 1950, 395); * У порівняннях. Навіть насмішкувата Медже не казала про нього слів гострих, як шпички держи-дерева (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 260);
		+	<br />
		+	// Стрілка очерету. Пахло залежаним сіном, кізяковим димом і солодкими, як цукор, очеретяними шпичками, нарваними з човна (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 14).
		+
		+	4. Тверда колючка на тілі деяких тварин; голка. Іжачок-хитрячок Із голок та шпичок Пошив собі піджачок (Платон Воронько, Коли виростають крила, 1960, 49).
		+	<br />
		+	♦ Як (мов) на шпичках (сидіти, стояти і т. ін.) — те саме, що Як (мов) на шпильках сидіти (стояти і т. ін.) (див. шпилька). Доганя, а сама знай кричить, щоб він підождав. Вже ж щоб то Василь та не почув би Марусиного голоси? Не знаю! Стоїть як на шпичках і дожида (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 48).
		+
		+	===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
		+	Шпичка, -ки, ж. 1) Заостренный конецъ, заостренная палочка. 2) Колючка на растеніи. К череді йшла — задрімала, на пеньки ноги позбивала,... на шпички очі повиймала. Чуб. III. 230. 3) Заноза.
		+	===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
		+	ШПИ́ЧКА, и, ж. і. Загострена паличка. Сонце б’є в шибки. Скло страшенно блищить, ніби на шибки впало четверо сонечок, і ті сонечка ріжуть мені очі, штрикають та колють неначе розпеченими в огні шпичками (Н.-Лев., VII, 1966, 286); Поряд лежали кам’яні молотки, ножі, костяні шпички і голки (Кучер, Трудна любов, 1960, 110); *Упорівy. «Ой, горенько мені на світоньку,-мовляє, — За що мене так доля зневажає? Тим пельку і живіт дала з ковальський міх, Тим зуби, мов шпички, а нам на глум, на сміх Рот шпилькою неначе простромила!..» (Г.-Арт., Байки.., 1958, 80); Очі Альоші стемніли і стали гострі, як дві шпички (Мик., II, 1957, 178); // Паличка, яку використовують, підсмажуючи на вогнищі сало чи м’ясо. М’які, соковиті частини ведмежої туші почали смажити на шпичках, розклавши огнище (Бурл., О. Вересай, 1959, 153); Спинилися [партизани] на відпочинок. Весело запалало багаття, зашкварчало на шпичках сало, запарувала у відрах вода (Збан., Ліс. красуня, 1955, 32); // Паличка, якою користувалися, коли їли вироби з тіста. Тільки що почали [голова з понятими] шпичками штрикати вареники, ..аж уже писар біжить (Кв.-Осн., II, 1956, 264); —.Добрі галушки,— сказав Шахай, настромивши собі одну на шпичку (Ю. Янов., І, 1958,160).
		+
		+	2. перен. Колюче, уїдливе зауваження, ущипливе слово; шпилька. Він зовсім одмінявся за подібними розмовами. Але минала яка хвилина, й уже по-старому сипав Микола своїми шпичками всім, кого здибав коло себе (Сміл., Зустрічі.., 1936, 53); // Про людину, що вміє гостро, дошкульно висловлюватися. [Максим:] Ну й уперта ви! [Пріся:] 3 вас теж добра шпичка — умієте шпигнуть… (Вас., III, 1960, 175).
		+
		+	3. Листок хвойної рослини; хвоїнка. Вона труснула головою, і марево розвіялося. Заяскріло спереду червоне призахідне небо над шпичками сосен (Ю. Бедзнк, Альма матер, 1964, 22); // У деяких рослин — колючка, шип. Ішла моя мила По ягідочки В зелені гайочки Та й застромила Тернову шпичку В біленьку ніжку (Кост., І, 1967, 50); — Терен забився.. в п’яту; шпичка.. вломалася при самій шкірі (Фр., IV, 1950, 395); *У порівн. Навіть насмішкувата Медже не казала про нього слів гострих, як шпички держи-дерева (Тулуб, Людолови, І, 1957, 260); // Стрілка очерету. Пахло залежаним, сіном, кізяковим димом і солодкими, як цукор, очеретяними шпичками, нарваними з човна (Рудь, Гомін.., 1959, 14).
		+
		+	4. Тверда колючка на тілі деяких тварин; голка. їжачок-хитрячок Із голок та шпичок Пошив собі піджачок (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 49).
		+
		+	∆ Як (мов) на шпичка́х (сиді́ти, стоя́ти і т. ін.) — те саме, що Як (мов) на шпилька́х сиді́ти (стоя́ти і т. ін.) (див. шпи́лька). Доганя, а сама знай кричить, щоб він підождав. Вже ж щоб то Василь та не почув би Марусиного голосу? Не знаю! Стоїть як на шпичках і дожида (Кв.-Осн., Її, 1956, 48).
		+
		+	==Іноземні словники==
		+	===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
		+	'''ШПИЧКА''', -и, ж.
		+
		+	1) Загострена паличка. \|\| Паличка, яку використовують, підсмажуючи на вогнищі сало чи м'ясо. \|\| Паличка, якою користувалися, коли їли вироби з тіста.
		+
		+	2) перен. Колюче, уїдливе зауваження, ущипливе слово; шпилька. \|\| Про людину, що вміє гостро, дошкульно висловлюватися.
		+
		+	3) Листок хвойної рослини; хвоїнка. \|\| У деяких рослин – колючка, шип. \|\| Стрілка очерету.
		+
		+	4) Тверда колючка на тілі деяких тварин; голка.
		+
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Шпичка.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Шпичка1.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Шпичка2.png\|x140px]]
		+	\|}
		+
		+	==Медіа==
		+	{{#ev:youtube\| -L5MrQtrEoQ}}
		+
		+	==Цікаві факти==
		+	===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
		+	• Терен колючий, підвид степовий (Prunus spinosa subsp. stepposa Kotov.)
		+	Відрізняється від попереднього дефінітивного виду більшим запушенням і більшими плодами (1,5 — 2 см у діаметрі.) Поширений у Степу України.
		+
		+	• Терен колючий, підвид молдавський (Prunus spinosa subsp. moldavica Kotov) — на Придністров'ї, західній частині Степу і в Криму.
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
		+	[[Категорія:Слова 2021 року]]

Шпичка - Історія редагувань

Amzavalniuk.uk19 в 16:41, 14 листопада 2021

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Шпичка, -ки, '''''ж. ''1) Заостренный конецъ, заостренная палочка. 2) Колючка на растеніи. ''К ч...