Amzavalniuk.uk19 в 16:33, 14 листопада 2021

2021-11-14T16:33:36Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Шмага́ти, -га́ю, -єш, '''''гл. ''Стегать, хлестать. ''Шось їх.... хворостиною шмагало по шиї. ''ХС...

2012-09-30T15:57:46Z

Створена сторінка: '''Шмага́ти, -га́ю, -єш, '''''гл. ''Стегать, хлестать. ''Шось їх.... хворостиною шмагало по шиї. ''ХС...

Нова сторінка

'''Шмага́ти, -га́ю, -єш, '''''гл. ''Стегать, хлестать. ''Шось їх.... хворостиною шмагало по шиї. ''ХС. IV. 33. ''Як почав шмагати по плечах лозиною. Аж його козак межи очі шклянкою шмагає. ''АД. II. 111.
[[Категорія:Шм]]

← Попередня версія		Версія за 16:33, 14 листопада 2021
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Шмага́ти, -га́ю, -єш, '''''гл. ''Стегать, хлестать. ''Шось їх.... хворостиною шмагало по шиї. ''ХС. IV. 33. ''Як почав шмагати по плечах лозиною. Аж його козак межи очі шклянкою шмагає. ''АД. II. 111.		'''Шмага́ти, -га́ю, -єш, '''''гл. ''Стегать, хлестать. ''Шось їх.... хворостиною шмагало по шиї. ''ХС. IV. 33. ''Як почав шмагати по плечах лозиною. Аж його козак межи очі шклянкою шмагає. ''АД. II. 111.
	[[Категорія:Шм]]		[[Категорія:Шм]]
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
		+	'''ШМАГАТИ''', аю, аєш, недок., перех. і неперех.
		+
		+	1. Завдавати ударів, бити чимсь гнучким. Ярош бив коня без жалю шворнем, а Лукаш та Патрокл шмагали своїх нагаями (Борис Грінченко, II, 1963, 295); Він безупинно шмагав коня, а той гнав з усієї сили, не розбираючи дороги (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 222); На паперті хлопчаки шмагали один одного вербовими хворостинами (Олесь Донченко, III, 1956, 96);
		+	<br />
		+	// Караючи кого-небудь за щось, бити різками, батогом, паском і т. ін. Разів із шість Рябка водою одливали І стільки ж раз його, одливши, знов шмагали (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 54); Схопили мене, беркиць так, як жабу, на ряденце і розплатали... Я кричу «хто в бога вірує, рятуйте!» — а вони з обох боків шмагають. Вже я й просився й молився, так тільки й чуєш: «перемініть деркачі» та «дужче бийте!» (Олекса Стороженко, I, 1957, 113); На майдані шмагали селянську голоту за «аграрні безпорядки» в 1905 році (Юрій Яновський, II, 1954, 180); Дерев'яна кобилиця на панському подвір'ї стояла вся кров'ю заюшена — на тій кобилиці людей шмагали (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 193); Прохорові здалось, що зараз батько візьме в руки ремінь і, як колись, почне шмагати (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 162); * У порівняннях. Буран бив у лице, наче шмагав колючим дротом (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 52);
		+	<br />
		+	// Бити раз у раз себе чи когось віником, миючись у лазні. В парній на верхній полиці Толя Вершок вимахував пахучим дубовим віником — безжально шмагав Гопченка (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 179);
		+	<br />
		+	// Ударяти, хльоскати того, хто рухається крізь зарості (про гілки, стебла і т. ін.). Віти мокрої смеречі [мокрих смерек] її шмагають по лиці (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 115);
		+	<br />
		+	// Бити, ударяти чим-небудь по чомусь, об щось. Бачура шмагав по воді, відчуваючи, що в цьому великому озері, можливо, і є риба, та вона не дуже голодна, бо не було навіть натяку на кльов [клювання] (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 46); * Образно. Блискавиці вже випередили човна і тепер золотими вужами шмагали по самій воді (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 204);
		+	<br />
		+	// перен. Різко критикувати, лаяти кого-небудь, дорікати комусь. Вона хоче щось сказати, але Терентій, шаленіючи, іще шмагає її.. словами: — Геть, суко! І сором увесь загубила (Михайло Стельмах, I, 1962, 599).
		+
		+	2. З силою бити, сікти (про вітер, дощ, сніг і т. ін.). Криги здорові пливуть звідусюди, А вітер із снігом в очі шмагає... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 430); Дощ полив рясно. Шмагав, ніби линвами, землю (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 470); Нападами дощ Шмагав штахетник і стару каплицю (Василь Мисик, Біля криниці, 1967, 196);
		+	<br />
		+	// З особливою силою діяти на чиїсь органи чуття; дошкуляти. Шмагав нас мороз (особливо уранці) (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 155).
		+
		+	===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
		+	Шмагати, -га́ю, -єш, гл. Стегать, хлестать. Шось їх.... хворостиною шмагало по шиї. ХС. IV. 33. Як почав шмагати по плечах лозиною. Аж його козак межи очі шклянкою шмагає. АД. II. 111.
		+
		+	===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
		+	'''ШМАГА́ТИ''', аю, аєш, недок., перех. і неперех.
		+
		+	1. Завдавати ударів, бити чимсь гнучким. Ярош бив коня без жалю шворнем, а Лукаш та Патрокл шмагали своїх нагаями (Гр., II, 1963, 295); Він безупинно шмагав коня, а той гнав з усієї сили, не розбираючи дороги (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 222); На паперті хлопчаки шмагали один одного вербовими хворостинами (Донч., III, 1956, 96); <br />
		+	// Караючи кого-небудь за щось, бити різками, батогом, паском і т. ін. Разів із шість Рябка водою одливали І стільки ж раз його, одливши, знов шмагали (Г.-Арт., Байки.., 1958, 54); Схопили мене, беркиць так, як жабу, на ряденце і розплатали… Я кричу "хто в бога вірує, рятуйте!" — а вони з обох боків шмагають. Вже я й просився й молився, так тільки й чуєш: "перемініть деркачі" та "дужче бийте!" (Стор., І, 1957, 113); На майдані шмагали селянську голоту за "аграрні безпорядки" в 1905 році (Ю. Янов., II, 1954, 180); Дерев’яна кобилиця на панському подвір’ї стояла вся кров’ю заюшена — на тій кобилиці людей шмагали (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 193); Прохорові здалось, що зараз батько візьме в руки ремінь і, як колись, почне шмагати (Шиян, Баланда, 1957, 162); *У порівн. Буран бив у лице, наче шмагав колючим дротом (Дмит., Обпалені.., 1962, 52); <br />
		+	// Бити раз у раз себе чи когось віником, миючись у лазні. В парній на верхній полиці Толя Вершок вимахував пахучим дубовим віником — безжально шмагав Гопченка (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 179); <br />
		+	// Ударяти, хльоскати того, хто рухається крізь зарості (про гілки, стебла і т. ін.). Віти мокрої смеречі [мокрих смерек] її шмагають по лиці (Павл., Бистрина, 1959, 115); <br />
		+	// Бити, ударяти чим-небудь по чомусь, об щось. Бачура шмагав по воді, відчуваючи, що в цьому великому озері, можливо, і є риба, та вона не дуже голодна, бо не було навіть натяку на кльов [клювання] (Чаб., Тече вода.., 1961, 46); <br />
		+	// Образно. Блискавиці вже випередили човна і тепер золотими вужами шмагали по самій воді (Панч, На калин. мості, 1965, 204); <br />
		+	// перен. Різко критикувати, лаяти кого-небудь, дорікати комусь. Вона хоче щось сказати, але Терентій, шаленіючи, іще шмагає її.. словами: — Геть, суко! І сором увесь загубила (Стельмах, І, 1962, 599).
		+
		+	2. З силою бити, сікти (про вітер, дощ, сніг і т. ін.). Криги здорові пливуть звідусюди, А вітер із снігом в очі шмагає… (Коцюб., І, 1955, 430); Дощ полив рясно. Шмагав, ніби линвами, землю (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 470); Нападами дощ Шмагав штахетник і стару каплицю (Мисик, Біля криниці, 1967, 196); // З особливою силою діяти на чиїсь органи чуття; дошкуляти. Шмагав нас мороз (особливо уранці) (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 155).
		+
		+	==Іноземні словники==
		+	===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
		+	'''ШМАГАТИ (ударяти, бити чимсь гнучким)''', хльоскати, хльостати, нахльостувати, стьобати, настьобувати, хляскати, хвиськати, цвьохати, цьвохати, цьвохкати, цвьохкати, шморгати; сікти, дерти, драти, пороти, чухрати, парити, репіжити, оперізувати, оперезати, оперіщувати, оперіщити (карати, б'ючи чимсь гнучким); батожити (перев. батогом); хворостити (перев. хворостиною); супонити (перев. ременем)
		+	— Пор. бити 2), відшмагати
		+
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Шмагати.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Шмагати1.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Шмагати2.png\|x140px]]
		+	\|}
		+
		+	==Медіа==
		+	{{#ev:youtube\| jPdpJ3ikLqM}}
		+	==Цікаві факти==
		+	===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
		+	'''Бити чи не бити? Як карають за провини в школах різних країн?'''
		+
		+	Більшість сучасних психологів і психіатрів, що спеціалізуються на темі виховання дітей, виступають проти тілесних покарань. У битті дитини немає ніякого освітнього ефекту, але відносини з батьками будуть отруєні навічно. І все ж, у багатьох країнах світу до сих пір існує система покарання дітей (у тому числі і фізичного) – як удома, так і в школі.
		+
		+	'''БИТТЯ – ПОЗА ЗАКОНОМ.''' Лупцювати дітей і застосовувати до них інші методи фізичного покарання заборонено на законодавчому рівні (як мінімум) у 44 країнах світу. Першою країною, яка ввела в 1979 році повну заборону на тілесні покарання, була Швеція.
		+	При цьому в деяких державах розділяються питання тілесних покарань вдома і в школі. Наприклад, у країнах Скандинавії та Ірландії законодавчо заборонено карати дітей всюди, а в Британії – при забороні покарань у школі покарання вдома залишаються на совісті батьків.
		+	Тілесні покарання до сих пір залишаються допустимими переважно в консервативних країнах, таких як Єгипет або Сирія. Разом з тим, у сучасному Сінгапурі покарання ротанговими палицями активно практикується для підтримання дисципліни серед школярів. Утім, карають тільки хлопчиків, а бити дівчаток тут категорично заборонено.
		+
		+	'''ЧИТАЙ КОРАН!''' За запізнення на урок навіть з поважної причини учневі в Пакистані доведеться читати Коран 8 годин підряд (відзначимо, що це правило стосується не тільки учнів, а й учителів). А за більш серйозні проступки тут можна отримати кілька ударів палицею.
		+
		+	'''ВУХА ВІДІРВУ.''' У М’янмі донині процвітають публічні тілесні покарання. За розмови на уроці, біг на перерві або невиконане завдання учнів б’ють при всьому класі тростиною по ягодицях, литках і руках. А якщо школяр дуже серйозно провинився, його змушують присідати зі схрещеними ногами, а вчитель при цьому тягне його за вуха.
		+
		+	'''ОRНСЕРВАТИВНИЙ ПІДХІД.''' У Британії в 2011 році Консервативна партія країни пропонувала повернути тілесні покарання в школу. Мотивували це тим, що молоде покоління британців зовсім розперезалося і не визнає жодних авторитетів. Але зараз право на те, щоб карати дітей, британські вчителі не використовують.
		+
		+	'''ПОКАРАТИ БАТЬКІВ.''' У Франції дітей бити ніхто не буде, але їм може «влетіти» за непунктуальність батьків. Наприклад, якщо батьки забули вчасно забрати дитину зі школи, то їм загрожує штраф, а дитині – поставлять незадовільну оцінку з поведінки.
		+
		+	'''У ШКОЛУ – ВЛІТКУ.''' Існує покарання, якого в Німеччині побоюються і діти, і батьки – літня школа. Тих, хто пропускав уроки і не набрав потрібну кількість навчальних годин, «засуджують» до трьох тижнів щоденного відвідування школи під час літніх канікул. А оплачують це «задоволення» батьки.
		+
		+	'''ПОХІД ДО ПСИХОЛОГА.''' У деяких штатах США все ще існують тілесні покарання. Але все ж у більшості випадків найстрашнішим покаранням є відсторонення школяра від занять. При цьому батьків зобов’язують пройти з дитиною курс у психотерапевта, щоб розібратися в причинах його поганої поведінки.
		+
		+	'''ЯК У ГУЛАГУ.''' У Радянському Союзі тілесні покарання в школах офіційно були заборонені. Утім, заборона нерідко порушувався, особливо в трудових комунах, в дитячих установах системи ГУЛАГ і в дитячих виправних установах.
		+	Учити дитину уму-розуму за допомогою «солдатського ременя» не гребували навіть найосвіченіші та ліберальні батьки. Прочуханкою, до речі, не обмежувалися: популярним видом покарання було викручування вух. Також дітей ставили в куток, а під коліна нерідко підсипали гречку або горох. Зараз це сприймається як витончені тортури, а в минулі роки таке покарання діти зазвичай терпіли мовчки.
		+
		+	'''ЯК В УКРАЇНІ?''' Фізично карати дитину в українських школах категорично заборонено. Максимум, що може загрожувати злісному хулігану – візит до директора або, в найбільш запущених випадках, виключення зі школи. Проте фізичні покарання дітей як і раніше практикуються в багатьох сім’ях.
		+	До речі, широко відомий доктор Комаровський у 2016 році заявляв про те, що на агресію дитини необхідно відповідати агресією, і закликав до застосування фізичних покарань. Його заява викликала шквал емоцій у батьків, які розділилися на два табори: одні підтримали Комаровського, а інші – вважали подібну поведінку непедагогічною і такою, що принижує гідність дитини.
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
		+	[[Категорія:Слова 2021 року]]

Шмагати - Історія редагувань

Amzavalniuk.uk19 в 16:33, 14 листопада 2021

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Шмага́ти, -га́ю, -єш, '''''гл. ''Стегать, хлестать. ''Шось їх.... хворостиною шмагало по шиї. ''ХС...