Широко - Історія редагувань

Osmarusenko.fpmv20 в 10:40, 16 лютого 2021

2021-02-16T10:40:17Z

Osmarusenko.fpmv20 в 10:39, 16 лютого 2021

2021-02-16T10:39:34Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Ши́роко, '''''нар. ''1) Широко. ''Широко ступав він. ''Стор. М. Пр. 109. 2) Обстоятельно, пространно...

2012-09-30T15:44:31Z

Створена сторінка: '''Ши́роко, '''''нар. ''1) Широко. ''Широко ступав він. ''Стор. М. Пр. 109. 2) Обстоятельно, пространно...

Нова сторінка

'''Ши́роко, '''''нар. ''1) Широко. ''Широко ступав він. ''Стор. М. Пр. 109. 2) Обстоятельно, пространно. ''Розмовляв Шевченко широко про свою поему «Іван Рус.» ''К. ХП. 21. ''Чіпка став широко росказувати. ''Мир. ХРВ. 247. Ум. '''Широченько. '''''Ступай, ступай, кониченько, широченько. ''МУЕ. III. 115.
[[Категорія:Ши]]

@@ Рядок 2: / Рядок 2: @@
 [[Категорія:Ши]]
-—7. Швидше і швидше котилися хвилі, заливали все, розливалися ширше і помалу заспокоювались (Леся Українка, III, 1952, 590); За рікою привільно, широко розкинулось зелене Забужжя (Михайло Стельмах, II, 1962, 188); Брама раптом широко розчинилася (Юрій Смолич, I, 1958, 56); Василько зробив кілька ступенів наперед і став, розкривши широко очі з переляку та несподіванки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 81); Орішник широко повис (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 233); Просторінь широко синіє; Ніч потихеньку насува (Павло Грабовський, I, 1959, 201); Бовкнув дзвін у ближнім селі, й широко, хвилями коливаючи повітря, понісся могутній звук у далечінь (Гнат Хоткевич, I, 1966, 80); В новій, негнучкій свиті, що широко спадає вниз, він дивовижно скидається на давно вилитий дзвін (Михайло Стельмах, I, 1962, 254); Іде Давид по дорозі, ступає широко (Андрій Головко, II, 1957, 10); Швидко і широко впроваджуватимуться нові типи машин, приладів і апаратури, зв'язаних з автоматикою і електронною технікою (Програма КПРС, 1961, 60); Чіпка став широко розказувати, як він поліз у комору (Панас Мирний, I, 1949, 293); Широко і багатогранно освітлюється в сучасній українській поезії благородна тема дружби народів, тема інтернаціонального єднання трудящих (Про багатство літератури, 1959, 146); — Звикли ви, Карпе Кириловичу, жити широко, як ви кажете, культурно, а тут злидні, скрута (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 160); Українська радянська громадськість пишається тим, що імена багатьох наших поетів старшого й молодшого поколінь широко відомі за межами Радянської України, зокрема серед великого російського народу (Максим Рильський, IX, 1962, 20); Її з широко відкритими обіймами прийняли на посаду завідувача повітової бібліотеки (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 173);
+—7. Швидше і швидше котилися хвилі, заливали все, розливалися ширше і помалу заспокоювались (Леся Українка, III, 1952, 590); За рікою привільно, широко розкинулось зелене Забужжя (Михайло Стельмах, II, 1962, 188); Брама раптом широко розчинилася (Юрій Смолич, I, 1958, 56); Василько зробив кілька ступенів наперед і став, розкривши широко очі з переляку та несподіванки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 81); Орішник широко повис (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 233); Просторінь широко синіє; Ніч потихеньку насува (Павло Грабовський, I, 1959, 201); Бовкнув дзвін у ближнім селі, й широко, хвилями коливаючи повітря, понісся могутній звук у далечінь (Гнат Хоткевич, I, 1966, 80); В новій, негнучкій свиті, що широко спадає вниз, він дивовижно скидається на давно вилитий дзвін (Михайло Стельмах, I, 1962, 254); Іде Давид по дорозі, ступає широко (Андрій Головко, II, 1957, 10); Швидко і широко впроваджуватимуться нові типи машин, приладів і апаратури, зв'язаних з автоматикою і електронною технікою (Програма КПРС, 1961, 60); Чіпка став широко розказувати, як він поліз у комору (Панас Мирний, I, 1949, 293);
 //  у знач. присудк. сл. Про відчуття великого простору. Повітря тремтить від спеки, і в срібнім мареві танцюють далекі тополі. Широко, гарно, спокійно (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 229).

← Попередня версія		Версія за 10:39, 16 лютого 2021
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Ши́роко, '''''нар. ''1) Широко. ''Широко ступав він. ''Стор. М. Пр. 109. 2) Обстоятельно, пространно. ''Розмовляв Шевченко широко про свою поему «Іван Рус.» ''К. ХП. 21. ''Чіпка став широко росказувати. ''Мир. ХРВ. 247. Ум. '''Широченько. '''''Ступай, ступай, кониченько, широченько. ''МУЕ. III. 115.		'''Ши́роко, '''''нар. ''1) Широко. ''Широко ступав він. ''Стор. М. Пр. 109. 2) Обстоятельно, пространно. ''Розмовляв Шевченко широко про свою поему «Іван Рус.» ''К. ХП. 21. ''Чіпка став широко росказувати. ''Мир. ХРВ. 247. Ум. '''Широченько. '''''Ступай, ступай, кониченько, широченько. ''МУЕ. III. 115.
	[[Категорія:Ши]]		[[Категорія:Ши]]
		+
		+	1—7. Швидше і швидше котилися хвилі, заливали все, розливалися ширше і помалу заспокоювались (Леся Українка, III, 1952, 590); За рікою привільно, широко розкинулось зелене Забужжя (Михайло Стельмах, II, 1962, 188); Брама раптом широко розчинилася (Юрій Смолич, I, 1958, 56); Василько зробив кілька ступенів наперед і став, розкривши широко очі з переляку та несподіванки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 81); Орішник широко повис (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 233); Просторінь широко синіє; Ніч потихеньку насува (Павло Грабовський, I, 1959, 201); Бовкнув дзвін у ближнім селі, й широко, хвилями коливаючи повітря, понісся могутній звук у далечінь (Гнат Хоткевич, I, 1966, 80); В новій, негнучкій свиті, що широко спадає вниз, він дивовижно скидається на давно вилитий дзвін (Михайло Стельмах, I, 1962, 254); Іде Давид по дорозі, ступає широко (Андрій Головко, II, 1957, 10); Швидко і широко впроваджуватимуться нові типи машин, приладів і апаратури, зв'язаних з автоматикою і електронною технікою (Програма КПРС, 1961, 60); Чіпка став широко розказувати, як він поліз у комору (Панас Мирний, I, 1949, 293); Широко і багатогранно освітлюється в сучасній українській поезії благородна тема дружби народів, тема інтернаціонального єднання трудящих (Про багатство літератури, 1959, 146); — Звикли ви, Карпе Кириловичу, жити широко, як ви кажете, культурно, а тут злидні, скрута (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 160); Українська радянська громадськість пишається тим, що імена багатьох наших поетів старшого й молодшого поколінь широко відомі за межами Радянської України, зокрема серед великого російського народу (Максим Рильський, IX, 1962, 20); Її з широко відкритими обіймами прийняли на посаду завідувача повітової бібліотеки (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 173);
		+	// у знач. присудк. сл. Про відчуття великого простору. Повітря тремтить від спеки, і в срібнім мареві танцюють далекі тополі. Широко, гарно, спокійно (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 229).