Ivtokarieva.im16 в 21:09, 24 листопада 2016

2016-11-24T21:09:36Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Шалений, -а, -е. '''Безумный, сумасшедшій, шальной, бѣшеный. ''Бігала як би шалена. ''Котл. Ен. ...

2012-09-30T15:24:53Z

Створена сторінка: '''Шалений, -а, -е. '''Безумный, сумасшедшій, шальной, бѣшеный. ''Бігала як би шалена. ''Котл. Ен. ...

Нова сторінка

'''Шалений, -а, -е. '''Безумный, сумасшедшій, шальной, бѣшеный. ''Бігала як би шалена. ''Котл. Ен. І. 34. ''Шалена муха вкусила за ухо. ''Ном. № 3381. ''П’яний чоловік рівнатся до шаленого пса. ''Гн. І. 86.
[[Категорія:Ша]]

← Попередня версія		Версія за 21:09, 24 листопада 2016
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Шалений, -а, -е. '''Безумный, сумасшедшій, шальной, бѣшеный. ''Бігала як би шалена. ''Котл. Ен. І. 34. ''Шалена муха вкусила за ухо. ''Ном. № 3381. ''П’яний чоловік рівнатся до шаленого пса. ''Гн. І. 86.		'''Шалений, -а, -е. '''Безумный, сумасшедшій, шальной, бѣшеный. ''Бігала як би шалена. ''Котл. Ен. І. 34. ''Шалена муха вкусила за ухо. ''Ном. № 3381. ''П’яний чоловік рівнатся до шаленого пса. ''Гн. І. 86.
		+	[[Категорія:Ша]]
		+
		+	==Сучасні словники==
		+
		+	Тлумачення слова у сучасних словниках
		+
		+
		+	'''Академічниий тлумачний словник 1970-1980'''
		+	ШАЛЕ́НИЙ, а, е.
		+	1. Який утратив самовладання, перебуває в стані надмірного збудження, хвилювання. Вам чути, як здаля лунає Той рев шалених вояків — Іде, іде проклята зграя, Щоб ваших нищити синів (Микола Вороний, Вибр., 1959, 201);
		+	// Якого не можна втримати; нестримний. І віжки чують ще долоні... Там кличе сурма, кличе стяг, де простягли шалені коні криваві гриви у вітрах... (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 173);
		+	// Який виражає або в якому виражається несамовитість, нестямність. Оля сплітала віночок, Ним уквітчала голівку, З криком шаленим гучним Низько схилилась над річку (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 256); Шалений сміх Нартала покривається голосним екстатичним співом християн (Леся Українка, II, 1951, 434).
		+	2. Який має надзвичайну силу вияву, сповнений її; дуже сильний (перев. про явища природи, стихійні явища). Зикрию очі, сплю — не сплю і марю.. Без ваги лечу в шалену сніговицю на погибель... (Леся Українка, I, 1951, 312); Шалений холодний вітер люто висвистував і завивав, біснуючись над степом (Ле і Левада, Південний захід, 1950, 275); Шалений шторм хвилював морські води до самого обрію (Микола Трублаїні, I, 1955, 153);
		+	// Гучний і настирливий (про звук). Акомпанемент гуде, гуде, гуде, переходячи часами у якесь шалене ревище... (Остап Вишня, I, 1956, 45); З шляху почулося шалене тенькання дзвоників (Михайло Стельмах, I, 1962, 623);
		+	// Нестримний, дуже напружений у своєму перебігу. Знемігся Ярема в шаленім бою, — Від пекла одводить кінноту свою (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 204); Вони [червоноармійці] билися за Литовський півострів уперто, зціпивши зуби; другу добу тривав шалений штурм (Юрій Яновський, I, 1954, 9); Зчинилась шалена перестрілка (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 71); Рота, вже залігши по дамбі поруч з іншими покремсаними підрозділами полку, відбивала шалену першу контратаку (Олесь Гончар, III, 1959, 362); Спираючись на всебічну підтримку народу, Радянська Армія стримувала шалений натиск ворога, знекровлювала і знищувала його добірні частини (Комуніст України, 5, 1965, 28);
		+	// Надзвичайно активний, енергійний. [Кузь:] Ви тоді [у 1914 р.] шалену агітацію розвивали серед фабрично-заводського пролетаріату — аякже, оборонці! (Павло Тичина, I, 1957, 233); Несталість капіталістичної економіки та шалена гонка озброєнь призвели до того, що інфляція є постійним явищем капіталізму (Наука і життя, 3, 1961, 10).
		+	3. Який перевершує звичайну міру, норму, звичайний ступінь чого-небудь. Вирушали удосвіта, холодком, поки не було ще отієї шаленої спеки, яка того літа починалась вже о сьомій годині (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 280); Селяни лише похитували головами: де тільки й береться така шалена сила в чоловіка (Михайло Стельмах, I, 1962, 634); Дід заревів від такого шаленого кашлю, що крейда посипалась із стелі на долівку (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 479); Роззброєння не влаштовує.. могутні капіталістичні монополії, які мають величезні прибутки з урядових воєнних замовлень. Вони не хочуть втратити свої прибутки і докладають шалених зусиль, намагаючись перешкодити здійсненню загального і повного роззброєння (Комуніст України, 12, 1959, 54); Встановлення Радянської влади в Росії і на Україні викликало шалений опір з боку повалених експлуататорських класів та іноземних імперіалістів (Українська література, 10 клас, 1957, 200);
		+	// перен. Дуже великий (перев. про гроші). Професор купив ... коняку з селянським возом, віддав за неї шалені гроші (Павло Загребельний, Диво, 1968, 131); — Мені дали землю за геройські подвиги, але це ще не значить, що я маю шалені кошти на будування замка і міста (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 27);
		+	// Який проходить, відбувається з надзвичайно великою затратою сил, енергії, часу і т. ін.; напружений. І Василь почав роботу. Він звивався змією й пересувався по землі, випростовувався, ще пересувався і потім знов скручувався, знов випростовувався. Це була шалена робота; через п'ятнадцять — двадцять поворотів Василь вимучився так, що мусив довгий час відпочивати (Гнат Хоткевич, I, 1966, 115); Минув день, день шаленої підготовки (Іван Микитенко, II, 1957, 57).
		+	4. Дуже великий і сильний, що виходить за межі звичайного (про відчуття, почуття і т. ін.). Тепер я вже не тільки постогную, а часом мало не плачу од шаленого болю в грудях (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 344); Кажу я про шалене Кохання, розпач, сум, А ти глузуєш з мене, Вклоняєшся на глум (Леся Українка, IV, 1954, 105); Жага йому шалена у грудях сушить, дихать не дає (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 382); І серце, немов на штики, шалена журба нанизала, — і серце кричить до зірок: «Нащо ж ви синочка забрали?..» (Володимир Сосюра, II, 1958, 469); Бурсак Андрій з шаленою люттю схопив заднє колесо і зупинив ридван (Олександр Довженко, I, 1958, 223); В серці капітана Косарева раптом закипів шалений гнів від можливої образи (Яків Качура, Щастя, 1940, 127); Левко знавіснів од шаленої радості (Михайло Стельмах, I, 1962, 614);
		+	// В якому виявляється велике роздратування, нервування, ворожість і т. ін. В тиху кімнату раптом вривається шалений галас Європи, яка захлинається новинами й тривогами (Натан Рибак, Зброя.., 1943, 22); Радянський народ — народ трудівник, творець, народ, який уперше в історії людства, під шалений скрегіт різних ворогів, що кільцем оточували нас, своїми руками, без будь-чиєї допомоги побудував першу в світі країну соціалізму (Радянська Україна, 4.XI 1956, 1);
		+	// Запеклий, лютий. Куркулі — шалений ворог Радянської влади (Ленін, 37, 1973, 38);
		+	// Який проходить у тривогах, неспокої, напруженні і т. ін. Сьогодні в Андрія був шалений день. Двічі за зміну «забурювались» вагонетки, і він доволі попомучився, поки їх поставив (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 41); Життя моє шалене несе мене в свій огненний простір (Володимир Сосюра, II, 1958, 136);
		+	// Який передає піднесеність, збудженість творця, виконавця. — Гей, шаленая пісне! І в кого вдалась ти така непокірна? (Леся Українка, I, 1951, 193); Дві душі: одна шукає бурі, струн шалених на бандурі срібнодзвону, блискавок, поезій, братніх марсельєзів [марсельєз]. А друга ... друга — блакитний спокій вдалині (Василь Чумак, Черв. заспів, 1956, 138).
		+	5. Надзвичайно стрімкий (про рух, швидкість і т. ін.). Махове коло закрутилось в такому шаленому льоті, що, здавалось, підхопить з собою й машину (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 90); Карпо гикнув, свиснув, стрельнув гарапником, і вороні, розкидаючи стужавіле болото, витягнулися в шаленому галопі (Михайло Стельмах, II, 1962, 365); Що вони [вовки] не будуть та й не можуть нападати на автомашини на такій шаленій швидкості, це Захар розумів (Іван Ле, Право.., 1957, 249);
		+	// Стрімкий, інтенсивний (про темп, ритм і т. ін.). Події далі розгортаються шаленими темпами (Семен Скляренко, Помилка, 1933, 163); Швидше порадься з Каменою, Розбуди Аполлона: Темпи шалені — Наш закон! (Максим Рильський, I, 1956, 123); Октавами поем я не писав. Хіба вкладеш епохи ритм шалений в рядки заковані (Володимир Сосюра, II, 1958, 323);
		+	// Виконуваний, здійснюваний надзвичайно швидко, з величезним напруженням. Музика гула, від шаленого кружляння паморочилася голова, один раз Орися заточилася, але Тимко підтримав її рукою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 128); На Черниша ці смагляві румунські хлопці в беретах навіяли інші думки. Пригадалось: падіння дотів, прорив останнього боярського рубежу і той шалений марш по відкритих внутрішніх шляхах Романії... (Олесь Гончар, III, 1959, 129).
		+	6. Те саме, що нерозсудливий. Отак тії каверзники змовлялись.. на ґвалтовний учинок, і ніхто не розібрав би, що справді в їх на думці. Шалений був народ! Усе йому дурниця: чи жити, чи вмерти — йому байдуже (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 81); Шалена Катерина могла прилюдно, не боячись поліції, агітувати людей (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 186);
		+	// у знач. ім. шалений, ного, чол.; шалена, ної, жін. Нерозумна, нерозсудлива людина; навіжений, навіжена. Він не міг далі слухати, не міг пробувати далі в товаристві шалених, що самохіть ідуть під ніж... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 162); Є така поезія Верлена, Де поет себе питає сам У гіркому каятті: Шалений! що зробив ти із своїм життям? (Максим Рильський, Голос осінь, 1959, 11);
		+	// Позбавлений розумного, практичного змісту. План Марусяка був дійсно шалений, побудований скоріше на психології, як на рахунку (Гнат Хоткевич, II, 1966, 241); Дивитесь ви на зелене поле, куди аероплан побіжить, і чогось вам на думку спадає шалене бажання самому дременуть на зелене поле (Остап Вишня, I, 1956, 206); Інколи Олені спадала шалена думка, що, може, краще зробила б, віддавшись за отого канадця, який колись сватав її (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 5);
		+	// Те саме, що божевільний 1. [Ройс:] Хитруєш ти, сенаторе. Боїшся Сказати в вічі: що так стурбувало Святий синкліт: Ройс грошей не дає? І ви його за це оголосили Шаленим? (Ігор Муратов, Ост. хмарина, 1959, 45).
		+	7. розм. Який випадково залетів куди-небудь, влучив у кого-, що-небудь (про кулю, снаряд і т. ін.); випадковий. Іноді козенятко мчало швидше і висувалось головою з-за неї; тоді тринога, безсила мати напружувала всі свої сили, щоб бігти врівень з козеням, щоб яка шалена куля не влучила в нього... (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 65).
		+	♦ Як (немов і т. ін.) шалений: а) у стані надзвичайного збудження, хвилювання. На обрії.. замаячили постаті. Вони бігли, як шалені, кіньми (Юрій Яновський, I, 1958, 143); Він працював, як шалений, кілька разів викручував від поту сорочку (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 44); б) ніби божевільний. Як шалений, оглядався довкола, пригадував щось, але нічого виразно не міг пригадати (Іван Франко, II, 1950, 109); Плутається [Пфейфер] з поспіху в словах, як шалений (Леся Українка, IV, 1954, 243); [Катря:] Ох, і занудилася ж я за Павлом, немов шалена ходила... (Марко Кропивницький, II, 1958, 350).
		+
		+	==Джерела та література==
		+
		+	Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 397.
		+
		+	==Зовнішні посилання==
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ХКСб-1-16-4.0д]]
		+	[[Категорія:Слова 2016 року]]
		+
	[[Категорія:Ша]]		[[Категорія:Ша]]

Шалений - Історія редагувань

Ivtokarieva.im16 в 21:09, 24 листопада 2016

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Шалений, -а, -е. '''Безумный, сумасшедшій, шальной, бѣшеный. ''Бігала як би шалена. ''Котл. Ен. ...