Oashakhova.fpmv16 в 20:32, 18 жовтня 2016

2016-10-18T20:32:22Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Чіпо́к, -пка, '''''м. ''1) Ум. отъ '''чіп. '''2) = '''Чепець 1. '''''Бреніють жіночі чіпки, чоловічі шапк...

2012-09-30T15:04:51Z

Створена сторінка: '''Чіпо́к, -пка, '''''м. ''1) Ум. отъ '''чіп. '''2) = '''Чепець 1. '''''Бреніють жіночі чіпки, чоловічі шапк...

Нова сторінка

'''Чіпо́к, -пка, '''''м. ''1) Ум. отъ '''чіп. '''2) = '''Чепець 1. '''''Бреніють жіночі чіпки, чоловічі шапки. ''Г. Барв. 148. Ум. '''Чіпо́чок, чіпчик, чіпчичок. '''''Глянь, Палазю, на поріг, несуть чіпчичок либонь твій. ''Грин. III. 548.
[[Категорія:Чі]]

← Попередня версія		Версія за 20:32, 18 жовтня 2016
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Чіпо́к, -пка, '''''м. ''1) Ум. отъ '''чіп. '''2) = '''Чепець 1. '''''Бреніють жіночі чіпки, чоловічі шапки. ''Г. Барв. 148. Ум. '''Чіпо́чок, чіпчик, чіпчичок. '''''Глянь, Палазю, на поріг, несуть чіпчичок либонь твій. ''Грин. III. 548.		'''Чіпо́к, -пка, '''''м. ''1) Ум. отъ '''чіп. '''2) = '''Чепець 1. '''''Бреніють жіночі чіпки, чоловічі шапки. ''Г. Барв. 148. Ум. '''Чіпо́чок, чіпчик, чіпчичок. '''''Глянь, Палазю, на поріг, несуть чіпчичок либонь твій. ''Грин. III. 548.
		+
		+	Чіпок-зменш. до чіп , те саме, що очі́пок. Обов'язковий головний убір заміжніх жінок у стародавній Україні. Розрізняють твердий очіпок — шився на зразок шапки, на підкладці — та м'який очіпок (чушка). який одягався під твердий очіпок, або використовувався як самостійний.
		+	Заміжня жінка знімала очіпок лише перед сном]. Повсякденний очіпок, у якому ходили в хаті і коло хати, виготовляли з дешевих матеріалів, тоді як святковий — з дорогих тканин (парчі, плису, тафти, шовку, оксамиту), куплених у місті. Бідніші жінки виготовляли святковий очіпок з полотна, яке рясно вишивали ґарусом.
		+
		+	==М’який очіпок==
		+
		+	М'які очіпки називали «чушка»(Київщина, Чернігівщина), «збірник»(Полтавщина),«зборник»(Черкащина), «капор»(Дніпропетровська та Кіровоградська області),«каптурчик»(Вінниччина), «ковпак», «чепець»(Волинь, Рівненщина, Тернопільщина),«капур»(Черкащина). Вони виконували функцію утримування волосся.
		+
		+	Збірник являв собою м'яку шапочку на підкладці, що стягувалась ззаду шнурком, щільно прилягала до голови, і волосся не вибивалось назовні.
		+
		+	М'які збірники шили переважно з недорогих тканин: полотна, сатину, ситцю, байки. Вони складались з обідка — смуги тканини, ширина якої визначалась місцевими традиціями, а довжина дорівнювала обхвату голови; і денця — часто округлого. Обідок пришивали до денця і стягували ззаду шнурком та зав'язували або застібали. Денце могли декорувати вишивкою, мереживом, складками тощо.
		+
		+	Крім наведеної форми у деяких місцевостях, зокрема на Лемківщині побутували зборники, що прилягали до голови, закривали скроні, вуха і волосся над чолом. Їх декорували спереду дрібним рясуванням та мереживом.
		+
		+	На заході України також зустрічалися м'які очіпки, в'язані з білих або кольорових льняних або конопляних ниток. В'язали їх технікою плетіння на кроснах.
		+
		+	==Твердий очіпок==
		+
		+	У XIX ст. на східній Україні поруч з м'якими очіпками-зборниками побутували очіпки, що мали твердий каркас.
		+
		+	Їх називали: «очіпок», «капор», «шоломок», «каптур».
		+
		+	Виготовлявся такий очіпок з купованої тканини (парчі, оксамиту, тафти, шовку)різноманітних кольорів (як однотонних, так і строкатих.) Для виготовлення очіпка використовувався шматок такої тканини, попередньо укріплений зі споду твердим папером і пришитими щільно одна до одної соломинками. Ця солома називалась кичкою.
		+
		+	Тверді очіпки мали різноманітну форму: круглі з обідком, однорогі з виступом над чолом, дворогі, гребенеподібні з виступом над чолом і потилицею.
		+
		+	Круглі очіпки мали високий обідок, який ззаду не зшивали, а пришивали до нього зав'язки.
		+
		+	Денце очіпка з двома гребенями було поділене посередині по горизонталі складкою-«перекладом», одна частина очіпка виступала над чолом, інша — над потилицею. Такі сідлоподібні очіпки з двома гребенями були відомі лише на східній Україні.
		+
		+	На Київщині і Полтавщині носили очіпки з двома рогами спереду.
		+
		+	==Наш час==
		+
		+	Наприкінці XIX — початку XX сторіччя очіпки уже виходили з ужитку. Жінки, що народились у перші роки XX століття пам'ятали, що очіпок був у мами, але власного не мали. У західних областях очіпок протримався до 30-х років, а у Карпатах та на Поліссі ще трохи довше. Як реліктовий, цей головний убір затримався по всій Україні до середини XX століття.
		+
		+	В наш час деякі народні майстри повертаються до виготовлення стилізованих очіпків.
		+
		+	==Ілюстрації==
		+	<gallery>
		+	Чіпок1.jpg
		+	Чіпок2.jpg
		+	Чіпок3.jpg
		+	Чіпок4.jpg
		+	Чіпок5.jpg
		+	Чіпок6.jpg
		+	</gallery>
	[[Категорія:Чі]]		[[Категорія:Чі]]

Чіпок - Історія редагувань

Oashakhova.fpmv16 в 20:32, 18 жовтня 2016

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Чіпо́к, -пка, '''''м. ''1) Ум. отъ '''чіп. '''2) = '''Чепець 1. '''''Бреніють жіночі чіпки, чоловічі шапк...