Чіпко - Історія редагувань

Yohnitetska.fpmv19 в 17:17, 14 листопада 2019

2019-11-14T17:17:47Z

Yohnitetska.fpmv19 в 17:16, 14 листопада 2019

2019-11-14T17:16:33Z

Yohnitetska.fpmv19 в 17:13, 14 листопада 2019

2019-11-14T17:13:25Z

Yohnitetska.fpmv19 в 17:11, 14 листопада 2019

2019-11-14T17:11:44Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Чіпко, '''''нар. ''= '''Чепко. '''Лохв. у. Категорія:Чі

2012-09-30T15:04:49Z

Створена сторінка: '''Чіпко, '''''нар. ''= '''Чепко. '''Лохв. у. Категорія:Чі

Нова сторінка

'''Чіпко, '''''нар. ''= '''Чепко. '''Лохв. у.
[[Категорія:Чі]]

← Попередня версія		Версія за 17:17, 14 листопада 2019
Рядок 62:		Рядок 62:

	[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]		[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
−	[Категорія:2019]	+	[Категорія:Слова 2019 року]

← Попередня версія		Версія за 17:16, 14 листопада 2019
Рядок 59:		Рядок 59:

	9. Studying Chipko Movement Women and environment in the Third World: alliance for the future, by Irene Dankelman, Joan Davidson. Published by Earthscan, 1988. ISBN 1-85383-003-8. Page 129.		9. Studying Chipko Movement Women and environment in the Third World: alliance for the future, by Irene Dankelman, Joan Davidson. Published by Earthscan, 1988. ISBN 1-85383-003-8. Page 129.
		+
		+
		+	[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
		+	[Категорія:2019]

@@ Рядок 2: / Рядок 2: @@
 [[Категорія:Чі]]
 ==Опис==
-   Рух Чіпко або Чіпко-Андолан (англ. Chipko Andolan, гінді चिपको आन्दोलन — «прикріплюватися») — громадський соціо-екологічний рух, що використовував методи сатьяґрахи (ненасильницькі методи, якими користувався Махатма Ганді), перш за все прикріплення себе до дерев, які планувалося зрубати. Сучасна версія руху почалася в 1970-ті роки в Ґархвальських Гімалаях, на території штату Уттар-Прадеш (зараз Уттаракханд), через зростаюче занепокоєння населення швидким знелісенням. Перша відома акція руху відбулася 26 березня 1974 року, коли група селянок із селища Рені в окрузі Чамолі (зараз Уттаракханд), почала діяти з метою запобігання вирублення дерев та повернення їм традиційних прав на ліс, якому загрожували найняті урядом штату контрактори. Швидко сотні подібних акцій відбулися по всьому регіону, а до 1980-х років рух розповсюдився і всією Індією, привів до створення чіткого списку вимог, та дозволив зупинити зведення лісів в багатьох регіонах[1].
 ==Варіанти==
-   Перші варіанти руху, проте, існували набагато раніше 20 століття, перша зареєстрована акція подібної організації відбулася у селищі Кхеджарлі, округ Джодхпур, в 1730 році, коли 363 бішноїв на чолі з Амрітою Деві поплатилися життям, захищаючи священні для спільноти дерева, обнімаючи їх та чинячи спротив лісорубам, надісланим місцевим правителем[2]. Пізніше саме ці дії надихнули захисників природи на створення руху Чіпко[3][4].
+Перші варіанти руху, проте, існували набагато раніше 20 століття, перша зареєстрована акція подібної організації відбулася у селищі Кхеджарлі, округ Джодхпур, в 1730 році, коли 363 бішноїв на чолі з Амрітою Деві поплатилися життям, захищаючи священні для спільноти дерева, обнімаючи їх та чинячи спротив лісорубам, надісланим місцевим правителем[2]. Пізніше саме ці дії надихнули захисників природи на створення руху Чіпко[3][4].
 Хоча рух Чіпко спочатку захищав не стільки природу, скільки засоби існування селянських спільнот, пізніше він став гаслом та основою багатьох природоохоронних організацій у всьому світі, створивши прецедент ненасильницької форми протесту[5][6]. На час його виникнення у країнах, що розвиваються, не існувало інших природоохоронних рухів, через що Чіпко швидко досяг світової відомості. Більш того, рух сколихнув громадську думку індійців, що почали звертати увагу на проблеми мешканців традиційних селищ та інших меншин, та згодом істотно вплинула на утворення сучасного вигляду Індії[7]. Зараз рух розглядається не тільки як еко-соціалістичний, але і як еко-феміністичний, через більшу роль жінок у ньому[1][2][8][9].
@@ Рядок 35: / Рядок 37: @@
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Chipko3.jpg|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Chipko5.jpg|x140px]]
+|}

← Попередня версія		Версія за 17:11, 14 листопада 2019
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Чіпко, '''''нар. ''= '''Чепко. '''Лохв. у.		'''Чіпко, '''''нар. ''= '''Чепко. '''Лохв. у.
	[[Категорія:Чі]]		[[Категорія:Чі]]
		+	==Опис==
		+	Рух Чіпко або Чіпко-Андолан (англ. Chipko Andolan, гінді चिपको आन्दोलन — «прикріплюватися») — громадський соціо-екологічний рух, що використовував методи сатьяґрахи (ненасильницькі методи, якими користувався Махатма Ганді), перш за все прикріплення себе до дерев, які планувалося зрубати. Сучасна версія руху почалася в 1970-ті роки в Ґархвальських Гімалаях, на території штату Уттар-Прадеш (зараз Уттаракханд), через зростаюче занепокоєння населення швидким знелісенням. Перша відома акція руху відбулася 26 березня 1974 року, коли група селянок із селища Рені в окрузі Чамолі (зараз Уттаракханд), почала діяти з метою запобігання вирублення дерев та повернення їм традиційних прав на ліс, якому загрожували найняті урядом штату контрактори. Швидко сотні подібних акцій відбулися по всьому регіону, а до 1980-х років рух розповсюдився і всією Індією, привів до створення чіткого списку вимог, та дозволив зупинити зведення лісів в багатьох регіонах[1].
		+	==Варіанти==
		+
		+	Перші варіанти руху, проте, існували набагато раніше 20 століття, перша зареєстрована акція подібної організації відбулася у селищі Кхеджарлі, округ Джодхпур, в 1730 році, коли 363 бішноїв на чолі з Амрітою Деві поплатилися життям, захищаючи священні для спільноти дерева, обнімаючи їх та чинячи спротив лісорубам, надісланим місцевим правителем[2]. Пізніше саме ці дії надихнули захисників природи на створення руху Чіпко[3][4].
		+
		+	Хоча рух Чіпко спочатку захищав не стільки природу, скільки засоби існування селянських спільнот, пізніше він став гаслом та основою багатьох природоохоронних організацій у всьому світі, створивши прецедент ненасильницької форми протесту[5][6]. На час його виникнення у країнах, що розвиваються, не існувало інших природоохоронних рухів, через що Чіпко швидко досяг світової відомості. Більш того, рух сколихнув громадську думку індійців, що почали звертати увагу на проблеми мешканців традиційних селищ та інших меншин, та згодом істотно вплинула на утворення сучасного вигляду Індії[7]. Зараз рух розглядається не тільки як еко-соціалістичний, але і як еко-феміністичний, через більшу роль жінок у ньому[1][2][8][9].
		+	==Обіймання дерев==
		+
		+	У 1970-ті роки протестувальники по всій Індії обіймали дерева, щоб захистити їх від вирубування.
		+
		+	Цей рух, що отримав назву "Чіпко" ("обійми"), почався у високогірних районах північної Індії, де ліс був для людей головним засобом існування.
		+	Рух Чіпко, який очолювали прихильники методів Ґанді, зокрема, Чанді Прасад Бгатт і Сундерлал Багуґуна, досягнув своєї мети у 1980 році, – тодішній прем’єр-міністр Індіра Ґанді на п'ятнадцять років заборонила вирубування лісів у Гімалаях.
		+
		+	Натхненням для активістів Чіпко у 1970-ті роки слугували схожі протести початку XVIII століття. Тоді на захист лісів постало населення північного штату Раджастан – соціо-релігійна громада "бішноі".
		+
		+	Цей незвичайний метод захисту дерев перейняли у багатьох країнах світу, включно з Непалом, де минулого року дерева обійняли школярі у кількості 2001 особи, чим встановили світовий рекорд.
		+	Активісти та звичайні селяни, у тому числі багато жінок, формували людські кола навколо дерев, застерігаючи лісорубів, що спочатку їм доведеться прорвати ці кола.
		+	==Батько 'Пасивного' протесту==
		+	Найвідомішим протестувальником Індії, безперечно, був Магатма Ґанді, якого також називають "Батьком індійського народу".Його методи були досить нестандартні – він сповідував неспівробітництво, ненасильницьку боротьбу та голодування. Він закликав до пасивного опору і переконував індійців бойкотувати британські товари.
		+
		+	Один з найвідоміших епізодів його боротьби – марш на узбережжя Аравійського моря на знак протесту проти британської монополії на сіль. Немало часу він проводив у в’язниці.
		+
		+	Його методи протесту, що свідчили про моральну перевагу і присоромлювали опонентів, були схвально сприйняті у світі, про нього досі згадують у своїх промовах світові лідери та політики.
		+
		+	Більш, ніж через півстоліття після його смерті, його філософія лишається актуальною. До неї вдавався Нельсон Мандела у боротьбі з апартеїдом у Південній Африці, а в Індії її нещодавно застосував борець з корупцією Анна Хазаре.
		+	==Ілюстрації==
		+
		+
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Chipko8.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Chipko3.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Chipko5.jpg\|x140px]]
		+
		+
		+
		+	==Посилання==
		+
		+	1. The Chipko Movement Politics in the developing world: a concise introduction, by Jeffrey Haynes. Published by Wiley-Blackwell, 2002. ISBN 0-631-22556-0. Page 229.
		+
		+	2. Перейти до:а б The women of Chipko Staying alive: women, ecology, and development, by Vandana Shiva, Published by Zed Books, 1988. ISBN 0-86232-823-3. Page 67.
		+
		+	3. Bhishnois: Defenders of the Environment This Sacred Earth: Religion, Nature, Environment, by Roger S. Gottlieb. Published by Routledge, 1996. ISBN 0-415-91233-4. Page 159 .
		+
		+	4. Khejarli - Chipko Arundhati Roy's The God of Small Things, by Alex Tickell. Published by Routledge, 2007. ISBN 0-415-35843-4. Page 34.
		+
		+	5. Box 5: Women defend the trees Global Environment Outlook, GEO Year Book 2004/5, United Nations Environment Programme.
		+
		+	6. Hijacking Chipko Political ecology: a critical introduction, by Paul Robbins. Published by Wiley-Blackwell, 2004. ISBN 1-4051-0266-7. Page 194.
		+
		+	7. 100 people who shaped India - Chipko Movement Архівовано 23 серпень 2014 у Wayback Machine. India Today .
		+
		+	8. Chipko Movement The Future of the Environment: The Social Dimensions of Conservation and Ecological Alternatives, by David C. Pitt. Published by Routledge, 1988. ISBN 0-415-00455-1. Page 112.
		+
		+	9. Studying Chipko Movement Women and environment in the Third World: alliance for the future, by Irene Dankelman, Joan Davidson. Published by Earthscan, 1988. ISBN 1-85383-003-8. Page 129.