Чесність - Історія редагувань

Oabaranovska.fpmv16: asfdg

2016-10-18T23:21:13Z

asfdg

Oabaranovska.fpmv16: івфапр

2016-10-18T23:17:06Z

івфапр

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Чесність, -ности, '''''ж. ''Честность. ''Багатство лихо возьме, а чесність із нами. ''Грин. III. 28...

2012-09-30T14:56:19Z

Створена сторінка: '''Чесність, -ности, '''''ж. ''Честность. ''Багатство лихо возьме, а чесність із нами. ''Грин. III. 28...

Нова сторінка

'''Чесність, -ности, '''''ж. ''Честность. ''Багатство лихо возьме, а чесність із нами. ''Грин. III. 284.
[[Категорія:Че]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-'''Че́сність''' — це одна з основних граней людських чеснот, моральна якість, що відображає одну з найважливіших вимог моральності. Включає правдивість, принциповість, вірність взятим зобов'язанням, суб'єктивну переконаність у правоті справи, що проводиться, щирість перед іншими і перед самим собою відносно тих мотивів, якими людина керується, визнання і дотримання прав інших людей на те, що їм законно належить. Протилежністю чесності є обман, брехня, крадіжка, віроломство, лицемірство.
+[[Зображення:Honesty.jpg|thumb|Знак чесності]]
 ==Визначення==
@@ Рядок 7: / Рядок 12: @@
 ===Політика===
 З точки зору чесності в політиці, Н.Макіавеллі писав:
-  ''«Поміркований правитель не може й не повинен бути вірним своїй обіцянці, якщо це стає йому невигідним або якщо щезли ті причини,    що примусили його дати слово. Якби люди були чесними, це була б погана порада. Але всі вони схильні до зла, схильні свідомо чи  несвідомо перейти на бік тих, хто заслуговує не похвали, а осуду. Тому правитель не зобов'язаний бути вірним людям»''.
+  ''Поміркований правитель не може й не повинен бути вірним своїй обіцянці,<br> якщо це стає йому невигідним або якщо щезли ті причини,<br> що примусили його дати слово. Якби люди були чесними, це була б погана порада.<br> Але всі вони схильні до зла, схильні свідомо чи  несвідомо перейти на бік тих, хто заслуговує не похвали, а осуду.<br> Тому правитель не зобов'язаний бути вірним людям''.
-У широкому сенсі слова чесність – це правдивість. Говорити правду нас учать з народження, батьки ведуть цілу «війну» з дітьми за прагнення завжди чути правду. Але, на жаль, в дорослому житті правдивість, чесність не завжди потрібна. Це відбито як в прислів'ях («Хто не збреше, той і правди ніколи не скаже»), так й у художній літературі.
+У широкому сенсі слова чесність – це правдивість. Говорити правду нас учать з народження, батьки ведуть цілу «війну» з дітьми за прагнення завжди чути правду. Але, на жаль, в дорослому житті правдивість, чесність не завжди потрібна. Це відбито як в прислів'ях ('''«Хто не збреше, той і правди ніколи не скаже»'''), так й у художній літературі.
 Ось, наприклад, як говорить про це Ф.М. Достоєвський:
-  ''«Бажання збрехати, з метою ощасливити свого ближнього, ти зустрінеш навіть і в найблагороднішому нашому суспільстві, бо всі ми страждаємо цією нестриманістю сердець наших. Я сам, признаюся, належу до цього непорядного типа і все життя страждав від цього. Друг мій, дай завжди небагато збрехати людині – це безневинно. Навіть багато дай збрехати. По-перше, це покаже твою делікатність, а по-друге, за це тобі теж дадуть збрехати – дві величезні вигоди – разом. лат. Que diable! Потрібно любити свого ближнього».''
+  ''«Бажання збрехати, з метою ощасливити свого ближнього, ти зустрінеш навіть і в найблагороднішому нашому суспільстві,<br> бо всі ми страждаємо цією нестриманістю сердець наших.<br> Я сам, признаюся, належу до цього непорядного типа і все життя страждав від цього.<br> Друг мій, дай завжди небагато збрехати людині – це безневинно.<br> Навіть багато дай збрехати. По-перше, це покаже твою делікатність,<br> а по-друге, за це тобі теж дадуть збрехати – дві величезні вигоди – разом. лат.<br> Que diable! Потрібно любити свого ближнього».''

← Попередня версія		Версія за 23:17, 18 жовтня 2016
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''~~Чесність, -ности,~~ '''''ж. ''~~Честность~~. ''~~Багатство лихо возьме~~, а ~~чесність із нами~~. ''~~Грин~~. ~~III~~. ~~284~~.	+	'''Че́сність''' — це одна з основних граней людських чеснот, моральна якість, що відображає одну з найважливіших вимог моральності. Включає правдивість, принциповість, вірність взятим зобов'язанням, суб'єктивну переконаність у правоті справи, що проводиться, щирість перед іншими і перед самим собою відносно тих мотивів, якими людина керується, визнання і дотримання прав інших людей на те, що їм законно належить. Протилежністю чесності є обман, брехня, крадіжка, віроломство, лицемірство.
−	~~[[Категорія~~:~~Че]]~~	+	==Визначення==
		+
		+	Вимога чесності обумовлена необхідністю спільної діяльності людей в процесі соціальної практики, взаємній координації їх дій і потребами повсякденного життя.
		+	===Етика===
		+	З точки зору етики, чесність зазвичай вважається позитивною якістю. Проте в практичних справах більшість людей допускають дрібний обман, розцінюючи абсолютну чесність як наївність або навіть дурість. Значні відступи від чесності допускаються в тих випадках, коли вона створює загрозу життю і здоров'ю. Крім того, негласний моральний кодекс обмежує правдивість у тих випадках, коли інформація може травмувати співрозмовника. Особливо часто це обмеження пов'язане з щирістю, тобто вираженням свого відношення до співрозмовника, якщо таке є безстороннім. Деякі лікарі вважають етично за правильне приховувати від пацієнтів загрозливі діагнози. Багато людей приховують від близьких свої неприємності, щоб позбавити їх від зайвого занепокоєння.
		+	===Політика===
		+	З точки зору чесності в політиці, Н.Макіавеллі писав:
		+	''«Поміркований правитель не може й не повинен бути вірним своїй обіцянці, якщо це стає йому невигідним або якщо щезли ті причини, що примусили його дати слово. Якби люди були чесними, це була б погана порада. Але всі вони схильні до зла, схильні свідомо чи несвідомо перейти на бік тих, хто заслуговує не похвали, а осуду. Тому правитель не зобов'язаний бути вірним людям»''.
		+
		+	У широкому сенсі слова чесність – це правдивість. Говорити правду нас учать з народження, батьки ведуть цілу «війну» з дітьми за прагнення завжди чути правду. Але, на жаль, в дорослому житті правдивість, чесність не завжди потрібна. Це відбито як в прислів'ях («Хто не збреше, той і правди ніколи не скаже»), так й у художній літературі.
		+
		+	Ось, наприклад, як говорить про це Ф.М. Достоєвський:
		+	''«Бажання збрехати, з метою ощасливити свого ближнього, ти зустрінеш навіть і в найблагороднішому нашому суспільстві, бо всі ми страждаємо цією нестриманістю сердець наших. Я сам, признаюся, належу до цього непорядного типа і все життя страждав від цього. Друг мій, дай завжди небагато збрехати людині – це безневинно. Навіть багато дай збрехати. По-перше, це покаже твою делікатність, а по-друге, за це тобі теж дадуть збрехати – дві величезні вигоди – разом. лат. Que diable! Потрібно любити свого ближнього».''