Ченчик - Історія редагувань

Drtrokhymchuk.fpmv19 в 10:42, 23 листопада 2019

2019-11-23T10:42:05Z

Drtrokhymchuk.fpmv19: /* Ілюстрації */

2019-11-23T10:40:56Z

‎Ілюстрації

Drtrokhymchuk.fpmv19: /* Сучасні словники */

2019-11-23T10:33:05Z

‎Сучасні словники

Drtrokhymchuk.fpmv19: /* Джерела та література */

2019-11-23T10:31:15Z

‎Джерела та література

Drtrokhymchuk.fpmv19: /* Джерела та література */

2019-11-23T10:30:47Z

‎Джерела та література

Drtrokhymchuk.fpmv19: /* Див. також */

2019-11-23T10:29:41Z

‎Див. також

Drtrokhymchuk.fpmv19: /* Сучасні словники */

2019-11-23T10:29:05Z

‎Сучасні словники

Drtrokhymchuk.fpmv19 в 10:26, 23 листопада 2019

2019-11-23T10:26:21Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Ченчик, -ка, '''''м. ''Ум. отъ '''чернець. ''' Категорія:Че

2012-09-30T14:45:24Z

Створена сторінка: '''Ченчик, -ка, '''''м. ''Ум. отъ '''чернець. ''' Категорія:Че

Нова сторінка

'''Ченчик, -ка, '''''м. ''Ум. отъ '''чернець. '''
[[Категорія:Че]]

← Попередня версія		Версія за 10:42, 23 листопада 2019
Рядок 50:		Рядок 50:

	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]		[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
−	[[Категорія:Слова ~~2018~~ року]]	+	[[Категорія:Слова 2019 року]]

@@ Рядок 13: / Рядок 13: @@
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:========77777.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:===--------====.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1447064334 chetki26767678789.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Молитва-ченця777887766554.jpg|x140px]]
 |}

@@ Рядок 5: / Рядок 5: @@
 ЧЕ́НЧИК, а, ч., розм. Пестл. до черне́ць. — Се, — каже ченчик, що проводжав їх по монастиреві,— се добрії молодці-запорожці по Києву гуляють (П. Куліш, Вибр., 1969, 77); — Послухайте, Петре, ви справжнісінький ченчик (Баш, Вибр., 1948, 17).
 Член релігійної громади, який прийняв постриг і дав обітницю вести аскетичне життя відповідно до монастирського статуту; монах.
 ==Ілюстрації==

@@ Рядок 38: / Рядок 38: @@
 ==Джерела та література==
 Чернець - Академічний тлумачний словник української мови
 Чернець // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
 Тлумачний словник української мови / укл. Василь Яременко і Оксана Сліпушко. — К. : Аконіт, 2000. — Том 2 (Ж-О). — С. 680. — ISBN 966-7173-02-X.
 ==Зовнішні посилання==

← Попередня версія		Версія за 10:30, 23 листопада 2019
Рядок 37:		Рядок 37:

	==Джерела та література==		==Джерела та література==
		+	Чернець - Академічний тлумачний словник української мови
		+	Чернець // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
		+	Тлумачний словник української мови / укл. Василь Яременко і Оксана Сліпушко. — К. : Аконіт, 2000. — Том 2 (Ж-О). — С. 680. — ISBN 966-7173-02-X.
		+	Полный церковно-словянский словарь / составил священник магистр протоиерей Григорий Дьяченко. — М., 1900. — С. 223, 997. (рос.)
		+	Христианство (словарь) / ред. Митрохин Л. Н. и др. — М. : Республика, 1994. — С. 164, 290. (рос.)

	==Зовнішні посилання==		==Зовнішні посилання==

← Попередня версія		Версія за 10:29, 23 листопада 2019
Рядок 18:		Рядок 18:

	==Див. також==		==Див. також==
		+	Місце проживання
		+	Ченці мешкають у монастирях, пустелях, лаврах. Священики в чернецтві — чорне священство. На відміну від одружених священиків — білого священства.
		+
		+	Чернець і священик — два різні поняття. Синонімом слова «чернець» виступає також старослов'янське слово чоловічого роду «инокъ» («инока», «рос. инокиня» жіночого роду; «иночество» множина). Від інших відмінна людина, «інший» (один єдиний, відособлений, відлюдник); «инокий» (інакше повинен вести своє життя, відрізняючись від світської поведінки). У найзагальнішому сенсі — людина, яка веде самотнє життя і, отже, свідомо обмежує себе з певною метою, наприклад, щоб досягти певного розвитку (просвітлення). У християнстві першими ченцями були люди, які хотіли вести більш благочестивий спосіб життя у порівнянні з іншими людьми, і заради цього полишали світське життя, усамітнювалися. З часом вони стали об'єднуватися у монастирі — спільноти ченців.
		+
		+	Інститут чернецтва в різних конфесіях
		+	Інститут чернецтва характерний для католицького і православного християнства, індуїзму та буддизму. Іноді до ченців зараховують і дервішів Ісламу — але це спірне, оскільки схожість чисто зовнішня, бо дервіші могли одружитися, мали власні будинки і жили своїм власним життям. З'явилися ченці всередині I тисячоліття до нашої ери в буддизмі. З III століття нашої ери чернецтво з'явилося і в християнстві з Сирії та Єгипті як форма втілення аскетичного ідеалу, яке є відображенням дуалістичного світорозуміння, в протиставленні духа і тіла, добра і зла. Ченців немає тільки в протестантизмі.
		+
		+	Засновники чернецтва
		+	Традиція вважає засновниками християнського чернецтва єгипетських подвижників святих Антонія Великого і Пахомія Великого. На Русі засновниками чернецтва вважають преподобних Антонія і Феодосія Печерських, які створили в XI ст. Києво-Печерський монастир. Формування чернецтва Київської Русі відбувалося під впливом вчення ченців Василя Великого (Василіяни) і Феодора Студита (Студити), що безперечно вплинуло на подальший розвиток християнства сучасних Білорусі, України та Росії.
		+
		+	Вимоги до ченця
		+	Чернець приймає обітниці «безсрібності» (відмова від особистої власності), цнотливості (безшлюбності), слухняності (абсолютного підпорядкування Статуту і монастирській владі, повної відмови від власної волі). Ченці одного монастиря називаються братією і мають три ступені: рясофор, малосхимник, великосхимник. Одяг у православних ченців чорний — символ відмови від світського і скорботи. Прийняття у чернецтво відбувається в урочистому обряді (Чині) постригу. З чернецтва формується вище керівництво Церкви — єпископат.
		+
		+	Завдання особистого порятунку душі зливалося у ченців із загальноцерковним завданнями (і соціальними). Відхід ченців від світського, відмова від цінностей світського життя, прийняття тимчасових або постійних обітниць цнотливості, жебрацтва і слухняності поєднувалися з прагненням впливати на світ своїм прикладом (і проповіддю). У Західній Європі чернецтво поширилося з IV століття. Популярністю користувалися бенедиктинці. Клюнійська реформа у X—XI століттях зміцнила зв'язок чернецтва з папством, сприяла посиленню папської влади. І значною мірою підпорядкувала життя і діяльність католицького духовенства принципам чернецтва. Злиття ідей чернецтва з місією кліру втілилася в інституті статутних каноніків (canonici regolari), які поєднували священицький стан з прийняттям чернечих обітів. Найважливішим напрямком в Католицькій Церкві стали з XIII ст. жебручі Ордени, які займали панівне становище до початку Контрреформації. Їх відтіснили єзуїти і різні чернечі конгрегації. У сучасному світі налічується 213917 католицьких ченців, з них 149176 ченці в Священстві, і 908158 черниць різних чернечих об'єднань.
		+
		+	Ченцем не можна назвати будь-якого чоловіка (і будь-яку жінку), які, маючи фізичну і психічну можливість вступати у шлюб та статеві стосунки, заводити сім'ю і дітей, які не роблять цього, виходячи з якихось міркувань, або через хвороби. Наприклад, в католицькому християнстві ченці письмово присягають і складають обітницю не тільки пов'язану з зазначеним вище обмеженням. Перед тим беруть благословення від батьків, рекомендацію парафіяльних священиків, екзаменують покликання до чернецького стану тощо. Згадані обмеження справжніх ченців є елементом їхнього життя, але не метою. Ченці намагаються вести ангелоподібний спосіб життя, свідчити про Небо, живучи в тілі на Землі.

	==Джерела та література==		==Джерела та література==

← Попередня версія		Версія за 10:26, 23 листопада 2019
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Ченчик, -ка, '''''м. ''Ум. отъ '''чернець. '''		'''Ченчик, -ка, '''''м. ''Ум. отъ '''чернець. '''
	[[Категорія:Че]]		[[Категорія:Че]]
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	Тлумачення слова у сучасних словниках
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|}
		+
		+	==Медіа==
		+
		+	==Див. також==
		+
		+	==Джерела та література==
		+
		+	==Зовнішні посилання==
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
		+	[[Категорія:Слова 2018 року]]