Ченець - Історія редагувань

Iihleba.if19 в 09:24, 18 листопада 2019

2019-11-18T09:24:25Z

Iihleba.if19 в 09:23, 18 листопада 2019

2019-11-18T09:23:27Z

Iihleba.if19 в 09:21, 18 листопада 2019

2019-11-18T09:21:50Z

Iihleba.if19 в 09:20, 18 листопада 2019

2019-11-18T09:20:17Z

Iihleba.if19 в 09:19, 18 листопада 2019

2019-11-18T09:19:23Z

Iihleba.if19 в 09:18, 18 листопада 2019

2019-11-18T09:18:14Z

Iihleba.if19 в 09:16, 18 листопада 2019

2019-11-18T09:16:43Z

Iihleba.if19 в 09:15, 18 листопада 2019

2019-11-18T09:15:58Z

Iihleba.if19 в 09:11, 18 листопада 2019

2019-11-18T09:11:06Z

Iihleba.if19 в 09:09, 18 листопада 2019

2019-11-18T09:09:58Z

← Попередня версія		Версія за 09:24, 18 листопада 2019
Рядок 26:		Рядок 26:
	<https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0c/Pelagius.jpg/250px-Pelagius.jpg>		<https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0c/Pelagius.jpg/250px-Pelagius.jpg>
	<http://glaza.zzz.com.ua/wp-content/uploads/2018/01/329928-8-800x445.jpg>		<http://glaza.zzz.com.ua/wp-content/uploads/2018/01/329928-8-800x445.jpg>
−	~~<https://images.unian.net/photos/2016_08/thumb_files/860_470_1470665788-4512.jpg>~~

← Попередня версія		Версія за 09:23, 18 листопада 2019
Рядок 26:		Рядок 26:
	<https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0c/Pelagius.jpg/250px-Pelagius.jpg>		<https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0c/Pelagius.jpg/250px-Pelagius.jpg>
	<http://glaza.zzz.com.ua/wp-content/uploads/2018/01/329928-8-800x445.jpg>		<http://glaza.zzz.com.ua/wp-content/uploads/2018/01/329928-8-800x445.jpg>
		+	<https://images.unian.net/photos/2016_08/thumb_files/860_470_1470665788-4512.jpg>

@@ Рядок 21: / Рядок 21: @@
 Завдання особистого порятунку душі зливалося у ченців із загальноцерковним завданнями (і соціальними). Відхід ченців від світського, відмова від цінностей світського життя, прийняття тимчасових або постійних обітниць цнотливості, жебрацтва і слухняності поєднувалися з прагненням впливати на світ своїм прикладом (і проповіддю). У Західній Європі чернецтво поширилося з IV століття. Популярністю користувалися бенедиктинці. Клюнійська реформа у X—XI століттях зміцнила зв'язок чернецтва з папством, сприяла посиленню папської влади. І значною мірою підпорядкувала життя і діяльність католицького духовенства принципам чернецтва. Злиття ідей чернецтва з місією кліру втілилася в інституті статутних каноніків (canonici regolari), які поєднували священицький стан з прийняттям чернечих обітів. Найважливішим напрямком в Католицькій Церкві стали з XIII ст. жебручі Ордени, які займали панівне становище до початку Контрреформації. Їх відтіснили єзуїти і різні чернечі конгрегації. У сучасному світі налічується 213917 католицьких ченців, з них 149176 ченці в Священстві, і 908158 черниць різних чернечих об'єднань.
 Ченцем не можна назвати будь-якого чоловіка (і будь-яку жінку), які, маючи фізичну і психічну можливість вступати у шлюб та статеві стосунки, заводити сім'ю і дітей, які не роблять цього, виходячи з якихось міркувань, або через хвороби. Наприклад, в католицькому християнстві ченці письмово присягають і складають обітницю не тільки пов'язану з зазначеним вище обмеженням. Перед тим беруть благословення від батьків, рекомендацію парафіяльних священиків, екзаменують покликання до чернецького стану тощо. Згадані обмеження справжніх ченців є елементом їхнього життя, але не метою. Ченці намагаються вести ангелоподібний спосіб життя, свідчити про Небо, живучи в тілі на Землі.
 <https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0c/Pelagius.jpg/250px-Pelagius.jpg>

← Попередня версія		Версія за 09:20, 18 листопада 2019
Рядок 25:		Рядок 25:

	Ченцем не можна назвати будь-якого чоловіка (і будь-яку жінку), які, маючи фізичну і психічну можливість вступати у шлюб та статеві стосунки, заводити сім'ю і дітей, які не роблять цього, виходячи з якихось міркувань, або через хвороби. Наприклад, в католицькому християнстві ченці письмово присягають і складають обітницю не тільки пов'язану з зазначеним вище обмеженням. Перед тим беруть благословення від батьків, рекомендацію парафіяльних священиків, екзаменують покликання до чернецького стану тощо. Згадані обмеження справжніх ченців є елементом їхнього життя, але не метою. Ченці намагаються вести ангелоподібний спосіб життя, свідчити про Небо, живучи в тілі на Землі.		Ченцем не можна назвати будь-якого чоловіка (і будь-яку жінку), які, маючи фізичну і психічну можливість вступати у шлюб та статеві стосунки, заводити сім'ю і дітей, які не роблять цього, виходячи з якихось міркувань, або через хвороби. Наприклад, в католицькому християнстві ченці письмово присягають і складають обітницю не тільки пов'язану з зазначеним вище обмеженням. Перед тим беруть благословення від батьків, рекомендацію парафіяльних священиків, екзаменують покликання до чернецького стану тощо. Згадані обмеження справжніх ченців є елементом їхнього життя, але не метою. Ченці намагаються вести ангелоподібний спосіб життя, свідчити про Небо, живучи в тілі на Землі.
		+	<https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0c/Pelagius.jpg/250px-Pelagius.jpg>

@@ Рядок 22: / Рядок 22: @@
 Завдання особистого порятунку душі зливалося у ченців із загальноцерковним завданнями (і соціальними). Відхід ченців від світського, відмова від цінностей світського життя, прийняття тимчасових або постійних обітниць цнотливості, жебрацтва і слухняності поєднувалися з прагненням впливати на світ своїм прикладом (і проповіддю). У Західній Європі чернецтво поширилося з IV століття. Популярністю користувалися бенедиктинці. Клюнійська реформа у X—XI століттях зміцнила зв'язок чернецтва з папством, сприяла посиленню папської влади. І значною мірою підпорядкувала життя і діяльність католицького духовенства принципам чернецтва. Злиття ідей чернецтва з місією кліру втілилася в інституті статутних каноніків (canonici regolari), які поєднували священицький стан з прийняттям чернечих обітів. Найважливішим напрямком в Католицькій Церкві стали з XIII ст. жебручі Ордени, які займали панівне становище до початку Контрреформації. Їх відтіснили єзуїти і різні чернечі конгрегації. У сучасному світі налічується 213917 католицьких ченців, з них 149176 ченці в Священстві, і 908158 черниць різних чернечих об'єднань.
 <http://glaza.zzz.com.ua/wp-content/uploads/2018/01/329928-8-800x445.jpg>
 <https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0c/Pelagius.jpg/250px-Pelagius.jpg>
 Ченцем не можна назвати будь-якого чоловіка (і будь-яку жінку), які, маючи фізичну і психічну можливість вступати у шлюб та статеві стосунки, заводити сім'ю і дітей, які не роблять цього, виходячи з якихось міркувань, або через хвороби. Наприклад, в католицькому християнстві ченці письмово присягають і складають обітницю не тільки пов'язану з зазначеним вище обмеженням. Перед тим беруть благословення від батьків, рекомендацію парафіяльних священиків, екзаменують покликання до чернецького стану тощо. Згадані обмеження справжніх ченців є елементом їхнього життя, але не метою. Ченці намагаються вести ангелоподібний спосіб життя, свідчити про Небо, живучи в тілі на Землі.

← Попередня версія		Версія за 09:15, 18 листопада 2019
Рядок 21:		Рядок 21:

	Завдання особистого порятунку душі зливалося у ченців із загальноцерковним завданнями (і соціальними). Відхід ченців від світського, відмова від цінностей світського життя, прийняття тимчасових або постійних обітниць цнотливості, жебрацтва і слухняності поєднувалися з прагненням впливати на світ своїм прикладом (і проповіддю). У Західній Європі чернецтво поширилося з IV століття. Популярністю користувалися бенедиктинці. Клюнійська реформа у X—XI століттях зміцнила зв'язок чернецтва з папством, сприяла посиленню папської влади. І значною мірою підпорядкувала життя і діяльність католицького духовенства принципам чернецтва. Злиття ідей чернецтва з місією кліру втілилася в інституті статутних каноніків (canonici regolari), які поєднували священицький стан з прийняттям чернечих обітів. Найважливішим напрямком в Католицькій Церкві стали з XIII ст. жебручі Ордени, які займали панівне становище до початку Контрреформації. Їх відтіснили єзуїти і різні чернечі конгрегації. У сучасному світі налічується 213917 католицьких ченців, з них 149176 ченці в Священстві, і 908158 черниць різних чернечих об'єднань.		Завдання особистого порятунку душі зливалося у ченців із загальноцерковним завданнями (і соціальними). Відхід ченців від світського, відмова від цінностей світського життя, прийняття тимчасових або постійних обітниць цнотливості, жебрацтва і слухняності поєднувалися з прагненням впливати на світ своїм прикладом (і проповіддю). У Західній Європі чернецтво поширилося з IV століття. Популярністю користувалися бенедиктинці. Клюнійська реформа у X—XI століттях зміцнила зв'язок чернецтва з папством, сприяла посиленню папської влади. І значною мірою підпорядкувала життя і діяльність католицького духовенства принципам чернецтва. Злиття ідей чернецтва з місією кліру втілилася в інституті статутних каноніків (canonici regolari), які поєднували священицький стан з прийняттям чернечих обітів. Найважливішим напрямком в Католицькій Церкві стали з XIII ст. жебручі Ордени, які займали панівне становище до початку Контрреформації. Їх відтіснили єзуїти і різні чернечі конгрегації. У сучасному світі налічується 213917 католицьких ченців, з них 149176 ченці в Священстві, і 908158 черниць різних чернечих об'єднань.
		+	<gallery>
		+	Файл:https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0c/Pelagius.jpg/250px-Pelagius.jpg\|Опис1
		+	Файл:http://glaza.zzz.com.ua/wp-content/uploads/2018/01/329928-8-800x445.jpg\|Опис2
		+	</gallery>

	Ченцем не можна назвати будь-якого чоловіка (і будь-яку жінку), які, маючи фізичну і психічну можливість вступати у шлюб та статеві стосунки, заводити сім'ю і дітей, які не роблять цього, виходячи з якихось міркувань, або через хвороби. Наприклад, в католицькому християнстві ченці письмово присягають і складають обітницю не тільки пов'язану з зазначеним вище обмеженням. Перед тим беруть благословення від батьків, рекомендацію парафіяльних священиків, екзаменують покликання до чернецького стану тощо. Згадані обмеження справжніх ченців є елементом їхнього життя, але не метою. Ченці намагаються вести ангелоподібний спосіб життя, свідчити про Небо, живучи в тілі на Землі.		Ченцем не можна назвати будь-якого чоловіка (і будь-яку жінку), які, маючи фізичну і психічну можливість вступати у шлюб та статеві стосунки, заводити сім'ю і дітей, які не роблять цього, виходячи з якихось міркувань, або через хвороби. Наприклад, в католицькому християнстві ченці письмово присягають і складають обітницю не тільки пов'язану з зазначеним вище обмеженням. Перед тим беруть благословення від батьків, рекомендацію парафіяльних священиків, екзаменують покликання до чернецького стану тощо. Згадані обмеження справжніх ченців є елементом їхнього життя, але не метою. Ченці намагаються вести ангелоподібний спосіб життя, свідчити про Небо, живучи в тілі на Землі.

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 '''ЧЕРНЕ́ЦЬ''', ченця, діал. черця, мн. ченці, діал. черці. Член релігійної громади, який прийняв постриг і дав обітницю вести аскетичне життя відповідно до монастирського статуту; монах. Бере письмо святе в руки, Голосно читає... А думкою чернець старий Далеко літає (Тарас Шевченко, II, 1963, 55); — Ченці звали мене у монастир, бо я таки й письменний собі трошки (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 56); По привітаннях і благословенствах начальниця запитала побожного черця: відки він, чи справді з Тебаїди? (Іван Франко, IV, 1950, 153);  * У порівняннях. Мій боже милий! що за ліс! Якого нема тут дерева! ..Інше, зламане хуртиною [хуртовиною] і опалене блискавкою, стоїть собі край дороги, як чернець; там трухлявий пень схилився, як той старець з торбою (Олекса Стороженко, I, 1957, 76);
-//  перен., розм. Про людину (перев. чоловіка), яка живе самітно, аскетичним життям. Одразу задзвеніло в ушах, задзвеніло ясно, як тоді колись уночі несподівано у вікно, в мою кімнату: — Ви оце не спали іще, книжник і чернець?.. (Степан Васильченко, II, 1959, 71).
+//  перен., розм. Про людину (перев. чоловіка), яка живе самітно, аскетичним життям. Одразу задзвеніло в ушах, задзвеніло ясно, як тоді колись уночі несподівано у вікно, в мою кімнату: — Ви оце не спали іще, книжник і чернець?.. (Степан Васильченко, II, 1959, 71). Іти (піти, постригатися, постригтися) в ченці — ставати ченцем, іти в монастир. — Ну, братіку! Не журися: скоро вже тобі буде воля іти у ченці, — стала казати панна Олена (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 206); — Візьміть мене хоч служкою... — Іди в ченці постригайся — ченцем будеш (Марко Вовчок, VI, 1956, 254); Один із них... Павло... так той аж в монастир Пішов, до Києва, той у ченці постригся (Метлинський і Костомаров, Тв., 1906, 37).
- Іти (піти, постригатися, постригтися) в ченці — ставати ченцем, іти в монастир. — Ну, братіку! Не журися: скоро вже тобі буде воля іти у ченці, — стала казати панна Олена (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 206); — Візьміть мене хоч служкою... — Іди в ченці постригайся — ченцем будеш (Марко Вовчок, VI, 1956, 254); Один із них... Павло... так той аж в монастир Пішов, до Києва, той у ченці постригся (Метлинський і Костомаров, Тв., 1906, 37).
          '''МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ'''

@@ Рядок 2: / Рядок 2: @@
 [[Категорія:Че]]
-  '''ЧЕРНЕ́ЦЬ''', ченця, діал. черця, мн. ченці, діал. черці. Член релігійної громади, який прийняв постриг і дав обітницю вести аскетичне життя відповідно до монастирського статуту; монах. Бере письмо святе в руки, Голосно читає... А думкою чернець старий Далеко літає (Тарас Шевченко, II, 1963, 55); — Ченці звали мене у монастир, бо я таки й письменний собі трошки (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 56); По привітаннях і благословенствах начальниця запитала побожного черця: відки він, чи справді з Тебаїди? (Іван Франко, IV, 1950, 153);  * У порівняннях. Мій боже милий! що за ліс! Якого нема тут дерева! ..Інше, зламане хуртиною [хуртовиною] і опалене блискавкою, стоїть собі край дороги, як чернець; там трухлявий пень схилився, як той старець з торбою (Олекса Стороженко, I, 1957, 76);
+'''ЧЕРНЕ́ЦЬ''', ченця, діал. черця, мн. ченці, діал. черці. Член релігійної громади, який прийняв постриг і дав обітницю вести аскетичне життя відповідно до монастирського статуту; монах. Бере письмо святе в руки, Голосно читає... А думкою чернець старий Далеко літає (Тарас Шевченко, II, 1963, 55); — Ченці звали мене у монастир, бо я таки й письменний собі трошки (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 56); По привітаннях і благословенствах начальниця запитала побожного черця: відки він, чи справді з Тебаїди? (Іван Франко, IV, 1950, 153);  * У порівняннях. Мій боже милий! що за ліс! Якого нема тут дерева! ..Інше, зламане хуртиною [хуртовиною] і опалене блискавкою, стоїть собі край дороги, як чернець; там трухлявий пень схилився, як той старець з торбою (Олекса Стороженко, I, 1957, 76);
 //  перен., розм. Про людину (перев. чоловіка), яка живе самітно, аскетичним життям. Одразу задзвеніло в ушах, задзвеніло ясно, як тоді колись уночі несподівано у вікно, в мою кімнату: — Ви оце не спали іще, книжник і чернець?.. (Степан Васильченко, II, 1959, 71).
   Іти (піти, постригатися, постригтися) в ченці — ставати ченцем, іти в монастир. — Ну, братіку! Не журися: скоро вже тобі буде воля іти у ченці, — стала казати панна Олена (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 206); — Візьміть мене хоч служкою... — Іди в ченці постригайся — ченцем будеш (Марко Вовчок, VI, 1956, 254); Один із них... Павло... так той аж в монастир Пішов, до Києва, той у ченці постригся (Метлинський і Костомаров, Тв., 1906, 37).
-         МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ
+         '''МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ'''
 Ченці мешкають у монастирях, пустелях, лаврах. Священики в чернецтві — чорне священство. На відміну від одружених священиків — білого священства.
-         ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНУ
+         '''ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНУ'''
 Чернець і священик — два різні поняття. Синонімом слова «чернець» виступає також старослов'янське слово чоловічого роду «инокъ» («инока», «рос. инокиня» жіночого роду; «иночество» множина). Від інших відмінна людина, «інший» (один єдиний, відособлений, відлюдник); «инокий» (інакше повинен вести своє життя, відрізняючись від світської поведінки). У найзагальнішому сенсі — людина, яка веде самотнє життя і, отже, свідомо обмежує себе з певною метою, наприклад, щоб досягти певного розвитку (просвітлення). У християнстві першими ченцями були люди, які хотіли вести більш благочестивий спосіб життя у порівнянні з іншими людьми, і заради цього полишали світське життя, усамітнювалися. З часом вони стали об'єднуватися у монастирі — спільноти ченців.
-          ІНСТИТУТ ЧЕРНЕЦТВА В РІЗНИХ КОНФЕСІЯХ
+          '''ІНСТИТУТ ЧЕРНЕЦТВА В РІЗНИХ КОНФЕСІЯХ'''
 Інститут чернецтва характерний для католицького і православного християнства, індуїзму та буддизму. Іноді до ченців зараховують і дервішів Ісламу — але це спірне, оскільки схожість чисто зовнішня, бо дервіші могли одружитися, мали власні будинки і жили своїм власним життям. З'явилися ченці всередині I тисячоліття до нашої ери в буддизмі. З III століття нашої ери чернецтво з'явилося і в християнстві з Сирії та Єгипті як форма втілення аскетичного ідеалу, яке є відображенням дуалістичного світорозуміння, в протиставленні духа і тіла, добра і зла. Ченців немає тільки в протестантизмі.
-          ЗАСНОВНИКИ ЧЕРНЕЦТВА
+          '''ЗАСНОВНИКИ ЧЕРНЕЦТВА'''
 Традиція вважає засновниками християнського чернецтва єгипетських подвижників святих Антонія Великого і Пахомія Великого. На Русі засновниками чернецтва вважають преподобних Антонія і Феодосія Печерських, які створили в XI ст. Києво-Печерський монастир. Формування чернецтва Київської Русі відбувалося під впливом вчення ченців Василя Великого (Василіяни) і Феодора Студита (Студити), що безперечно вплинуло на подальший розвиток християнства сучасних Білорусі, України та Росії.
-          ВИМОГИ ДО ЧЕНЦЯ
+          '''ВИМОГИ ДО ЧЕНЦЯ'''
 Чернець приймає обітниці «безсрібності» (відмова від особистої власності), цнотливості (безшлюбності), слухняності (абсолютного підпорядкування Статуту і монастирській владі, повної відмови від власної волі). Ченці одного монастиря називаються братією і мають три ступені: рясофор, малосхимник, великосхимник. Одяг у православних ченців чорний — символ відмови від світського і скорботи. Прийняття у чернецтво відбувається в урочистому обряді (Чині) постригу. З чернецтва формується вище керівництво Церкви — єпископат.