Челядь - Історія редагувань

Aholkhovyk.uk15 в 20:15, 3 грудня 2016

2016-12-03T20:15:42Z

Aholkhovyk.uk15 в 20:04, 3 грудня 2016

2016-12-03T20:04:38Z

Aholkhovyk.uk15 в 20:03, 3 грудня 2016

2016-12-03T20:03:37Z

Aholkhovyk.uk15 в 19:53, 3 грудня 2016

2016-12-03T19:53:45Z

Aholkhovyk.uk15 в 19:52, 3 грудня 2016

2016-12-03T19:52:51Z

Aholkhovyk.uk15 в 19:49, 3 грудня 2016

2016-12-03T19:49:58Z

Aholkhovyk.uk15 в 19:14, 3 грудня 2016

2016-12-03T19:14:48Z

Aholkhovyk.uk15 в 19:08, 3 грудня 2016

2016-12-03T19:08:36Z

Aholkhovyk.uk15 в 19:08, 3 грудня 2016

2016-12-03T19:08:12Z

Aholkhovyk.uk15 в 19:07, 3 грудня 2016

2016-12-03T19:07:17Z

@@ Рядок 55: / Рядок 55: @@
 ) зневажл. Попихачі, холуї.
 ==Ілюстрації==
-{ [[Зображення:Челядь.jpg|x140px]]
+ [[Зображення:Челядь.jpg|x140px]]
 | [[Зображення:Челядь1.jpg|x140px]]
 | [[Зображення:Челядь2.jpg|x140px]]
-|}
-==[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%8C Матеріал з Вікіпедії]=
+=[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%8C Матеріал з Вікіпедії]=
 Челядь (збірне, однина — челядник), у давній Русі залежне населення (закупи, смерди, холопи) та ін. До 9 ст. вживалася для означення рабів у стані патріархального рабства; у 9-10 ст. - раби, які стали об'єктами купівлі-продажу. Згодом (з 11 ст.) - збірна назва населення феодальної вотчини, яке знаходилось у різних формах залежності від землевласника (холопи, закупи, смерди та ін.).За козацьких часів і пізніше челяддю називали слуг та інших постійних членів господарства. Подекуди в Україні челяддю називали молодь, учасників весілля.Челядь – залежне населення; особи, що втратили своє господарство і працювали на феодала. Їх продавали, дарували, передавали у спадщину.
 =Див. також=

@@ Рядок 59: / Рядок 59: @@
 | [[Зображення:Челядь2.jpg|x140px]]
 |}
-=[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%8C Матеріал з Вікіпедії]
+==[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%8C Матеріал з Вікіпедії]=
 Челядь (збірне, однина — челядник), у давній Русі залежне населення (закупи, смерди, холопи) та ін. До 9 ст. вживалася для означення рабів у стані патріархального рабства; у 9-10 ст. - раби, які стали об'єктами купівлі-продажу. Згодом (з 11 ст.) - збірна назва населення феодальної вотчини, яке знаходилось у різних формах залежності від землевласника (холопи, закупи, смерди та ін.).За козацьких часів і пізніше челяддю називали слуг та інших постійних членів господарства. Подекуди в Україні челяддю називали молодь, учасників весілля.Челядь – залежне населення; особи, що втратили своє господарство і працювали на феодала. Їх продавали, дарували, передавали у спадщину.
 =Див. також=
 =Посилання на споріднені слова зі словника Бориса Грінченка=
 =[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0 Челяда]=
-=[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F Челядниця]===
+=[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F Челядниця]=
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 [[Категорія:Слова 2016 року]]

← Попередня версія		Версія за 20:03, 3 грудня 2016
Рядок 59:		Рядок 59:
	\| [[Зображення:Челядь2.jpg\|x140px]]		\| [[Зображення:Челядь2.jpg\|x140px]]
	\|}		\|}
		+	=[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%8C Матеріал з Вікіпедії]
		+	Челядь (збірне, однина — челядник), у давній Русі залежне населення (закупи, смерди, холопи) та ін. До 9 ст. вживалася для означення рабів у стані патріархального рабства; у 9-10 ст. - раби, які стали об'єктами купівлі-продажу. Згодом (з 11 ст.) - збірна назва населення феодальної вотчини, яке знаходилось у різних формах залежності від землевласника (холопи, закупи, смерди та ін.).За козацьких часів і пізніше челяддю називали слуг та інших постійних членів господарства. Подекуди в Україні челяддю називали молодь, учасників весілля.Челядь – залежне населення; особи, що втратили своє господарство і працювали на феодала. Їх продавали, дарували, передавали у спадщину.
		+	=Див. також=
		+	=Посилання на споріднені слова зі словника Бориса Грінченка=
		+	=[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0 Челяда]=
		+	=[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F Челядниця]===
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
		+	[[Категорія:Слова 2016 року]]

@@ Рядок 11: / Рядок 11: @@
 //  Весільні гості молодої. Марусина челядь сідає вечерять (Словник Грінченка).
 . заст. Жінки, дівчата. — Скоріше, Христе, одягайся; уже наша челядь у зборі! — Куди се? — пита Пріська. — Колядувати, мамо (Панас Мирний, III, 1954, 34). Біла челядь — жінки (дівчата і заміжні). Поли турки воювали, білу челядь забирали(Думи та історичні пісні, 1941, 173); Ні в чім буде між білу челядь піти погуляти(Словник Грінченка).
-. діал. Члени однієї родини. [Рябина:] Та що, жінка в церкві з усею челяддю, нікуди мені дітися, бо хату замкнула, і ключ з собою взяла (Іван Франко, IX, 1952, 411); Для того ця служба в панотця була для Івана дуже догідна, бо не міг ніде інде стільки заробити, аби вигодувати таку челядь (Лесь Мартович. Тв., 1954, 227).]
+. діал. Члени однієї родини. [Рябина:] Та що, жінка в церкві з усею челяддю, нікуди мені дітися, бо хату замкнула, і ключ з собою взяла (Іван Франко, IX, 1952, 411); Для того ця служба в панотця була для Івана дуже догідна, бо не міг ніде інде стільки заробити, аби вигодувати таку челядь (Лесь Мартович. Тв., 1954, 227).
 =[http://slovopedia.org.ua/41/53415/275717.html "Словопедія"]=
 ЧЕЛЯДЬ
-зб. З. молодь, (члени родини) посімейство, ІСТ. не шляхта, (у поміщика) дворові кріпаки, двораки, слуги, прислужники, попихачі]
+зб. З. молодь, (члени родини) посімейство, ІСТ. не шляхта, (у поміщика) дворові кріпаки, двораки, слуги, прислужники, попихачі
 =[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%87%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%8C УКРЛІТ.ORG_Cловник]=
 че́лядь —
 ) населення феодальної вотчини у Давньоруській державі, що перебувало в різних формах залежності від феодала (холопи, закупи, смерди та ін.);
 ) дворові люди, що жили й працювали в поміщицькій садибі, панська прислуга. Попівський хліб розпира челяді бік (М. Номис);
-) стара народна назва молоді, а також на весіллі — його учасників. А Наталя на всю челядь славилась красою (М. Макаровський); Брязнули ложечками ще й тарілочками: Марусина челядь сідає вечеряти (Словник Грінченка); у сполученні: бі́ла че́лядь — стара назва жінок і дівчат.]
+) стара народна назва молоді, а також на весіллі — його учасників. А Наталя на всю челядь славилась красою (М. Макаровський); Брязнули ложечками ще й тарілочками: Марусина челядь сідає вечеряти (Словник Грінченка); у сполученні: бі́ла че́лядь — стара назва жінок і дівчат.
 =[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]=
 че́лядь – іменник жіночого роду
@@ Рядок 44: / Рядок 44: @@
 Челядь
 menial (adjv);
-servant (noun)]
+servant (noun)
 =[https://ukrainian_explanatory.academic.ru/195756/челядь Словари и энциклопедии на Академике]=
 челядь

@@ Рядок 19: / Рядок 19: @@
 ) населення феодальної вотчини у Давньоруській державі, що перебувало в різних формах залежності від феодала (холопи, закупи, смерди та ін.);
 ) дворові люди, що жили й працювали в поміщицькій садибі, панська прислуга. Попівський хліб розпира челяді бік (М. Номис);
-) стара народна назва молоді, а також на весіллі — його учасників. А Наталя на всю челядь славилась красою (М. Макаровський); Брязнули ложечками ще й тарілочками: Марусина челядь сідає вечеряти (Словник Грінченка); у сполученні: бі́ла че́лядь — стара назва жінок і дівчат.]==
+) стара народна назва молоді, а також на весіллі — його учасників. А Наталя на всю челядь славилась красою (М. Макаровський); Брязнули ложечками ще й тарілочками: Марусина челядь сідає вечеряти (Словник Грінченка); у сполученні: бі́ла че́лядь — стара назва жінок і дівчат.]
 =[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]=
 че́лядь – іменник жіночого роду
@@ Рядок 45: / Рядок 45: @@
 menial (adjv);
 servant (noun)]
-=[ukrainian_explanatory.academic.ru/195756/челядь Словари и энциклопедии на Академике]=
+=[https://ukrainian_explanatory.academic.ru/195756/челядь Словари и энциклопедии на Академике]=
 челядь
 -і, ж., збірн.

@@ Рядок 2: / Рядок 2: @@
 '''Челядь, -ди и -ді, '''''ж. ''1) Молодежь, молодые люди и дѣвушки. Рудч. Чп. 256. ''А Наталя за всю челядь славилась красою. ''Мкр. Н. 4. '''Ходити між челядь'''. Бывать въ собранія молодежи. Мил. 171. На свадьбѣ '''челядь '''— это участники свадьбы изъ молодежи. ''Брязнули ложечками ще й тарілочками: Марусина челядь сідає вечерять. ''МУЕ. І. 135. (Полт.). 2) Женщины (дѣвушки и замужнія). Шух. І. 31. Въ томъ-же значеніи употребляется: '''біла челядь'''. ''Коли турки воювали, білу челядь забірали. ''АД. І. 86. ''Ні в чім буде між білу челядь піти погуляти. ''АД. І. 109. 3) Слуги, прислуга, домочадцы. ''Раз поїхав той князь на полювання, да й одбивсь у пущі од своєї челяди. ''К. Оп. 7. ''Попівський хліб роспірає челяді бік. ''Ном. № 10337. ''Дворова челядь. ''Стор. Ум. '''Челя́дка, челя́донька, челядочка'''. ''А за сим словом бувай же здорова, не сама собою, з отцем і маткою, із своєю челядкою. ''Чуб. III. 299. ''Усю челядоньку порозбужала. ''Мет. 242. ''Була челядонька, та вся заміж вийшла. ''Грин. III. 174.
 ==Cучасні словники==
-=Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980){http://sum.in.ua/s/cheljadj}=
+=[http://sum.in.ua/s/cheljadj Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=
 ЧЕ́ЛЯДЬ, і, жін., збірн.
 . іст. Населення феодальної вотчини у давньоруській державі, що перебувало в різних формах залежності від феодала (холопи, закупи, смерди та ін.). Усі категорії залежного від вотчинника населення в джерелах називають челяддю (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 448); Челядь, мабуть, прислужувала феодалу і його сім'ї у побуті, працювала у різних господарських службах, що концентрувалися у дворі, наглядала за роботами у господарстві та ін. (Археологія, VIII, 1953, 24).