Чабан - Історія редагувань

Ira-bilous: /* Джерела та література */

2014-12-10T06:55:25Z

‎Джерела та література

Ira-bilous в 06:54, 10 грудня 2014

2014-12-10T06:54:56Z

Ira-bilous: /* Див. також */

2014-12-04T20:06:05Z

‎Див. також

Ira-bilous: /* Зовнішні посилання */

2014-12-04T19:57:18Z

‎Зовнішні посилання

Ira-bilous: /* Ілюстрації */

2014-12-04T19:55:56Z

‎Ілюстрації

Ira-bilous: /* Ілюстрації */

2014-12-04T19:55:15Z

‎Ілюстрації

Ira-bilous: /* Ілюстрації */

2014-12-04T19:54:34Z

‎Ілюстрації

Ira-bilous в 12:31, 4 грудня 2014

2014-12-04T12:31:35Z

Ira-bilous в 12:30, 4 грудня 2014

2014-12-04T12:30:54Z

Ira-bilous в 12:12, 4 грудня 2014

2014-12-04T12:12:17Z

@@ Рядок 151: / Рядок 151: @@
 [http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%87%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD Чабан]
-=[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%87%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD Словник української мови]
+[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%87%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD Словник української мови]
 ==Зовнішні посилання==
 [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Вікіпедія]
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
 [[Категорія:Слова 2014 року]]

@@ Рядок 25: / Рядок 25: @@
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gjaj.jpg|x140px]]
 |}
 ==Див. також==
@@ Рядок 149: / Рядок 147: @@
 ==Джерела та література==
 ==Зовнішні посилання==
 [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Вікіпедія]
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
 [[Категорія:Слова 2014 року]]

← Попередня версія		Версія за 20:06, 4 грудня 2014
Рядок 29:		Рядок 29:

	==Див. також==		==Див. також==
		+
		+	Тарас Шевченко – Саул
		+
		+	В непробудимому Китаї,
		+	В Єгипті темному, у нас
		+	І понад Індом і Євфратом
		+	Свої ягнята і телята
		+	На полі вольнім вольно пас
		+	Чабан було в своєму раї.
		+	І гадки-гадоньки не має,
		+	Пасе, і доїть, і стриже
		+	Свою худобу та співає…
		+	Аж ось лихий царя несе
		+	З законами, з мечем, з катами,
		+	З князями, темними рабами.
		+	Вночі підкрались, зайняли
		+	Отари з поля; а пасущих,
		+	І шатра їх, убогі кущі,
		+	І все добро, дітей малих,
		+	Сестру, жену і все взяли,
		+	І все розтлили, осквернили,
		+	І осквернених, худосилих,
		+	Убогих серцем, завдали
		+	В роботу-каторгу. Минали
		+	За днями дні. Раби мовчали,
		+	Царі лупилися, росли
		+	І Вавілони муровали.
		+	А маги, бонзи і жерці
		+	(Неначе наші панотці)
		+	В храмах, в пагодах годувались,
		+	Мов кабани царям на сало
		+	Та на ковбаси. І царі
		+	Самі собі побудували
		+	Храми, кумирні, олтарі.
		+	Раби німії поклонялись.
		+	Жидам сердешним заздро стало,
		+	Що й невеличкого царя
		+	І з кизяка хоч олтаря
		+	У їх немає. Попросили
		+	Таки старого Самуїла,
		+	Щоб він де хоче, там і взяв,
		+	А дав би їм, старий, царя.
		+	Отож премудрий прозорливець,
		+	Поміркувавши, взяв єлей
		+	Та взяв од козлищ і свиней
		+	Того Саула здоровила
		+	І їм помазав во царя.
		+	Саул, не будучи дурак,
		+	Набрав гарем собі чималий
		+	Та й заходився царювать.
		+	Дивилися та дивувались
		+	На новобранця чабани
		+	Та промовляли, що й вони
		+	Таки не дурні. «Ач якого
		+	Собі ми виблагали в бога
		+	Самодержавця». А Саул
		+	Бере і город, і аул,
		+	Бере дівча, бере ягницю,
		+	Будує кедрові світлиці,
		+	Престол із золота кує,
		+	Благоволеньє оддає
		+	Своїм всеподданнійшим голим.
		+	І в багряниці довгополій
		+	Ходив по храмині, ходив,
		+	Аж поки, лобом неширокий,
		+	В своїм гаремі одинокий,
		+	Саул сердега одурів.
		+
		+	Незабаром зібралась рада.
		+	«Панове чесная громадо!
		+	Що нам робить? Наш мудрий цар,
		+	Самодержавець-господар,
		+	Сердешний одурів. Панове!
		+	Чи нам його тепер лічить?
		+	Чи заходиться та зробить
		+	Царя здоровшого?» По мові,
		+	По мудрій раді розійшлись
		+	Смутнії пастирі.
		+	В кедровій
		+	В новій палаті цар не спить,
		+	Не їсть, не п’є, не гомонить.
		+	А мовчки долі, всемогучий,
		+	Дере порфіру на онучі
		+	І ніби морщить постоли,
		+	Плете волоки, озуває
		+	І у кедрових стін нових
		+	Про батькове осля питає.
		+	То возьме скіпетр і заграє,
		+	Мов на сопілці.
		+	Чабани,
		+	Веніамінові внучата,
		+	Тельця отрокам принесли,
		+	Щоб їм дозволено співати
		+	У сінях царських. Заревла
		+	Сивоборода, волохата
		+	Рідня Саулова пузата,
		+	Та ще й гусляра привела,
		+	Якогось чабана Давида.
		+	«І вийде цар Саул, і вийде,—
		+	Чабан співає,— на войну…»
		+	Саул прочумався та й ну,
		+	Як той москаль, у батька, в матір
		+	Свою рідоньку волохату
		+	І вздовж, і впоперек хрестить.
		+	А гусляра того Давида
		+	Трохи не вбив. Якби він знав,
		+	Яке то лихо з його вийде,
		+	З того лукавого Давида,
		+	То, мов гадюку б, розтоптав
		+	І ядовитую б розтер
		+	Гадючу слину. А тепер
		+	Плугами, ралом не розорем
		+	Прокляту ниву: проросла
		+	Колючим терном. Горе! Горе!
		+	Дрібніють люде на землі,
		+	Ростуть і висяться царі!
		+
		+	13 октября [1860, С. Петербург]

	==Джерела та література==		==Джерела та література==

@@ Рядок 33: / Рядок 33: @@
 ==Зовнішні посилання==
+[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Вікіпедія]
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
 [[Категорія:Слова 2014 року]]

@@ Рядок 23: / Рядок 23: @@
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1305-almaata-steppe_09.jpg|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:8438.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hrtj.jpg|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gjaj.jpg|x140px]]
 |}

@@ Рядок 21: / Рядок 21: @@
 |- valign="top"
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1312242342177819_big_photo.jpeg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1305-almaata-steppe_09.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:8438.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Uiktykm.jpg|x140px]]
 |}

@@ Рядок 5: / Рядок 5: @@
 ==Сучасні словники==
 [http://sum.in.ua/s/chaban Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
 ЧАБА́Н, а, чол. Те саме, що вівчар 1. У холодочку, під вербою, Приліг чабан спочить; Кийок поклав під головою, Собака у ногах лежить (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 89); А недалеко край дороги Отару гнали чабани (Тарас Шевченко, II, 1963, 363); Колись грузинський письменник Казбегі, щоб добре взнати народ, на деякий час пішов у чабани (Павло Тичина, III, 1957, 72);  * У порівняннях. Зранку здійнявся вітер. Як чабан овець, гнав прудко кудись отару сірих хмар (Андрій Головко, I, 1947, 43).
-==[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%87%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD Словник української мови]==
+=[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%87%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD Словник української мови]
 ЧАБА́Н, а́, ч. Те саме, що вівча́р 1. У холодочку, під вербою, Приліг чабан спочить; Кийок поклав під головою, Собака у ногах лежить (Гл., Вибр., 1951, 89); А недалеко край дороги Отару гнали чабани (Шевч., II, 1963, 363); Колись грузинський письменник Казбегі, щоб добре взнати народ, на деякий час пішов у чабани (Тич., III, 1957, 72); *У порівн. Зранку здійнявся вітер. Як чабан овець, гнав прудко кудись отару сірих хмар (Головко, І, 1947, 43).
 [http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%87%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD Чабан]
 Чабан, на, м.