Цмокати - Історія редагувань

D.buchynska: Замінено вміст на «'''Цмо́кати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) Чмокать; щелкать языкомъ. ''Еней то цмокав, то свистав. ''Ко...»

2017-12-01T13:57:14Z

Замінено вміст на «'''Цмо́кати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) Чмокать; щелкать языкомъ. ''Еней то цмокав, то свистав. ''Ко...»

Amkovalchuk.fpmv17 в 16:03, 25 жовтня 2017

2017-10-25T16:03:20Z

Amkovalchuk.fpmv17 в 08:47, 25 жовтня 2017

2017-10-25T08:47:59Z

Amkovalchuk.fpmv17 в 08:46, 25 жовтня 2017

2017-10-25T08:46:06Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Цмо́кати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) Чмокать; щелкать языкомъ. ''Еней то цмокав, то свистав. ''Котл. ...

2012-09-30T14:26:03Z

Створена сторінка: '''Цмо́кати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) Чмокать; щелкать языкомъ. ''Еней то цмокав, то свистав. ''Котл. ...

Нова сторінка

'''Цмо́кати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) Чмокать; щелкать языкомъ. ''Еней то цмокав, то свистав. ''Котл. Ен. 2) Цѣловать.
[[Категорія:Цм]]

← Попередня версія		Версія за 13:57, 1 грудня 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Цмо́кати, -каю, -єш, '''''гл. ''	+	'''Цмо́кати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) Чмокать; щелкать языкомъ. ''Еней то цмокав, то свистав. ''Котл. Ен. 2) Цѣловать.
	[[Категорія:Цм]]		[[Категорія:Цм]]
−
−	~~== Значення ==~~
−	~~[http://sum.in.ua/s/cmokaty]~~
−	1. неперех. Видавати характерні звуки губами, язиком, виражаючи здивування, захоплення, нерішучість і т. ін. ''— Цілий той шабас нипав Йойна, муркотів, цмокав, йойкав, а далі зібрався і рушив до рабіна'' (Іван Франко, IV, 1950, 21); ''Абібула правив сусідам про чудо.. — Тц... тц — цмокали правовірні та хитали побожно чалмами...'' (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 148); — ''Хлопці, я думаю так, — не міг-таки Ілько заспокоїтись, — ..як зловлю [Николу] та почну мастити оцим пужалном. Бігме, поламаю на ньому. — Товариство аж цмокало та ахкало в запалі'' (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 81); ''Цмокаючи губами й похитуючи головою, П'єнтак навшпиньки обійшов довкола комбайна'' (Семен Журахович, До них іде.., 1952, 40);
−	* Видавати такі звуки, поганяючи коней. ''Збоку йде Яким, придержуючись за полудрабок рукою, цмока на гнідка, злегка тримає за віжки'' (Панас Мирний, IV, 1955, 314); — ''І не нокай, і не цмокай. Потихеньку їдь! Зрозумів?'' (Остап Вишня, II, 1956, 224);
−	* Те саме, що плямкати. ''Запустили [діти] в юшку свої рученята, витягли по гарячій галушці, засичали, захукали й стали жувати, цмокати...'' (Панас Мирний, I, 1949, 251);
−	* Видавати, утворювати уривчасті звуки, що нагадують хлюпання. З''давалося — йди хоч століття, все буде під ногами цмокати крута земля, сіятиме й сіятиме однаковий дощ'' (Олесь Гончар, III, 1959, 136); ''Апарати біля корів сичали і цмокали на холостому ходу, саме в ту пору, коли дівчата доїли вручну'' (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 264).
−	2. перех. і без додатка. Те саме, що цілувати. ''Балабушиха вхопила Настю долонями за щоки і почала її цмокати'' (Нечуй-Левицький, III, 1956, 239).
−
−	'''Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 241.'''
−
−	~~[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]~~

← Попередня версія		Версія за 16:03, 25 жовтня 2017
Рядок 11:		Рядок 11:

	'''Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 241.'''		'''Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 241.'''
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 == Значення ==
 . неперех. Видавати характерні звуки губами, язиком, виражаючи здивування, захоплення, нерішучість і т. ін. ''— Цілий той шабас нипав Йойна, муркотів, цмокав, йойкав, а далі зібрався і рушив до рабіна'' (Іван Франко, IV, 1950, 21); ''Абібула правив сусідам про чудо.. — Тц... тц — цмокали правовірні та хитали побожно чалмами...'' (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 148); — ''Хлопці, я думаю так, — не міг-таки Ілько заспокоїтись, — ..як зловлю [Николу] та почну мастити оцим пужалном. Бігме, поламаю на ньому. — Товариство аж цмокало та ахкало в запалі'' (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 81); ''Цмокаючи губами й похитуючи головою, П'єнтак навшпиньки обійшов довкола комбайна'' (Семен Журахович, До них іде.., 1952, 40);
 * Видавати такі звуки, поганяючи коней. ''Збоку йде Яким, придержуючись за полудрабок рукою, цмока на гнідка, злегка тримає за віжки'' (Панас Мирний, IV, 1955, 314); — ''І не нокай, і не цмокай. Потихеньку їдь! Зрозумів?'' (Остап Вишня, II, 1956, 224);

← Попередня версія		Версія за 08:46, 25 жовтня 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Цмо́кати, -каю, -єш, '''''гл. ''~~1) Чмокать; щелкать языкомъ. ''Еней то цмокав, то свистав. ''Котл. Ен. 2) Цѣловать.~~	+	'''Цмо́кати, -каю, -єш, '''''гл. ''
	[[Категорія:Цм]]		[[Категорія:Цм]]
		+
		+	== Значення ==
		+	1. неперех. Видавати характерні звуки губами, язиком, виражаючи здивування, захоплення, нерішучість і т. ін. ''— Цілий той шабас нипав Йойна, муркотів, цмокав, йойкав, а далі зібрався і рушив до рабіна'' (Іван Франко, IV, 1950, 21); ''Абібула правив сусідам про чудо.. — Тц... тц — цмокали правовірні та хитали побожно чалмами...'' (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 148); — ''Хлопці, я думаю так, — не міг-таки Ілько заспокоїтись, — ..як зловлю [Николу] та почну мастити оцим пужалном. Бігме, поламаю на ньому. — Товариство аж цмокало та ахкало в запалі'' (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 81); ''Цмокаючи губами й похитуючи головою, П'єнтак навшпиньки обійшов довкола комбайна'' (Семен Журахович, До них іде.., 1952, 40);
		+	* Видавати такі звуки, поганяючи коней. ''Збоку йде Яким, придержуючись за полудрабок рукою, цмока на гнідка, злегка тримає за віжки'' (Панас Мирний, IV, 1955, 314); — ''І не нокай, і не цмокай. Потихеньку їдь! Зрозумів?'' (Остап Вишня, II, 1956, 224);
		+	* Те саме, що плямкати. ''Запустили [діти] в юшку свої рученята, витягли по гарячій галушці, засичали, захукали й стали жувати, цмокати...'' (Панас Мирний, I, 1949, 251);
		+	* Видавати, утворювати уривчасті звуки, що нагадують хлюпання. З''давалося — йди хоч століття, все буде під ногами цмокати крута земля, сіятиме й сіятиме однаковий дощ'' (Олесь Гончар, III, 1959, 136); ''Апарати біля корів сичали і цмокали на холостому ходу, саме в ту пору, коли дівчата доїли вручну'' (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 264).
		+	2. перех. і без додатка. Те саме, що цілувати. ''Балабушиха вхопила Настю долонями за щоки і почала її цмокати'' (Нечуй-Левицький, III, 1956, 239).
		+
		+	'''Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 241.'''