Хрін - Історія редагувань

Ombilchyk.im17: /* Зовнішні посилання */

2017-11-27T23:31:24Z

‎Зовнішні посилання

Ombilchyk.im17: /* Іншими мовами */

2017-11-27T23:30:12Z

‎Іншими мовами

Ombilchyk.im17 в 23:29, 27 листопада 2017

2017-11-27T23:29:07Z

Ombilchyk.im17: /* Медіа */

2017-11-27T22:05:25Z

‎Медіа

Ombilchyk.im17: /* Медіа */

2017-11-27T22:02:34Z

‎Медіа

Ombilchyk.im17: /* Медіа */

2017-11-27T22:02:03Z

‎Медіа

Ombilchyk.im17: /* Зовнішні посилання */

2017-11-27T20:30:03Z

‎Зовнішні посилання

Ombilchyk.im17: /* Транскрипція */

2017-11-27T20:28:16Z

‎Транскрипція

Ombilchyk.im17 в 20:21, 27 листопада 2017

2017-11-27T20:21:01Z

Ombilchyk.im17 в 20:05, 27 листопада 2017

2017-11-27T20:05:26Z

@@ Рядок 165: / Рядок 165: @@
 http://goroh.in.ua/Транскрипція/Хрін
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
 [[Категорія:Слова 2017 року]]

@@ Рядок 151: / Рядок 151: @@
 |-
 |Французский || raifort
+|-
 |Хорватский || hren
 |-
@@ Рядок 160: / Рядок 160: @@
 |Эстонский || mädarõigas
 |}
 ==Зовнішні посилання==

@@ Рядок 82: / Рядок 82: @@
 {{#ev:youtube | qcPr-x22ML8}}
 {{#ev:youtube | 3Ruh3sQ6NmI}}
 ==Зовнішні посилання==

@@ Рядок 79: / Рядок 79: @@
 ==Медіа==
 {{#ev:youtube | qcPr-x22ML8}}
 ==Зовнішні посилання==

@@ Рядок 79: / Рядок 79: @@
 ==Медіа==
-{{#ev:youtybe | qcPr-x22ML8}}
+{{#ev:youtube | qcPr-x22ML8}}
 ==Зовнішні посилання==

@@ Рядок 44: / Рядок 44: @@
 ==Транскрипція==
-[хр‛ін]
+іменник |
-іменник
+чоловічий рід |
-чоловічий рід
+відміна |
-відміна
+тверда група |
 тверда група
-відмінок	однина	множина
+{| class="wikitable"
-називний	[хр‛ін]	—
+|-
-родовий	[хро́ну], [хр‛і́ну]	—
+! Відмінок !! Однина
-давальний	[хро́нов‛і], [хро́ну], [хр‛і́нов‛і], [хр‛і́ну]	—
+|-
-знахідний	[хр‛ін]	—
+| називний || [хр‛ін]
-орудний	[хро́ном], [хр‛і́ном]	—
+|-
-місцевий	[хро́ну], [хро́н`і], [хр‛і́ну], [хр‛і́н`і]	—
+| родовий || [хро́ну], [хр‛і́ну]
-кличний	[хро́неи], [хр‛і́неи]
+|-
 ==Ілюстрації==

@@ Рядок 22: / Рядок 22: @@
 Літературні приклади:
-От постановили невістки і баранця, і порося, і крашанки, і сало, і солі грудку, і хріну корінець (Квітка-Основ'яненко); Купили хріну, треба з'їсти; плачте очі, хоч повилазьте: бачили, що куповали [купували]; грошам не пропадать! (Тарас Шевченко); Від Носюри принесли святити ціле порося з білим хроном у роті і з десяток жовтих папушників та пасок (Олесь Донченко); — Ах, — сказала дама, — На обід до поросяти Слід би хрону ще дістати! (Степан Олійник).
+От постановили невістки і баранця, і порося, і крашанки, і сало, і солі грудку, і хріну корінець (Квітка-Основ'яненко); Купили хріну, треба з'їсти; плачте очі, хоч повилазьте: бачили, що куповали [купували]; грошам не пропадать! (Тарас Шевченко); Від Носюри принесли святити ціле порося з білим хроном у роті і з десяток жовтих папушників та пасок (Олесь Донченко); — Ах, — сказала дама, — На обід до поросяти слід би хрону ще дістати! (Степан Олійник).
-==Сучасні вирази==
-До хріна — багато, безліч; До хріну — нащо, для чого. Почувши се, птахи подумали: «Правду мовить Ворона. До хріну нам такий цар здався!» (Іван Франко); Підносити (піднести) [тертого] хріну (хрону) кому — робити щось неприємне кому-небудь. — А що, Карпе, — казав Васюта, ідучи з громади, — от же бачиш, що не все вони [багатирі] нам, а й ми їм можемо вкрутити хвоста. З землею облизня вже піймали, а й тепер знову тертого хрону піднесли їм такого, що довго в носі крутитиме (Борис Грінченко); Старий хрін, лайл. — старий чоловік, дід. [Полковник:] Сотник Розмазня — старий хрін і ненавидний мені гірш дідька!.. (Марко Кропивницький); [Софія Григорівна:] Знайшла ким захопитись? Господи! Гарненька дівчина, лауреатка, розумна, талант, — і раптом старий хрін, який все лає і навіть Києва не любить! (Іван Кочерга); — Посторонись! — відштовхнув поранений угорця. — Плутаєшся тут, старий хрін... (Олесь Гончар); Хай (нехай) йому (їй, їм і т. ін.) хрін — те саме, що Хай (нехай) йому (їй, їм) грець (див. грець 2). Хтось Мухам набрехав, Що на чужині краще жити.. Покиньмо, кумо, Україну, Нехай їй хрін! (Леонід Глібов); Ет, хай йому хрін з таким писанням при таких умовах (Михайло Коцюбинський); — Ну, — каже цар, — це й дудка! Ху! Хай йому хрін! Ніяк ніг не вдержиш (Павло Тичина); Хрін від редьки (за редьку) не солодший — про кого-, що-небудь, рівноцінне іншому (у негативному значенні). — Недурно каже народна мудрість: хрін за редьку не солодший. Раніш страждав народ від самих аристократів, а тепер додерлися до влади й фінансові магнати та мануфактуристи (Зінаїда Тулуб); Хрін з ним (з тобою, з нею і т. ін.) — те саме, що Чорт з ним (див. чорт). — Ну й що ж, нехай собі в них оця атомна [бомба], — чує Охтирський молодий голос із сусіднього купе. — І хрін з нею.. Значить, і в нас така є... (Ігор Муратов); Хрін його (тебе, їх і т. ін.) знає — невідомо, незрозуміло, що (куди, як і т. ін.). Сусіда Іван справді добрячий чоловік, — отак, хрін його знає, за що й посварилися... (Михайло Коцюбинський); Хрін його не взяв — вираз захоплення або незадоволення. От так Еней жив у Дидони, ..Бо — хрін його не взяв — моторний, Ласкавий, гарний і проворний, І гострий, як на бритві сталь (Іван Котляревський); Який (рідко кий) хрін: а) хто, хто такий. Гай! гай! та нігде правди діти, Брехня ж наробить лиха більш; Сиділи там [у пеклі] скучні піїти, Писарчуки поганих вірш. Великії терпіли муки, їм зв'язані були і руки, Мов у татар терпіли плін [полон]. От так і наш брат попадеться. Що пише, не остережеться, Який же втерпить його хрін! (Іван Котляревський); — А ти бачиш, кий воно хрін отам ворушиться на горбі?.. — Не інакше, як люди (Олесь Донченко); б) що, що таке. Показились десь діти, чи який хрін. Одно затялося, каже, що не буде вкупі жити, а друге й собі тієї співає... (Михайло Коцюбинський)
+До хріна — багато, безліч; До хріну — нащо, для чого. Почувши се, птахи подумали: «Правду мовить Ворона. До хріну нам такий цар здався!» (Іван Франко);
 ==Ілюстрації==
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Sxema4321.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Korin5890.jpeg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Hrin404.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Hrin.jpg|x140px]]
 |}
 ==Медіа==
 ==Зовнішні посилання==
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
 [[Категорія:Слова 2017 року]]

@@ Рядок 6: / Рядок 6: @@
 -Орел летить найвище, а хрін росте найглибше (Номис, 1864, № 407);
 -Корені хрону висаджують восени або ранньою весною (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 62);
 -Хрін рясно цвіте білими квіточками, але насіння майже ніколи не утворює (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 248);
 -Запишавсь в долині хрін, Що солодкий дуже він.
 -Скуштував його деркач, — Диркнув [деркнув], кліпнув — та й у плач, І два тижні не співав, Тільки сльози витирав (Михайло Стельмах, V, 1963, 321); — Ти, хлопче, з тою Оленою носишся, як з писанкою! В'ївся черв'як у хрін, та й думає, що немає нічого солодшого в світі (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 86);
 -Се як той хрін корінчастий: де вже розкорениться, то й посіяти за ним доброго нічого не можна (Марко Вовчок, I, 1955, 184).
-. Корінь цієї рослини, що вживається як гостра, пряна приправа до їжі, а також як лікувальний засіб. От постановили невістки і баранця, і порося, і крашанки, і сало, і солі грудку, і хріну корінець (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 237); Купили хріну, треба з'їсти; плачте очі, хоч повилазьте: бачили, що куповали [купували]; грошам не пропадать! (Тарас Шевченко, I, 1951, 101); Від Носюри принесли святити ціле порося з білим хроном у роті і з десяток жовтих папушників та пасок (Олесь Донченко, III, 1956, 97); — Ах, — сказала дама, — На обід до поросяти Слід би хрону ще дістати! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 251).
-♦ До хріна — багато, безліч; До хріну — нащо, для чого. Почувши се, птахи подумали: «Правду мовить Ворона. До хріну нам такий цар здався!» (Іван Франко, IV, 1950, 104); Підносити (піднести) [тертого] хріну (хрону) кому — робити щось неприємне кому-небудь. — А що, Карпе, — казав Васюта, ідучи з громади, — от же бачиш, що не все вони [багатирі] нам, а й ми їм можемо вкрутити хвоста. З землею облизня вже піймали, а й тепер знову тертого хрону піднесли їм такого, що довго в носі крутитиме (Борис Грінченко, II, 1963, 469); Старий хрін, лайл. — старий чоловік, дід. [Полковник:] Сотник Розмазня — старий хрін і ненавидний мені гірш дідька!.. (Марко Кропивницький, V, 1959, 504); [Софія Григорівна:] Знайшла ким захопитись? Господи! Гарненька дівчина, лауреатка, розумна, талант, — і раптом старий хрін, який все лає і навіть Києва не любить! (Іван Кочерга, II, 1956, 340); — Посторонись! — відштовхнув поранений угорця. — Плутаєшся тут, старий хрін... (Олесь Гончар, III, 1959, 160); Хай (нехай) йому (їй, їм і т. ін.) хрін — те саме, що Хай (нехай) йому (їй, їм) грець (див. грець 2). Хтось Мухам набрехав, Що на чужині краще жити.. Покиньмо, кумо, Україну, Нехай їй хрін! (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 93); Ет, хай йому хрін з таким писанням при таких умовах (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 167); — Ну, — каже цар, — це й дудка! Ху! Хай йому хрін! Ніяк ніг не вдержиш (Павло Тичина, I, 1957, 146); Хрін від редьки (за редьку) не солодший — про кого-, що-небудь, рівноцінне іншому (у негативному значенні). — Недурно каже народна мудрість: хрін за редьку не солодший. Раніш страждав народ від самих аристократів, а тепер додерлися до влади й фінансові магнати та мануфактуристи (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 156); Хрін з ним (з тобою, з нею і т. ін.) — те саме, що Чорт з ним (див. чорт). — Ну й що ж, нехай собі в них оця атомна [бомба], — чує Охтирський молодий голос із сусіднього купе. — І хрін з нею.. Значить, і в нас така є... (Ігор Муратов, Жила.. вдова, 1960, 155); Хрін його (тебе, їх і т. ін.) знає — невідомо, незрозуміло, що (куди, як і т. ін.). Сусіда Іван справді добрячий чоловік, — отак, хрін його знає, за що й посварилися... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 21); Хрін його не взяв — вираз захоплення або незадоволення. От так Еней жив у Дидони, ..Бо — хрін його не взяв — моторний, Ласкавий, гарний і проворний, І гострий, як на бритві сталь (Іван Котляревський, I, 1952, 78); Який (рідко кий) хрін: а) хто, хто такий. Гай! гай! та нігде правди діти, Брехня ж наробить лиха більш; Сиділи там [у пеклі] скучні піїти, Писарчуки поганих вірш. Великії терпіли муки, їм зв'язані були і руки, Мов у татар терпіли плін [полон]. От так і наш брат попадеться. Що пише, не остережеться, Який же втерпить його хрін! (Іван Котляревський, I, 1952, 138); — А ти бачиш, кий воно хрін отам ворушиться на горбі?.. — Не інакше, як люди (Олесь Донченко, VI, 1957, 226); б) що, що таке. Показились десь діти, чи який хрін. Одно затялося, каже, що не буде вкупі жити, а друге й собі тієї співає... (Михайло Коцюбинський)
 ==Ілюстрації==