Христосати - Історія редагувань

D.buchynska: Замінено вміст на «'''Христосати, -саю, -єш, '''''гл. ''Пѣть '''христо́санки'''. МУЕ. ІІІ. 58. Категорія:Хр»

2017-11-24T13:26:05Z

Замінено вміст на «'''Христосати, -саю, -єш, '''''гл. ''Пѣть '''христо́санки'''. МУЕ. ІІІ. 58. Категорія:Хр»

Vodochych.im17: Христосати

2017-11-23T18:58:40Z

Христосати

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Христосати, -саю, -єш, '''''гл. ''Пѣть '''христо́санки'''. МУЕ. ІІІ. 58. Категорія:Хр

2012-09-30T05:42:15Z

Створена сторінка: '''Христосати, -саю, -єш, '''''гл. ''Пѣть '''христо́санки'''. МУЕ. ІІІ. 58. Категорія:Хр

Нова сторінка

'''Христосати, -саю, -єш, '''''гл. ''Пѣть '''христо́санки'''. МУЕ. ІІІ. 58.
[[Категорія:Хр]]

← Попередня версія		Версія за 13:26, 24 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Христосати, -саю, -єш, '''''гл. ''Пѣть '''христо́санки'''. МУЕ. ІІІ. 58.		'''Христосати, -саю, -єш, '''''гл. ''Пѣть '''христо́санки'''. МУЕ. ІІІ. 58.
	[[Категорія:Хр]]		[[Категорія:Хр]]
−
−	Христосати-це спів христосанок. Обряд взаємного цілування, який здійснюють, вітаючи один одного зі святом Воскресіння Христового. Христос — Христа/, ч. Засновник християнства, Син Божий, який заради спокути людських гріхів прийняв смерть на хресті, потім воскрес і знісся на небеса. \|\| Про ікону, зображення Ісуса. •• Христа/ ра/ди ; Ра/ди [само/го] Христа/ а) слова, з якими просять…Спеціальна релігійна пісня яку співають на Великдень.
−
−	ХРИСТОСАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. Те саме, що христосуватися. Чоловіки й молодиці христосались, обнімались та цілувались (Нечуй-Левицький, III, 1956, 104); А в селі тепер? — дівчата гуляють, співають; підходять хлопці, домагаються христосатись… (Панас Мирний, III, 1954, 82); — Серце у вас, Никодиме, кам’яне. — Ти спалив мою хату, а я повинен христосатись із тобою, так? А не діждеш! (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 241).
−
−	~~Магічно-обрядові ритуали колядування, щедрування та посівання з давніх часів~~
−	~~супроводжувались обрядовими піснями зимового циклу, що відомі багатьом народам~~
−	~~Європи. Українські науковці до зимового календарного циклу відносять такі словесні~~
−	~~жанри: колядки, щедрівки, посівальні та водохресні пісні.~~
−	~~Історія~~
−	~~Спроби давніх слов’ян впливати~~
−	~~на сили природи сприяли виникненню магічних формул, у яких праслов’яни звер-~~
−	~~тались до сонця, води, вогню з проханням допомоги у щоденній роботі й ці магічні~~
−	~~формули лягли в основу календарно-обрядової лірики. Поступово ці формули пере-~~
−	~~творились у величальні пісні, що супроводжували всі свята календарного циклу й от-~~
−	~~римали назву календарно-обрядові пісні. Деякі з них загубивши елемент культовий,~~
−	~~магічний, перейшли в гру і забаву, але інші, зокрема обрядові пісні зимового кален-~~
−	~~дарного циклу, зберігають своє давнє призначення.~~
−	~~Найбільш розповсюдженими формами зимової календарно-обрядової пісенності~~
−	~~українців є колядки та щедрівки. Між цими піснями існує різниця, яка, крім дати~~
−	~~виконання (колядки виконувались на Різдво Христове, а щедрівки в Щедрий вечір),~~
−	~~полягає ще й у тому, що щедрівки меншою мірою зазнали впливу церковної ідеології~~
−	~~і більш цілісно зберегли дохристиянські риси. Нагадаємо, що з прийняттям христи-~~
−	~~янства в Київській Русі виникли несприятливі умови для функціонування язичниць-~~
−	~~ких колядок і щедрівок, зокрема до ХVІІІ століття, у церквах під час богослужби~~
−	~~співали світських колядок, але коли релігійний центр перенесли з Києва до Москви,~~
−	~~Синод заборонив виконувати їх, оскільки в Росії подібних пісень не знали. Втім,~~
−	~~ця заборона в Україні не виконувалась, тому московська патріархія змушена була~~
−	~~видати спеціальний дозвіл колядувати лише з Богословника, в якому пропонувалися~~
−	~~тексти виключно релігійного змісту. В Україні ці коляди вперше видані в 1790 р.~~
−	~~в «Богогласнику» й тексти цих коляд майже повністю відповідали Біблії, оскільки~~
−	~~чимало таких текстів створили вихованці Києво-Могилянської академії (ХVІІ-ХVІІІ~~
−	~~ст.), а на західноукраїнських землях – ченці Почаївської лаври (ХVІІІ ст.). Основни-~~
−	~~ми мотивами цих творів є народження Ісуса Христа, який прийшов на землю, щоб~~
−	~~врятувати людство від гріха та смерті. Ці «штучні пісні на теми Христового різдва та~~
−	~~пов’язаних з ними подій, створені книжниками, церковниками й виконувані в церкві,~~
−	~~а то й попід хатами, мали назву «коляди»» [1, с. 13], а на Західній Україні їх на-~~
−	~~зивали «христосанки» [4, с. 72]. Цих пісень грецький устав церковний не знає; в~~
−	~~церкві православній в Росії вони не існують, а введені почасти в богослужіння, вони~~
−	~~являються тільки в церкві греко-католицькій, тобто церковні коляди відомі лише~~
−	~~на території Західної України. Призначенням цих коляд була заміна «язичницько-~~
−	~~бісівських», тобто світських колядок, але заміни не відбулося, а замість неї сталося~~
−	~~тісне поєднання двох видів обрядової пісенності.~~
−	~~Отже, сьогодні христосанка є концептом української культури, підґрунтям для~~
−	~~виникнення якого стало впровадження християнства, тому визначаємо цей кон-~~
−	~~цепт залежно від ролі в структурі свідомості як теологему; з позиції суб’єкта~~
−	~~концептуалізації він є етноконцептом; на підставі параметра об’єкта концептуалізації~~
−	~~– культурним; за якістю інформації – поняттєво-логічним. Аналіз історичного шару~~
−	~~культурної складової концепту Христосанка дав змогу виявити його смислові еле-~~
−	~~менти: «пісня», «церква», «Ісус Христос», «Богогласник». На лексичному рівні тео-~~
−	~~логема репрезентована відповідною лексемою – христосанка.~~
−
−	~~Силка:Плотникова Н.В. Христосанка: приядерный концепт микроконцептосферы~~
−	~~Cвятки // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вер-~~
−	~~надского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» – 2012. – Т.25 (64). – № 1.~~
−	~~Часть 1. С. 384-389.~~
−	~~{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і~~
−	~~сучасність\|підрозділ=Інститут мистецтв}}~~

← Попередня версія		Версія за 18:58, 23 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Христосати, -саю, -єш, '''''гл. ''Пѣть '''христо́санки'''. МУЕ. ІІІ. 58.		'''Христосати, -саю, -єш, '''''гл. ''Пѣть '''христо́санки'''. МУЕ. ІІІ. 58.
	[[Категорія:Хр]]		[[Категорія:Хр]]
		+
		+	Христосати-це спів христосанок. Обряд взаємного цілування, який здійснюють, вітаючи один одного зі святом Воскресіння Христового. Христос — Христа/, ч. Засновник християнства, Син Божий, який заради спокути людських гріхів прийняв смерть на хресті, потім воскрес і знісся на небеса. \|\| Про ікону, зображення Ісуса. •• Христа/ ра/ди ; Ра/ди [само/го] Христа/ а) слова, з якими просять…Спеціальна релігійна пісня яку співають на Великдень.
		+
		+	ХРИСТОСАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. Те саме, що христосуватися. Чоловіки й молодиці христосались, обнімались та цілувались (Нечуй-Левицький, III, 1956, 104); А в селі тепер? — дівчата гуляють, співають; підходять хлопці, домагаються христосатись… (Панас Мирний, III, 1954, 82); — Серце у вас, Никодиме, кам’яне. — Ти спалив мою хату, а я повинен христосатись із тобою, так? А не діждеш! (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 241).
		+
		+	Магічно-обрядові ритуали колядування, щедрування та посівання з давніх часів
		+	супроводжувались обрядовими піснями зимового циклу, що відомі багатьом народам
		+	Європи. Українські науковці до зимового календарного циклу відносять такі словесні
		+	жанри: колядки, щедрівки, посівальні та водохресні пісні.
		+	Історія
		+	Спроби давніх слов’ян впливати
		+	на сили природи сприяли виникненню магічних формул, у яких праслов’яни звер-
		+	тались до сонця, води, вогню з проханням допомоги у щоденній роботі й ці магічні
		+	формули лягли в основу календарно-обрядової лірики. Поступово ці формули пере-
		+	творились у величальні пісні, що супроводжували всі свята календарного циклу й от-
		+	римали назву календарно-обрядові пісні. Деякі з них загубивши елемент культовий,
		+	магічний, перейшли в гру і забаву, але інші, зокрема обрядові пісні зимового кален-
		+	дарного циклу, зберігають своє давнє призначення.
		+	Найбільш розповсюдженими формами зимової календарно-обрядової пісенності
		+	українців є колядки та щедрівки. Між цими піснями існує різниця, яка, крім дати
		+	виконання (колядки виконувались на Різдво Христове, а щедрівки в Щедрий вечір),
		+	полягає ще й у тому, що щедрівки меншою мірою зазнали впливу церковної ідеології
		+	і більш цілісно зберегли дохристиянські риси. Нагадаємо, що з прийняттям христи-
		+	янства в Київській Русі виникли несприятливі умови для функціонування язичниць-
		+	ких колядок і щедрівок, зокрема до ХVІІІ століття, у церквах під час богослужби
		+	співали світських колядок, але коли релігійний центр перенесли з Києва до Москви,
		+	Синод заборонив виконувати їх, оскільки в Росії подібних пісень не знали. Втім,
		+	ця заборона в Україні не виконувалась, тому московська патріархія змушена була
		+	видати спеціальний дозвіл колядувати лише з Богословника, в якому пропонувалися
		+	тексти виключно релігійного змісту. В Україні ці коляди вперше видані в 1790 р.
		+	в «Богогласнику» й тексти цих коляд майже повністю відповідали Біблії, оскільки
		+	чимало таких текстів створили вихованці Києво-Могилянської академії (ХVІІ-ХVІІІ
		+	ст.), а на західноукраїнських землях – ченці Почаївської лаври (ХVІІІ ст.). Основни-
		+	ми мотивами цих творів є народження Ісуса Христа, який прийшов на землю, щоб
		+	врятувати людство від гріха та смерті. Ці «штучні пісні на теми Христового різдва та
		+	пов’язаних з ними подій, створені книжниками, церковниками й виконувані в церкві,
		+	а то й попід хатами, мали назву «коляди»» [1, с. 13], а на Західній Україні їх на-
		+	зивали «христосанки» [4, с. 72]. Цих пісень грецький устав церковний не знає; в
		+	церкві православній в Росії вони не існують, а введені почасти в богослужіння, вони
		+	являються тільки в церкві греко-католицькій, тобто церковні коляди відомі лише
		+	на території Західної України. Призначенням цих коляд була заміна «язичницько-
		+	бісівських», тобто світських колядок, але заміни не відбулося, а замість неї сталося
		+	тісне поєднання двох видів обрядової пісенності.
		+	Отже, сьогодні христосанка є концептом української культури, підґрунтям для
		+	виникнення якого стало впровадження християнства, тому визначаємо цей кон-
		+	цепт залежно від ролі в структурі свідомості як теологему; з позиції суб’єкта
		+	концептуалізації він є етноконцептом; на підставі параметра об’єкта концептуалізації
		+	– культурним; за якістю інформації – поняттєво-логічним. Аналіз історичного шару
		+	культурної складової концепту Христосанка дав змогу виявити його смислові еле-
		+	менти: «пісня», «церква», «Ісус Христос», «Богогласник». На лексичному рівні тео-
		+	логема репрезентована відповідною лексемою – христосанка.
		+
		+	Силка:Плотникова Н.В. Христосанка: приядерный концепт микроконцептосферы
		+	Cвятки // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вер-
		+	надского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» – 2012. – Т.25 (64). – № 1.
		+	Часть 1. С. 384-389.
		+	{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
		+	сучасність\|підрозділ=Інститут мистецтв}}