Христини - Історія редагувань

N.pylypchenko в 06:57, 22 листопада 2017

2017-11-22T06:57:16Z

N.pylypchenko: /* Додаткові дані */

2017-11-22T06:53:48Z

‎Додаткові дані

N.pylypchenko в 06:53, 22 листопада 2017

2017-11-22T06:53:33Z

N.pylypchenko в 06:50, 22 листопада 2017

2017-11-22T06:50:56Z

Avsilivonchyk.fzfvs17 в 21:36, 12 листопада 2017

2017-11-12T21:36:34Z

Avsilivonchyk.fzfvs17 в 21:12, 12 листопада 2017

2017-11-12T21:12:26Z

Avsilivonchyk.fzfvs17 в 19:30, 12 листопада 2017

2017-11-12T19:30:00Z

Avsilivonchyk.fzfvs17: /* Джерела */

2017-11-12T19:18:25Z

‎Джерела

Avsilivonchyk.fzfvs17: /* Ілюстраціїї */

2017-11-12T19:17:57Z

‎Ілюстраціїї

Avsilivonchyk.fzfvs17 в 19:15, 12 листопада 2017

2017-11-12T19:15:32Z

@@ Рядок 21: / Рядок 21: @@
 ==Медіа==
 {{#ev:youtube|f5qe5hab6Cc}}
 ==Джерела==

@@ Рядок 10: / Рядок 10: @@
 Охрещену дитину несли додому якнайшвидше і звичайно тією самою дорогою, що й до церкви. Приходячи до хати, якщо попередні діти в родині вмирали, новоохрешену дитину подавали через вікно. На Бойківщині сам господар мав прийняти її через вікно від баби і покласти її на помело, яким замітають у печі, біля порога. Тоді баба входила, брала дитину й передавала її поліжниці. (ЗНТШ. т. 114 І. 131) Куми тим часом поздоровляли з сином чи дочкою, називаючи дитину іменем, яке було дитині надано, і проголошували давню формулу: «Хай вам Бог зростить І від вас брали народжене, а вам приносимо охрещене». (Перв. Громад. 1926, І, 79).
 Одночасно вживали нових методів проти зурочення. У гуцулів кума рубала волосок дитини срібним грошем, примовляючи: «Аби було таке щасливе, як щасливе срібло!» (МУЕ НТШ. VIII. 53. Шухевич «Гуцульщнна» ст. 5). На Придніпрянщині принесену дитину клали знову на кожух, а також обносили навкруги стола — «щоб приготувати їй рай» (МУЕ НТШ. VIII, 53). Також обв'язували «полоскунами», щоб, вирісши, дитина була плідна (Чуб. IV. 6).
 ==Ілюстраціїї==

@@ Рядок 23: / Рядок 23: @@
 ==Медіа==
-{{#ev:youtube|watch?v=lOcXIxBJGWs}}
+{{#ev:youtube|f5qe5hab6Cc}}
-https://www.youtube.com/watch?v=lOcXIxBJGWs
 ==Джерела==

@@ Рядок 23: / Рядок 23: @@
 ==Медіа==
 https://www.youtube.com/watch?v=lOcXIxBJGWs
 ==Джерела==
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

@@ Рядок 32: / Рядок 32: @@
 .https://www.google.com.ua/search?q=%D1%85%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8+%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&rlz=1C1GGRV_enUA754UA754&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ved=0ahUKEwjNubGA4LnXAhWDCJoKHaClBsgQ_AUICygC&biw=1517&bih=707
-[[Категорія:Факультет здоров'я,фізичного виховання і спорту]]
+[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
-−
-[[Категорія:Хр]]

@@ Рядок 15: / Рядок 15: @@
 ==Ілюстраціїї==
-[[Файл:1352555150-0162326-www.nevsepic.com .ua 0.jpg|обрамити|центр]]
+{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
+|- valign="top"
-[[Файл:152253.jpg|обрамити|центр]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1352555150-0162326-www.nevsepic.com_.ua__0.jpg|x140px]]
 ==Медіа==

← Попередня версія		Версія за 19:30, 12 листопада 2017
Рядок 18:		Рядок 18:

	[[Файл:152253.jpg\|обрамити\|центр]]		[[Файл:152253.jpg\|обрамити\|центр]]
		+
		+	==Медіа==
		+	https://www.youtube.com/watch?v=lOcXIxBJGWs

	==Джерела==		==Джерела==

← Попередня версія		Версія за 19:15, 12 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Христи́ни, -тин и пр. '''= '''Хрестини и пр. '''		'''Христи́ни, -тин и пр. '''= '''Хрестини и пр. '''
		+	==Словник української мови==
		+	Хрести́ни — народний обряд, пов'язаний з християнським хрещенням.
		+	В Україні обряд хрещення розпадається на дві частини: частина, пов'язана безпосередньо з Хрещенням — її в Галичині і на Правобережжі називали просто Хрестом, і учта після охрещення, на вшанування породіллі та охрещеної дитини.
		+	==Хрещення==
		+
		+	Після того, як баба сходить до священика «за молитвою» чоловік, я то й баба-повитуха іде запрошувати в КУМИ. Коли куми приходять, приносять із собою хліб, а кума — крижмо. Тоді простилали кожух і клали на нього дитину. Подекуди клали на кожух ще й батьківські штани (якщо то був хлопець), або материну сорочку (якщо була дівчина). Тоді КУМИ й баба, без батька та гостей тричі підносили кожух із дитиною вгору, примовляючи: «На многі літа, на многі літа, на миті літа!» (МУЕ, НТШ. VIII, 191) Потім баба брала дитину й передавала її кумі. Кума обгортала в чисту батькову чи материну сорочку, а баба всовувала непомітно в сорочки цілушку, відрізану від кумового хліба. Другу цілушку хліба брала кума собі за пазуху, а кум отримував від баби вузлик із печиною та вугіллям. На Київщині баба, даючи той вузлик стиха примовляла: «Вугілля та печина лихим очам, сокира в спину, хто буде завидувати нашу дитину» (там же ст. 192). Як тільки кум виходив за ворота, мусив вузлик кинути собі за плечі чи назад через голову: «Щоб не наврочило нішо дитині бо воно вперше ще йде на очі людські». На Уманщині кум кидав той вузлик за плечі десь на першому перехресті (К. Ст. 1898. V. 165). На Волині та на Поділлі клали ще й на порозі хати сокиру й кілька вугликів, і куми, виходячи з хати з дитиною, мусили обов'язково наступити ногами на сокиру та на вугілля: це все служило, як охорона від нечистої сили та зурочення.
		+	До церкви дитину несла кума. Кум купував у церкві хрестика для дитини. Священик у церкві перше простригав на голові в дитини хреста, потім давав її в руки кумові, мирував дитину, а потім зливав їй на голову воду. В православних же дитину й цілком занурювали в хрестильницю. Перше і в католиків дитину занурювали в воді, і цей звичай був у повній силі ще в XIII ст., як свідчить Фома Аквінський, що визнавав занурювання більш згідним із правдивим переданням, ніж поливання. І тому навіть ще в XV ст. зустрічаємо в іконах католицьких мистців обряд занурювання, а не поливання. З хрестом в'язалися в народі численні вірування та забобони. Насамперед уважали, щоб куми трималися пристойно й побожно (зрештою, цього вимагала й Церква), бо — «який кум, така й дитина» (МУЕ НТШ. VIII. 50). Поведінка кумів може відбитися на будучому житті хрещеника. Навіть і до священика наші люди мали такі самі застереження, як то видно з відомої приповідки: «Дурний тебе піп хрестив», тому й у тебе розуму небагато.
		+	Звертали увагу і на те, як поводилася дитина під час хрещення: Якщо дитина вмочиться, то вважали, що й все її життя буде «запаскуджене». (К. Ст. 1893. кн. 42. ст. 78). На Поділлі навпаки вважали, що життя такої дитини буде щасливе (там саме). Якщо дитина коцюрбилася, коли її поливали водою то думали, що це віщує її скору смерть (Чуб. І. 9). На Гуцульщині ворожили дитині довгий чи короткий вік залежно від того, чи легко, чи важко гаситься при хрещенні свічка (там саме). Пчихання дитини під час Хресту віщувало їй довге життя. Плач віщував здоров'я. Натомість за недобрий знак приймали, коли дитина без плачу кривилася (там саме). 3 Хрестом в'яжеться й надання імені.
		+	Охрещену дитину несли додому якнайшвидше і звичайно тією самою дорогою, що й до церкви. Приходячи до хати, якщо попередні діти в родині вмирали, новоохрешену дитину подавали через вікно. На Бойківщині сам господар мав прийняти її через вікно від баби і покласти її на помело, яким замітають у печі, біля порога. Тоді баба входила, брала дитину й передавала її поліжниці. (ЗНТШ. т. 114 І. 131) Куми тим часом поздоровляли з сином чи дочкою, називаючи дитину іменем, яке було дитині надано, і проголошували давню формулу: «Хай вам Бог зростить І від вас брали народжене, а вам приносимо охрещене». (Перв. Громад. 1926, І, 79).
		+	Одночасно вживали нових методів проти зурочення. У гуцулів кума рубала волосок дитини срібним грошем, примовляючи: «Аби було таке щасливе, як щасливе срібло!» (МУЕ НТШ. VIII. 53. Шухевич «Гуцульщнна» ст. 5). На Придніпрянщині принесену дитину клали знову на кожух, а також обносили навкруги стола — «щоб приготувати їй рай» (МУЕ НТШ. VIII, 53). Також обв'язували «полоскунами», щоб, вирісши, дитина була плідна (Чуб. IV. 6).
		+
		+	==Додаткові дані==
		+	http://about-ukraine.com/hristini/
		+
		+	==Ілюстраціїї==
		+	[[Файл:152253.jpg\|обрамити\|центр]]
		+	[[Файл:1352555150-0162326-www.nevsepic.com .ua 0.jpg\|обрамити\|центр]]
		+	[[H8.jpeg\|обрамити\|центр]]
		+
		+	==Джерела==
		+	1.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8
		+	2.http://about-ukraine.com/hristini/
		+	3.https://www.google.com.ua/search?q=%D1%85%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8+%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&rlz=1C1GGRV_enUA754UA754&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ved=0ahUKEwjNubGA4LnXAhWDCJoKHaClBsgQ_AUICygC&biw=1517&bih=707
		+
		+	[[Категорія:Факультет здоров'я,фізичного виховання і спорту]]
		+
	[[Категорія:Хр]]		[[Категорія:Хр]]