Хоронити - Історія редагувань

Mvlukashenko.fitu18 в 16:54, 27 жовтня 2018

2018-10-27T16:54:05Z

Mvlukashenko.fitu18 в 16:53, 27 жовтня 2018

2018-10-27T16:53:20Z

Mvlukashenko.fitu18 в 16:52, 27 жовтня 2018

2018-10-27T16:52:46Z

Mvlukashenko.fitu18 в 16:52, 27 жовтня 2018

2018-10-27T16:52:05Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Хоронити, -ню, -ниш, '''''гл. ''1) Хранить. ''Труну спускали полотном, шо ще баба пряла, хоронил...

2012-09-30T05:36:43Z

Створена сторінка: '''Хоронити, -ню, -ниш, '''''гл. ''1) Хранить. ''Труну спускали полотном, шо ще баба пряла, хоронил...

Нова сторінка

'''Хоронити, -ню, -ниш, '''''гл. ''1) Хранить. ''Труну спускали полотном, шо ще баба пряла, хоронили його на сорочки. ''Г. Барв. 208. ''Хорони, Боже! ''2) Прятать. ''Було виплачеться Параска у коморі, виплачеться добре, а від людей хоронила, що щемить серденько. ''Г. Барв. 107. 3) Хоронить. ''Тіло козацьке находити, в чистім степу хоронити. ''АД. І. 125.
[[Категорія:Хо]]

@@ Рядок 16: / Рядок 16: @@
 *[https://ukrainian_explanatory.academic.ru/192683/%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8 Український тлумачний словник]
 '''Хоронити''' -оню́, -о́ниш, недок., перех.
 ) Закопувати в землю, ховати (померлого). || Здійснювати обряд поховання померлого. || перен. Вважати, що хтось помирає.
 ) розм. Те саме, що зберігати.
 ) розм. Те саме, що охороняти.
 ) розм. Те саме, що ховати I 1), 5)
 ==Ілюстрації==

@@ Рядок 7: / Рядок 7: @@
 //  Здійснювати обряд при похованні померлого. Коли татуся хоронили, за ним ішло усе село й багато плакало (Володимир Сосюра, II, 1958, 380);
 //  перен. Вважати, що хтось помирає. Якийсь поранений, помітивши його [угорця], сердито крикнув з-під рояля: — Ну? Чого баньки витріщив? Чого з свічкою? Хоронити надумав? Рано, брат... (Олесь Гончар, III, 1959, 160).
 . розм. Те саме, що зберігати. Труну спускали полотном, що ще баба пряла, хоронили його на сорочки (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 208); Це — дивізійні прапори, за честь хоронити їх у себе — звичаєм змагаються полки ,(Юрій Яновський, IV, 1959, 68).
 . розм. Те саме, що охороняти. Хоронила її також жалоба, яку носила по смерті дідуся (Іван Франко, II, 1950, 292); — Пресвята богородице, хорони нас! — стара Текля хрестилася дрібно і поквапно (Юрій Смолич, II, 1958, 33).
 ♦ Хоронити, як ока [в голові, в лобі] (як зіницю ока, як око і т. ін.) див. око 1.
 . розм. Те саме, що ховати1 1, 5. Всі кинулися до своїх хат, аби хоронити своє добро в ліси (Іван Франко, VI, 1951, 93); Він тяг, скільки міг. Копав сховища, хоронив, загрібав, замазував глиною під піччю, на горищі, у повітці, в клуні. Садиба тріщала від награбованого добра, а Йоньці ще мало (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 429); Було виплачеться Параска у коморі, виплачеться добре, а від людей хоронила, що щемить серденько (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 107); Ніколи ми не забудемо.. комсомольця Юрія Смирнова, що до останнього подиху хоронив воєнну таємницю (Петро Панч, В дорозі, 1959, 254).

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 *[http://sum.in.ua/s/khoronyty Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
 '''ХОРОНИ́ТИ''', оню, ониш, недок., перех.
 . Закопувати в землю, ховати (померлого). Я вже бачу — як під кленом Хоронять воїни бійця. А клен шумить гіллям зеленим, Шумить, мов тужить без кінця (Ярослав Шпорта, Твої літа, 1950, 124); Хоронили Оксану, любиму сестру, на кургані високім над морем (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 171);
 //  Здійснювати обряд при похованні померлого. Коли татуся хоронили, за ним ішло усе село й багато плакало (Володимир Сосюра, II, 1958, 380);

← Попередня версія		Версія за 16:52, 27 жовтня 2018
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Хоронити, -ню, -ниш, '''''гл. ''1) Хранить. ''Труну спускали полотном, шо ще баба пряла, хоронили його на сорочки. ''Г. Барв. 208. ''Хорони, Боже! ''2) Прятать. ''Було виплачеться Параска у коморі, виплачеться добре, а від людей хоронила, що щемить серденько. ''Г. Барв. 107. 3) Хоронить. ''Тіло козацьке находити, в чистім степу хоронити. ''АД. І. 125.	+
	[[Категорія:Хо]]		[[Категорія:Хо]]
		+	*[http://sum.in.ua/s/khoronyty Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
		+	'''ХОРОНИ́ТИ''', оню, ониш, недок., перех.
		+	1. Закопувати в землю, ховати (померлого). Я вже бачу — як під кленом Хоронять воїни бійця. А клен шумить гіллям зеленим, Шумить, мов тужить без кінця (Ярослав Шпорта, Твої літа, 1950, 124); Хоронили Оксану, любиму сестру, на кургані високім над морем (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 171);
		+	// Здійснювати обряд при похованні померлого. Коли татуся хоронили, за ним ішло усе село й багато плакало (Володимир Сосюра, II, 1958, 380);
		+	// перен. Вважати, що хтось помирає. Якийсь поранений, помітивши його [угорця], сердито крикнув з-під рояля: — Ну? Чого баньки витріщив? Чого з свічкою? Хоронити надумав? Рано, брат... (Олесь Гончар, III, 1959, 160).
		+	2. розм. Те саме, що зберігати. Труну спускали полотном, що ще баба пряла, хоронили його на сорочки (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 208); Це — дивізійні прапори, за честь хоронити їх у себе — звичаєм змагаються полки ,(Юрій Яновський, IV, 1959, 68).
		+	3. розм. Те саме, що охороняти. Хоронила її також жалоба, яку носила по смерті дідуся (Іван Франко, II, 1950, 292); — Пресвята богородице, хорони нас! — стара Текля хрестилася дрібно і поквапно (Юрій Смолич, II, 1958, 33).
		+	♦ Хоронити, як ока [в голові, в лобі] (як зіницю ока, як око і т. ін.) див. око 1.
		+	4. розм. Те саме, що ховати1 1, 5. Всі кинулися до своїх хат, аби хоронити своє добро в ліси (Іван Франко, VI, 1951, 93); Він тяг, скільки міг. Копав сховища, хоронив, загрібав, замазував глиною під піччю, на горищі, у повітці, в клуні. Садиба тріщала від награбованого добра, а Йоньці ще мало (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 429); Було виплачеться Параска у коморі, виплачеться добре, а від людей хоронила, що щемить серденько (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 107); Ніколи ми не забудемо.. комсомольця Юрія Смирнова, що до останнього подиху хоронив воєнну таємницю (Петро Панч, В дорозі, 1959, 254).
		+	*[https://ukrainian_explanatory.academic.ru/192683/%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8 Український тлумачний словник]
		+	'''Хоронити''' -оню́, -о́ниш, недок., перех.
		+	1) Закопувати в землю, ховати (померлого). \|\| Здійснювати обряд поховання померлого. \|\| перен. Вважати, що хтось помирає.
		+	2) розм. Те саме, що зберігати.
		+	3) розм. Те саме, що охороняти.
		+	4) розм. Те саме, що ховати I 1), 5)
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:хоронити.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Хоронити2.jpg\|x140px]]
		+	\|}