Хляти - Історія редагувань

Aichernysh.if19 в 21:04, 6 жовтня 2019

2019-10-06T21:04:57Z

Aichernysh.if19 в 21:03, 6 жовтня 2019

2019-10-06T21:03:59Z

Aichernysh.if19 в 20:51, 6 жовтня 2019

2019-10-06T20:51:24Z

Aichernysh.if19 в 20:51, 6 жовтня 2019

2019-10-06T20:51:14Z

Aichernysh.if19 в 20:51, 6 жовтня 2019

2019-10-06T20:51:00Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Хляти, хляну, -неш, '''''гл. ''1) Ослабѣвать, обезсилѣвать. ''І враже так товкли насіння, що у Р...

2012-09-30T05:29:57Z

Створена сторінка: '''Хляти, хляну, -неш, '''''гл. ''1) Ослабѣвать, обезсилѣвать. ''І враже так товкли насіння, що у Р...

Нова сторінка

'''Хляти, хляну, -неш, '''''гл. ''1) Ослабѣвать, обезсилѣвать. ''І враже так товкли насіння, що у Рутульців хляв і дух''Котл. Ен. V. 64. 2) Упасть въ безсиліи. ''А він лиш хляв на мене, як той явір підтятий. ''Федьк.
[[Категорія:Хл]]

@@ Рядок 5: / Рядок 5: @@
 Тлумачення із "Словника української мови"
-[[Файл:Https://im0-tub-ua.yandex.net/i?id=fd828c24ecdd0eefc03048a77478d80d&n=13|міні]]
 ХЛЯНУТИ і ХЛЯТИ, хляну, хлянеш; мин. ч. хляв і хлянув, ла, ло; недок. 1. Дуже слабнути, худнути від недоїдання; знесилюватися, виснажуватися. - Ми вже так вихарчувались, що їмо самий хліб та цибулю, та й хліба до нового не стане.. Треба хлять, хоч і не хочеш (Н.-Лев., II, 1956, 188); *Образно. Так хто ж сказав тепер, що наша доля хляне й свободи на землі ще не прийшла пора! (Сос., І, 1957, 66); Серце хляне від тривоги (Перв., II, 1948, 212); // Зменшуватися в силі, ступені свого вияву. Рутульців плющили, як мух. Пускали колоддя, каміння, І враже так товкли насіння, Що у рутульців хляв і дух (Котл., І, 1952, 234); Свідомість меркла. Хляла воля. Мозок терп (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 287).

@@ Рядок 5: / Рядок 5: @@
 Тлумачення із "Словника української мови"
+ХЛЯНУТИ і ХЛЯТИ, хляну, хлянеш; мин. ч. хляв і хлянув, ла, ло; недок. 1. Дуже слабнути, худнути від недоїдання; знесилюватися, виснажуватися. - Ми вже так вихарчувались, що їмо самий хліб та цибулю, та й хліба до нового не стане.. Треба хлять, хоч і не хочеш (Н.-Лев., II, 1956, 188); *Образно. Так хто ж сказав тепер, що наша доля хляне й свободи на землі ще не прийшла пора! (Сос., І, 1957, 66); Серце хляне від тривоги (Перв., II, 1948, 212); // Зменшуватися в силі, ступені свого вияву. Рутульців плющили, як мух. Пускали колоддя, каміння, І враже так товкли насіння, Що у рутульців хляв і дух (Котл., І, 1952, 234); Свідомість меркла. Хляла воля. Мозок терп (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 287).
-ХЛЯНУТИ1 і ХЛЯТИ, хляну, хлянеш; мин. ч. хляв і хлянув, ла, ло; недок. 1. Дуже слабнути, худнути від недоїдання; знесилюватися, виснажуватися. - Ми вже так вихарчувались, що їмо самий хліб та цибулю, та й хліба до нового не стане.. Треба хлять, хоч і не хочеш (Н.-Лев., II, 1956, 188); *Образно. Так хто ж сказав тепер, що наша доля хляне й свободи на землі ще не прийшла пора! (Сос., І, 1957, 66); Серце хляне від тривоги (Перв., II, 1948, 212); // Зменшуватися в силі, ступені свого вияву. Рутульців плющили, як мух. Пускали колоддя, каміння, І враже так товкли насіння, Що у рутульців хляв і дух (Котл., І, 1952, 234); Свідомість меркла. Хляла воля. Мозок терп (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 287).

← Попередня версія		Версія за 20:51, 6 жовтня 2019
Рядок 3:		Рядок 3:

	Тлумачення із "Словника української мови"		Тлумачення із "Словника української мови"
		+
		+
	ХЛЯНУТИ1 і ХЛЯТИ, хляну, хлянеш; мин. ч. хляв і хлянув, ла, ло; недок. 1. Дуже слабнути, худнути від недоїдання; знесилюватися, виснажуватися. - Ми вже так вихарчувались, що їмо самий хліб та цибулю, та й хліба до нового не стане.. Треба хлять, хоч і не хочеш (Н.-Лев., II, 1956, 188); *Образно. Так хто ж сказав тепер, що наша доля хляне й свободи на землі ще не прийшла пора! (Сос., І, 1957, 66); Серце хляне від тривоги (Перв., II, 1948, 212); // Зменшуватися в силі, ступені свого вияву. Рутульців плющили, як мух. Пускали колоддя, каміння, І враже так товкли насіння, Що у рутульців хляв і дух (Котл., І, 1952, 234); Свідомість меркла. Хляла воля. Мозок терп (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 287).		ХЛЯНУТИ1 і ХЛЯТИ, хляну, хлянеш; мин. ч. хляв і хлянув, ла, ло; недок. 1. Дуже слабнути, худнути від недоїдання; знесилюватися, виснажуватися. - Ми вже так вихарчувались, що їмо самий хліб та цибулю, та й хліба до нового не стане.. Треба хлять, хоч і не хочеш (Н.-Лев., II, 1956, 188); *Образно. Так хто ж сказав тепер, що наша доля хляне й свободи на землі ще не прийшла пора! (Сос., І, 1957, 66); Серце хляне від тривоги (Перв., II, 1948, 212); // Зменшуватися в силі, ступені свого вияву. Рутульців плющили, як мух. Пускали колоддя, каміння, І враже так товкли насіння, Що у рутульців хляв і дух (Котл., І, 1952, 234); Свідомість меркла. Хляла воля. Мозок терп (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 287).

← Попередня версія		Версія за 20:51, 6 жовтня 2019
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Хляти, хляну, -неш, '''''гл. ''1) Ослабѣвать, обезсилѣвать. ''І враже так товкли насіння, що у Рутульців хляв і дух''Котл. Ен. V. 64. 2) Упасть въ безсиліи. ''А він лиш хляв на мене, як той явір підтятий. ''Федьк.		'''Хляти, хляну, -неш, '''''гл. ''1) Ослабѣвать, обезсилѣвать. ''І враже так товкли насіння, що у Рутульців хляв і дух''Котл. Ен. V. 64. 2) Упасть въ безсиліи. ''А він лиш хляв на мене, як той явір підтятий. ''Федьк.
	[[Категорія:Хл]]		[[Категорія:Хл]]
		+
		+	Тлумачення із "Словника української мови"
		+	ХЛЯНУТИ1 і ХЛЯТИ, хляну, хлянеш; мин. ч. хляв і хлянув, ла, ло; недок. 1. Дуже слабнути, худнути від недоїдання; знесилюватися, виснажуватися. - Ми вже так вихарчувались, що їмо самий хліб та цибулю, та й хліба до нового не стане.. Треба хлять, хоч і не хочеш (Н.-Лев., II, 1956, 188); *Образно. Так хто ж сказав тепер, що наша доля хляне й свободи на землі ще не прийшла пора! (Сос., І, 1957, 66); Серце хляне від тривоги (Перв., II, 1948, 212); // Зменшуватися в силі, ступені свого вияву. Рутульців плющили, як мух. Пускали колоддя, каміння, І враже так товкли насіння, Що у рутульців хляв і дух (Котл., І, 1952, 234); Свідомість меркла. Хляла воля. Мозок терп (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 287).

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 '''Хляти, хляну, -неш, '''''гл. ''1) Ослабѣвать, обезсилѣвать. ''І враже так товкли насіння, що у Рутульців хляв і дух''Котл. Ен. V. 64. 2) Упасть въ безсиліи. ''А він лиш хляв на мене, як той явір підтятий. ''Федьк.
 [[Категорія:Хл]]
 Тлумачення із "Словника української мови"