Vomaliuta.uk17 в 21:01, 22 жовтня 2018

2018-10-22T21:01:56Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Хлоп’ячий, -а, -е. '''Принадлежащій, относящійся къ мальчикамъ, ребяческій, мальчишескій. ...

2012-09-30T05:28:13Z

Створена сторінка: '''Хлоп’ячий, -а, -е. '''Принадлежащій, относящійся къ мальчикамъ, ребяческій, мальчишескій. ...

Нова сторінка

'''Хлоп’ячий, -а, -е. '''Принадлежащій, относящійся къ мальчикамъ, ребяческій, мальчишескій. Чуб. І. 117. ''Хусточка в його, що з кишені виймав, то не хлоп’яча, а притьмом дівоча. ''Кв. '''По хлоп’ячі'''. Какъ мальчикъ, какъ мальчика. ''Як її одягали, як постригали по хлоп’ячі, вона не пручалась, нічого не казала, тільки що плакала. ''Кв.
[[Категорія:Хл]]

← Попередня версія		Версія за 21:01, 22 жовтня 2018
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Хлоп’ячий, -а, -е. '''Принадлежащій, относящійся къ мальчикамъ, ребяческій, мальчишескій. Чуб. І. 117. ''Хусточка в його, що з кишені виймав, то не хлоп’яча, а притьмом дівоча. ''Кв. '''По хлоп’ячі'''. Какъ мальчикъ, какъ мальчика. ''Як її одягали, як постригали по хлоп’ячі, вона не пручалась, нічого не казала, тільки що плакала. ''Кв.		'''Хлоп’ячий, -а, -е. '''Принадлежащій, относящійся къ мальчикамъ, ребяческій, мальчишескій. Чуб. І. 117. ''Хусточка в його, що з кишені виймав, то не хлоп’яча, а притьмом дівоча. ''Кв. '''По хлоп’ячі'''. Какъ мальчикъ, какъ мальчика. ''Як її одягали, як постригали по хлоп’ячі, вона не пручалась, нічого не казала, тільки що плакала. ''Кв.
	[[Категорія:Хл]]		[[Категорія:Хл]]
		+	==Сучасні словники==
		+	===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
		+	ХЛОП'Я́ЧИЙ, а, е. Прикм. до хлопець 1. — Остап, цей тихий та слухняний був з самого малечку.. Зате Артем!.. Де бійка хлоп'яча, там і він неодмінно (Андрій Головко, II, 1957, 576); Зінько з Оверком — найзапекліші витівники, верховоди в хлоп'ячому гурті (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 16); Три руки із-за бар'єра — дві дівочі й одна хлоп'яча — все махали йому, бажали щасливого польоту (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 292);
		+	// Признач. для хлопця, хлопців. — На цих ковзанах, ще зовсім маленькою дівчинкою, каталась не хто-небудь, а його рідна, єдина, улюблена тітка Мирослава. Він зразу так і прохолов: — Значить, вони — дівчачі! Не хочу. Хочу тільки хлоп'ячі! (Андрій Головко, II, 1957, 589); Струнка дівчина з чорними кучерями, що вибивалися з-під картатої хлоп'ячої кепки, зайшла до вишки (Олесь Донченко, II, 1956, 70);
		+	// Пов'язаний з періодом дитинства та юнацтва (про хлопця). О сни хлоп'ячих літ! По вас я знов сумую (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 390); Про нього знали, що він учився колись — за хлоп'ячих років — мистецтва вироблювати фарфор (Іван Микитенко, II, 1957, 441); Уже не рвать мені шипшини в ярках осінніх, повних сну, я більше щастя не зустріну, як днів хлоп'ячих не верну... (Володимир Сосюра, II, 1958, 452);
		+	// Власт. хлопцеві, хлопцям; такий, як у хлопців. Роки чкаловського дитинства минали прудко, веселі й метушливі, позначені хлоп'ячою зухвалістю... (Олександр Ільченко, Звич. хлопець, 1947, 8); Зачіску вона носила майже на хлоп'ячий манір (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 30); Максим Нерчин мусив визнати, що не переборов досі в собі хлоп ячий нахил до романтики (Натан Рибак, Час, 1960, 13); Пошматувавши одяг і в кров подряпавши тіло, видерлася Сахно на той бік [живоплоту], кленучи себе за хлоп'ячі витівки (Юрій Смолич, I, 1958, 90);
		+	// у знач. ім. хлоп'яче, чого, сер. Те, що характерне для хлопців. Входять Вася та Іван Цупрун, стрункий юнак, у якого перші ознаки мужності ще переплітаються з залишками хлоп'ячого (Іван Микитенко, I, 1957, 436); Живучи у Каленика Романовича, він намагався бути серйозним і витриманим, а насправді у нього було ще багато хлоп'ячого (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 19).
		+
		+	Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 86.
		+	===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
		+	Хлоп'ячий, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ мальчикамъ, ребяческій, мальчишескій. Чуб. І. 117. Хусточка в його, що з кишені виймав, то не хлоп'яча, а притьмом дівоча. Кв. по хлоп'ячі. Какъ мальчикъ, какъ мальчика. Як її одягали, як постригали по хлоп'ячі, вона не пручалась, нічого не казала, тільки що плакала. Кв.
		+	===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
		+	ХЛОП’Я́ЧИЙ, а, е. Прикм. до хло́пець 1. — Остап, цей тихий та слухняний був з самого малечку.. Зате Артем!.. Де бійка хлоп’яча, там і він неодмінно (Головко, II, 1957, 576); Зінько з Оверком — найзапекліші витівники, верховоди в хлоп’ячому гурті (Горд., II, 1959, 16); Три руки із-за бар’єра — дві дівочі й одна хлоп’яча — все махали йому, бажали щасливого польоту (Гончар, Тронка, 1963, 292); // Признач, для хлопця, хлопців. — На цих ковзанах, ще зовсім маленькою дівчинкою, каталась не хто-небудь, а його рідна, єдина, улюблена тітка Мирослава. Він зразу так і прохолов: —— Значить, вони — дівчачі! Не хочу. Хочу тільки хлоп’ячі! (Головко, II, 1957, 589); Струнка дівчина з чорними кучерями, що вибивалися з-під картатої хлоп’ячої кепки, зайшла до вишки (Донч., II, 1956, 70); // Пов’язаний з періодом дитинства та юнацтва (про хлопця). О сни хлоп’ячих літ! По вас я знов сумую (П. Куліш, Вибр., 1969, 390); Про нього знали, що він учився колись — за хлоп’ячих років — мистецтва вироблювати фарфор (Мик., II, 1957, 441); Уже не рвать мені шипшини в ярках осінніх, повних сну, я більше щастя не зустріну, як днів хлоп’ячих не верну… (Сос., II, 1958, 452); // Власт. хлопцеві, хлопцям; такий, як у хлопців. Роки чкаловського дитинства минали прудко, веселі й метушливі, позначені хлоп’ячою зухвалістю… (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 8); Зачіску вона носила майже на хлоп’ячий манір (Гур., Друзі.., 1959, 30); Максим Перчин мусив визнати, що не переборов досі в собі хлоп’ячий нахил до романтики (Рибак, Час.., 1960, 13); Пошматувавши одяг і в кров подряпавши тіло, видерлася Сахно на той бік [живоплоту], кленучи себе за хлоп’ячі витівки (Смолич, І, 1958, 90); // у знач. ім. хлоп’я́че, чого, с. Те, що характерне для хлопців. Входять Вася та Іван Цупрун, стрункий юнак, у якого перші ознаки мужності ще переплітаються з залишками хлоп’ячого (Мик., І, 1957, 436); Живучи у Каленика Романовича, він намагався бути серйозним і витриманим, а насправді у нього було ще багато хлоп’ячого (Сенч., На Бат. горі, 1960,19).
		+
		+	Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 86.
		+
		+	Хлоп’ячий, а, е. Принадлежащій, относящійся къ мальчикамъ, ребяческій, мальчишескій. Чуб. І. 117. Хусточка в його, що з кишені виймав, то не хлоп’яча, а притьмом дівоча. Кв. По хлоп’ячі. Какъ мальчикъ, какъ мальчика. Як її одягали, як постригали по хлоп’ячі, вона не пручалась, нічого не казала, тільки що плакала. Кв.
		+
		+	Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 403.
		+	==Іноземні словники==
		+	===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
		+	хлоп'ячий
		+	-а, -е.
		+	Прикм. до хлопець 1). \|\| Признач. для хлопця, хлопців. \|\| Пов'язаний з періодом дитинства та юнацтва (про хлопця). \|\| Власт. хлопцеві, хлопцям; такий, як у хлопців. \|\| у знач. ім. хлоп'я́че, -чого, с. Те, що характерне для хлопців.
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Овін2.jpeg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Овін1.jpeg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Овін.jpeg\|x140px]]
		+	\|}
		+
		+	==Медіа==
		+	{{#ev:youtube\| SE4f5LMRac4}}
		+	==Цікаві факти==
		+	===[https://uk.wikipedia.org/wiki/Хлопець]===
		+
		+	===[http://wiki.kubg.edu.ua/Хлоп’ячий]===
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
		+	[[Категорія:Слова 2016 року]]

Хлоп’ячий - Історія редагувань

Vomaliuta.uk17 в 21:01, 22 жовтня 2018

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Хлоп’ячий, -а, -е. '''Принадлежащій, относящійся къ мальчикамъ, ребяческій, мальчишескій. ...