Футкати - Історія редагувань

N.pylypchenko: /* Ілюстрації */

2018-10-26T09:27:07Z

‎Ілюстрації

N.pylypchenko в 09:25, 26 жовтня 2018

2018-10-26T09:25:13Z

Avshavliuk.fzfvs18 в 13:19, 22 жовтня 2018

2018-10-22T13:19:42Z

Avshavliuk.fzfvs18 в 13:10, 22 жовтня 2018

2018-10-22T13:10:44Z

Avshavliuk.fzfvs18 в 13:04, 22 жовтня 2018

2018-10-22T13:04:36Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Футкати, -каю, -єш, '''''гл. ''Кричать: фут, фут. Вх. Лем. 178. Категорія:Фу

2012-09-30T05:00:36Z

Створена сторінка: '''Футкати, -каю, -єш, '''''гл. ''Кричать: фут, фут. Вх. Лем. 178. Категорія:Фу

Нова сторінка

'''Футкати, -каю, -єш, '''''гл. ''Кричать: фут, фут. Вх. Лем. 178.
[[Категорія:Фу]]

@@ Рядок 21: / Рядок 21: @@
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Футкати4.jpgx140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Футкати4.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Футкати2.jpgx140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Футкати2.jpg|x140px]]
 |}
 ===Медіа===
 {{#ev:youtube|qSlUBF5fDW8}}
 ==Див. також==
 ==Джерела і література==

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 ===Сучасні словники===
-=== '''Футкати''' ===
+'''Футкати''' - (кричати) — сильний різкий звук голосу.
 (кричати) — сильний різкий звук голосу.
 В українській народній традиції крик наділявся смисловим значенням. Наприклад, щебетання ластівки сприймається як прояв веселощів, безтурботності; крик пугача розцінюється як злісний, ворожий, лякальний; бекання барана — як прояв тупості; у крикливості горихвістки вбачають її зазнайство; у криках чайки — тривогу і цікавість тощо.
@@ Рядок 16: / Рядок 18: @@
 Крик тварин використовували для ворожіння. Так, за гавканням собаки дівчата ворожили, звідки їм чекати судженого. За куканням зозулі визначали, скільки років жити. Гуцулки, побачивши навесні жабу, називають її панною, на що вона відповідає таким самим компліментом: «Та й ти панна». Якщо ж назвуть жабою, то у відповідь почують: «Ти ше не така жаба!» [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BA]
-===Ілюстрації===
+==Ілюстрації==
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Футкати4.jpg]]
+[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
+[[Категорія:Слова 2018 року]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Футкати2.jpg]]
-−
-−
-====Медіа====
-{{#ev:youtube|qSlUBF5fDW8}}

@@ Рядок 25: / Рядок 25: @@
+}
-===Медіа===
+====Медіа====
 {{#ev:youtube|qSlUBF5fDW8}}

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-==Сучасні словники==
+===Сучасні словники===
-'''Футкати'''(кричати) — сильний різкий звук голосу.
+=== '''Футкати''' ===
 В українській народній традиції крик наділявся смисловим значенням. Наприклад, щебетання ластівки сприймається як прояв веселощів, безтурботності; крик пугача розцінюється як злісний, ворожий, лякальний; бекання барана — як прояв тупості; у крикливості горихвістки вбачають її зазнайство; у криках чайки — тривогу і цікавість тощо.
@@ Рядок 15: / Рядок 16: @@
 Крик тварин використовували для ворожіння. Так, за гавканням собаки дівчата ворожили, звідки їм чекати судженого. За куканням зозулі визначали, скільки років жити. Гуцулки, побачивши навесні жабу, називають її панною, на що вона відповідає таким самим компліментом: «Та й ти панна». Якщо ж назвуть жабою, то у відповідь почують: «Ти ше не така жаба!» [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BA]
-==Ілюстрації==
+===Ілюстрації===
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 |- valign="top"
@@ Рядок 24: / Рядок 25: @@
+}
-==Медіа==
+===Медіа===
 {{#ev:youtube|qSlUBF5fDW8}}

← Попередня версія		Версія за 13:04, 22 жовтня 2018
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Футкати, -~~каю~~, -єш, ~~'''''гл~~. ~~''Кричать~~: ~~фут~~, ~~фут~~. Вх. ~~Лем~~. ~~178~~.	+	==Сучасні словники==
−	[[~~Категорія~~:Фу]]	+	'''Футкати'''(кричати) — сильний різкий звук голосу.
		+
		+	В українській народній традиції крик наділявся смисловим значенням. Наприклад, щебетання ластівки сприймається як прояв веселощів, безтурботності; крик пугача розцінюється як злісний, ворожий, лякальний; бекання барана — як прояв тупості; у крикливості горихвістки вбачають її зазнайство; у криках чайки — тривогу і цікавість тощо.
		+
		+	Перед початком Святої вечері діти кудахчуть («квокають»), як квочки («кво-кво-кво!»), пищать, як курчата («цяп-цяп-цяп!»), а потім гудуть, як бджоли («дз-дз-дз… ш-ш-ш-ш…»), щоб кури добре плодилися і неслися, а бджоли роїлися. При появі першого джерельця під час копання колодязя нявкали, щоб воно скоріше пробилося.
		+
		+	Особливу групу фольклорних текстів становлять лексико-фонетичні звуконаслідування:
		+
		+	«Пора жати, пора жати!» — кричить перепілка на початку жнив.
		+	«Оце клопоти, оце клопоти», — кудахче квочка.
		+	«Чи довго будуть? чи довго будуть?» — переживає індик.
		+	«Тиждень! тиждень!» — відповідає гусак.
		+	Зі співом жайворонка навесні починали оранку. Крик ведмедя — ознака сівби пшениці.
		+
		+	Крик тварин використовували для ворожіння. Так, за гавканням собаки дівчата ворожили, звідки їм чекати судженого. За куканням зозулі визначали, скільки років жити. Гуцулки, побачивши навесні жабу, називають її панною, на що вона відповідає таким самим компліментом: «Та й ти панна». Якщо ж назвуть жабою, то у відповідь почують: «Ти ше не така жаба!» [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BA]
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Футкати4.jpg]]
		+
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Футкати2.jpg]]
		+	}
		+
		+	==Медіа==
		+	{{#ev:youtube\|qSlUBF5fDW8}}