Файл:Шановний.jpg - Історія редагувань

Марченко: Сторінка очищена

2015-11-26T21:38:56Z

Сторінка очищена

Ovrevenko.uk14 в 19:25, 25 листопада 2015

2015-11-25T19:25:19Z

Ovrevenko.uk14: Ovrevenko.uk14 завантажив нову версію «Файл:Шановний.jpg»

2015-11-25T19:12:52Z

Ovrevenko.uk14 завантажив нову версію «Файл:Шановний.jpg»

Ovrevenko.uk14: Ovrevenko.uk14 завантажив нову версію «Файл:Шановний.jpg»

2015-11-25T19:10:58Z

Ovrevenko.uk14 завантажив нову версію «Файл:Шановний.jpg»

Ovrevenko.uk14: Ovrevenko.uk14 завантажив нову версію «Файл:Шановний.jpg»

2015-11-25T19:10:23Z

Ovrevenko.uk14 завантажив нову версію «Файл:Шановний.jpg»

Ovrevenko.uk14 в 19:04, 25 листопада 2015

2015-11-25T19:04:23Z

Нова сторінка

← Попередня версія		Версія за 21:38, 26 листопада 2015
Рядок 1:		Рядок 1:
−	~~==Сучасні словники==~~
−	~~===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===~~
−	ШАНО́ВНИЙ, а, е. Якого поважають, шанують, Жив-поживав козак заможний Клим.. Шановний, добрий чоловік (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 100); — Я в свого пана вже третій рік добуваю, останній.. Отаман мене не скривдить: чоловік він шановний... (Марко Вовчок, I, 1955, 91); Спасибі сердечне і Вам, і шановній Марії Миколаївні за книжки, якими мені, хворому, зробили велику приємність (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 160); [Декан:] А, вітаю, вітаю шановну сусідку! Прошу сідати! (Іван Франко, IX, 1952, 429);
−	// Уживається як складова частина ввічливого звертання. Шановний друже! Засмутив мене досить Ваш лист і своїм настроєм і поданими фактами (Леся Українка, V, 1956, 393); — Та чудаки ви, шановне товариство! Хай обмірковують собі на здоров'я! (Андрій Головко, II, 1957, 64);
−	// Уживається для вираження фамільярної оцінки кого-, чого-небудь. — Це Лукія Назарівна думала, що як спровадить Тоньку в піонертабір, то може бути спокійна за свого синочка. Ох, помиляєтесь, шановна моя майбутня свекрухо! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 169); І там, на буграх, шановне козацтво [діти] билося із татарвою. Їхні коні іржали, як скажені, і ламалися шаблі, і вже не вистачало суниць на рани, і їх збирали дівчатка в пеленки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 471);
−	// у знач. ім. шановний, ного, чол.; шановна, ної, жін. Той, кого поважають, шанують (перев. у звертанні). Треба не губити напрямку, бачити попереду верхів'я гори й іти крізь хащі. Я вас доведу до краю, шановні (Юрій Яновський, II, 1958, 30); Наливайте чаші повні І сідайте за столи. — З Новим роком вас, шановні, Щоб і далі ви росли! Здоровенькі були! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 249).
−	~~Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 404.~~
−	~~===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===~~
−
−	ШАНО́ВНИЙ, а, е. Якого поважають, шанують. Жив-поживав козак заможний Клим.. Шановний, добрий чоловік (Гл., Вибр., 1951, 100); — Я в свого пана вже третій рік добуваю, останній.. Отаман мене не скривдить: чоловік він шановний… (Вовчок, І, 1955, 91); Спасибі сердечне і Вам, і шановній Марії Миколаївні за книжки, якими мені, хворому, зробили велику приємність (Коцюб., III, 1956, 160); [Декан:] А, вітаю, вітаю шановну сусідку! Прошу сідати! (Фр., IX, 1952, 429); // Уживається як складова частина ввічливого звертання. Шановний друже! Засмутив мене досить Ваш лист і своїм настроєм і поданими фактами (Л. Укр., V, 1956, 393); — Та чудаки ви, шановне товариство! Хай обмірковують собі на здоров’я! (Головко, II, 1957, 64); // Уживається для вираження фамільярної оцінки кого-, чого-небудь. — Це Лукія Назарівна думала, що як спровадить Тоньку в піонертабір, то може бути спокійна за свого синочка. Ох, помиляєтесь, шановна моя майбутня свекрухо! (Гончар, Тронка, 1963, 169); І там, на буграх, шановне козацтво [діти] билося із татарвою. Їхні коні іржали, як скажені, і ламалися шаблі, і вже не вистачало суниць на рани, і їх збирали дівчатка в пеленки (Тют., Вир, 1964, 471); // у знач. ім. шано́вний, ного, ч.; шано́вна, ної, ж. Той, кого поважають, шанують (перев. у звертанні). Треба не губити напрямку, бачити попереду верхів’я гори й іти крізь хащі. Я вас доведу до краю, шановні (Ю. Янов., II, 1958, 30); Наливайте чаші повні І сідайте за столи. — З Новим роком вас, шановні, Щоб і далі ви росли! Здоровенькі були! (С. Ол., Вибр., 1959, 249).
−
−
−

−	~~===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===~~
−	~~Шановний, -а, -е. Уважаемый, почтенный. Двері розчиняє як батькові шановному, як чоловікові любому. МВ. ІІ. 177.~~
−	~~==Іноземні словники==~~
−	~~===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===~~
−	~~шановний~~
−	~~перевод с украинского на русский~~
−	~~Прилагательн прил. уважаемий; (заслуживающий, достойний уважения) почтенний~~
−	(в обращении в значении сущ.) уважаемий; почтенний, любезний ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
−	~~==Ілюстрації==~~
−	~~{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"~~
−	~~\|- valign="top"~~
−	~~\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображенняx Шановний_2.jpg140px]]~~
−	~~\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Шановний.jpg,\|x140px]]~~
−	~~\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Шановний_1.jpg\|x140px]]~~
−
−	\|}
−	~~==Медіа==~~
−	~~{{#ev:youtube tTKNDqC-cUI }}~~
−	~~https://www.youtube.com/watch?v=tTKNDqC-cUI~~
−	~~==Цікаві факти==~~
−	~~=== ШАНО́ВНИЙ ===~~
−	==== ШАНО́ВНИЙ (гідний поваги, пошани - часто у ввічливому звертанні), ШАНО́ВАНИЙ, ПОВА́ЖАНИЙ, ПОВА́ЖНИЙ, ГІ́ДНИЙ, ПОШТИ́ВИЙ[ПОЧТИ́ВИЙ]розм.,ЧЕ́СНИЙрозм.,ВЕЛЕ́БНИЙзаст.,ПРЕВЕЛЕ́БНИЙ підсил. заст.,ВАШЕ́ЦЬКИЙ[ВАШЕ́СЬКИЙ] заст.,ВЕЛИ́ЧНИЙ заст.- Чи дозволиш мені просити твоєї руки в твого шановного ясновельможного панотця? (І. Нечуй-Левицький); Батько був поважаний та шанований чоловік, роботяга, яких на світі мало (Ю. Збанацький); Людям літнім і поважним він шанобливо тримав стремена (З. Тулуб); [Годвінсон:] Вас поважаючи, Едіто гідна, я зостаюсь (Леся Українка); - А хто ж вони, батьки твої старі? Либонь, поштиві ґазди та багаті (С. Голованівський); - Дякую щиро, громадо чесна! - зворушено сказав Грицько Авраменко (А. Головко); [Люцій:] Велебний отче, невже оце твоє останнє слово? (Леся Українка); Задзвонили в усі дзвони, З гармати стріляли, Превелебную громаду Докупи скликали (Т. Шевченко); А я роду не такого, щоб любила ледачого, а я роду вашецького, - люблю сина отецького (Словник Б. Грінченка); Каже милий, що ми будем Жити-панувати, І величні з нами люде - Знай бенкетувати (П. Куліш). ====
−	~~[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]~~
−	~~[[Категорія:Слова 2015 року]]~~
−	A

← Попередня версія	Версія за 19:25, 25 листопада 2015
Рядок 1:	Рядок 1:
	+	==Сучасні словники==
	+	===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
	+	ШАНО́ВНИЙ, а, е. Якого поважають, шанують, Жив-поживав козак заможний Клим.. Шановний, добрий чоловік (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 100); — Я в свого пана вже третій рік добуваю, останній.. Отаман мене не скривдить: чоловік він шановний... (Марко Вовчок, I, 1955, 91); Спасибі сердечне і Вам, і шановній Марії Миколаївні за книжки, якими мені, хворому, зробили велику приємність (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 160); [Декан:] А, вітаю, вітаю шановну сусідку! Прошу сідати! (Іван Франко, IX, 1952, 429);
	+	// Уживається як складова частина ввічливого звертання. Шановний друже! Засмутив мене досить Ваш лист і своїм настроєм і поданими фактами (Леся Українка, V, 1956, 393); — Та чудаки ви, шановне товариство! Хай обмірковують собі на здоров'я! (Андрій Головко, II, 1957, 64);
	+	// Уживається для вираження фамільярної оцінки кого-, чого-небудь. — Це Лукія Назарівна думала, що як спровадить Тоньку в піонертабір, то може бути спокійна за свого синочка. Ох, помиляєтесь, шановна моя майбутня свекрухо! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 169); І там, на буграх, шановне козацтво [діти] билося із татарвою. Їхні коні іржали, як скажені, і ламалися шаблі, і вже не вистачало суниць на рани, і їх збирали дівчатка в пеленки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 471);
	+	// у знач. ім. шановний, ного, чол.; шановна, ної, жін. Той, кого поважають, шанують (перев. у звертанні). Треба не губити напрямку, бачити попереду верхів'я гори й іти крізь хащі. Я вас доведу до краю, шановні (Юрій Яновський, II, 1958, 30); Наливайте чаші повні І сідайте за столи. — З Новим роком вас, шановні, Щоб і далі ви росли! Здоровенькі були! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 249).
	+	Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 404.
	+	===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
	+
	+	ШАНО́ВНИЙ, а, е. Якого поважають, шанують. Жив-поживав козак заможний Клим.. Шановний, добрий чоловік (Гл., Вибр., 1951, 100); — Я в свого пана вже третій рік добуваю, останній.. Отаман мене не скривдить: чоловік він шановний… (Вовчок, І, 1955, 91); Спасибі сердечне і Вам, і шановній Марії Миколаївні за книжки, якими мені, хворому, зробили велику приємність (Коцюб., III, 1956, 160); [Декан:] А, вітаю, вітаю шановну сусідку! Прошу сідати! (Фр., IX, 1952, 429); // Уживається як складова частина ввічливого звертання. Шановний друже! Засмутив мене досить Ваш лист і своїм настроєм і поданими фактами (Л. Укр., V, 1956, 393); — Та чудаки ви, шановне товариство! Хай обмірковують собі на здоров’я! (Головко, II, 1957, 64); // Уживається для вираження фамільярної оцінки кого-, чого-небудь. — Це Лукія Назарівна думала, що як спровадить Тоньку в піонертабір, то може бути спокійна за свого синочка. Ох, помиляєтесь, шановна моя майбутня свекрухо! (Гончар, Тронка, 1963, 169); І там, на буграх, шановне козацтво [діти] билося із татарвою. Їхні коні іржали, як скажені, і ламалися шаблі, і вже не вистачало суниць на рани, і їх збирали дівчатка в пеленки (Тют., Вир, 1964, 471); // у знач. ім. шано́вний, ного, ч.; шано́вна, ної, ж. Той, кого поважають, шанують (перев. у звертанні). Треба не губити напрямку, бачити попереду верхів’я гори й іти крізь хащі. Я вас доведу до краю, шановні (Ю. Янов., II, 1958, 30); Наливайте чаші повні І сідайте за столи. — З Новим роком вас, шановні, Щоб і далі ви росли! Здоровенькі були! (С. Ол., Вибр., 1959, 249).
	+
	+
	+

	+	===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
	+	Шановний, -а, -е. Уважаемый, почтенный. Двері розчиняє як батькові шановному, як чоловікові любому. МВ. ІІ. 177.
	+	==Іноземні словники==
	+	===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
	+	шановний
	+	перевод с украинского на русский
	+	Прилагательн прил. уважаемий; (заслуживающий, достойний уважения) почтенний
	+	(в обращении в значении сущ.) уважаемий; почтенний, любезний ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
	+	==Ілюстрації==
	+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
	+	\|- valign="top"
	+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображенняx Шановний_2.jpg140px]]
	+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Шановний.jpg,\|x140px]]
	+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Шановний_1.jpg\|x140px]]
	+
	+	\|}
	+	==Медіа==
	+	{{#ev:youtube tTKNDqC-cUI }}
	+	https://www.youtube.com/watch?v=tTKNDqC-cUI
	+	==Цікаві факти==
	+	=== ШАНО́ВНИЙ ===
	+	==== ШАНО́ВНИЙ (гідний поваги, пошани - часто у ввічливому звертанні), ШАНО́ВАНИЙ, ПОВА́ЖАНИЙ, ПОВА́ЖНИЙ, ГІ́ДНИЙ, ПОШТИ́ВИЙ[ПОЧТИ́ВИЙ]розм.,ЧЕ́СНИЙрозм.,ВЕЛЕ́БНИЙзаст.,ПРЕВЕЛЕ́БНИЙ підсил. заст.,ВАШЕ́ЦЬКИЙ[ВАШЕ́СЬКИЙ] заст.,ВЕЛИ́ЧНИЙ заст.- Чи дозволиш мені просити твоєї руки в твого шановного ясновельможного панотця? (І. Нечуй-Левицький); Батько був поважаний та шанований чоловік, роботяга, яких на світі мало (Ю. Збанацький); Людям літнім і поважним він шанобливо тримав стремена (З. Тулуб); [Годвінсон:] Вас поважаючи, Едіто гідна, я зостаюсь (Леся Українка); - А хто ж вони, батьки твої старі? Либонь, поштиві ґазди та багаті (С. Голованівський); - Дякую щиро, громадо чесна! - зворушено сказав Грицько Авраменко (А. Головко); [Люцій:] Велебний отче, невже оце твоє останнє слово? (Леся Українка); Задзвонили в усі дзвони, З гармати стріляли, Превелебную громаду Докупи скликали (Т. Шевченко); А я роду не такого, щоб любила ледачого, а я роду вашецького, - люблю сина отецького (Словник Б. Грінченка); Каже милий, що ми будем Жити-панувати, І величні з нами люде - Знай бенкетувати (П. Куліш). ====
	+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
	+	[[Категорія:Слова 2015 року]]
	+	A

← Попередня версія	Версія за 19:12, 25 листопада 2015
(Немає відмінностей)

← Попередня версія	Версія за 19:10, 25 листопада 2015
(Немає відмінностей)