Файл:Костриця 2.jpeg - Історія редагувань

T.marchenko: Сторінка очищена

2015-11-26T10:03:36Z

Сторінка очищена

Dmonyshchenko.uk14 в 08:37, 25 листопада 2015

2015-11-25T08:37:20Z

Dmonyshchenko.uk14 в 08:31, 25 листопада 2015

2015-11-25T08:31:41Z

Нова сторінка

← Попередня версія		Версія за 10:03, 26 листопада 2015
Рядок 1:		Рядок 1:
−	Костриця — здерев'янілі частини стебел прядильних рослин (льону, конопель, кенафу тощо), одержувані при їх первинній обробці (тіпання, чесання).
−	У загальній масі костриці міститься до 64% целюлози. В непрядимій групі волокон, які знаходяться в костриці, місткість чистої целюлози сягає 80%.
−	Кострицю використовують у хімічній та інших галузях промисловості для виготовлення будівельних плит, паперу, целюлози, віскози та інших матеріалів[1].
−	Лляна костриця цінна сировина для виробництва паперу, целюлози, технічного і пакувального картону, віскози, целулоїду, а також жорстких і м'яких будівних термоізоляційних плит.
−	З конопляної костриці виготовляють пластмасу, будівельні термоізоляційні та меблеві плити, фанеру, брикети для палива, целюлозу. До будівельних термоізоляційних матеріалів, які виготовляються з лляної костриці, належать кострицеплити та кострицеблоки для будівництва, які за міцністю не поступаються цементним.[2] За новими технологіями із конопляного волокна та костриці виготовляють оздоблювальні матеріали для офісів під дерево, мармур.
−	~~Щорічно в Радянському Союзі при обробці сировини утворювалось понад 1,5 млн тонн костриці.~~

−	~~==Сучасні словники==~~
−	~~===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== КОСТРИ́ЦЯ, КІСТРИ́ЦЯ, і, ж.~~
−	1. Внутрішня тверда неволокниста частина стебел прядивних рослин (конопель, льону та ін.), що залишається у вигляді дрібних колючих трісочок під час попередньої обробки цих рослин; терміття. Помочить [Мотря коноплі].., висушить, витіпа: костриця на топливо, волокно на прядиво (Мирний, II, 1954, 46); Сиплеться костриця на землю під ноги. Під терницями її вже цілі купи (Головко, II, 1957, 24).
−	Пересо́хнути на костри́цю — стати сухим і ламким (про сіно, злаки). — Та це ж ходила подивитись на Маринине жито: лежить, пересохло на кострицю, висипається, скотиною побите (Вас., Вибр., 1954, 248).
−	2. бот. Те саме, що вівся́ниця 1. Береги ставу й уся балка нижче вкриті були суцільним трав’яним килимом. Саме цвіли костриця, тимофіївка, білі ромашки (Минко, Ясні зорі, 1951, 87).
−
−	~~===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]=== КОСТРИЦЯ~~
−	багаторічна трав'яниста рослина родини злакових, відомо бл. 300 видів, дикорослі та культурні, цінна кормова культура; в Україні поширено 12 видів; к. лукова - одна з найкращих лукових трав, к. червона - пасовищний злак і к. борозниста (типчак).
−
−	===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== Костриця, -ці, ж. Кострика. Я ж думала, що нагаєчка з костриці, аж то вона з поганої сириці. Чуб. V. 599.
−	~~==Іноземні словники==~~
−	~~===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]=== костриця~~
−	~~1) спец. (терміття) boon, sheave~~
−	~~2) бот. (вівсяниця) fescue~~
−	~~==Ілюстрації==~~
−	~~{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"~~
−	~~\|- valign="top"~~
−	~~\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Костриця.jpgx140px]]~~
−	~~\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Костриця_1.jpg\|x140px]]~~
−	~~\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Костриця_2.jpeg\|x140px]]~~
−
−	\|}
−	===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== Костриця — здерев'янілі частини стебел прядильних рослин (льону, конопель, кенафу тощо), одержувані при їх первинній обробці (тіпання, чесання).
−	У загальній масі костриці міститься до 64% целюлози. В непрядимій групі волокон, які знаходяться в костриці, місткість чистої целюлози сягає 80%.
−	Кострицю використовують у хімічній та інших галузях промисловості для виготовлення будівельних плит, паперу, целюлози, віскози та інших матеріалів[1].
−	Лляна костриця цінна сировина для виробництва паперу, целюлози, технічного і пакувального картону, віскози, целулоїду, а також жорстких і м'яких будівних термоізоляційних плит.
−	З конопляної костриці виготовляють пластмасу, будівельні термоізоляційні та меблеві плити, фанеру, брикети для палива, целюлозу. До будівельних термоізоляційних матеріалів, які виготовляються з лляної костриці, належать кострицеплити та кострицеблоки для будівництва, які за міцністю не поступаються цементним.[2] За новими технологіями із конопляного волокна та костриці виготовляють оздоблювальні матеріали для офісів під дерево, мармур.
−	~~Щорічно в Радянському Союзі при обробці сировини утворювалось понад 1,5 млн тонн костриці.~~
−
−	~~[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]~~
−	~~[[Категорія:Слова 2015 року]]~~
−	~~[[Категорія:Ко]]~~

← Попередня версія	Версія за 08:37, 25 листопада 2015
Рядок 1:	Рядок 1:
	+	Костриця — здерев'янілі частини стебел прядильних рослин (льону, конопель, кенафу тощо), одержувані при їх первинній обробці (тіпання, чесання).
	+	У загальній масі костриці міститься до 64% целюлози. В непрядимій групі волокон, які знаходяться в костриці, місткість чистої целюлози сягає 80%.
	+	Кострицю використовують у хімічній та інших галузях промисловості для виготовлення будівельних плит, паперу, целюлози, віскози та інших матеріалів[1].
	+	Лляна костриця цінна сировина для виробництва паперу, целюлози, технічного і пакувального картону, віскози, целулоїду, а також жорстких і м'яких будівних термоізоляційних плит.
	+	З конопляної костриці виготовляють пластмасу, будівельні термоізоляційні та меблеві плити, фанеру, брикети для палива, целюлозу. До будівельних термоізоляційних матеріалів, які виготовляються з лляної костриці, належать кострицеплити та кострицеблоки для будівництва, які за міцністю не поступаються цементним.[2] За новими технологіями із конопляного волокна та костриці виготовляють оздоблювальні матеріали для офісів під дерево, мармур.
	+	Щорічно в Радянському Союзі при обробці сировини утворювалось понад 1,5 млн тонн костриці.

	+	==Сучасні словники==
	+	===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== КОСТРИ́ЦЯ, КІСТРИ́ЦЯ, і, ж.
	+	1. Внутрішня тверда неволокниста частина стебел прядивних рослин (конопель, льону та ін.), що залишається у вигляді дрібних колючих трісочок під час попередньої обробки цих рослин; терміття. Помочить [Мотря коноплі].., висушить, витіпа: костриця на топливо, волокно на прядиво (Мирний, II, 1954, 46); Сиплеться костриця на землю під ноги. Під терницями її вже цілі купи (Головко, II, 1957, 24).
	+	Пересо́хнути на костри́цю — стати сухим і ламким (про сіно, злаки). — Та це ж ходила подивитись на Маринине жито: лежить, пересохло на кострицю, висипається, скотиною побите (Вас., Вибр., 1954, 248).
	+	2. бот. Те саме, що вівся́ниця 1. Береги ставу й уся балка нижче вкриті були суцільним трав’яним килимом. Саме цвіли костриця, тимофіївка, білі ромашки (Минко, Ясні зорі, 1951, 87).
	+
	+	===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]=== КОСТРИЦЯ
	+	багаторічна трав'яниста рослина родини злакових, відомо бл. 300 видів, дикорослі та культурні, цінна кормова культура; в Україні поширено 12 видів; к. лукова - одна з найкращих лукових трав, к. червона - пасовищний злак і к. борозниста (типчак).
	+
	+	===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== Костриця, -ці, ж. Кострика. Я ж думала, що нагаєчка з костриці, аж то вона з поганої сириці. Чуб. V. 599.
	+	==Іноземні словники==
	+	===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]=== костриця
	+	1) спец. (терміття) boon, sheave
	+	2) бот. (вівсяниця) fescue
	+	==Ілюстрації==
	+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
	+	\|- valign="top"
	+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Костриця.jpgx140px]]
	+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Костриця_1.jpg\|x140px]]
	+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Костриця_2.jpeg\|x140px]]
	+
	+	\|}
	+	===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== Костриця — здерев'янілі частини стебел прядильних рослин (льону, конопель, кенафу тощо), одержувані при їх первинній обробці (тіпання, чесання).
	+	У загальній масі костриці міститься до 64% целюлози. В непрядимій групі волокон, які знаходяться в костриці, місткість чистої целюлози сягає 80%.
	+	Кострицю використовують у хімічній та інших галузях промисловості для виготовлення будівельних плит, паперу, целюлози, віскози та інших матеріалів[1].
	+	Лляна костриця цінна сировина для виробництва паперу, целюлози, технічного і пакувального картону, віскози, целулоїду, а також жорстких і м'яких будівних термоізоляційних плит.
	+	З конопляної костриці виготовляють пластмасу, будівельні термоізоляційні та меблеві плити, фанеру, брикети для палива, целюлозу. До будівельних термоізоляційних матеріалів, які виготовляються з лляної костриці, належать кострицеплити та кострицеблоки для будівництва, які за міцністю не поступаються цементним.[2] За новими технологіями із конопляного волокна та костриці виготовляють оздоблювальні матеріали для офісів під дерево, мармур.
	+	Щорічно в Радянському Союзі при обробці сировини утворювалось понад 1,5 млн тонн костриці.
	+
	+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
	+	[[Категорія:Слова 2015 року]]
	+	[[Категорія:Ко]]