Уявляти - Історія редагувань

A.tiutiunnyk в 12:58, 13 квітня 2023

2023-04-13T12:58:49Z

T.marchenko: /* Медіа */

2017-11-23T19:34:58Z

‎Медіа

T.marchenko: /* Медіа */

2017-11-23T19:30:54Z

‎Медіа

Aivytiuk.uk16 в 16:36, 19 листопада 2017

2017-11-19T16:36:17Z

Aivytiuk.uk16 в 16:35, 19 листопада 2017

2017-11-19T16:35:40Z

Aivytiuk.uk16 в 16:24, 19 листопада 2017

2017-11-19T16:24:07Z

Aivytiuk.uk16 в 16:19, 19 листопада 2017

2017-11-19T16:19:48Z

Aivytiuk.uk16 в 16:14, 19 листопада 2017

2017-11-19T16:14:18Z

Aivytiuk.uk16 в 16:10, 19 листопада 2017

2017-11-19T16:10:56Z

Aivytiuk.uk16 в 16:04, 19 листопада 2017

2017-11-19T16:04:35Z

@@ Рядок 61: / Рядок 61: @@
 ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A3%D1%8F%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8 Уявити]===
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 [[Категорія:Слова 2017 року]]

@@ Рядок 48: / Рядок 48: @@
 ==Медіа==
-{{#ev:youtube|EvS2LmZtx8s}}
+{{#ev:youtube|zuW0Giccyug}}
 ==Цікаві факти==

@@ Рядок 48: / Рядок 48: @@
 ==Медіа==
-{{#ev:youtube| EvS2LmZtx8s }}
+{{#ev:youtube|EvS2LmZtx8s}}
 ==Цікаві факти==

@@ Рядок 52: / Рядок 52: @@
 ==Цікаві факти==
 ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
-Слово "уявити" походить від слова "уява"
+Слово "уявити" походить від слова "уява".
 Уява — це психічний процес створення людиною нових образів на основі її попереднього досвіду.

@@ Рядок 52: / Рядок 52: @@
 ==Цікаві факти==
 ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
 ==Див. також==
 ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
-===[]===
+===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A3%D1%8F%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8 Уявити]===
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 [[Категорія:Слова 2017 року]]

← Попередня версія		Версія за 16:24, 19 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Уявляти, -ляю, -єш, '''сов. в. '''уяви́ти, -влю, -виш, '''''гл. ''Представлять, представить себѣ, воображать, вообразить. ''Хто був на Україні? Хто знає Україну? Хто бував і знає, той нехай згадає, а хто не бував і не знає, той нехай собі уявить, що там скрізь білі хати у вишневих садках. ''МВ. ІІІ. I.		'''Уявляти, -ляю, -єш, '''сов. в. '''уяви́ти, -влю, -виш, '''''гл. ''Представлять, представить себѣ, воображать, вообразить. ''Хто був на Україні? Хто знає Україну? Хто бував і знає, той нехай згадає, а хто не бував і не знає, той нехай собі уявить, що там скрізь білі хати у вишневих садках. ''МВ. ІІІ. I.
−	~~[[Категорія:Уя]]~~

	==Сучасні словники==		==Сучасні словники==

@@ Рядок 44: / Рядок 44: @@
 |- valign="top"
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: УЯВЛЯТИ.png|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: УЯВЛЯТИ1.jpg|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: УЯВЛЯТИ1.png|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: УЯВЛЯТИ2.jpg|x140px]]
 |}

← Попередня версія		Версія за 16:04, 19 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Уявляти, -ляю, -єш, '''сов. в. '''уяви́ти, -влю, -виш, '''''гл. ''Представлять, представить себѣ, воображать, вообразить. ''Хто був на Україні? Хто знає Україну? Хто бував і знає, той нехай згадає, а хто не бував і не знає, той нехай собі уявить, що там скрізь білі хати у вишневих садках. ''МВ. ІІІ. I.		'''Уявляти, -ляю, -єш, '''сов. в. '''уяви́ти, -влю, -виш, '''''гл. ''Представлять, представить себѣ, воображать, вообразить. ''Хто був на Україні? Хто знає Україну? Хто бував і знає, той нехай згадає, а хто не бував і не знає, той нехай собі уявить, що там скрізь білі хати у вишневих садках. ''МВ. ІІІ. I.
	[[Категорія:Уя]]		[[Категорія:Уя]]
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
		+	1. Викликати у своїх думках, своїй свідомості який-небудь образ, картину, дію і т. ін. Соломії не так жалко було себе, як Остапа; вона уявляла собі, як він тепер лежить, хворий і самотній у пущі й вигляда її з очеретів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 363); Артем, хоч ніколи не був у Попівці, але з розповідей Христі, ще тоді, у Таврії, досить виразно уявляв собі це невеличке — дворів на сто — сільце з двома рядами хат обабіч курного битого шляху (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 462); Слово: дім. При цім слові уявить собі чоловік, що зріс у великім місті, кількаповерхову каменицю, а мужик нагадає собі низьку хату, соломою пошиту (Лесь Мартович, Тв., 1954, 84); Він вмить чомусь уявив цю тоненьку мрійну дівчину трохц поважнішою (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 232); Уявіть собі юнака — невисокого й стрункого, з сірими очима й енергійним ротом, погляд насмішкуватий і впертий, руки, що люблять доторкнутись до забороненого й відчути приємність там, де страшно (Юрій Яновський, II, 1958, 32).
		+
		+	2. Розуміти, усвідомлювати, знати. Вона певно не уявляє собі, як я її кохаю. Довести силу мого чуття могла б лиш смерть (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 262); Мистецтво, поезію рухають уперед таланти. Але ми навіть не уявляємо, скільки таких талантів є у нас серед нефахових поетів, нефахових співців, танцюристів (Максим Рильський, IX, 1962, 211); Сашко взагалі не уявляв собі, як можуть жити люди на світі без моря (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 21); Я взявся усунути обрив, не вимикаючи струму. Ви уявляєте, що це значить? Струм іде по мережі напругою в тисячі вольт. Коли б десь ледь звихнувся — за секунду з мене був би попілець (Олесь Гончар, III, 1959, 282).
		+
		+	3. тільки 2 ос. одн. і мн. Уживається в значенні вставного слова для загострення уваги на чому-небудь, зацікавлення чим-небудь. — На квартирі в мене телефон, це ж так належить директорові, і, уявляєш, всі дзвінки — чи з бригад, чи з району.. — всі через тебе! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 337). Уяви (уявіть) [собі] — вставне слово, словосполучення, що вживається для загострення уваги на чому-небудь, зацікавлення чим-небудь, більшого переконання в чомусь. — Спокійна, розсудлива, прихильна [Варвара]. І, уявіть собі, бере всього-на-всього три карбованці на місяць.. Ми звикли до неї, вона до нас... І дітей любить... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 169); [Кічунов:] Одна тільки людина вступилася. [Карташов:] Хто саме? [Кічунов:] Інспектор Марфін. Уявіть, приїжджав з Тамбова (Олександр Довженко, I, 1958, 426); — Та от, уяви собі, і не довелось [погостювати]. А де тільки не бував: в Криму відпочивав, на Урал з бригадою їздив, на новому заводі верстати встановляти. А от у вас, на Кавказі, і не довелось (Андрій Головко, I, 1957, 282).
		+
		+	4. заст. З'являтися, виходити, ставати видним. «А ось я її либонь і побачу», — подумав [Павло], коли вона йому назустріч, з-за дерева, з-за соснини уявляє (Марко Вовчок, I, 1955, 149).
		+
		+
		+	===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
		+	Уявляти, -ляю, -єш, сов. в. уяви́ти, -влю, -виш, гл. Представлять, представить себѣ, воображать, вообразить. Хто був на Україні? Хто знає Україну? Хто бував і знає, той нехай згадає, а хто не бував і не знає, той нехай собі уявить, що там скрізь білі хати у вишневих садках. МВ. ІІІ. I.
		+
		+	===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
		+	1. Викликати у своїх думках, своїй свідомості який-небудь образ, картину, дію і т. ін. Соломії не так жалко було себе, як Остапа; вона уявляла собі, як він тепер лежить, хворий і самотній у пущі й вигляда її з очеретів (Коцюб., І, 1955, 363); Артем, хоч ніколи не був у Лопівці, але з розповідей Христі, ще тоді, у Таврії, досить виразно уявляв собі це невеличке — дворів на сто — сільце з двома рядами хат обабіч курного битого шляху (Головко, А. Гармаш, 1971, 462); Слово: дім. При цім слові уявить собі чоловік, що зріс у великім місті, кількаповерхову каменицю, а мужик нагадає собі низьку хату, соломою пошиту (Март., Тв., 1954, 84); Він вмить чомусь уявив цю тоненьку мрійну дівчину трохи поважнішою (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 232); Уявіть собі юнака — невисокого й стрункого, з сірими очима й енергійним ротом, погляд насмішкуватий і впертий, руки, що люблять доторкнутись до забороненого й відчути приємність там, де страшно (Ю. Янов., II, 1958, 32).
		+
		+	2. Розуміти, усвідомлювати, знати. Вона певно не уявляє собі, як я її кохаю. Довести силу мого чуття могла б лиш смерть (Коцюб., II, 1955, 262); Мистецтво, поезію рухають уперед таланти. Але ми навіть не уявляємо, скільки таких талантів є у нас серед нефахових поетів, нефахових співців, танцюристів (Рильський, IX, 1962, 211); Сашко взагалі не уявляв собі, як можуть жити люди на світі без моря (Смолич, Світанок.., 1953, 21); Я взявся усунути обрив, не вимикаючи струму. Ви уявляєте, що це значить? Струм іде по мережі напругою в тисячі вольт. Коли б десь ледь звихнувся — за секунду з мене був би попілець (Гончар, III, 1959, 282).
		+
		+	3. тільки 2 ос. одн. і мн. Уживається в значенні вставного слова для загострення уваги на чому-небудь, зацікавлення чим-небудь. — На квартирі в мене телефон, це ж так належить директорові, і, уявляєш, всі дзвінки — чи з бригад, чи з району.. — всі через тебе! (Гончар, Тронка, 1963, 337).
		+
		+	Уяви́ (уяві́ть) [собі́] — вставне слово, словосполучення, що вживається для загострення уваги на чому-небудь, зацікавлення чим-небудь, більшого переконання в чомусь. — Спокійна, розсудлива, прихильна [Варвара]. І, уявіть собі, бере всього-на-всього три карбованці на місяць.. Ми звикли до неї, вона до нас… І дітей любить… (Коцюб., II, 1955, 169); [Кічунов:] Одна тільки людина вступилася. [Карташов:] Хто саме? [Кічунов:] Інспектор Марфін. Уявіть, приїжджав з Тамбова (Довж., І, 1958, 426); — Та от, уяви собі, і не довелось [погостювати]. А де тільки не бував: в Криму відпочивав, на Урал з бригадою їздив, на новому заводі верстати встановляти. А от у вас, на Кавказі, і не довелось (Головко, І, 1957, 282).
		+
		+	4. заст. З’являтися, виходити, ставати видним. «А ось я її либонь і побачу», — подумав [Павло], коли вона йому назустріч, з-за дерева, з-за соснини уявляє (Вовчок, І, 1955, 149).
		+
		+	==Іноземні словники==
		+	===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
		+
		+	уявляти
		+	-я́ю, -я́єш, недок., уяви́ти, уявлю́, уя́виш, док., перех.
		+	1) Викликати у своїх думках, своїй свідомості який-небудь образ, картину, дію і т. ін.
		+	2) Розуміти, усвідомлювати, знати.
		+	3) тільки 2 ос. одн. і мн. Уживається в значенні вставного слова для загострення уваги на чому-небудь, зацікавлення чим-небудь.
		+	••
		+	Уяви́ (уяві́ть) [собі́] — вставне слово, словосполучення, що вживається для загострення уваги на чому-небудь, зацікавлення чим-небудь, більшого переконання в чомусь.
		+
		+	4) заст. З'являтися, виходити, ставати видним.
		+
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: УЯВЛЯТИ.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: УЯВЛЯТИ1.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: УЯВЛЯТИ2.jpg\|x140px]]
		+	\|}
		+
		+	==Медіа==
		+	{{ }}
		+	{{ }}
		+
		+	==Цікаві факти==
		+	===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
		+
		+
		+	==Див. також==
		+	===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
		+	===[]===
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
		+	[[Категорія:Слова 2017 року]]