Ухо - Історія редагувань

Мазур Наталія: /* Див. також */

2013-12-01T21:16:10Z

‎Див. також

Мазур Наталія в 21:15, 1 грудня 2013

2013-12-01T21:15:37Z

Мостовщикова Дар`я: /* Зовнішні посилання */

2013-11-30T14:56:15Z

‎Зовнішні посилання

Мостовщикова Дар`я: /* Цікаві факти */

2013-11-30T14:55:42Z

‎Цікаві факти

Мостовщикова Дар`я: /* Джерела та література */

2013-11-30T14:55:14Z

‎Джерела та література

Мостовщикова Дар`я: /* Див. також */

2013-11-30T14:50:39Z

‎Див. також

Мостовщикова Дар`я: /* Див. також */

2013-11-30T14:49:55Z

‎Див. також

Мостовщикова Дар`я: /* Медіа */

2013-11-30T14:39:00Z

‎Медіа

Мостовщикова Дар`я: /* Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) */

2013-11-30T14:30:21Z

‎Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Мостовщикова Дар`я: /* Ілюстрації */

2013-11-30T14:29:18Z

‎Ілюстрації

@@ Рядок 36: / Рядок 36: @@
 ==Див. також==
 [http://www.zid.com.ua/ukr_creativework/yak-polipshyty-sluh Як поліпшити слух]
 [http://www.zid.com.ua/ukr_creativework/zvukova-ataka Звукова атака або чому молодь втрачає слух]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 ==Словник Грінченка==
 '''Вухо, -ха,''' с. 1) Ухо. тепло, як у вусі. Очень тепло. Ном. № 10285. тихо, як у вусі. Полная тишина. роспустити вуха. Развѣсить уши, слушать со вниманіемъ и довѣріемъ. Cм. ухо. 2) Ушко сосуда. Шух. 264. 3) Часть кушки (Cм.). Шух. І. 169. 4) Ухо, проухъ въ различныхъ инструментахъ для продѣванія рукоятка (напр. въ сапі, въ большой пилѣ, топорѣ и пр.). Шух. І. 164. МУЕ. ІІІ. 30. Сим. 24. 5) Въ желѣзномъ лемехѣ плуга гнѣздо, въ которое вставляется чепіга. Вас. 199. 6) Шипъ бревна или бруса (въ постройкѣ, снарядѣ), входящій въ углубленіе. Шух. І. 90, 255. 7) Шипъ вала, которымъ валъ опирается на подставку. Шух. І. 235. 8) Шипъ, пятка дверей или воротъ, входящая въ гнѣздо и вращающаяся въ немъ. Шух. I. 87, 93. Ум. вушко, вушечко.
 ==Сучасні словники==
 ===[http://sum.in.ua/s/vukho Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 '''Ухо''', а, сер., розм.
 Те саме, що вухо. «А що, як, викравшись помалу, Забратися в Рутульський стан? — Шептав Низ в ухо Евріалу: — То каші наварили б там» (Іван Котляревський, I, 1952, 221); В очах — жовто, чорно; а в ушах — пищало, стогнало, вило... (Панас Мирний, I, 1949, 393); Кров била цівкою з-під пахви. Гай приклав ухо до грудей (Олесь Гончар, III, 1959, 51).
- Аж за (поза) ухами (ушами) лящить див. лящати; Западати в ухо див. западати; Надставляти (надставити) уха (уші) див. надставляти; Нам'яти уші див. наминати; Наставляти (наставити) ухо див. наставляти 1; Насторожувати (насторожити) уші див. насторожувати; Нашорошувати (нашорошити) уші див. нашорошувати; Об'їсти уші див. об'їдати; Пропускати мимо ушей див. мимо2; Тихо, як в усі див. тихо; Уші насторожилися див. насторожуватися.
+Аж за (поза) ухами (ушами) лящить див. лящати; Западати в ухо див. западати; Надставляти (надставити) уха (уші) див. надставляти; Нам'яти уші див. наминати; Наставляти (наставити) ухо див. наставляти 1; Насторожувати (насторожити) уші див. насторожувати; Нашорошувати (нашорошити) уші див. нашорошувати; Об'їсти уші див. об'їдати; Пропускати мимо ушей див. мимо2; Тихо, як в усі див. тихо; Уші насторожилися див. насторожуватися.
 Вухо, а, сер.
 . Орган слуху й рівноваги в людини та хребетних тварин. Марина співає, а її тонкий та дзвінкий голос доноситься через стіну до Олексія Івановича, пестить його вухо, веселить серце (Панас Мирний, IV, 1955, 232); Все чує вухо, пильно стежить око І серце теж події провіща (Микола Бажан, I, 1946, 282); Внутрішнє вухо;
 //  Зовнішня хрящова частина органу слуху; вушна раковина. За вуха вона [дівчина] позатикала пучки дрібненького барвінку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 275); Кінь обережно ступав лісовою дорогою, наставляючи вперед вуха (Юрій Яновський, II, 1958, 214).
@@ Рядок 25: / Рядок 20: @@
 ===[http://slovopedia.org.ua/49/53411/362061.html Фразеологічний словник української мови]===
 * '''''аж за''' '''(по́за''') '''ву́хами''' (рідше '''уша́ми''') '''лящи́ть''', зі сл. ї́сти, рідше умина́ти, убира́ти і под., жарт. Жадібно, з великим апетитом; швидко. — Кинулись на гуску, як вовки на вівцю. Тереблять аж за вухами лящить  (І. Нечуй-Левицький); (Явдоха:) Думаєш, не знаю, що ти щовечора запихаєшся солодким, аж за вухами лящить  (М. Кропивницький); Він .. уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний); Хлопці уминали (рибу), аж за вухами лящало (В. Поліщук); — Буде юшка. І їстимемо її — аж за вухами лящатиме (П. Автомонов); — Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник); Ізліз пан Коцький на стіл та й почав їсти, аж за ушами лящить (Укр. дит. фольк.); Тепер тільки справжнє свято і наступило: .. той п’є, той убирає, аж за вухами лящить, довго дожидали, зате ж і діждалися (Панас Мирний); З яким смаком трощиться їстівне! Аж за ушами лящить… (М. Коцюбинський); Все військо добре убирало, А ву́ха насторожи́лися у кого і без додатка. Хто-небудь почав прислухатися, став зосередженим, напружено-уважним. І замовк (Атта Троль) на мить у тузі... Але раптом в нього вуха Насторожилися якось (Леся Українка). у́ші насторожи́лися. Одразу ліниве обличчя ожило, уші насторожились, очі.. заграли веселим блиском (С. Васильченко). лови́ти ко́жне сло́во, перев. чиє. Дуже уважно, з цікавістю слухати когось. Од неї не одступали паничі, бігали просили на танці, ловили кожне її слово, слідкували очима за нею (І. Нечуй-Левицький); Марія Антонівна не спускала з племінника очей, ловила кожне його слово (А. Дімаров); Жінка після щойно пережитого .. в жадібній надії ловила кожне слово вчительки (О. Гончар); Він жадібно ловить кожне Михайлове слово і не може второпати (А. Хижняк). лови́ти у́хом ко́жне сло́во. Білий, як крейда, стає Гнат за ґратками, .. уважно ловить ухом кожне слово (М. Коцюбинський).
@@ Рядок 42: / Рядок 36: @@
 ==Див. також==
 [http://www.zid.com.ua/ukr_creativework/yak-polipshyty-sluh Як поліпшити слух]
 [http://www.zid.com.ua/ukr_creativework/zvukova-ataka Звукова атака або чому молодь втрачає слух]
 ==Цікаві факти==
 *У внутрішньому вусі близько 25 000 клітин, що реагують на звук. Діапазон частот, що сприймаються слухом, лежить між 16 і 20 000 Герц. З віком він скорочується, особливо за рахунок зниження чутливості до високих звуків. До 35 років верхня межа слуху падає до 15 000 Гц.
@@ Рядок 66: / Рядок 58: @@
 *Люди краще сприймають і швидше погоджуються виконати прохання, які вони чують правим вухом, стверджують італійські вчені, Лука Томмасі та Даніель Марцолі, що вивчали переваги правої і лівої сторони у людей. Вони з’ясували, що ці переваги, пов'язані з функціональною асиметрією мозку, які проявляються в повсякденному спілкуванні.

← Попередня версія		Версія за 14:56, 30 листопада 2013
Рядок 66:		Рядок 66:

	*Люди краще сприймають і швидше погоджуються виконати прохання, які вони чують правим вухом, стверджують італійські вчені, Лука Томмасі та Даніель Марцолі, що вивчали переваги правої і лівої сторони у людей. Вони з’ясували, що ці переваги, пов'язані з функціональною асиметрією мозку, які проявляються в повсякденному спілкуванні.		*Люди краще сприймають і швидше погоджуються виконати прохання, які вони чують правим вухом, стверджують італійські вчені, Лука Томмасі та Даніель Марцолі, що вивчали переваги правої і лівої сторони у людей. Вони з’ясували, що ці переваги, пов'язані з функціональною асиметрією мозку, які проявляються в повсякденному спілкуванні.
−
−	~~==Зовнішні посилання==~~
−
−	~~[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]~~
−
−
−	'''Ухо, уха, '''''с. ''= '''Вухо. '''''Кругом як в усі. все мовчить. ''Шевч. 28. См. '''Як у вусі. '''8 ушу. Въ ушахъ. ''Так і дзвеніла в мене в ушу пісня. Г. ''Барв. 457. Ум. '''Ушко, ушечко. '''

← Попередня версія		Версія за 14:55, 30 листопада 2013
Рядок 46:		Рядок 46:

	==Цікаві факти==		==Цікаві факти==
−	У дельфінів, що мають об’єм мозку, приблизно рівний людському, на ті відділи, які відповідають за слухові функції, відводиться у десятки разів більше місця, ніж у Homo sapiens.

	*У внутрішньому вусі близько 25 000 клітин, що реагують на звук. Діапазон частот, що сприймаються слухом, лежить між 16 і 20 000 Герц. З віком він скорочується, особливо за рахунок зниження чутливості до високих звуків. До 35 років верхня межа слуху падає до 15 000 Гц.		*У внутрішньому вусі близько 25 000 клітин, що реагують на звук. Діапазон частот, що сприймаються слухом, лежить між 16 і 20 000 Герц. З віком він скорочується, особливо за рахунок зниження чутливості до високих звуків. До 35 років верхня межа слуху падає до 15 000 Гц.

@@ Рядок 45: / Рядок 45: @@
 [http://www.zid.com.ua/ukr_creativework/zvukova-ataka Звукова атака або чому молодь втрачає слух]
-==Джерела та література==
+==Цікаві факти==
 ==Зовнішні посилання==

← Попередня версія		Версія за 14:49, 30 листопада 2013
Рядок 41:		Рядок 41:

	==Див. також==		==Див. також==
		+	[http://www.zid.com.ua/ukr_creativework/yak-polipshyty-sluh Як поліпшити слух]
		+	[http://www.zid.com.ua/ukr_creativework/zvukova-ataka Звукова атака]

	==Джерела та література==		==Джерела та література==

← Попередня версія		Версія за 14:39, 30 листопада 2013
Рядок 38:		Рядок 38:

	==Медіа==		==Медіа==
		+	{{#ev:youtube\|_LYVUrczTPE}}

	==Див. також==		==Див. також==

@@ Рядок 31: / Рядок 31: @@
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Contact.jpg |x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yak-.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:10925jpg.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sluh1.jpg|x140px]]
 |}
 ==Медіа==