Упин - Історія редагувань

Lbfilonenko.fpmv16 в 21:42, 18 жовтня 2016

2016-10-18T21:42:45Z

Lbfilonenko.fpmv16 в 21:39, 18 жовтня 2016

2016-10-18T21:39:51Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Упин, -ну, '''''м. ''1) Удержъ, остановка. ''Нема впину вдовиному сину. ''Мет. 14. 2) Препятствіе, з...

2012-09-30T04:13:43Z

Створена сторінка: '''Упин, -ну, '''''м. ''1) Удержъ, остановка. ''Нема впину вдовиному сину. ''Мет. 14. 2) Препятствіе, з...

Нова сторінка

'''Упин, -ну, '''''м. ''1) Удержъ, остановка. ''Нема впину вдовиному сину. ''Мет. 14. 2) Препятствіе, задержка. ''Добре було чумакові, як не було ніде впину. ''Черк. у. См. '''Спин.'''
[[Категорія:Уп]]

← Попередня версія		Версія за 21:42, 18 жовтня 2016
Рядок 2:		Рядок 2:
	[[Категорія:Уп]]		[[Категорія:Уп]]
	УПИ́Н (ВПИН): Без упину — не роблячи зупинок у русі, просуванні, дії ; безупинно, безперервно. Ряди [монголів] тислися за рядами, без кінця і впину (Іван Франко, VI, 1951, 94); Блідий панотчик балакав без упину (Лесь Мартович, Тв., 1954, 215); Десь б'ють гармати без упину, там ніч у пломені заграв (Володимир Сосюра, II, 1958, 230); Нема (не було, не буде) упину кому — не втримати, не зупинити кого-небудь. — Парубки дуже вже розібрались, нема їм упину (Нечуй-Левицький, III, 1956, 351); — Коли не буде їй [Мар'яні] упину, — за нею друга почне так робити, далі — третя, та й що з того буде? (Степан Васильченко, I, 1959, 266); Владно випливали [кіннотники] з імли степового світання, насуваючись все ближче на перешийок, і не було їм ні ліку, ні впину (Олесь Гончар, II, 1959, 82); Не мати (не знати) упину — бути нестримним у діях, вчинках, вияві чого-небудь. Розходившися, Олдрідж, як дитина, вже не мав упину (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 342); * Образно. Людська радість сильніша за повідь. Вона не знає упину (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 211).		УПИ́Н (ВПИН): Без упину — не роблячи зупинок у русі, просуванні, дії ; безупинно, безперервно. Ряди [монголів] тислися за рядами, без кінця і впину (Іван Франко, VI, 1951, 94); Блідий панотчик балакав без упину (Лесь Мартович, Тв., 1954, 215); Десь б'ють гармати без упину, там ніч у пломені заграв (Володимир Сосюра, II, 1958, 230); Нема (не було, не буде) упину кому — не втримати, не зупинити кого-небудь. — Парубки дуже вже розібрались, нема їм упину (Нечуй-Левицький, III, 1956, 351); — Коли не буде їй [Мар'яні] упину, — за нею друга почне так робити, далі — третя, та й що з того буде? (Степан Васильченко, I, 1959, 266); Владно випливали [кіннотники] з імли степового світання, насуваючись все ближче на перешийок, і не було їм ні ліку, ні впину (Олесь Гончар, II, 1959, 82); Не мати (не знати) упину — бути нестримним у діях, вчинках, вияві чого-небудь. Розходившися, Олдрідж, як дитина, вже не мав упину (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 342); * Образно. Людська радість сильніша за повідь. Вона не знає упину (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 211).
		+	[[Зображення:Niagara_falls.jpg]]
		+	[[Зображення:748403342.jpg]]

← Попередня версія		Версія за 21:39, 18 жовтня 2016
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Упин, -ну, '''''м. ''1) Удержъ, остановка. ''Нема впину вдовиному сину. ''Мет. 14. 2) Препятствіе, задержка. ''Добре було чумакові, як не було ніде впину. ''Черк. у. См. '''Спин.'''		'''Упин, -ну, '''''м. ''1) Удержъ, остановка. ''Нема впину вдовиному сину. ''Мет. 14. 2) Препятствіе, задержка. ''Добре було чумакові, як не було ніде впину. ''Черк. у. См. '''Спин.'''
	[[Категорія:Уп]]		[[Категорія:Уп]]
		+	УПИ́Н (ВПИН): Без упину — не роблячи зупинок у русі, просуванні, дії ; безупинно, безперервно. Ряди [монголів] тислися за рядами, без кінця і впину (Іван Франко, VI, 1951, 94); Блідий панотчик балакав без упину (Лесь Мартович, Тв., 1954, 215); Десь б'ють гармати без упину, там ніч у пломені заграв (Володимир Сосюра, II, 1958, 230); Нема (не було, не буде) упину кому — не втримати, не зупинити кого-небудь. — Парубки дуже вже розібрались, нема їм упину (Нечуй-Левицький, III, 1956, 351); — Коли не буде їй [Мар'яні] упину, — за нею друга почне так робити, далі — третя, та й що з того буде? (Степан Васильченко, I, 1959, 266); Владно випливали [кіннотники] з імли степового світання, насуваючись все ближче на перешийок, і не було їм ні ліку, ні впину (Олесь Гончар, II, 1959, 82); Не мати (не знати) упину — бути нестримним у діях, вчинках, вияві чого-небудь. Розходившися, Олдрідж, як дитина, вже не мав упину (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 342); * Образно. Людська радість сильніша за повідь. Вона не знає упину (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 211).