Убірати - Історія редагувань

Aaputov.if17 в 20:15, 20 листопада 2017

2017-11-20T20:15:12Z

Aaputov.if17: /* Сучасні словники */

2017-11-20T20:14:03Z

‎Сучасні словники

Aaputov.if17 в 20:13, 20 листопада 2017

2017-11-20T20:13:50Z

Aaputov.if17 в 20:12, 20 листопада 2017

2017-11-20T20:12:26Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Убіра́ти, -ра́ю, -єш, '''сов. в. '''убрати, -беру, -реш, '''''гл. ''1) Одѣвать, одѣть, наряжать, наряд...

2012-09-30T03:29:48Z

Створена сторінка: '''Убіра́ти, -ра́ю, -єш, '''сов. в. '''убрати, -беру, -реш, '''''гл. ''1) Одѣвать, одѣть, наряжать, наряд...

Нова сторінка

'''Убіра́ти, -ра́ю, -єш, '''сов. в. '''убрати, -беру, -реш, '''''гл. ''1) Одѣвать, одѣть, наряжать, нарядить, убирать, убрать. ''Укинь мене в болото, а я тебе вберу в золото''Ном. № 10145. ''Вбери й пенька, то стане за Панька. ''Ном. № 11172. ''Ой косо, косо кохана! сім літ я тебе кохала, щонеділеньки вбірала. ''Мет. 205. '''Убрати в шо́ри'''. Первоначально — запречь, переносно: забрать, взять въ руки. 2) Надѣвать, надѣть. ''Скидай з себе свої лати, вбірай дорогії шати. ''Голов. І. 44. 3) Убирать, убрать, принять. ''Убрав, як сіно в годину. ''Ном. № 11126. ''Хліб убірає, хто його має. ''Ном. № 10121. ''Так росходивсь, шо і в два не вбереш. ''О. 1862. VI. 164. 4) Пачкать, запачкать. ''Убрав ноги в куряву. ''5) — '''в себе'''. Всасывать, всосать. 6) Ѣсть, съѣсть. ''Вбірай, свате, капусту. ''Ном. № 4773.
[[Категорія:Уб]]

← Попередня версія		Версія за 20:15, 20 листопада 2017
Рядок 24:		Рядок 24:
	{{#ev:youtube\|L-qf79YjgcM}}		{{#ev:youtube\|L-qf79YjgcM}}
	{{#ev:youtube\|oRV5ecTHrTo}}		{{#ev:youtube\|oRV5ecTHrTo}}
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
		+	[[Категорія:Слова 2017 року]]

@@ Рядок 12: / Рядок 12: @@
 . тільки док., розм. Забруднити або обсипати, вимазати чим-небудь, умочити в щось. Убрав ноги в куряву (Словник Грінченка); Тільки хотів [Явтух] сісти до стола записати деякі думки, трохи поконспектувати, як приймачка баба Явдоха зачепила його міркою і вбрала у борошно (Юрій Яновський, II, 1954, 211).
 Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 354.
 ==Ілюстрації==

@@ Рядок 7: / Рядок 7: @@
 //  Одягати гарно, наряджати, Вбери й пенька, то стане за Панька (Номис, 1864, № 11172);
 //  Забезпечувати одягом. То була менша дочка, котру погано убирали й ховали од паничів в далекій кімнаті (Нечуй-Левицький, III, 1956, 44); Тато був такий добрий для мене, так мене любив, убирав мене гарно, купував мені все, чого я хотіла (Іван Франко, III, 1950, 97).
- Убрати в шори див. шори.
+Убрати в шори див. шори.
 . Прикрашати чим-небудь, надавати гарного вигляду. На другому столі убирали шишками та голубками здоровий та довгий коровай: обтикали його миндалем [мигдалем] та родзинками (Нечуй-Левицький, III, 1956, 73); Щира і мила, сама з тою лялькою схожа, Граєшся з лялькою ти, моя дівчинко гожа! Чорні їй коси розчешеш, у сукню вдягаєш; В стьожки червоні, в намисто ясне убираєш (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 333); На весну аж з-за границі приїхав маляр його [палац] розписувати, убирати (Панас Мирний, IV, 1955, 159); Простими польовими квітками убрали діти домовину свого вчителя (Гнат Хоткевич, I, 1966, 135); Вбери невелику кімнату Ялинкою, світом-вогнем (Андрій Малишко, II, 1956, 208);  * Образно. Опівночі айстри в саду розцвіли.. І стали рожевого ранку чекать, їв райдугу барвів життя убирать... (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 15).
 . розм. Одягати на себе або взувати що-небудь. На другий день він убрав черевики, але щоб їх не було видно, ходив цілий день у найдовшій реверенді [рясі] (Осип Маковей, Вибр., 1956, 334); По сніданку каже жінка Юркові, аби вбрав чисту сорочку (Лесь Мартович, Тв., 1954, 108); Убрала [дячиха] свій найліпший, зелений із жовтими лентами, капелюх, узяла рукавички, торбинку зі срібними застібками, дві парасольки й — пішла (Гнат Хоткевич, II, 1966, 365); Аж ось коли я вбрати знову смію Не вдяганий од дня весілля стрій (Микола Бажан, Роки, 1957, 254).

← Попередня версія		Версія за 20:12, 20 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Убіра́ти, -ра́ю, -єш, '''сов. в. '''убрати, -беру, -реш, '''''гл. ''1) Одѣвать, одѣть, наряжать, нарядить, убирать, убрать. ''Укинь мене в болото, а я тебе вберу в золото''Ном. № 10145. ''Вбери й пенька, то стане за Панька. ''Ном. № 11172. ''Ой косо, косо кохана! сім літ я тебе кохала, щонеділеньки вбірала. ''Мет. 205. '''Убрати в шо́ри'''. Первоначально — запречь, переносно: забрать, взять въ руки. 2) Надѣвать, надѣть. ''Скидай з себе свої лати, вбірай дорогії шати. ''Голов. І. 44. 3) Убирать, убрать, принять. ''Убрав, як сіно в годину. ''Ном. № 11126. ''Хліб убірає, хто його має. ''Ном. № 10121. ''Так росходивсь, шо і в два не вбереш. ''О. 1862. VI. 164. 4) Пачкать, запачкать. ''Убрав ноги в куряву. ''5) — '''в себе'''. Всасывать, всосать. 6) Ѣсть, съѣсть. ''Вбірай, свате, капусту. ''Ном. № 4773.		'''Убіра́ти, -ра́ю, -єш, '''сов. в. '''убрати, -беру, -реш, '''''гл. ''1) Одѣвать, одѣть, наряжать, нарядить, убирать, убрать. ''Укинь мене в болото, а я тебе вберу в золото''Ном. № 10145. ''Вбери й пенька, то стане за Панька. ''Ном. № 11172. ''Ой косо, косо кохана! сім літ я тебе кохала, щонеділеньки вбірала. ''Мет. 205. '''Убрати в шо́ри'''. Первоначально — запречь, переносно: забрать, взять въ руки. 2) Надѣвать, надѣть. ''Скидай з себе свої лати, вбірай дорогії шати. ''Голов. І. 44. 3) Убирать, убрать, принять. ''Убрав, як сіно в годину. ''Ном. № 11126. ''Хліб убірає, хто його має. ''Ном. № 10121. ''Так росходивсь, шо і в два не вбереш. ''О. 1862. VI. 164. 4) Пачкать, запачкать. ''Убрав ноги в куряву. ''5) — '''в себе'''. Всасывать, всосать. 6) Ѣсть, съѣсть. ''Вбірай, свате, капусту. ''Ном. № 4773.
	[[Категорія:Уб]]		[[Категорія:Уб]]
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	УБИРАТИ 1 (ВБИРАТИ), аю, аєш, недок., УБРАТИ (ВБРАТИ), уберу, убереш, док., перех.
		+	1. Одягати кого-небудь (рідко щось) взагалі або певним чином (відповідно до якоїсь події, якогось свята і т. ін.). [Кукса:] Гей, свашки, приданки! Убирайте молодих та споряджайте їх з богом до вінця! (Марко Кропивницький, I, 1958, 221); Молодиці убирали свою їмостечку [попадю], як вильце, зі сміхом та жартами (Гнат Хоткевич, II, 1966, 13); Молодиці небіжчицю убрали (Марко Вовчок, I, 1955, 165); На другий день, скоро світ, Шмідлеві помічники стягли з Якима насилу красне плаття, убрали його в якийсь червоний мішок із довгими рукавами (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 14); * Образно. — Як тільки владика згодиться, то ми, пом'янувши батька на сороковинах, оженимо нашого Харитона та й уберемо його в рясу (Нечуй-Левицький, III, 1956, 36); В колос землю убираємо, Ідемо в далекий шлях, Рідний Жовтень зустрічаємо Рястом, рунами в полях (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 296);
		+	// Одягати гарно, наряджати, Вбери й пенька, то стане за Панька (Номис, 1864, № 11172);
		+	// Забезпечувати одягом. То була менша дочка, котру погано убирали й ховали од паничів в далекій кімнаті (Нечуй-Левицький, III, 1956, 44); Тато був такий добрий для мене, так мене любив, убирав мене гарно, купував мені все, чого я хотіла (Іван Франко, III, 1950, 97).
		+	Убрати в шори див. шори.
		+	2. Прикрашати чим-небудь, надавати гарного вигляду. На другому столі убирали шишками та голубками здоровий та довгий коровай: обтикали його миндалем [мигдалем] та родзинками (Нечуй-Левицький, III, 1956, 73); Щира і мила, сама з тою лялькою схожа, Граєшся з лялькою ти, моя дівчинко гожа! Чорні їй коси розчешеш, у сукню вдягаєш; В стьожки червоні, в намисто ясне убираєш (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 333); На весну аж з-за границі приїхав маляр його [палац] розписувати, убирати (Панас Мирний, IV, 1955, 159); Простими польовими квітками убрали діти домовину свого вчителя (Гнат Хоткевич, I, 1966, 135); Вбери невелику кімнату Ялинкою, світом-вогнем (Андрій Малишко, II, 1956, 208); * Образно. Опівночі айстри в саду розцвіли.. І стали рожевого ранку чекать, їв райдугу барвів життя убирать... (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 15).
		+	3. розм. Одягати на себе або взувати що-небудь. На другий день він убрав черевики, але щоб їх не було видно, ходив цілий день у найдовшій реверенді [рясі] (Осип Маковей, Вибр., 1956, 334); По сніданку каже жінка Юркові, аби вбрав чисту сорочку (Лесь Мартович, Тв., 1954, 108); Убрала [дячиха] свій найліпший, зелений із жовтими лентами, капелюх, узяла рукавички, торбинку зі срібними застібками, дві парасольки й — пішла (Гнат Хоткевич, II, 1966, 365); Аж ось коли я вбрати знову смію Не вдяганий од дня весілля стрій (Микола Бажан, Роки, 1957, 254).
		+	4. тільки док., розм. Забруднити або обсипати, вимазати чим-небудь, умочити в щось. Убрав ноги в куряву (Словник Грінченка); Тільки хотів [Явтух] сісти до стола записати деякі думки, трохи поконспектувати, як приймачка баба Явдоха зачепила його міркою і вбрала у борошно (Юрій Яновський, II, 1954, 211).
		+	Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 354.
		+
		+
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| http://wiki.kubg.edu.ua/images/2/29/%D0%9E%D0%B4%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8.jpeg
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| http://wiki.kubg.edu.ua/images/6/66/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%B0%D1%82%D0%B8.jpg
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| http://wiki.kubg.edu.ua/images/3/30/%D0%AE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8.jpg
		+
		+	==Медіа==
		+	{{#ev:youtube\|zsG0HIfz6ok}}
		+	{{#ev:youtube\|L-qf79YjgcM}}
		+	{{#ev:youtube\|oRV5ecTHrTo}}