Тягтися - Історія редагувань

S.horbatiuk в 08:56, 27 листопада 2015

2015-11-27T08:56:33Z

S.horbatiuk в 08:56, 27 листопада 2015

2015-11-27T08:56:13Z

Показати зміни

Ovkucherenko.il15 в 16:38, 23 листопада 2015

2015-11-23T16:38:17Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Тягтися, -гнуся, -нешся, '''''гл. ''1) Тянуться, тащиться. ''Ще й у всіх ззаду тяглися довгі хво...

2012-09-30T03:26:25Z

Створена сторінка: '''Тягтися, -гнуся, -нешся, '''''гл. ''1) Тянуться, тащиться. ''Ще й у всіх ззаду тяглися довгі хво...

Нова сторінка

'''Тягтися, -гнуся, -нешся, '''''гл. ''1) Тянуться, тащиться. ''Ще й у всіх ззаду тяглися довгі хвости. ''Левиц. Пов. 78. ''Тягнеться мій Омелько шляхом. ''Левиц. Пов. 346. 2) Тянуться, стараться не отстать отъ кого. ''За багатими не тягтись. ''Ном. № 1415. 3) Продолжаться, длиться. ''Як насолили багато огірків, до ще й весною тягнуться. ''Лебед. ''у. Війна.... тігласі більш як рік. ''Гн. II. 245.
[[Категорія:Тя]]

@@ Рядок 9: / Рядок 9: @@
 ТЯГТИСЯ і ТЯГНУТИСЯ, тягнуся, тягнешся; мин. ч. тягся, лася, лося і тягнувся, нулася, лося; недок.
 . також чим. Випростуючись, витягаючись або пориваючись, рухатися в напрямку до кого-, чого-небудь, намагатися наблизитись. Рука тяглася до чарки (Панас Мирний, III, 1954, 268); Малюк.. раптом тягнеться до поморщеної дідової шиї (Юрій Яновський, II, 1954, 109); — Мамо! — Рученята простягла [Марійка], тягнулась. А мати ніжно горнула до себе, і в очах її блищали сльози (Андрій Головко, I, 1957, 93); Кінь тягнувся до свіжої зелені, до води (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 42); На гілляці стояв на задніх лапах ведмідь, а передніми тягнувся до навислої над ним галузки, де висіли жолуді (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 217); Сидячи край столу, він тягся й собі ложкою до одної миски (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 7);
 //  рідко, розм. Стояти виструнчившись, навитяжку. — Ти сядь, не тягнися, матросе Журба, — поклав йому руку на плече командир (Василь Кучер, Голод, 1961, 125).

← Попередня версія		Версія за 16:38, 23 листопада 2015
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Тягтися, -гнуся, -нешся, '''''гл. ''1) Тянуться, тащиться. ''Ще й у всіх ззаду тяглися довгі хвости. ''Левиц. Пов. 78. ''Тягнеться мій Омелько шляхом. ''Левиц. Пов. 346. 2) Тянуться, стараться не отстать отъ кого. ''За багатими не тягтись. ''Ном. № 1415. 3) Продолжаться, длиться. ''Як насолили багато огірків, до ще й весною тягнуться. ''Лебед. ''у. Війна.... тігласі більш як рік. ''Гн. II. 245.		'''Тягтися, -гнуся, -нешся, '''''гл. ''1) Тянуться, тащиться. ''Ще й у всіх ззаду тяглися довгі хвости. ''Левиц. Пов. 78. ''Тягнеться мій Омелько шляхом. ''Левиц. Пов. 346. 2) Тянуться, стараться не отстать отъ кого. ''За багатими не тягтись. ''Ном. № 1415. 3) Продолжаться, длиться. ''Як насолили багато огірків, до ще й весною тягнуться. ''Лебед. ''у. Війна.... тігласі більш як рік. ''Гн. II. 245.
	[[Категорія:Тя]]		[[Категорія:Тя]]
		+	\|}
		+	</noinclude>
		+	==Сучасні словники==
		+	Тлумачення слова у сучасних словниках
		+
		+	[http://http.sum.in.ua/s/tjaghtysja Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)]
		+
		+	ТЯГТИСЯ і ТЯГНУТИСЯ, тягнуся, тягнешся; мин. ч. тягся, лася, лося і тягнувся, нулася, лося; недок.
		+	1. також чим. Випростуючись, витягаючись або пориваючись, рухатися в напрямку до кого-, чого-небудь, намагатися наблизитись. Рука тяглася до чарки (Панас Мирний, III, 1954, 268); Малюк.. раптом тягнеться до поморщеної дідової шиї (Юрій Яновський, II, 1954, 109); — Мамо! — Рученята простягла [Марійка], тягнулась. А мати ніжно горнула до себе, і в очах її блищали сльози (Андрій Головко, I, 1957, 93); Кінь тягнувся до свіжої зелені, до води (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 42); На гілляці стояв на задніх лапах ведмідь, а передніми тягнувся до навислої над ним галузки, де висіли жолуді (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 217); Сидячи край столу, він тягся й собі ложкою до одної миски (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 7);
		+	// рідко, розм. Стояти виструнчившись, навитяжку. — Ти сядь, не тягнися, матросе Журба, — поклав йому руку на плече командир (Василь Кучер, Голод, 1961, 125).
		+	2. Мати здатність розтягатися, збільшуватися в довжину, в ширину. Коли спробувати розірвати лист евкомії, він тягнеться, як резина (Літературна газета, 13.V 1958, 1);
		+	// перев. у сполуч. із сл. в гору. Ставати вищим у процесі росту, рости. Коли б був я дубом пишним, Простягав би я галуззя До проміння золотого І тягнувся б вгору, вгору (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 56); І тягнуться пшениці пружні стебла До сонця вгору (Петро Дорошко, Єдність, 1950, 7); Сонька тяглася вгору, давно переросла його [брата] (Леонід Первомайський, Материн.. хліб, 1960, 149); Борис підростає, тягнеться вгору (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 211).
		+	3. Прилипаючи, в'язнучи від дотику, переміщатися слідом за чимось. Вулиця Маршалкова перетворилася на суцільне багно, що липким глиняним місивом тяглося за постолами (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 30).
		+	4. Рухатися, поширюватися легкими, тонкими струменями. Порох од конопель, од мичок тягся в комин, неначе дим (Нечуй-Левицький, II, 1956, 185); Крізь дощаний дах тяглися синюваті стрічки диму, що закучерявлювалися й розпливалися в прозорому повітрі (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 194).
		+	5. Будучи прикріпленим, прив'язаним і т. ін. до кого-, чого-небудь, переміщатися за ним. Як приємно.. бачити, Як, з поля повертаючись, Воли ступають, а за ними тягнуться — Зубцями вгору — борони (Микола Зеров, Вибр., 1966, 264); Тягнеться нитка за голкою;
		+	// Залишатися після чийогось руху (про слід). Дівча біжить в тяжкім одчаї, Коса їй плечі устеляв, А сльози падають у брід, І кров'ю тягнеться твій слід (Михайло Стельмах, V, 1963, 8).
		+	6. Іти, їхати услід за ким-, чим-небудь. На білому, пишному румаку, у многоцінній [дорогій] збруї, виїхав граф Потоцький..; за ним тягся поїзд потужного лицарства (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 34); Коли з другої вулиці вертались школярі на майдан, за ними тягнувся вже довгий хвіст. Діти, молодь, дядьки (Степан Васильченко, II, 1959, 242); Праворуч їхали вози, тягнулась за возами худоба (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 110);
		+	// Повільно рухатися низкою, один за одним. Через село тягнеться військовий обоз (Андрій Головко, I, 1957, 352); В небі тягнулись на північ журавлі і лебеді, зрідка гублячи на землю своє притерте в дорозі пір'я (Михайло Стельмах, I, 1962, 185);
		+	// Взагалі повільно рухатися (іти, їхати). Стали на прощу люди сходитись. Звідки вже не тягнуться у той Київ щовесни! (Марко Вовчок, I, 1955, 17); Була вже північ. По темних дорогах тяглися з заходу визволені з неволі радянські люди (Олександр Довженко, I, 1958, 380); Потяг ледве тягся (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 29).
		+	7. Продовжуватися, тривати (перев. довго). Весілля тяглося тиждень (Нечуй-Левицький, III, 1956, 82); Довго тягнеться казка, а там і друга (Борис Грінченко, I, 1963, 282); Мокра осінь у 1919 році тяглася до грудня, а потім зайшла холодна зима (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 128); Йому неодмінно треба поговорити з нею. Так далі тягнутися не може. Сьогодні другий день не вийшла Надійка на роботу (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 33);
		+	// Минати, проходити (одноманітно, поволі — про час, життя). Час тягнеться помалу. Сонце наче спинилось на горизонті і глузує з нас (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 96); Не любив Полікарп Чугай довгих зимових вечорів.. Вони тягнулись для нього вічність (Микола Зарудний, На.. світі, 1967, 154); І серед цих чабанських небосхилів, то ясно-червоних уранці, то ще яскравіших — багряних чи жовтогарячих — при заході, відтепер тягнеться твоє безбуремне життя (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 216).
		+	8. Займати великий простір у довжину; пролягати. Село тяглось без кінця (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 242); За селом, в тіні зубчастих горбів, тяглися чорною стрічкою виноградники (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 265); Уздовж річки Ор тягся густий очерет (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 7); Понад горою тягнулася одна вулиця, безлюдна, тиха (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 313);
		+	// Бути розташованим, пролягати довгою низкою на якійсь відстані один від одного. Під самими горами тяглися одна за другою рибальські хати в зелених садках та вербах (Нечуй-Левицький, II, 1956, 381); По схилах, перетинаючи шосе, тяглися кількома ярусами траншеї, дзоти (Олесь Гончар, III, 1959, 95);
		+	// Бути розміщеним у якому-небудь напрямку (про предмети, що їх можна протягнути на певну відстань — вірьовку, дріт і т. ін.). Від стола до дверей тяглася вірьовка, і Микита зрозумів, що то за допомогою неї Карпо відчиняв двері (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 385); Численні телефонні дроти, — тягнучись одні десь зі степу, інші знизу, із Сивашів, — сходяться жмутком біля освітленого віконця, зникають у ньому (Олесь Гончар, II, 1959, 425);
		+	// Простягаг тися, простелятися (про тіні). Місяць уже сідав, ховаючись за хатами й деревами. По землі тягнулися довгі густі тіні (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 53).
		+	9. перен. Прагнути до чого-небудь, намагатися здобути щось. Душа банувала за чимсь кращим,.. тяглася в інші, кращі світи (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 345); Сумирна і чиста душа Чайчихи усе життя тягнулась до того щастя, яке жевріло тільки в переказах і надіях (Михайло Стельмах, I, 1962, 292);
		+	// Відчувати потяг до кого-, чого-небудь. Вона тяглась до нього, як квітка до сонця (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 143); Я змалечку тягнувся до книг (Ірина Вільде, Винен.., 1959, 5); Багата наша земля на таланти, тягнуться наші люди до музичної творчості, до пісні (Павло Тичина, III, 1957, 320);
		+	// Прагнути зрівнятися в чомусь з ким-небудь, не відстати в чомусь від когось. За багатими не тягтись (Номис, 1864, № 1415); Параска.. тягнеться стати нарівні з сином багатого одкупщика (Панас Мирний, IV, 1955, 138).
		+	10. Докладати багато зусиль, тяжко працювати, з труднощами знаходити кошти для чого-небудь (для свого існування, придбання чого-небудь і т. ін.). Грицько невгавав... — Усе на громаду та на громаду. Що ж громада таке, як не ми? Кому приходиться тягтися, як не нам? (Панас Мирний, III, 1954, 50). Тягтися (тягнутися) з останнього (заст. остатнього) — докладати особливо багато зусиль, надто тяжко працювати, з великими труднощами знаходити кошти на що-небудь. — Громада тяглася з останнього [на судовий процес] (Іван Франко, II, 1950, 49); — Тягнемось, з останнього тягнемось, щоб хоч якусь шкапину придбати (Михайло Стельмах, II, 1962, 414).
		+	11. Звучати протяжно і довго. Надворі вив пес. Уперто, жалібно тяглася нота скарги в темряві (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 330); З долин, мов нота довга і тривала, Хвилясто тягся клич плугатаря (Микола Бажан, Вибр., 1940, 180); За стіною тягнеться жалібна мелодія, дбайливо виконувана майстрами музичної техніки (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 364).
		+	12. розм. Бути наявним. — Навіщо тобі хліб купувати, коли, спасибі богу, й свій ще потроху тягнеться... (Панас Мирний, II, 1954, 167).
		+	13. Пас. до тягти, тягнути (у 1—3, 7 знач.).
		+
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Iкап.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Depositphotos 11389548-Businessman-and-pull-the-rope.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Ves2.gif\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:22м.jpg\|x140px]]
		+	\|}
		+
		+	</noinclude>
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Інститут людини}}}]]
		+	[[Категорія:Слова 2015 року]]