Трембіта - Історія редагувань

Марченко: /* Матеріал з Вікіпедії */

2014-12-07T19:54:12Z

‎Матеріал з Вікіпедії

Kulinskaya в 17:30, 2 грудня 2014

2014-12-02T17:30:15Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Трембіта, -ти, '''''ж. ''Музыкальный инструментъ гуцуловъ — длинная, около 3 метровъ, деревя...

2012-09-30T02:56:39Z

Створена сторінка: '''Трембіта, -ти, '''''ж. ''Музыкальный инструментъ гуцуловъ — длинная, около 3 метровъ, деревя...

Нова сторінка

'''Трембіта, -ти, '''''ж. ''Музыкальный инструментъ гуцуловъ — длинная, около 3 метровъ, деревянная труба; узкій конецъ называется '''пищо́к''', широкій — '''голосник''', а расширенная часть инструмента '''голосни́ця'''. Шух. І. 72. Ум. '''Трембі́тка, трембі́точка. '''
[[Категорія:Тр]]

← Попередня версія		Версія за 19:54, 7 грудня 2014
Рядок 50:		Рядок 50:

	Майстер, принісши додому громовицю, намагається загнати лезо топірця в деревину так, щоб, повагом натиснувши, розчахнути «сурму» навпіл. Це — дуже відповідальна операція. Заганяти лезо можна тільки на 10—15 сантиметрів, бо цей шмат, «обцілований металом», доведеться зрізати, він не звучатиме. А розчахнути триметрову сурму необхідно на дві рівні частини (якщо не вдалося — праця змарнована). Після цього майстер береться за різці та ножі різної конфігурації, з допомогою яких «ладнає голос інструментові». Обережно, протягом годин і діб (виготовлення одного інструмента може тривати майже рік) вибирає серцевину з обох половинок заготовки. Залишається тільки двоміліметрова оболонка. Заготовка має 8—10 кілограмів ваги, а готова трембіта — до півтора кілограма. Отже 6—8 кілограмів деревини треба вишкребти вручну, не поранивши при цьому краї, які будуть стулятися без застосування клею. Необхідно скласти дві половинки і міцно стягнути їх обручами. Ці обручі виготовляються зі смерекових віт. Віти мають рости на смереці зі східного боку стовбура, до того ж не вище, як півтора метра від землі. Бо саме такі пагони, як помічено в народі, гнучкі та сильні. Після цього — останній етап: виготовлення мундштука. Він повинен бути обов'язково яворовим, бо ця деревина має солодкий присмак, отже, такий мундштук приємно прикладати до губ. І коли мундштук, що нагадує за формою сопілковий чи кларнетовий, готовий, то вже можна випробовувати інструмент.		Майстер, принісши додому громовицю, намагається загнати лезо топірця в деревину так, щоб, повагом натиснувши, розчахнути «сурму» навпіл. Це — дуже відповідальна операція. Заганяти лезо можна тільки на 10—15 сантиметрів, бо цей шмат, «обцілований металом», доведеться зрізати, він не звучатиме. А розчахнути триметрову сурму необхідно на дві рівні частини (якщо не вдалося — праця змарнована). Після цього майстер береться за різці та ножі різної конфігурації, з допомогою яких «ладнає голос інструментові». Обережно, протягом годин і діб (виготовлення одного інструмента може тривати майже рік) вибирає серцевину з обох половинок заготовки. Залишається тільки двоміліметрова оболонка. Заготовка має 8—10 кілограмів ваги, а готова трембіта — до півтора кілограма. Отже 6—8 кілограмів деревини треба вишкребти вручну, не поранивши при цьому краї, які будуть стулятися без застосування клею. Необхідно скласти дві половинки і міцно стягнути їх обручами. Ці обручі виготовляються зі смерекових віт. Віти мають рости на смереці зі східного боку стовбура, до того ж не вище, як півтора метра від землі. Бо саме такі пагони, як помічено в народі, гнучкі та сильні. Після цього — останній етап: виготовлення мундштука. Він повинен бути обов'язково яворовим, бо ця деревина має солодкий присмак, отже, такий мундштук приємно прикладати до губ. І коли мундштук, що нагадує за формою сопілковий чи кларнетовий, готовий, то вже можна випробовувати інструмент.
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
		+	[[Категорія:Слова 2014 року]]

← Попередня версія		Версія за 17:30, 2 грудня 2014
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Трембіта, -ти, '''''ж. ''Музыкальный инструментъ гуцуловъ — длинная, около 3 метровъ, деревянная труба; узкій конецъ называется '''пищо́к''', широкій — '''голосник''', а расширенная часть инструмента '''голосни́ця'''. Шух. І. 72. Ум. '''Трембі́тка, трембі́точка. '''		'''Трембіта, -ти, '''''ж. ''Музыкальный инструментъ гуцуловъ — длинная, около 3 метровъ, деревянная труба; узкій конецъ называется '''пищо́к''', широкій — '''голосник''', а расширенная часть инструмента '''голосни́ця'''. Шух. І. 72. Ум. '''Трембі́тка, трембі́точка. '''
	[[Категорія:Тр]]		[[Категорія:Тр]]
		+	==Сучасні словники==
		+	===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
		+	'''ТРЕМБІ́ТА''', и, жін. Гуцульський народний духовий музичний інструмент у вигляді довгої дерев'яної труби без вентилів і клапанів. Там то бринить трембіти звук (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 67); Тужливо і протяжно лилися звуки вівчарської трембіти, лунаючи від верха до верха (Іван Франко, III, 1950, 8); Лиш ген-ген, не знать далеко, там, де в синь верхи повиті, тужно, тоскно, мелодійно грає гуцул на трембіті... (Гнат Хоткевич, II, 1966, 33); Молодий пастух приграє на трембіті, триметровій берестяній дуді (Олександр Ільченко, Вибр., 1948, 51).
		+	''Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 242.''
		+
		+	===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
		+	'''ТРЕМБІТА'''
		+	український народний духовий інструмент, дерев’яна труба довжиною до 3 метрів з надзвичайно сильним звуком. Т. поширена в Закарпатті, Буковині, Прикарпатті та інших регіонах Західної України. За допомогою Т. жителі гірських районів подають сигнали на далекі відстані.
		+	''Музичні терміни
		+	''
		+	'''ТРЕМБІТА'''
		+	народний (укр., словацький, угорський, пол.) дерев'яний духовий мундштуковий музичний інструмент пастухів; труба без пальцевих отворів, довж. 1-4 м, звук голосний, чутний на відстань до 10 км.
		+	''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)''
		+	==Іноземні словники==
		+	===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
		+	'''трембіта'''
		+	переклад на англійську : '''trembita'''
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Трембита.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: трембиты.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:2108.jpg\|x140px]]
		+
		+	\|}
		+	==Медіа==
		+	{{#ev:youtube\| CFeY85DQXgA }}
		+	https://www.youtube.com/watch?v=CFeY85DQXgA
		+
		+	==Цікаві факти==
		+	=== Легенда про походження трембіти===
		+
		+	Колись давно в Карпати прийшли русини, які тікали від кочівників-завойовників. Кажуть, часи злими були, кожен дбав, аби самому якось вижити. Селилися родинами. Деякі подалі од гурту подалися.
		+
		+	Родина, де ріс леґінь красний Івасько, попростувала у Бескиди, а родина, де піднімалася юнка, мов та чічка, до Говерли. Роз’їхалися, розлучивши леґеня та юнку.Сумуючи за милою, придумав Івасько чарівну трембіту з почуттям полум’яним і силою громовиці. Гукне з Бескиду, а дівчина аж на Говерлі чує голос милого. Вигадали молодята мову трембітову, та не судилося бути їм в парі: Івась помер у сутичці з хижим звіром. А дівчина не знала і все викликала голосом подарованої хлопцем трембіти милого. Взяла з собою інструмент та й піднялася на Говерлу.
		+
		+	Відтоді її ніхто не бачив. Але коли у Карпатах умирало чиєсь кохання, то линув з Говерли тужливий спів трембіти.
		+
		+	Минали часи. Звук трембіти увійшов у побут, у серце, у душу і мрію гуцулів. Як найдовший духовий інструмент трембіту занесено у Книгу рекордів Гіннеса. Найбільша трембіта має довжину до 8 м.
		+
		+	Також відомо, що бойки також користувалися трембітами. Бойківська трембіта дещо різниться конструкцією від гуцульської.
		+
		+	Більше читайте тут: [http://factosvit.com.ua/%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%B0/]
		+	===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
		+	'''Виготовлення інструмента'''
		+
		+	Згідно з давньою гуцульською традицією, трембіту треба виготовляти з громовиці, тобто дерева, в яке влучила блискавка. Вважається що така трембіта звучить найкраще. До речі, жоден найвправніший тесляр не розчахне смеречину так рівно, як удар блискавки. Вік дерева повинен бути 120—150 років. До того ж громовиця повинна, як мовиться, дозріти: чим довше стоятиме вона під сонцем, чим довше її обвіватимуть вітри, тим гучнішою та дзвінкішою буде трембіта.
		+
		+	Майстер, принісши додому громовицю, намагається загнати лезо топірця в деревину так, щоб, повагом натиснувши, розчахнути «сурму» навпіл. Це — дуже відповідальна операція. Заганяти лезо можна тільки на 10—15 сантиметрів, бо цей шмат, «обцілований металом», доведеться зрізати, він не звучатиме. А розчахнути триметрову сурму необхідно на дві рівні частини (якщо не вдалося — праця змарнована). Після цього майстер береться за різці та ножі різної конфігурації, з допомогою яких «ладнає голос інструментові». Обережно, протягом годин і діб (виготовлення одного інструмента може тривати майже рік) вибирає серцевину з обох половинок заготовки. Залишається тільки двоміліметрова оболонка. Заготовка має 8—10 кілограмів ваги, а готова трембіта — до півтора кілограма. Отже 6—8 кілограмів деревини треба вишкребти вручну, не поранивши при цьому краї, які будуть стулятися без застосування клею. Необхідно скласти дві половинки і міцно стягнути їх обручами. Ці обручі виготовляються зі смерекових віт. Віти мають рости на смереці зі східного боку стовбура, до того ж не вище, як півтора метра від землі. Бо саме такі пагони, як помічено в народі, гнучкі та сильні. Після цього — останній етап: виготовлення мундштука. Він повинен бути обов'язково яворовим, бо ця деревина має солодкий присмак, отже, такий мундштук приємно прикладати до губ. І коли мундштук, що нагадує за формою сопілковий чи кларнетовий, готовий, то вже можна випробовувати інструмент.