Терпуга - Історія редагувань

Толочин Євген Володимирович в 17:47, 3 грудня 2014

2014-12-03T17:47:15Z

Толочин Євген Володимирович в 17:01, 3 грудня 2014

2014-12-03T17:01:12Z

Толочин Євген Володимирович в 16:59, 3 грудня 2014

2014-12-03T16:59:42Z

Толочин Євген Володимирович в 16:56, 3 грудня 2014

2014-12-03T16:56:48Z

Толочин Євген Володимирович в 16:54, 3 грудня 2014

2014-12-03T16:54:39Z

Толочин Євген Володимирович в 16:53, 3 грудня 2014

2014-12-03T16:53:11Z

Толочин Євген Володимирович в 16:50, 3 грудня 2014

2014-12-03T16:50:46Z

Толочин Євген Володимирович в 16:49, 3 грудня 2014

2014-12-03T16:49:22Z

Толочин Євген Володимирович в 16:48, 3 грудня 2014

2014-12-03T16:48:39Z

Толочин Євген Володимирович в 18:22, 2 грудня 2014

2014-12-02T18:22:56Z

← Попередня версія		Версія за 17:47, 3 грудня 2014
Рядок 1:		Рядок 1:
		+
		+	==Словник Грінченка==
		+
	'''Терпу́га, -ги, '''''ж. ''Водка. Угор.		'''Терпу́га, -ги, '''''ж. ''Водка. Угор.
	[[Категорія:Те]]		[[Категорія:Те]]

← Попередня версія		Версія за 17:01, 3 грудня 2014
Рядок 87:		Рядок 87:

	Кропивницький М. М. Загальний курс слюсарної справи. - К.: Техніка, 1970.- 344 с.		Кропивницький М. М. Загальний курс слюсарної справи. - К.: Техніка, 1970.- 344 с.
		+
		+	[http://slovopedia.org.ua/41/53410/274118.html Словник синонімів]
		+
		+	[http://sum.in.ua/s/terpugh Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

	==Зовнішні посилання==		==Зовнішні посилання==

@@ Рядок 22: / Рядок 22: @@
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Терпуг1.jpg|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Терпуг0.jpg|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Терпуг6.jpg|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Терпуг3.jpg|x140px]]

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
 ==Сучасні словники==
 Тлумачення слова у сучасних словниках
 ТЕРПУ́Г, а, чол.

@@ Рядок 40: / Рядок 40: @@
 За призначенням напилки поділяють на такі групи:
-.Загального призначення, що служать для загальнослюсарних робіт.
+'''Загального призначення, що служать для загальнослюсарних робіт.'''
 спеціального призначення служать для обробки сплавів кольорових сплавів, виробів з легких сплавів і неметалевих матеріалів, а також, до них відносять:
   таровані (для перевірки твердості у малодоступних частинах виробу) та алмазні (для обробки і доведення твердосплавних частин інструмента і штампів) напилки;
@@ Рядок 52: / Рядок 52: @@
 обертові напилки (борнапилки, дискові та пластинчасті) застосовуються для обпилювання й зачищання поверхонь на спеціальних обпилювальних верстатах.
-За видом і розміром насічки
+'''За видом і розміром насічки'''
 Насічка на поверхні напилка утворює зубці, що знімають стружку з оброблюваного матеріалу. Зубці напилків виготовляють на насічних верстатах за допомогою спеціального зубила, на фрезерних верстатах, на шліфувальних верстатах — спеціальними шліфувальними кругами, а також накатуванням, протягуванням на протяжних верстатах (протяжками) та на зубонарізних верстатах.
@@ Рядок 58: / Рядок 58: @@
 Чим менше насічок на 10 мм довжини напилка, тим більшим є зубець. Розрізняють напилки з одинарною, або простою, з подвійною, або перехресною, точковою, або рашпільною, і дуговою насічками. Одинарну насічку наносять під кутом 65° до осі напилка. Подвійну (перехресну) насічку наносять: основну — під кутом 65°, допоміжну — під кутом 45° до осі напилка. Крок основної насічки більший за крок допоміжної. В результаті зубці розміщуються один за одним по прямій, яка з віссю напилка становить кут 5°, при рухові напилка сліди зубців частково перекривають один одного, що сприяє зменшенню шорсткості обробленої поверхні. Круглі напилки можуть мати спіральну одинарну насічку з кутом нахилу (70±5)°. Вузькі сторони ножівкових і одна з вузьких сторін плоских напилків повинні мати одинарну насічку під кутом 65°.
-За числом n насічок (зубців), що припадають на 10 мм довжини, напилки поділяють на шість класів, а насічки мають номери 0, 1, 2, 3, 4 і 5:
+'''За числом n насічок (зубців), що припадають на 10 мм довжини, напилки поділяють на шість класів, а насічки мають номери 0, 1, 2, 3, 4 і 5:'''
 до першого класу належать напилки з насічками № 0 та 1 (n = 4÷12). Їх називають драчовими. Вони мають найбільші зубці і служать для грубого обпилювання;
@@ Рядок 64: / Рядок 64: @@
 до третього, четвертого, п’ятого і шостого класів належать напилки з насічками № 4 і 5 (n ≥ 28). Їх називають оксамитовими і застосовують для остаточної обробки і доведення поверхонь;
-За формою та розмірами бруска
+'''За формою та розмірами бруска'''
 Напилки за формою поперечного перерізу бруска поділяють на такі типи:

@@ Рядок 27: / Рядок 27: @@
 ==Медіа==
 {{#ev:youtube|UNY2IiDHlg8}}
-{{#ev:youtube|k6muFyNAoL0}}
+{{#ev:youtube|iCL_SSX1HJU}}
 ==Див. також==

← Попередня версія		Версія за 16:49, 3 грудня 2014
Рядок 33:		Рядок 33:

	[http://uk.wikipedia.org/wiki/Надфіль Надфіль]		[http://uk.wikipedia.org/wiki/Надфіль Надфіль]
		+
		+	==Важливо знати==
		+
		+	Напилки поділяють за розміром насічки, її формою, довжиною та формою бруска.
		+
		+	За призначенням напилки поділяють на такі групи:
		+
		+	1.Загального призначення, що служать для загальнослюсарних робіт.
		+	спеціального призначення служать для обробки сплавів кольорових сплавів, виробів з легких сплавів і неметалевих матеріалів, а також, до них відносять:
		+	таровані (для перевірки твердості у малодоступних частинах виробу) та алмазні (для обробки і доведення твердосплавних частин інструмента і штампів) напилки;
		+
		+	надфілі — невеликі напилки для лекальних, граверних робіт, а також для зачищання у важкодоступних місцях (отворах, кутах, коротких ділянках профілю тощо);
		+
		+	рашпілі, що призначені для обробки м'яких металів (свинцю, олова, міді тощо) і неметалевих матеріалів (шкіри, гуми, деревини, пластичної маси);
		+	машинні:
		+
		+	стрижневі — для обпилювальних верстатів зі зворотно-поступальним рухом: малих розмірів, котрих закріплюють у спеціальних патронах і середніх розмірів, що мають з обох сторін хвостовики для їх закріплення таких же профілів, що й слюсарні напилки, і таку ж насічку, як і напилки загального призначення.
		+	обертові напилки (борнапилки, дискові та пластинчасті) застосовуються для обпилювання й зачищання поверхонь на спеціальних обпилювальних верстатах.
		+
		+	За видом і розміром насічки
		+
		+	Насічка на поверхні напилка утворює зубці, що знімають стружку з оброблюваного матеріалу. Зубці напилків виготовляють на насічних верстатах за допомогою спеціального зубила, на фрезерних верстатах, на шліфувальних верстатах — спеціальними шліфувальними кругами, а також накатуванням, протягуванням на протяжних верстатах (протяжками) та на зубонарізних верстатах.
		+
		+	Чим менше насічок на 10 мм довжини напилка, тим більшим є зубець. Розрізняють напилки з одинарною, або простою, з подвійною, або перехресною, точковою, або рашпільною, і дуговою насічками. Одинарну насічку наносять під кутом 65° до осі напилка. Подвійну (перехресну) насічку наносять: основну — під кутом 65°, допоміжну — під кутом 45° до осі напилка. Крок основної насічки більший за крок допоміжної. В результаті зубці розміщуються один за одним по прямій, яка з віссю напилка становить кут 5°, при рухові напилка сліди зубців частково перекривають один одного, що сприяє зменшенню шорсткості обробленої поверхні. Круглі напилки можуть мати спіральну одинарну насічку з кутом нахилу (70±5)°. Вузькі сторони ножівкових і одна з вузьких сторін плоских напилків повинні мати одинарну насічку під кутом 65°.
		+
		+	За числом n насічок (зубців), що припадають на 10 мм довжини, напилки поділяють на шість класів, а насічки мають номери 0, 1, 2, 3, 4 і 5:
		+
		+	до першого класу належать напилки з насічками № 0 та 1 (n = 4÷12). Їх називають драчовими. Вони мають найбільші зубці і служать для грубого обпилювання;
		+	до другого класу належать напилки з насічками № 2 та 3 (n = 13÷24). Їх називають лицьовими і застосовують для чистого обпилювання.
		+	до третього, четвертого, п’ятого і шостого класів належать напилки з насічками № 4 і 5 (n ≥ 28). Їх називають оксамитовими і застосовують для остаточної обробки і доведення поверхонь;
		+
		+	За формою та розмірами бруска
		+
		+	Напилки за формою поперечного перерізу бруска поділяють на такі типи:
		+
		+	плоскі та плоскі гостроносі — застосовують для обпилювання зовнішніх або внутрішніх плоских поверхонь, а також пропилювання шліців і рівців;
		+	квадратні — застосовують для розпилювання квадратних, прямокутних і багатокутних отворів, а також для обпилювання вузьких плоских поверхонь;
		+	тригранні — служать для обпилювання гострих кутів, що становлять 60° і більше, як із зовнішнього боку деталі, так і в пазах, отворах і рівцях, а також для загострення пилок по дереву;
		+
		+	круглі — використовують для розпилювання круглих або овальних отворів та увігнутих поверхонь невеликого радіуса;
		+	напівкруглі — із сегментним перерізом, застосовують для обробки увігнутих криволінійних поверхонь великого радіуса і великих отворів; площин, опуклих криволінійних поверхонь і кутів понад 30° (плоскою стороною);
		+
		+	ромбічні — застосовують для обпилювання зубів зубчастих коліс, дисків і зірочок, для зняття задирок з цих деталей після обробки їх на верстатах, а також обпилювання кутів понад 15° і пазів;
		+
		+	ножівкові — служать для обпилювання внутрішніх кутів, клиноподібних рівців, вузьких пазів, площин у тригранних, квадратних і прямокутних отворах, а також для виготовлення різальних інструментів і штампів.
		+	Довжина робочої частини напилка за ГОСТ 1465—80[2] може складати від 100 до 450 мм

	==Джерела та література==		==Джерела та література==

@@ Рядок 11: / Рядок 11: @@
 . Шевське знаряддя для згладжування кінців цвяхів у середині взуття.
-Напилки поділяють за розміром насічки, її формою, довжиною та формою бруска.
+[http://slovopedia.org.ua/41/53410/274118.html Словник синонімів]
-За призначенням напилки поділяють на такі групи:
+ТЕРПУГ
+підпилок, (для дерева) рашпіль; терпужок.
-.Загального призначення, що служать для загальнослюсарних робіт.
-спеціального призначення служать для обробки сплавів кольорових сплавів, виробів з легких сплавів і неметалевих матеріалів, а також, до них відносять:
- таровані (для перевірки твердості у малодоступних частинах виробу) та алмазні (для обробки і доведення твердосплавних частин інструмента і штампів) напилки;
-−
-надфілі — невеликі напилки для лекальних, граверних робіт, а також для зачищання у важкодоступних місцях (отворах, кутах, коротких ділянках профілю тощо);
-−
-рашпілі, що призначені для обробки м'яких металів (свинцю, олова, міді тощо) і неметалевих матеріалів (шкіри, гуми, деревини, пластичної маси);
-машинні:
-−
-стрижневі — для обпилювальних верстатів зі зворотно-поступальним рухом: малих розмірів, котрих закріплюють у спеціальних патронах і середніх розмірів, що мають з обох сторін хвостовики для їх закріплення таких же профілів, що й слюсарні напилки, і таку ж насічку, як і напилки загального призначення.
-обертові напилки (борнапилки, дискові та пластинчасті) застосовуються для обпилювання й зачищання поверхонь на спеціальних обпилювальних верстатах.
-−
-За видом і розміром насічки
-−
-Насічка на поверхні напилка утворює зубці, що знімають стружку з оброблюваного матеріалу. Зубці напилків виготовляють на насічних верстатах за допомогою спеціального зубила, на фрезерних верстатах, на шліфувальних верстатах — спеціальними шліфувальними кругами, а також накатуванням, протягуванням на протяжних верстатах (протяжками) та на зубонарізних верстатах.
-−
-Чим менше насічок на 10 мм довжини напилка, тим більшим є зубець. Розрізняють напилки з одинарною, або простою, з подвійною, або перехресною, точковою, або рашпільною, і дуговою насічками. Одинарну насічку наносять під кутом 65° до осі напилка. Подвійну (перехресну) насічку наносять: основну — під кутом 65°, допоміжну — під кутом 45° до осі напилка. Крок основної насічки більший за крок допоміжної. В результаті зубці розміщуються один за одним по прямій, яка з віссю напилка становить кут 5°, при рухові напилка сліди зубців частково перекривають один одного, що сприяє зменшенню шорсткості обробленої поверхні. Круглі напилки можуть мати спіральну одинарну насічку з кутом нахилу (70±5)°. Вузькі сторони ножівкових і одна з вузьких сторін плоских напилків повинні мати одинарну насічку під кутом 65°.
-−
-За числом n насічок (зубців), що припадають на 10 мм довжини, напилки поділяють на шість класів, а насічки мають номери 0, 1, 2, 3, 4 і 5:
-−
-до першого класу належать напилки з насічками № 0 та 1 (n = 4÷12). Їх називають драчовими. Вони мають найбільші зубці і служать для грубого обпилювання;
-до другого класу належать напилки з насічками № 2 та 3 (n = 13÷24). Їх називають лицьовими і застосовують для чистого обпилювання.
-до третього, четвертого, п’ятого і шостого класів належать напилки з насічками № 4 і 5 (n ≥ 28). Їх називають оксамитовими і застосовують для остаточної обробки і доведення поверхонь;
-−
-За формою та розмірами бруска
-−
-Напилки за формою поперечного перерізу бруска поділяють на такі типи:
-−
-плоскі та плоскі гостроносі — застосовують для обпилювання зовнішніх або внутрішніх плоских поверхонь, а також пропилювання шліців і рівців;
-квадратні — застосовують для розпилювання квадратних, прямокутних і багатокутних отворів, а також для обпилювання вузьких плоских поверхонь;
-тригранні — служать для обпилювання гострих кутів, що становлять 60° і більше, як із зовнішнього боку деталі, так і в пазах, отворах і рівцях, а також для загострення пилок по дереву;
-−
-круглі — використовують для розпилювання круглих або овальних отворів та увігнутих поверхонь невеликого радіуса;
-напівкруглі — із сегментним перерізом, застосовують для обробки увігнутих криволінійних поверхонь великого радіуса і великих отворів; площин, опуклих криволінійних поверхонь і кутів понад 30° (плоскою стороною);
-−
-ромбічні — застосовують для обпилювання зубів зубчастих коліс, дисків і зірочок, для зняття задирок з цих деталей після обробки їх на верстатах, а також обпилювання кутів понад 15° і пазів;
-−
-ножівкові — служать для обпилювання внутрішніх кутів, клиноподібних рівців, вузьких пазів, площин у тригранних, квадратних і прямокутних отворах, а також для виготовлення різальних інструментів і штампів.
-Довжина робочої частини напилка за ГОСТ 1465—80[2] може складати від 100 до 450 мм
 ==Ілюстрації==