Imsvyrydchenko.if20 в 19:01, 29 вересня 2021

2021-09-29T19:01:41Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Тернь, -ня, '''''м. ''= '''Терен. '''''В мене очка чорненькії як тернь на галузі. ''Гол. II. 312. [[Кате...

2012-09-30T02:23:50Z

Створена сторінка: '''Тернь, -ня, '''''м. ''= '''Терен. '''''В мене очка чорненькії як тернь на галузі. ''Гол. II. 312. [[Кате...

Нова сторінка

'''Тернь, -ня, '''''м. ''= '''Терен. '''''В мене очка чорненькії як тернь на галузі. ''Гол. II. 312.
[[Категорія:Те]]

← Попередня версія		Версія за 19:01, 29 вересня 2021
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Тернь, -ня, '''''м. ''= '''Терен. '''''В мене очка чорненькії як тернь на галузі. ''Гол. II. 312.	+	'''Тернь, -ня, '''''м. ''= '''Терен. '''''В мене очка чорненькії як тернь на галузі. ''Гол. II. 312.
		+	== Сучасні словники ==
		+	=== Академічний тлумачний словник ===
		+	ТЕ́РЕН, рну, чол.
		+
		+	1. Колючий кущ родини розових, що дає темно-сині їстівні плоди з терпким кисло-солодким присмаком. На одному косогорі розрослась густа-прегуста дереза, терен та шипшина, неначе тонке зелене руно (Нечуй-Левицький, III, 1956, 127); Кущі терну й черемхи на схилах берега були вже вкриті білим цвітом, як памороззю (Петро Панч, Ерік.., 1950, 45); Шипшина й терен при дорозі, а в далині — полки дубів (Михайло Драй-Хмара, Вибр., 1969, 63).
		+
		+	♦ Заріс (позаростав) шлях терном (тернами); Заросли (позаростали) шляхи тернами — неможливо піти, поїхати куди-небудь. Заросли шляхи тернами На тую країну, Мабуть, я її навіки, Навіки покинув (Тарас Шевченко, II, 1963, 213); Хочу я ридати — та не маю сліз, Хочу в даль полинуть — терном шлях заріс (Максим Рильський, I, 1960, 116);
		+
		+	Шлях, устелений терном — про чий-небудь життєвий шлях, сповнений труднощів, страждань, горя й т. ін. Та ж, що коханням братернім Шлях мій, устелений терном, Легко б могла озарити, — Більше немає її... (Павло Грабовський, I, 1959, 353).
		+
		+	2. збірн. Плоди цієї рослини. Чорний терен красувавсь з-під зеленого листу, а покоштував [покуштував], такий-то вже кислий прийшовся! (Марко Вовчок, VI, 1956, 223); — Тату, завтра я з Левком думаю піти в ліс по терен. Я знаю, як ви любите квашену ягоду (Михайло Стельмах, II, 1962, 106);
		+
		+	* У порівняннях. Вид [жінки] болісний, жовтий, тільки одні очі, чорні як терен, блищали якимсь божевільним світом (Панас Мирний, I, 1949, 247); Усіма грудьми п'є [Давид], захлинаючись, терпке, як терен зеленуватий, осіннє степове повітря (Андрій Головко, II, 1957, 10).
		+
		+	3. Окрема колючка, шпичка такої або іншої колючої рослини. Заскалить собі дитина ногу Кілька раз на день, як ходить, Вийме терен та й гадки не має (Іван Франко, XIII, 1954, 455); З розбігу Сахно шубовснула в самісіньку гущу колючого чагаря. Десятки тернів вп'ялися в її тіло (Юрій Смолич, I, 1958, 90).
		+
		+	ТЕРЕ́Н, у, чол.
		+
		+	1. Місцевість, територія. Кожде місце довкола тих млинівок, найбільш улюблений терен наших забав, оглядали і обнишпорювали ми зовсім докладно (Іван Франко, III, 1950, 250); Цього ж дня в Криничках набирали добровольців до лав новостворюваного червоного полку, що мав завданням боротись з куркульськими бандами, нести внутрішню охорону на терені повіту (Олесь Гончар, II, 1959, 227); Карпати — одна з найдавніших слов'янських етнографічних територій. Тут живуть українці, словаки, поляки, чехи. Цей стародавній слов'янський терен здавна цікавив дослідників багатьох галузей наук (Народна творчість та етнографія, 3, 1961, 155).
		+
		+	2. перен., заст. Ґрунт, основа розвитку чого-небудь. Тут насувається питання: який був кінець сього письменства? Чи підготовило воно терен для нової народної літератури, чи перетворилося органічно в нові, вищі форми? (Іван Франко, XVI, 1955, 328).
		+
		+	=== Словник української мови ===
		+	Те́рен[ь] (зменшено-пестливі — терене́ць, терно́к, терено́к, терно́чок) = терни́на = те́рн[я] = тернь — колючий кущ або дерево родини розових, що дає темно-сині їстівні плоди з терпким кисло-солодким присмаком, а також колючки й плоди цієї рослини;
		+
		+	у народній поезії — те́рен-де́рево; за давніми повір’ями, терновий вогонь мав очищувальну та оберегову силу; в давнину чарівниць та упирів палили на такому вогні; взагалі терновий вогонь вважається ідеальним, пор. у весільній пісні: «Ой там на горі горять огні та все терновії; коло тих огнів стоять столи та все тесовії; коло тих столів сидять ковальчики, а все молодії, кують коненьки під старостоньки, а все воронії»;
		+
		+	у фольклорі й художній літературі — об’єкт традиційного порівняння, як у І. Нечуя-Левицького: «Блищали чорні, як терен, очі»; відома проклінна формула: «Бодай сі мав, як голий у терні!»;
		+
		+	у народі існує прикмета: «Як терен цвітом забіліє, тоді селянин ячмінь сіє»;
		+
		+	використовується в народній медицині;
		+
		+	крізь терневі кущі дуже важко проходити, тому рослина символізує непрохідність у просторі й часі: «Позаростали стежки-доріжки, де проходили милої ніжки; позаростали терном, травою, де ми ходили разом з тобою»; «Ой, давно я у батенька була… А вже ж моя стежечка терном заросла»;
		+
		+	символізує занедбання, навіть неприязнь: «Поховала сина на цвинтарі, а невістку під цвинтарем. Посадила сину яворину, а невісточці тернину»;
		+
		+	символізує бездомне життя: «Вернись, сину, додомоньку, ізмий собі головоньку! — Мене змиють дрібні дощі, а рознесуть густі терни, а висушить ясне сонце»;
		+
		+	про бідування кажуть: «Мається, як у терні» або «Мається, як голий у терні»;
		+
		+	пов’язана зі стражданнями так звана «тернова (тобто важка) до Бога дорога»; не випадково вінець Христовий зроблено із терну;
		+
		+	щось дуже неприємне називають терниною в нозі: «Волів би тернину в нозі, як його в домі» (про ще щось більш неприємне);
		+
		+	символ дівочої неприступності, чесності, непідкупності: «Знати Ганнусечку, знати, з котрої вона хати: двір її обтесаний, терниною обсаджений»;
		+
		+	про чесного доброго господаря: «Ой, славен, славен, пане господарю! — Ой чим же ти ся прославив? — Золотим терном обгородився»; тернова ягідка символізує ідеальні очі: «Брови — як шнурочок, оці — як терночок», «Чорні очі, як терен, коли ми ся поберем?», «Ой, коли в мене такі оченька, такі чорненькі, як той тернок!».
		+	=== Вікіпедія ===
		+	Те́рен колю́чий, або просто те́рен (Prunus spinosa L., Prunus moldavica Kotov; місцеві назви — слива колюча, тернина, тернослив тощо) — вид рослин із родини розових (Rosaceae).
		+	== Цитати з літератури ==
		+	"— Тепер же, кумо, — повертаючись до Марини й заглядаючи у її чорні, як терен, очі та свіже, рум’яне обличчя, каже Олексій Іванович, — треба сина доглядати" (Мирний Панас "Лихо давнє й сьогочасне")
		+
		+	"Словом, перше завдання «на міжнародний терен» і «дайош Європу» тотожне завдання деяких інтелектуально пересічних «хатян»" (Хвильовий Микола "Думки проти течії")
		+
		+	"Над ним тепло дихала Первінка, біля нього лежав Собака, і «Цвіте терен» розливався над вигоном і літаком на ньому, над садом і над криницею." (Вінграновський Микола Степанович "Первінка")
		+
		+	"Його фірма розбудовує весь цей терен і мала б намір заокруглити свою територію по цей бік річки" (Самчук Улас Олексійович "На твердій землі")
		+
		+	"І вгору брались ми крізь глід і терен..." (Зеров Микола Костянтинович "В Донбасі")
		+
		+	"Синім жаканом стріляв терен, юшився на піщанику, розкльований птицею, з глинища несло холодом і запізнілою осінню" (Тютюнник Григорій Михайлович "Вир")
		+
		+	"Чорні, як терен, блискучі очі миготіли, аж бігали, неначе живе срібло" (Нечуй-Левицький Іван Семенович "Князь Єремія Вишневецький")
		+
		+	"Очi чорнi, як терен, брови густi, як вуса, з вуха звисас срiбний пiвмiсяць" (Ячейкин Юрий "Народження Адама")
		+
		+	"Вступ на терен Дерманщини був, здавалось, заблокований." (Самчук Улас Олексійович "Чого не гоїть огонь")
		+
		+	"З-під густих брів блищали чорні, як терен, очі" (Нечуй-Левицький Іван Семенович "Причепа")
		+	== Ілюстрації ==
		+	[[Файл:Тернь1.jpg]]
		+	[[Файл:Тернь2.jpg]]
		+	[[Файл:Тернь3.jpg]]
	[[Категорія:Те]]		[[Категорія:Те]]

Тернь - Історія редагувань

Imsvyrydchenko.if20 в 19:01, 29 вересня 2021

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Тернь, -ня, '''''м. ''= '''Терен. '''''В мене очка чорненькії як тернь на галузі. ''Гол. II. 312. [[Кате...