Теревенити - Історія редагувань

Ethrymak.fpmv18 в 19:55, 7 листопада 2018

2018-11-07T19:55:52Z

Ethrymak.fpmv18 в 19:55, 7 листопада 2018

2018-11-07T19:55:22Z

Ethrymak.fpmv18 в 11:15, 20 жовтня 2018

2018-10-20T11:15:49Z

Ethrymak.fpmv18 в 11:10, 20 жовтня 2018

2018-10-20T11:10:32Z

Ethrymak.fpmv18 в 11:05, 20 жовтня 2018

2018-10-20T11:05:05Z

Ethrymak.fpmv18 в 11:03, 20 жовтня 2018

2018-10-20T11:03:18Z

Ethrymak.fpmv18 в 11:01, 20 жовтня 2018

2018-10-20T11:01:56Z

Ethrymak.fpmv18 в 10:56, 20 жовтня 2018

2018-10-20T10:56:40Z

Ethrymak.fpmv18 в 10:54, 20 жовтня 2018

2018-10-20T10:54:28Z

Ethrymak.fpmv18 в 10:51, 20 жовтня 2018

2018-10-20T10:51:50Z

@@ Рядок 15: / Рядок 15: @@
 РОЗГЛАГОЛЬСТВУВАТИ , ПРОСТОРІКУВАТИ , ПРОСТОРІКАТИ , ПАТЯКАТИ , ТЕРЕВЕНИТИ , БАЛАБОНИТИ , ТАЛАЛАЇТИ
 Розглагольствувати й просторікувати, просторікати, патякати, теревенити, балабонити, талалаїти
-       Дуже часто натрапляємо в газетних статтях на дієслово розглагольствувати: «Тут треба не розглагольствувати про несприятливі умови, а й діло робити». Яка потреба в цьому важкому старослов’янізмі, коли є природні, зрозумілі українські слова просторікувати, просторікати: «Годі просторікувати» (М. Номис); «Пишається, неначе пан, і просторікать заходився» (Л. Глібов); «Що мені вітер, що мені хвиля», — добродушно просторікував Шандор» (О. Гончар). Нема ніякої потреби, тим більше, що такі, не до речі вжиті, старослов’янізми віддаляють мову газети від живого мовлення народу, де напевно кажуть: «Тут треба не просторікувати (або не патякати, не теревенити, не балабонити, не талалаїти) про несприятливі умови, а — діло робити».
+Дуже часто натрапляємо в газетних статтях на дієслово розглагольствувати: «Тут треба не розглагольствувати про несприятливі умови, а й діло робити». Яка потреба в цьому важкому старослов’янізмі, коли є природні, зрозумілі українські слова просторікувати, просторікати: «Годі просторікувати» (М. Номис); «Пишається, неначе пан, і просторікать заходився» (Л. Глібов); «Що мені вітер, що мені хвиля», — добродушно просторікував Шандор» (О. Гончар). Нема ніякої потреби, тим більше, що такі, не до речі вжиті, старослов’янізми віддаляють мову газети від живого мовлення народу, де напевно кажуть: «Тут треба не просторікувати (або не патякати, не теревенити, не балабонити, не талалаїти) про несприятливі умови, а — діло робити».
 ==Ілюстрації==
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"

@@ Рядок 12: / Рядок 12: @@
 '''БАЗІ́КАТИ'''розм. (багато, беззмістовно говорити; говорити, розмовляти про щось незначне, наістотне), '''РОЗБАЗІ́КУВАТИ'''підсил. зневажл.,'''ПАТЯ́КАТИ'''зневажл.,'''РОЗПАТЯ́КУВАТИ'''підсил. зневажл.,'''ПАСТАЛА́КАТИ'''зневажл., '''ПАЩЕКУВА́ТИ'''зневажл.,'''ГАЛДИ́КАТИ'''зневажл.,'''ШКАБАРЧА́ТИ'''зневажл.,'''СЛЕБЕЗУВА́ТИ'''[СЛЕБІЗУВА́ТИ]розм., МАРНОСЛО́ВИТИрідше,'''ГАЛА́КАТИ'''розм. рідше, '''ҐАЛАМА́ҐАТИ'''діал.; '''ТЕРЕВЕ́НИТИ'''зневажл.,'''ЛЕПЕТА́ТИ'''розм.,ЛОПОТА́ТИ[ЛОПОТІ́ТИ]розм. (говорити про щось незначне, несерйозне); БАЛЯНДРА́СИТИрозм.,БАЛАГУ́РИТИрозм. рідше,ПЕРЕБЕНДЮВА́ТИрозм. рідше (пересипаючи мову жартами);ПРОСТОРІ́КУВАТИ[ПРОСТОРІ́КАТИ]розм., РОЗБАЛА́КУВАТИрозм.,РОЗГЛАГО́ЛЬСТВУВАТИрозм. (багато, часто беззмістовно, але з претензією, пишномовно і т. ін.). Так вони й життя прожили вкупі - Мотря пащекувала, базікала за десятьох, а Ягор мовчав, як глухий (О. Копиленко); Він [сторож], поклавши хлудину на плече, миролюбно патякає в гурті школярів, що тепер цікаво обступили його колом (С. Васильченко); Марко теревенив і розпатякував цілу дорогу (Григорій Тютюнник); - Мені ще мати, коли я маленьким був, казала - не пасталакай багато, у людей вуха болітимуть (А. Хижняк); Довго гомоніли, галдикали, били та морочили голову [бурсаки], дошукуючись - де ж справді взялася на селі ця таємнича Оксана (С. Васильченко); - Дядьку Кузьмо, ви.. не застрельте мене отут у сараї, - настрашеним голосом просив Джмелик. - Щитай, що й пристрелю, коли будеш отак шкабарчати (Григорій Тютюнник); Параска рада, слебезує по всьому місту, який у неї син розумний (Панас Мирний); І тут не дозволяє [Богдан Михайлович], аби слова стерлися, зашмарували чи змазали суть. Не марнословив, говорив, що на мислі мав (В. Большак); Біля парників уже галакало жіноцтво, озброєне лопатами і граблями (М. Стельмах); - Ії мама тут! Он там стоїть із моїм чоловіком коло брами та й лопотить (О. Кобилянська); Ті [парубки] було зійдуться на вечорниці.. та як стануть баляндрасить, то й мертвий би розреготався... (О. Стороженко); Ернест усім тягарем свого тіла повісивсь на Начковім плечі і почав просторікувати без перерви (І. Франко). - Пор. верзти́, 2. говори́ти, 2. торохті́ти.
 ==Ілюстрації==
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
@@ Рядок 25: / Рядок 29: @@
 # [https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8 Всесвітній словник української мови]
 # [http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/58336-terevenyty.html Словник української мови Б. Грінченка]
+# [http://slovopedia.org.ua/34/53408/33291.html Словопедія]

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 ==Сучасні словники==
-===[http://sum.in.ua/s/pustotlyvyj Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
+===[http://sum.in.ua/s/terevenyty Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 ТЕРЕВЕНИТИ, ню, ниш, недок., перех. і неперех., розм., зневажл. Говорити дурниці, нісенітниці. — Огонь спадає з неба, і самі свічі запалюються, — теревенив далі Копронідос (Нечуй-Левицький, III, 1956, 375); В Христини глухо забилося серце. — Годі, кажу, теревенити! — сердито проказала вона і, ображена, вийшла з кола дівчат (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1955, 87);
 //  Говорити що-небудь незначне, несерйозне, пусте. Кованько торкнув Радюка й сказав йому: «А ходім і ми в ту гостинну [вітальню] та послухаємо, за що то теревенять оті сиві голови та духовні персони!» (Нечуй-Левицький, I, 1956, 563); Він вічно теревенив, розповідаючи веселі «віци» — анекдоти, співав коломийки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 352); — Ви працюватимете зі мною, в цій лабораторії, теревенити з працівниками в інших лабораторіях у вас не буде часу (Натан Рибак, Час, 1960, 167).

@@ Рядок 21: / Рядок 21: @@
 |}
+==Джерела==
+# [http://sum.in.ua/s/terevenyty Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

@@ Рядок 18: / Рядок 18: @@
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:38084.jpg|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Разговор.jpg|x140px]]
 |}

@@ Рядок 15: / Рядок 15: @@
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Depositphotos 119461172-stock-video-the-brother-and-the-sister.jpg|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Mova_127.png.|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:shalovlivij-znachenie-slova-sinonim-i-tolkovanie.jpg|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:38084.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Kanikuly.jpg|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Разговор.jpg|x140px]]
 |}

← Попередня версія		Версія за 10:56, 20 жовтня 2018
Рядок 12:		Рядок 12:
	'''БАЗІ́КАТИ'''розм. (багато, беззмістовно говорити; говорити, розмовляти про щось незначне, наістотне), '''РОЗБАЗІ́КУВАТИ'''підсил. зневажл.,'''ПАТЯ́КАТИ'''зневажл.,'''РОЗПАТЯ́КУВАТИ'''підсил. зневажл.,'''ПАСТАЛА́КАТИ'''зневажл., '''ПАЩЕКУВА́ТИ'''зневажл.,'''ГАЛДИ́КАТИ'''зневажл.,'''ШКАБАРЧА́ТИ'''зневажл.,'''СЛЕБЕЗУВА́ТИ'''[СЛЕБІЗУВА́ТИ]розм., МАРНОСЛО́ВИТИрідше,'''ГАЛА́КАТИ'''розм. рідше, '''ҐАЛАМА́ҐАТИ'''діал.; '''ТЕРЕВЕ́НИТИ'''зневажл.,'''ЛЕПЕТА́ТИ'''розм.,ЛОПОТА́ТИ[ЛОПОТІ́ТИ]розм. (говорити про щось незначне, несерйозне); БАЛЯНДРА́СИТИрозм.,БАЛАГУ́РИТИрозм. рідше,ПЕРЕБЕНДЮВА́ТИрозм. рідше (пересипаючи мову жартами);ПРОСТОРІ́КУВАТИ[ПРОСТОРІ́КАТИ]розм., РОЗБАЛА́КУВАТИрозм.,РОЗГЛАГО́ЛЬСТВУВАТИрозм. (багато, часто беззмістовно, але з претензією, пишномовно і т. ін.). Так вони й життя прожили вкупі - Мотря пащекувала, базікала за десятьох, а Ягор мовчав, як глухий (О. Копиленко); Він [сторож], поклавши хлудину на плече, миролюбно патякає в гурті школярів, що тепер цікаво обступили його колом (С. Васильченко); Марко теревенив і розпатякував цілу дорогу (Григорій Тютюнник); - Мені ще мати, коли я маленьким був, казала - не пасталакай багато, у людей вуха болітимуть (А. Хижняк); Довго гомоніли, галдикали, били та морочили голову [бурсаки], дошукуючись - де ж справді взялася на селі ця таємнича Оксана (С. Васильченко); - Дядьку Кузьмо, ви.. не застрельте мене отут у сараї, - настрашеним голосом просив Джмелик. - Щитай, що й пристрелю, коли будеш отак шкабарчати (Григорій Тютюнник); Параска рада, слебезує по всьому місту, який у неї син розумний (Панас Мирний); І тут не дозволяє [Богдан Михайлович], аби слова стерлися, зашмарували чи змазали суть. Не марнословив, говорив, що на мислі мав (В. Большак); Біля парників уже галакало жіноцтво, озброєне лопатами і граблями (М. Стельмах); - Ії мама тут! Он там стоїть із моїм чоловіком коло брами та й лопотить (О. Кобилянська); Ті [парубки] було зійдуться на вечорниці.. та як стануть баляндрасить, то й мертвий би розреготався... (О. Стороженко); Ернест усім тягарем свого тіла повісивсь на Начковім плечі і почав просторікувати без перерви (І. Франко). - Пор. верзти́, 2. говори́ти, 2. торохті́ти.		'''БАЗІ́КАТИ'''розм. (багато, беззмістовно говорити; говорити, розмовляти про щось незначне, наістотне), '''РОЗБАЗІ́КУВАТИ'''підсил. зневажл.,'''ПАТЯ́КАТИ'''зневажл.,'''РОЗПАТЯ́КУВАТИ'''підсил. зневажл.,'''ПАСТАЛА́КАТИ'''зневажл., '''ПАЩЕКУВА́ТИ'''зневажл.,'''ГАЛДИ́КАТИ'''зневажл.,'''ШКАБАРЧА́ТИ'''зневажл.,'''СЛЕБЕЗУВА́ТИ'''[СЛЕБІЗУВА́ТИ]розм., МАРНОСЛО́ВИТИрідше,'''ГАЛА́КАТИ'''розм. рідше, '''ҐАЛАМА́ҐАТИ'''діал.; '''ТЕРЕВЕ́НИТИ'''зневажл.,'''ЛЕПЕТА́ТИ'''розм.,ЛОПОТА́ТИ[ЛОПОТІ́ТИ]розм. (говорити про щось незначне, несерйозне); БАЛЯНДРА́СИТИрозм.,БАЛАГУ́РИТИрозм. рідше,ПЕРЕБЕНДЮВА́ТИрозм. рідше (пересипаючи мову жартами);ПРОСТОРІ́КУВАТИ[ПРОСТОРІ́КАТИ]розм., РОЗБАЛА́КУВАТИрозм.,РОЗГЛАГО́ЛЬСТВУВАТИрозм. (багато, часто беззмістовно, але з претензією, пишномовно і т. ін.). Так вони й життя прожили вкупі - Мотря пащекувала, базікала за десятьох, а Ягор мовчав, як глухий (О. Копиленко); Він [сторож], поклавши хлудину на плече, миролюбно патякає в гурті школярів, що тепер цікаво обступили його колом (С. Васильченко); Марко теревенив і розпатякував цілу дорогу (Григорій Тютюнник); - Мені ще мати, коли я маленьким був, казала - не пасталакай багато, у людей вуха болітимуть (А. Хижняк); Довго гомоніли, галдикали, били та морочили голову [бурсаки], дошукуючись - де ж справді взялася на селі ця таємнича Оксана (С. Васильченко); - Дядьку Кузьмо, ви.. не застрельте мене отут у сараї, - настрашеним голосом просив Джмелик. - Щитай, що й пристрелю, коли будеш отак шкабарчати (Григорій Тютюнник); Параска рада, слебезує по всьому місту, який у неї син розумний (Панас Мирний); І тут не дозволяє [Богдан Михайлович], аби слова стерлися, зашмарували чи змазали суть. Не марнословив, говорив, що на мислі мав (В. Большак); Біля парників уже галакало жіноцтво, озброєне лопатами і граблями (М. Стельмах); - Ії мама тут! Он там стоїть із моїм чоловіком коло брами та й лопотить (О. Кобилянська); Ті [парубки] було зійдуться на вечорниці.. та як стануть баляндрасить, то й мертвий би розреготався... (О. Стороженко); Ернест усім тягарем свого тіла повісивсь на Начковім плечі і почав просторікувати без перерви (І. Франко). - Пор. верзти́, 2. говори́ти, 2. торохті́ти.

		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Файл:Depositphotos 119461172-stock-video-the-brother-and-the-sister.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Файл:shalovlivij-znachenie-slova-sinonim-i-tolkovanie.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Файл:Kanikuly.jpg\|x140px]]
		+	\|}

← Попередня версія		Версія за 10:54, 20 жовтня 2018
Рядок 10:		Рядок 10:

	===[https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8 Словник синонімів]===		===[https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8 Словник синонімів]===
−	~~БАЗІ́КАТИрозм~~. (багато, беззмістовно говорити; говорити, розмовляти про щось незначне, наістотне), ~~РОЗБАЗІ́КУВАТИпідсил~~. зневажл.,~~ПАТЯ́КАТИзневажл~~.,~~РОЗПАТЯ́КУВАТИпідсил~~. зневажл.,~~ПАСТАЛА́КАТИзневажл~~., ~~ПАЩЕКУВА́ТИзневажл~~.,~~ГАЛДИ́КАТИзневажл~~.,~~ШКАБАРЧА́ТИзневажл~~.,СЛЕБЕЗУВА́ТИ[СЛЕБІЗУВА́ТИ]розм., МАРНОСЛО́ВИТИрідше,~~ГАЛА́КАТИрозм~~. рідше, ~~ҐАЛАМА́ҐАТИдіал~~.; ~~ТЕРЕВЕ́НИТИзневажл~~.,~~ЛЕПЕТА́ТИрозм~~.,ЛОПОТА́ТИ[ЛОПОТІ́ТИ]розм. (говорити про щось незначне, несерйозне); БАЛЯНДРА́СИТИрозм.,БАЛАГУ́РИТИрозм. рідше,ПЕРЕБЕНДЮВА́ТИрозм. рідше (пересипаючи мову жартами);ПРОСТОРІ́КУВАТИ[ПРОСТОРІ́КАТИ]розм., РОЗБАЛА́КУВАТИрозм.,РОЗГЛАГО́ЛЬСТВУВАТИрозм. (багато, часто беззмістовно, але з претензією, пишномовно і т. ін.). Так вони й життя прожили вкупі - Мотря пащекувала, базікала за десятьох, а Ягор мовчав, як глухий (О. Копиленко); Він [сторож], поклавши хлудину на плече, миролюбно патякає в гурті школярів, що тепер цікаво обступили його колом (С. Васильченко); Марко теревенив і розпатякував цілу дорогу (Григорій Тютюнник); - Мені ще мати, коли я маленьким був, казала - не пасталакай багато, у людей вуха болітимуть (А. Хижняк); Довго гомоніли, галдикали, били та морочили голову [бурсаки], дошукуючись - де ж справді взялася на селі ця таємнича Оксана (С. Васильченко); - Дядьку Кузьмо, ви.. не застрельте мене отут у сараї, - настрашеним голосом просив Джмелик. - Щитай, що й пристрелю, коли будеш отак шкабарчати (Григорій Тютюнник); Параска рада, слебезує по всьому місту, який у неї син розумний (Панас Мирний); І тут не дозволяє [Богдан Михайлович], аби слова стерлися, зашмарували чи змазали суть. Не марнословив, говорив, що на мислі мав (В. Большак); Біля парників уже галакало жіноцтво, озброєне лопатами і граблями (М. Стельмах); - Ії мама тут! Он там стоїть із моїм чоловіком коло брами та й лопотить (О. Кобилянська); Ті [парубки] було зійдуться на вечорниці.. та як стануть баляндрасить, то й мертвий би розреготався... (О. Стороженко); Ернест усім тягарем свого тіла повісивсь на Начковім плечі і почав просторікувати без перерви (І. Франко). - Пор. верзти́, 2. говори́ти, 2. торохті́ти.	+	'''БАЗІ́КАТИ'''розм. (багато, беззмістовно говорити; говорити, розмовляти про щось незначне, наістотне), '''РОЗБАЗІ́КУВАТИ'''підсил. зневажл.,'''ПАТЯ́КАТИ'''зневажл.,'''РОЗПАТЯ́КУВАТИ'''підсил. зневажл.,'''ПАСТАЛА́КАТИ'''зневажл., '''ПАЩЕКУВА́ТИ'''зневажл.,'''ГАЛДИ́КАТИ'''зневажл.,'''ШКАБАРЧА́ТИ'''зневажл.,'''СЛЕБЕЗУВА́ТИ'''[СЛЕБІЗУВА́ТИ]розм., МАРНОСЛО́ВИТИрідше,'''ГАЛА́КАТИ'''розм. рідше, '''ҐАЛАМА́ҐАТИ'''діал.; '''ТЕРЕВЕ́НИТИ'''зневажл.,'''ЛЕПЕТА́ТИ'''розм.,ЛОПОТА́ТИ[ЛОПОТІ́ТИ]розм. (говорити про щось незначне, несерйозне); БАЛЯНДРА́СИТИрозм.,БАЛАГУ́РИТИрозм. рідше,ПЕРЕБЕНДЮВА́ТИрозм. рідше (пересипаючи мову жартами);ПРОСТОРІ́КУВАТИ[ПРОСТОРІ́КАТИ]розм., РОЗБАЛА́КУВАТИрозм.,РОЗГЛАГО́ЛЬСТВУВАТИрозм. (багато, часто беззмістовно, але з претензією, пишномовно і т. ін.). Так вони й життя прожили вкупі - Мотря пащекувала, базікала за десятьох, а Ягор мовчав, як глухий (О. Копиленко); Він [сторож], поклавши хлудину на плече, миролюбно патякає в гурті школярів, що тепер цікаво обступили його колом (С. Васильченко); Марко теревенив і розпатякував цілу дорогу (Григорій Тютюнник); - Мені ще мати, коли я маленьким був, казала - не пасталакай багато, у людей вуха болітимуть (А. Хижняк); Довго гомоніли, галдикали, били та морочили голову [бурсаки], дошукуючись - де ж справді взялася на селі ця таємнича Оксана (С. Васильченко); - Дядьку Кузьмо, ви.. не застрельте мене отут у сараї, - настрашеним голосом просив Джмелик. - Щитай, що й пристрелю, коли будеш отак шкабарчати (Григорій Тютюнник); Параска рада, слебезує по всьому місту, який у неї син розумний (Панас Мирний); І тут не дозволяє [Богдан Михайлович], аби слова стерлися, зашмарували чи змазали суть. Не марнословив, говорив, що на мислі мав (В. Большак); Біля парників уже галакало жіноцтво, озброєне лопатами і граблями (М. Стельмах); - Ії мама тут! Он там стоїть із моїм чоловіком коло брами та й лопотить (О. Кобилянська); Ті [парубки] було зійдуться на вечорниці.. та як стануть баляндрасить, то й мертвий би розреготався... (О. Стороженко); Ернест усім тягарем свого тіла повісивсь на Начковім плечі і почав просторікувати без перерви (І. Франко). - Пор. верзти́, 2. говори́ти, 2. торохті́ти.

@@ Рядок 9: / Рядок 9: @@
 Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 84.
-==[https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8 Словник синонімів]==
+===[https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8 Словник синонімів]===
 БАЗІ́КАТИрозм. (багато, беззмістовно говорити; говорити, розмовляти про щось незначне, наістотне), РОЗБАЗІ́КУВАТИпідсил. зневажл.,ПАТЯ́КАТИзневажл.,РОЗПАТЯ́КУВАТИпідсил. зневажл.,ПАСТАЛА́КАТИзневажл., ПАЩЕКУВА́ТИзневажл.,ГАЛДИ́КАТИзневажл.,ШКАБАРЧА́ТИзневажл.,СЛЕБЕЗУВА́ТИ[СЛЕБІЗУВА́ТИ]розм., МАРНОСЛО́ВИТИрідше,ГАЛА́КАТИрозм. рідше, ҐАЛАМА́ҐАТИдіал.; ТЕРЕВЕ́НИТИзневажл.,ЛЕПЕТА́ТИрозм.,ЛОПОТА́ТИ[ЛОПОТІ́ТИ]розм. (говорити про щось незначне, несерйозне); БАЛЯНДРА́СИТИрозм.,БАЛАГУ́РИТИрозм. рідше,ПЕРЕБЕНДЮВА́ТИрозм. рідше (пересипаючи мову жартами);ПРОСТОРІ́КУВАТИ[ПРОСТОРІ́КАТИ]розм., РОЗБАЛА́КУВАТИрозм.,РОЗГЛАГО́ЛЬСТВУВАТИрозм. (багато, часто беззмістовно, але з претензією, пишномовно і т. ін.). Так вони й життя прожили вкупі - Мотря пащекувала, базікала за десятьох, а Ягор мовчав, як глухий (О. Копиленко); Він [сторож], поклавши хлудину на плече, миролюбно патякає в гурті школярів, що тепер цікаво обступили його колом (С. Васильченко); Марко теревенив і розпатякував цілу дорогу (Григорій Тютюнник); - Мені ще мати, коли я маленьким був, казала - не пасталакай багато, у людей вуха болітимуть (А. Хижняк); Довго гомоніли, галдикали, били та морочили голову [бурсаки], дошукуючись - де ж справді взялася на селі ця таємнича Оксана (С. Васильченко); - Дядьку Кузьмо, ви.. не застрельте мене отут у сараї, - настрашеним голосом просив Джмелик. - Щитай, що й пристрелю, коли будеш отак шкабарчати (Григорій Тютюнник); Параска рада, слебезує по всьому місту, який у неї син розумний (Панас Мирний); І тут не дозволяє [Богдан Михайлович], аби слова стерлися, зашмарували чи змазали суть. Не марнословив, говорив, що на мислі мав (В. Большак); Біля парників уже галакало жіноцтво, озброєне лопатами і граблями (М. Стельмах); - Ії мама тут! Он там стоїть із моїм чоловіком коло брами та й лопотить (О. Кобилянська); Ті [парубки] було зійдуться на вечорниці.. та як стануть баляндрасить, то й мертвий би розреготався... (О. Стороженко); Ернест усім тягарем свого тіла повісивсь на Начковім плечі і почав просторікувати без перерви (І. Франко). - Пор. верзти́, 2. говори́ти, 2. торохті́ти.