Твердість - Історія редагувань

Aobohdaniuk.uk15 в 19:54, 26 листопада 2017

2017-11-26T19:54:58Z

L.varchenko: Замінено вміст на «'''Твердість, -дости, '''''ж. ''1) Твердость. 2) Крѣпость. Категорія:Тв»

2016-12-13T12:32:42Z

Замінено вміст на «'''Твердість, -дости, '''''ж. ''1) Твердость. 2) Крѣпость. Категорія:Тв»

Assulytska.uk15 в 21:11, 12 грудня 2016

2016-12-12T21:11:02Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Твердість, -дости, '''''ж. ''1) Твердость. 2) Крѣпость. Категорія:Тв

2012-09-30T02:13:49Z

Створена сторінка: '''Твердість, -дости, '''''ж. ''1) Твердость. 2) Крѣпость. Категорія:Тв

Нова сторінка

'''Твердість, -дости, '''''ж. ''1) Твердость. 2) Крѣпость.
[[Категорія:Тв]]

← Попередня версія		Версія за 19:54, 26 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
−	~~'''~~Твердість, -дости, '''''ж. ''1) ~~Твердость~~. 2) ~~Крѣпость~~.	+
−	[[~~Категорія~~:~~Тв]~~]	+	==Сучасні словники==
		+	Твердість
		+	Твердість, -дости, ж. 1) Твердість.
		+	===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== ТВЕ́РДІСТЬ, дості, жін.
		+	1. Якість за знач. твердий 2, 3, 5—8. Десять чорних кімнат, налитих пітьмою по самі вінця .. Я чую твердість і форму затоплених на дні чорної пітьми меблів і скрип помосту під їх вагою (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 224); — Сонце, великий, преясний володарю світа [світу]!.. Поможи нам [тухольцям] у тім страшнім бою! Дай нам твердість, і вмілість, і згоду! (Іван Франко, VI, 1951, 118); І в кам'яному віці існували «тири», де наші предки виробляли твердість руки і гостроту зору (Вечірній Київ, 15.XII 1966, 4); З'їзд [дев'ятий з'їзд КП(б)У] з задоволенням констатує твердість лінії партії в проведенні монополії зовнішньої торгівлі (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 256); «Слово честі» для Завидків — це закон, твердість якого виміряється хіба що життям(Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 563).
		+	2. Душевна стійкість, непохитність. Говорить [Панса] голосом тремтячим, з видимим зусиллям удавати твердість і суворість (Леся Українка, II, 1951, 456); — Я не вернусь, Маню... — сказав відтак, вкладаючи насилу супокій і твердість у свій голос (Ольга Кобилянська, III, 1956, 27); В ньому [образі Юрія Брянського]поєднуються практицизм, і героїка, діловитість і революційний розмах, щирість, задушевність і твердість характеру та сила волі (Історія української літератури, II, 1956, 268);
		+	// Рішучість. У Олександра Олександровича не вистачило твердості відправити хлопчика додому до батьків(Іван Багмут, Опов., 1959, 96).
		+	3. фіз. Здатність тіла чинити опір змінюванню форми та розміру. Твердість речовини, як відомо, визначається здатністю протистояти зміні форми під впливом прикладених сил (Наука і життя, 1, 1957, 23); Гартуванням не тільки підвищуємо твердість сталі, але й поліпшуємо її механічні властивості (Методика викладання фрезерної справи, 1958, 173).
		+	▲ Твердість води — особливий стан води, що характеризується наявністю в ній солей кальцію та магнію. При оцінюванні якості води надається також неабиякого значення наявності в воді вапнякових і магнезіальних солей, які зумовлюють так звану твердість води (Шкільна гігієна, 1954, 207).
		+
		+	===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
		+	ТВЕРДІСТЬ, дості, ж.
		+	1. Якість за знач. тверди́й 2, 3, 5-8. Десять чорних кімнат, налитих пітьмою по самі вінця.. Я чую твердість і форму затоплених на дні чорної пітьми меблів і скрип помосту під їх вагою (Коцюб., II, 1955, 224); — Сонце, великий, преясний володарю світа [світу]!.. Поможи нам [тухольцям] у тім страшнім бою! Дай нам твердість, і вмілість, і згоду! (Фр., VI, 1951, 118); І в кам’яному віці існували «тири», де наші предки виробляли твердість руки і гостроту зору (Веч. Київ, 15.XII 1966, 4); З’їзд[дев’ятий з’їзд КП(б)У] з задоволенням констатує твердість лінії партії в проведенні монополії зовнішньої торгівлі (Компартія України в резол, і рішен.., 1958, 256); «Слово честі» для Завадків — це закон, твердість якого виміряється хіба що життям (Вільде, Сестри.., 1958, 563).
		+	2. Душевна стійкість, непохитність. Говорить [Панса] голосом тремтячим, з видимим зусиллям удавати твердість і суворість (Л. Укр., II, 1951, 456); — Я не вернусь. Маню… — сказав відтак, вкладаючи насилу супокій і твердість у свій голос (Коб., III, 1956, 27); В ньому [образі Юрія Брянського] поєднуються практицизм і героїка, діловитість і революційний розмах, щирість, задушевність і твердість характеру та сила волі (Іст. укр. літ., II, 1956, 268); // Рішучість. У Олександра Олександровича не вистачило твердості відправити хлопчика додому до батьків (Багмут, Опов., 1959, 96).
		+	Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. Ст.48.
		+
		+
		+
		+	===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]
		+	Твердість, -дости, ж. 1) Твердость. 2) Крѣпость.
		+
		+	==Цікаві факти==
		+	Твердість води (англ. hardness of water, water hardness, hard of water, stiffness of water; нім. Härte f, Härte f des Wassers, Wasserhärte f) — сукупність властивостей, зумовлених вмістом у воді катіонів кальцію та магнію.
		+	Твердість води визначають за кількістю солей кальцію і магнію в ній. Якщо вода містить значні кількості таких солей, то таку воду називають твердою, а коли цих солей зовсім немає, або вони містяться в незначних кількостях, то — м'якою.
		+	Відрізняють тимчасову, або карбонатну, твердість води і сталу. Тимчасова твердість обумовлюється наявністю кислих карбонатів (гідрокарбонатів) кальцію і магнію: Ca(HCO3)2 і Mg(HCO3)2, а стала — наявністю сульфатів і хлоридів кальцію і магнію: CaSO4, MgSO4, CaCl2 і MgCl2. Загальна твердість води являє собою суму тимчасової і сталої твердості.
		+	Тверда вода непридатна майже для всіх галузей виробництва. Так, наприклад, тверду воду не можна використовувати для прання білизни, миття шерсті і фарбування тканин, бо в ній мило втрачає свою мийну здатність. Це пояснюється тим, що розчинний у воді стеарат натрію С17Н35COONa, який становить головну складову частину мила, переходить у нерозчинний стеарат кальцію (або магнію), утворюючи так зване кальцієве (або магнієве) мило.

← Попередня версія		Версія за 12:32, 13 грудня 2016
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Твердість, -дости, '''''ж. ''1) Твердость. 2) Крѣпость.		'''Твердість, -дости, '''''ж. ''1) Твердость. 2) Крѣпость.
	[[Категорія:Тв]]		[[Категорія:Тв]]
−	Тве́рдість (англ. Hardness, фр. Dureté, нім. Härte) — властивість матеріалу опиратися проникненню до нього іншого, твердішого тіла.
−
−	За ДСТУ 2825-94: твердість — здатність матеріалу чинити опір деформуванню та руйнуванню під дією місцевих контактних зусиль[1].
−
−	Найтвердішим із відомих матеріалів є ультратвердий фулерит (приблизно в 1,17—1,52 разів твердіший за алмаз). Однак, цей матеріал доступний лише у мікроскопічних кількостях. Найтвердішою з поширених речовин є алмаз (10 одиниць за шкалою Мооса, див. нижче).
−
−	~~Область вимірювання Редагувати~~
−
−	~~Розрізняють область вимірювання: нано-, мікро-твердість, твердість при малих навантаженнях, макротвердість.~~
−
−	~~Область вимірювання Навантаження Діагональ відбитку, мк Об'єм невідновленого відбитку, мк3~~
−	~~Мікротвердість 1 ÷ 200 гс~~
−	~~(5 ÷ 100 гс) 3 ÷ 50 1 ÷ 3000~~
−	~~Твердість при малих навантаженнях 0,2 ÷ 5 кгс~~
−	~~(0,2 ÷ 2 кгс) 30 ÷ 300 640 ÷ 640000~~
−	~~Макротвердість Більше 5 кгс Більше 300 Більше 640000~~
−	~~Методи вимірювання твердості Редагувати~~
−
−
−	~~Прилад для визначення твердості за Віккерсом.~~
−
−	~~Фрагмент приладу для визначення твердості за Віккерсом.~~
−	~~Для вимірювання твердості є кілька шкал (методів вимірювання):~~
−
−	Метод Брінелля — твердість визначається за діаметром відбитка, який залишає металева кулька, що втискується у поверхню. Твердість обчислюється як відношення зусилля, прикладеного до кульки, до площі відбитка (причому площа відбитка береться як площа частини сфери, а не як площа кола); одиницею твердості служить кгс/мм². Твердість, визначена за цим методом, позначається HB, де H = hardness (твердість, анг.), B — найменування шкали. Вимірювання проводяться відповідно до стандартів ДСТУ ISO 6506-1:2007, ГОСТ 9012-59.
−	Метод Роквелла — твердість визначається за глибиною відбитка металевої кульки чи алмазного конуса у поверхні тестованого матеріалу. Твердість, визначена за цим методом, є безрозмірною і позначається HR, HRB, HRC і HRA; твердість обчислюється за такою формулою HR = 100 − kd, де d — глибина втиснення наконечника після зняття основного навантаження, а k — коефіцієнт. Отже, нескінченній твердості відповідає HR 100; м'які матеріали можуть мати негативні значення твердості.
−	Метод Віккерса — твердість визначається за величиною відбитка, залишеного чотирикутною алмазною пірамідкою, яка втискується у поверхню. Твердість обчислюється як відношення зусилля, докладеного до пірамідки, до площі відбитка (причому площа відбитка береться як площа частини поверхні піраміди, а не як площа квадрата); одиницею твердості служить кгс/мм². Твердість, визначена за цим методом, позначається HV.
−	~~Метод Шора:~~
−	Твердість за Шором (метод втискання) — твердість визначається за глибиною проникнення в матеріал спеціальної загартованої стальної голки (індентора) під дією каліброваної пружини[2]. У цьому методі вимірювальний прилад має назву «дюрометр». Зазвичай метод Шора використовується для визначення твердості низькомодульних матеріалів (полімерів). Найчастіше використовуються шкали A (для м'яких матеріалів) або D (для твердіших). Твердість, визначена цим методом, позначається буквою типу шкали, що записується після числа і з вказанням назви методу. Наприклад: «Твердість за Шором 80A».
−	Твердість за Шором (метод відскоку) — метод визначення твердості твердих (високомодульних) матеріалів, переважно металів, за висотою відскоку стандартного бійка (основна частина склероскопа — вимірювального приладу для даного методу), що падає з певної висоти[3]. Твердість за цим методом оцінюється в умовних одиницях, що пропорційна висоті відскоку. Основні шкали — C і D. Твердість позначається, відповідно, HSC та HSD (наприклад, 85HSD)[4]
−	Метод Кузнєцова — Герберта — Ребіндера — твердість визначається часом загасання коливань маятника, опорою якого є досліджуваний метал.
−	Шкала Мооса — використовується головним чином, як індикатор твердості мінералів, визначається за тим, який із десяти стандартних мінералів дряпає тестований, і який матеріал із десятка стандартних шкрябається тестованим.
−	Шкала Янка — шкала, що використовується для оцінки твердості деревини. Метод оцінки полягає у визначенні сили, необхідної для впровадження сталевої кульки діаметром 11,28 мм (0,444 дюйма) в деревину на глибину, що дорівнює половині її діаметра. Діаметр таким було обрано, щоб площа круга відбитку у плані становила 100 мм².
−	Для інструментального визначення твердості методом втиснення використовуються твердоміри. Великим плюсом твердості, як характеристики матеріалу є те, що методи визначення твердості не руйнують досліджуваний матеріал і не вимагають багато часу.

← Попередня версія		Версія за 21:11, 12 грудня 2016
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Твердість, -дости, '''''ж. ''1) Твердость. 2) Крѣпость.		'''Твердість, -дости, '''''ж. ''1) Твердость. 2) Крѣпость.
	[[Категорія:Тв]]		[[Категорія:Тв]]
		+	Тве́рдість (англ. Hardness, фр. Dureté, нім. Härte) — властивість матеріалу опиратися проникненню до нього іншого, твердішого тіла.
		+
		+	За ДСТУ 2825-94: твердість — здатність матеріалу чинити опір деформуванню та руйнуванню під дією місцевих контактних зусиль[1].
		+
		+	Найтвердішим із відомих матеріалів є ультратвердий фулерит (приблизно в 1,17—1,52 разів твердіший за алмаз). Однак, цей матеріал доступний лише у мікроскопічних кількостях. Найтвердішою з поширених речовин є алмаз (10 одиниць за шкалою Мооса, див. нижче).
		+
		+	Область вимірювання Редагувати
		+
		+	Розрізняють область вимірювання: нано-, мікро-твердість, твердість при малих навантаженнях, макротвердість.
		+
		+	Область вимірювання Навантаження Діагональ відбитку, мк Об'єм невідновленого відбитку, мк3
		+	Мікротвердість 1 ÷ 200 гс
		+	(5 ÷ 100 гс) 3 ÷ 50 1 ÷ 3000
		+	Твердість при малих навантаженнях 0,2 ÷ 5 кгс
		+	(0,2 ÷ 2 кгс) 30 ÷ 300 640 ÷ 640000
		+	Макротвердість Більше 5 кгс Більше 300 Більше 640000
		+	Методи вимірювання твердості Редагувати
		+
		+
		+	Прилад для визначення твердості за Віккерсом.
		+
		+	Фрагмент приладу для визначення твердості за Віккерсом.
		+	Для вимірювання твердості є кілька шкал (методів вимірювання):
		+
		+	Метод Брінелля — твердість визначається за діаметром відбитка, який залишає металева кулька, що втискується у поверхню. Твердість обчислюється як відношення зусилля, прикладеного до кульки, до площі відбитка (причому площа відбитка береться як площа частини сфери, а не як площа кола); одиницею твердості служить кгс/мм². Твердість, визначена за цим методом, позначається HB, де H = hardness (твердість, анг.), B — найменування шкали. Вимірювання проводяться відповідно до стандартів ДСТУ ISO 6506-1:2007, ГОСТ 9012-59.
		+	Метод Роквелла — твердість визначається за глибиною відбитка металевої кульки чи алмазного конуса у поверхні тестованого матеріалу. Твердість, визначена за цим методом, є безрозмірною і позначається HR, HRB, HRC і HRA; твердість обчислюється за такою формулою HR = 100 − kd, де d — глибина втиснення наконечника після зняття основного навантаження, а k — коефіцієнт. Отже, нескінченній твердості відповідає HR 100; м'які матеріали можуть мати негативні значення твердості.
		+	Метод Віккерса — твердість визначається за величиною відбитка, залишеного чотирикутною алмазною пірамідкою, яка втискується у поверхню. Твердість обчислюється як відношення зусилля, докладеного до пірамідки, до площі відбитка (причому площа відбитка береться як площа частини поверхні піраміди, а не як площа квадрата); одиницею твердості служить кгс/мм². Твердість, визначена за цим методом, позначається HV.
		+	Метод Шора:
		+	Твердість за Шором (метод втискання) — твердість визначається за глибиною проникнення в матеріал спеціальної загартованої стальної голки (індентора) під дією каліброваної пружини[2]. У цьому методі вимірювальний прилад має назву «дюрометр». Зазвичай метод Шора використовується для визначення твердості низькомодульних матеріалів (полімерів). Найчастіше використовуються шкали A (для м'яких матеріалів) або D (для твердіших). Твердість, визначена цим методом, позначається буквою типу шкали, що записується після числа і з вказанням назви методу. Наприклад: «Твердість за Шором 80A».
		+	Твердість за Шором (метод відскоку) — метод визначення твердості твердих (високомодульних) матеріалів, переважно металів, за висотою відскоку стандартного бійка (основна частина склероскопа — вимірювального приладу для даного методу), що падає з певної висоти[3]. Твердість за цим методом оцінюється в умовних одиницях, що пропорційна висоті відскоку. Основні шкали — C і D. Твердість позначається, відповідно, HSC та HSD (наприклад, 85HSD)[4]
		+	Метод Кузнєцова — Герберта — Ребіндера — твердість визначається часом загасання коливань маятника, опорою якого є досліджуваний метал.
		+	Шкала Мооса — використовується головним чином, як індикатор твердості мінералів, визначається за тим, який із десяти стандартних мінералів дряпає тестований, і який матеріал із десятка стандартних шкрябається тестованим.
		+	Шкала Янка — шкала, що використовується для оцінки твердості деревини. Метод оцінки полягає у визначенні сили, необхідної для впровадження сталевої кульки діаметром 11,28 мм (0,444 дюйма) в деревину на глибину, що дорівнює половині її діаметра. Діаметр таким було обрано, щоб площа круга відбитку у плані становила 100 мм².
		+	Для інструментального визначення твердості методом втиснення використовуються твердоміри. Великим плюсом твердості, як характеристики матеріалу є те, що методи визначення твердості не руйнують досліджуваний матеріал і не вимагають багато часу.