Сірка - Історія редагувань

Марченко: /* Див. також */

2014-01-19T16:49:23Z

‎Див. також

Nensy в 22:16, 16 січня 2014

2014-01-16T22:16:13Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Сірка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''сіра. '''Ном. № 14298. 2) Сѣрка къ ушахъ. Категорія:Сі

2012-09-29T23:15:26Z

Створена сторінка: '''Сірка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''сіра. '''Ном. № 14298. 2) Сѣрка къ ушахъ. Категорія:Сі

Нова сторінка

'''Сірка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''сіра. '''Ном. № 14298. 2) Сѣрка къ ушахъ.
[[Категорія:Сі]]

@@ Рядок 18: / Рядок 18: @@
 ==Див. також==
-*[ http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0 Сірка], Сі́рка, або Су́льфур (S), хімічний елемент VI групи періодичної системи елементів, атомова вага 32,064; неметал; жовта кристалічна субстанція. Виступає в природі у самородному стані та у вигляді сульфідів важких металів (піриту та ін.). Сірку застосовують переважно у хімічній промисловості для виробництва сірчаної кислоти, синтетичного волокна, сірчистих барвників, димного пороху, у ґумовій промисловості, також у сільському господарстві, фармацевтиці тощо.
+*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0 Сірка], Сі́рка, або Су́льфур (S), хімічний елемент VI групи періодичної системи елементів, атомова вага 32,064; неметал; жовта кристалічна субстанція. Виступає в природі у самородному стані та у вигляді сульфідів важких металів (піриту та ін.). Сірку застосовують переважно у хімічній промисловості для виробництва сірчаної кислоти, синтетичного волокна, сірчистих барвників, димного пороху, у ґумовій промисловості, також у сільському господарстві, фармацевтиці тощо.
-*[ http://www.geograf.com.ua/glossary/minerals/sirka  Сірка], Фізичні властивості. Сірка на відміну від інших самородних елементів має молекулярну решітку, що визначає її низьку твердість (сірка м'яка або середньої твердості), відсутність спайності, крихкість, нерівний злам і зумовлений ним жирний блиск; лише на поверхні кристалів спостерігається скляний блиск. Сірка має погану електропровідність, слабкою теплопровідністю, невисокою температурою плавлення (112,8° С) і займання (248° С). Самородна сірка загоряється від сірника і горить блакитним полум'ям; при цьому утворюється сірчистий газ, що має різкий задушливий запах. Колір у самородної сірки світло-жовтий, солом'яно-жовтий, медово-жовтий, зеленуватий, різниці, що містять органічні речовини, набувають бурого, сірого, чорного забарвлення. Вулканічна сірка яскраво-жовта, пемеранчева, зелена. Риска біла, звичайно з жовтуватим відтінком. Зустрічається сірка у вигляді суцільних щільних, натічних, землистих, порошкових мас; також бувають наросли кристали, друзи, жовна, нальоти, кірочки, включення і псевдоморфози по органічним залишкам. Сингонія ромбічна.
+*[http://www.geograf.com.ua/glossary/minerals/sirka  Сірка], Фізичні властивості. Сірка на відміну від інших самородних елементів має молекулярну решітку, що визначає її низьку твердість (сірка м'яка або середньої твердості), відсутність спайності, крихкість, нерівний злам і зумовлений ним жирний блиск; лише на поверхні кристалів спостерігається скляний блиск. Сірка має погану електропровідність, слабкою теплопровідністю, невисокою температурою плавлення (112,8° С) і займання (248° С). Самородна сірка загоряється від сірника і горить блакитним полум'ям; при цьому утворюється сірчистий газ, що має різкий задушливий запах. Колір у самородної сірки світло-жовтий, солом'яно-жовтий, медово-жовтий, зеленуватий, різниці, що містять органічні речовини, набувають бурого, сірого, чорного забарвлення. Вулканічна сірка яскраво-жовта, пемеранчева, зелена. Риска біла, звичайно з жовтуватим відтінком. Зустрічається сірка у вигляді суцільних щільних, натічних, землистих, порошкових мас; також бувають наросли кристали, друзи, жовна, нальоти, кірочки, включення і псевдоморфози по органічним залишкам. Сингонія ромбічна.
-  [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]
+  [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

← Попередня версія		Версія за 22:16, 16 січня 2014
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Сірка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''сіра. '''Ном. № 14298. 2) Сѣрка къ ушахъ.		'''Сірка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''сіра. '''Ном. № 14298. 2) Сѣрка къ ушахъ.
	[[Категорія:Сі]]		[[Категорія:Сі]]
		+	==Сучасні словники==
		+
		+	[http://sum.in.ua/s/sirka'''Сірка'''], и, жін.
		+	1. Хімічний елемент, легкозаймиста речовина блідо-жовтого кольору, яку застосовують у промисловості, сільському господарстві, військовій справі, медицині. Шістнадцятий елемент [періодичної системи Д. І. Менделєєва] — сірка. Це ще активніший неметал, ніж фосфор (Хімія, 9, 1956, 10); В льоху пахло важким духом селітри й сірки (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 79); Холера лютувала по всій Росії.. Скрізь встановили карантин, з зараженої місцевості не приймали посилок, а листи обкурювали сіркою (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 299); Входить [Бараболя] до майстерні і витирає сірник. Він спочатку чахкає, шипить, бризкає сіркою та смородом і, нарешті, займається (Михайло Стельмах, II, 1962, 60); * У порівняннях. Я — мов сірка: Ти дмухнеш — і я вже запалився! (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 104); На його душу, наче кам'яна гора, навернули чорні думки, — мов гарячою сіркою пекли його серце (Панас Мирний, I, 1954, 357).
		+	2. Жовта жирна речовина, яка утворюється на стінках вушного каналу. Вушна сірка є видозмінений, більш багатий жиром продукт потових залоз (Як запобігти заразним хворобам шкіри, 1957, 13).
		+	3. розм. Те саме, що жиропіт. — Треба тую сірку брать, що з вовни, та волам шиї парить, щоб погоїлись (Українські народні казки, 1951, 383); Повітря важке, густо насичене духом овечої сірки (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 151).
		+	Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 230.
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Сірка_самородна.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Сірка2.jpg \|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:sera.jpg \|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:sulfur-300x266.jpg \|x140px]]
		+	\|}
		+
		+	==Див. також==
		+	*[ http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0 Сірка], Сі́рка, або Су́льфур (S), хімічний елемент VI групи періодичної системи елементів, атомова вага 32,064; неметал; жовта кристалічна субстанція. Виступає в природі у самородному стані та у вигляді сульфідів важких металів (піриту та ін.). Сірку застосовують переважно у хімічній промисловості для виробництва сірчаної кислоти, синтетичного волокна, сірчистих барвників, димного пороху, у ґумовій промисловості, також у сільському господарстві, фармацевтиці тощо.
		+	*[ http://www.geograf.com.ua/glossary/minerals/sirka Сірка], Фізичні властивості. Сірка на відміну від інших самородних елементів має молекулярну решітку, що визначає її низьку твердість (сірка м'яка або середньої твердості), відсутність спайності, крихкість, нерівний злам і зумовлений ним жирний блиск; лише на поверхні кристалів спостерігається скляний блиск. Сірка має погану електропровідність, слабкою теплопровідністю, невисокою температурою плавлення (112,8° С) і займання (248° С). Самородна сірка загоряється від сірника і горить блакитним полум'ям; при цьому утворюється сірчистий газ, що має різкий задушливий запах. Колір у самородної сірки світло-жовтий, солом'яно-жовтий, медово-жовтий, зеленуватий, різниці, що містять органічні речовини, набувають бурого, сірого, чорного забарвлення. Вулканічна сірка яскраво-жовта, пемеранчева, зелена. Риска біла, звичайно з жовтуватим відтінком. Зустрічається сірка у вигляді суцільних щільних, натічних, землистих, порошкових мас; також бувають наросли кристали, друзи, жовна, нальоти, кірочки, включення і псевдоморфози по органічним залишкам. Сингонія ромбічна.
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]