Ovdikhtiaruk.uk18 в 18:30, 5 жовтня 2018

2018-10-05T18:30:26Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Сінце, -ця, '''''в. ''Ум. отъ '''сіно. ''' Категорія:Сі

2012-09-29T23:14:33Z

Створена сторінка: '''Сінце, -ця, '''''в. ''Ум. отъ '''сіно. ''' Категорія:Сі

Нова сторінка

'''Сінце, -ця, '''''в. ''Ум. отъ '''сіно. '''
[[Категорія:Сі]]

← Попередня версія		Версія за 18:30, 5 жовтня 2018
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Сінце, -ця, '''''в. ''Ум. отъ '''сіно. '''		'''Сінце, -ця, '''''в. ''Ум. отъ '''сіно. '''
	[[Категорія:Сі]]		[[Категорія:Сі]]
		+	==Сучасні словники==
		+	===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
		+	СІНЦЕ́, я, сер. Пестл. до сіно 1. Був собі журавель Та журавочка, Накосили сінця Повні ясельця (Український дитячий фольклор, 1962, 67); Замість пуху напірник можна соломою або сінцем набити (Панас Мирний, IV, 1955, 297); Що ж, спиняйте бистрих коней, Підкладіть сінця (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 38).
		+	Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 227.
		+
		+	СІ́НО, а, с.
		+	1. Скошена і висушена трава, яка йде на корм худобі. Пахне сіном серед луки, Розлягаються пісні: Грабельки побрали в руки Молодиці голосні (Граб., І, 1959, 299); У стайні хрумають коні смачне степове сіно (Мирний, І, 1949, 197); Поїзд вилинув на широкі степи.. Майнули в вікнах.. високі ожереди сіна (Н.-Лев., VI, 1966, 85); — Спати будеш у хижці чи в клуні на сіні? — В клуні (Стельмах, II, 1962, 76); * Образно. Матюха галантно розкланювався з дамами своєю копицею сіна. Шумно тиснув руку чоловікам (Головко, II, 1957, 44); * У порівн. Поверхня дерева нагрівається від сонця і пахне, як сіно з копиці (Ю. Янов., II, 1958, 140); // Трава, признач. для заготівлі такого корму. Остап косив у писаря сіно (Мирний, І, 1949, 132); В результаті поліпшення луків підвищилася врожайність сіна(Хлібороб Укр., 11, 1966, 12).
		+	◊ За сім вовкі́в копи́ця сі́на показа́лася кому — хтось безпідставно перебільшує небезпеку, загрозу чого-небудь. — Я ще не переконаний, та маю підстави гадати: у вашого хворого закупорена якась глибока вена або капіляри.. — ..Я й так бачу, що вам, дорогий колего, за сім вовків копиця сіна показалася! (Шовк., Людина.., 1962, 259); І ко́зи [були́ (бу́дуть)] си́ті, і (й) сі́но ці́ле див. коза́; Піти́, як го́лка в сі́но — безслідно зникнути у натовпі. Зібравшись з духом, він шугнув у текучий натовп, пішов, як голка в сіно (Гончар, І, 1959, 45); Шука́ти го́лку в сі́ні див. го́лка; [Як] соба́ка на сі́ні див.соба́ка.
		+
		+	2. тільки мн. сіна́, і́в. Лука з ростучими на ній травами; сама трава, яку косять для корму худобі. Хмара.. пустила в одповідь вогняну стрілу.. — Нещастя! — стиснула руки Палагна,— чисто виб’є сіна… (Коцюб., II, 1955, 341); Одспівала коса моя, Сохнуть теплі сіна́. Переходжу лісами я — Тишина, тишина… (Рильський, II, 1960, 25); — Я думаю завтра вже почать косовицю. За Ташанню вже сіна готові (Тют., Вир, 1964, 193).
		+
		+	СІНО… Перша частина складних слів, що відповідає слову сі́но у 1 знач., напр.: сіноворуші́ння, сінопостача́ння, сінопресува́льний, сінопу́нкт і т. ін.
		+	Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 226.
		+
		+	Сіно, на, с. Сѣно. Коли сіно в стозі, то забув о Бозі. Ном. № 85. Ум. Сінце.
		+	Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 127.
		+
		+	сі́но — скошена й висушена трава, що йде на корм худобі; сіном або соломою застеляли покуть під різдвяний сніп; символ добробуту; кидали за подорожнім з побажанням добра; про багача, що дозволяв собі знущатися над бідним, казали: «Коли сіно в стозі, то й забув о Бозі». Не хвалися травою, а хвалися сіном (приказка); Сіно чорне, так каша біла (прислів’я); Сіно до Юрка, а хліб до Ілька (господарська порада берегти сіно до дня Святого Юрія, а хліб до дня Іллі-пророка).
		+	Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра,
		+
		+
		+	===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
		+	СІНЦЕ́, я́, с. Пестл. до сі́но 1. Був собі журавель Та журавочка, Накосили сінця Повні ясельця (Укр. дит. фольк., 1962, 67); Замість пуху напірник можна соломою або сінцем набити (Мирний, IV, 1955, 297); Що ж, спиняйте бистрих коней, Підкладіть сінця (Мал., Звенигора, 1959, 38).
		+	Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 227.
		+
		+	СІНО, а, сер.
		+	1. Скошена і висушена трава, яка йде на корм худобі. Пахне сіном серед луки, Розлягаються пісні: Грабельки побрали в руки Молодиці голосні (Павло Грабовський, I, 1959, 299); У стайні хрумають коні смачне степове сіно (Панас Мирний, I, 1949, 197); Поїзд вилинув на широкі степи.. Майнули в вікнах.. високі ожереди сіна (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 85); — Спати будеш у хижці чи в клуні на сіні? — В клуні (Михайло Стельмах, II, 1962, 76); * Образно. Матюха галантно розкланювався з дамами своєю копицею сіна. Шумно тиснув руку чоловікам (Андрій Головко, II, 1957, 44); * У порівняннях. Поверхня дерева нагрівається від сонця і пахне, як сіно з копиці (Юрій Яновський, II, 1958, 140);
		+	// Трава, признач. для заготівлі такого корму. Остап косив у писаря сіно (Панас Мирний, I, 1949, 132); В результаті поліпшення луків підвищилася врожайність сіна (Хлібороб України, 11, 1966, 12).
		+	♦ За сім вовків копиця сіна показалася кому — хтось безпідставно перебільшує небезпеку, загрозу чого-небудь. — Я ще не переконаний, та маю підстава гадати: у вашого хворого закупорена якась глибока вена або капіляри.. — ..Я й так бачу, що вам, дорогий колего, за сім вовків копиця сіна показалася! (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 259); І кози [були (будуть)] ситі, і (й) сіно ціле див. коза; Піти, як голка в сіно — безслідно зникнути у натовпі. Зібравшись з духом, він шугнув у текучий натовп, пішов, як голка в сіно (Олесь Гончар, I, 1959, 45); Шукати голку в сіні див. голка; [Як] собака на сіні див. собака.
		+
		+	2. тільки мн. сіна, ів. Лука з ростучими на ній травами; сама трава, яку косять для корму худобі. Хмара.. пустила в одповідь вогняну стрілу.. — Нещастя! — стиснула руки Палагна, — чисто виб'є сіна... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 341); Одспівала коса моя, Сохнуть теплі сіна. Переходжу лісами я — Тишина, тишина... (Максим Рильський, II, 1960, 25); — Я думаю завтра вже почать косовицю. За Ташанню вже сіна готові (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 193).
		+	Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 226.
		+
		+	===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
		+	Сіно, -на, с. Сѣно. Коли сіно в стозі, то забув о Бозі. Ном. № 85. Ум.сінце.
		+
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Сінце1.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Сінце2.jpg \|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Сінце3.jpg\|x140px]]
		+	\|}
		+
		+	==Медіа==
		+	{{#ev:youtube\| fGZFd6TwdPM}}
		+	{{#ev:youtube\| dYgSQ6svoHc}}
		+
		+	==Цікаві факти==
		+	===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Сіно Матеріал з Вікіпедії]===
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
		+	[[Категорія:Слова 2018 року]]

Сінце - Історія редагувань

Ovdikhtiaruk.uk18 в 18:30, 5 жовтня 2018

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Сінце, -ця, '''''в. ''Ум. отъ '''сіно. ''' Категорія:Сі